Туберкульоз демонструє стійкість, калушани — слабкість

В Україні епідемія туберкульозу перейшла у категорію національної проблеми: офіційно число туберкульозних хворих, які перебувають на диспансерному обліку, перевищило 1% населення. На жаль, кількість хворих на Калущині — зростає. Небезпечну недугу вже зафіксували навіть серед школярів. Водночас, кожен четвертий із хворих — виявлений на пізній, задавненій стадії хвороби. Ледь не половина її носіїв — хворі з відкритою формою, кожен із яких за рік може інфікувати до 10-15 осіб.
Переглядів: 555

Із 1995 року в Україні оголошено епідемію туберкульозу. 16 років боротьби із ним, по суті, вагомих результатів не принесли. Щорічно наприкінці березня, напередодні Всесвітнього дня боротьби з туберкульозом, про проблему говорять на всіх рівнях. Утім, ситуація і далі залишається напруженою.

Як зазначила під час розширеного засідання міськрайонної координаційної ради з питань протидії туберкульозу та ВІЛ-інфекцій/СНІДу головний лікар Калуського обласного протитуберкульозного диспансеру Ольга Кузик, із 2001 року державні програми, покликані зупинити епідемію, не мали належної фінансової підтримки. Відтак, вагомих результатів добитися не вдалося.

— Попри це, за підсумками минулого року в Україні відбулося зниження рівня захворюваності на туберкульоз: приблизно на 2-2,5%. Натомість у Калуському районі — і далі реєструємо ріст. Торік кількість хворих у районі зросла ще на 20 осіб. Насторожує те, що кожного четвертого носія палички Коха ми виявляємо із деструктивною, задавненою, формою хвороби. Крім того, на сьогодні циркулює нова форма туберкульозу, яка дуже важко піддається лікуванню, — резюмувала Ольга Кузик.

Новий вид туберкульозу медики називають хіміорезистентним: збудник не чутливий до ряду протитуберкульозних препаратів і стає ще більш стійким в організмі хворого, який порушує процес лікування, призначену схему препаратів або взагалі відмовляється від лікування. Такими діями хворі наражають на небезпеку не лише себе, але, насамперед, своє оточення. Тому кожен повинен розуміти: повний курс протитуберкульозного лікування, який триває не менше 8-ми місяців (у тому числі — не менше 4-ох місяців у протитуберкульозному стаціонарі. — Авт.), — обов’язковий. 

Калуський обласний протитуберкульозний диспансер із стаціонаром у селищі Войнилові повністю забезпечений необхідними протитуберкульозними препаратами, збалансованим повноцінним чотириразовим харчуванням, що є одним із важливих чинників у процесі лікування. Тому хворі має всі шанси одужати.

 

На трьох чоловіків — одна жінка

Приблизно за такою схемою “косить” мешканців Калущини туберкульоз, — каже лікар-епідеміолог Калуської райсанепідстанції Ірина Нітух, за даними якої, упродовж минулого року у районі відбувся ріст захворюваності майже на 25%. При цьому, 76% уражених небезпечною недугою — чоловіки. Хворих на туберкульоз — більше у селах. Щоправда, всього на 1,5%. А от у віковій структурі знову переважають молоді люди працездатного віку. Найчастіше — сезонні заробітчани та безробітні.  

— Серед наших краян майже 40% хворих на туберкульоз — хворі з відкритою формою, так звані — бактеріовиділювачі, які становлять найбільшу небезпеку для сім’ї, друзів, колег по роботі. Такий пацієнт за рік може інфікувати до 10-15 осіб, — наголошує Ірина Нітух. — Загалом, ця недуга підкорює бідних і багатих, молодих та старих, для неї не існує кордонів: ні соціальних, ні державних. Індикатором напруженої епідситуації є реєстрація випадків туберкульозу серед обов’язкового контингенту населення: працівників харчової промисловості, громадського харчування, освіти та культури, медиків, працівників сфери побутового обслуговування, комунальних служб тощо. Ці групи зобов’язані щороку проходити профілактичні медогляди, у тому числі — і флюорографічні обстеження. Торік, за підсумками відповідних обстежень, серед цих так званих декретованих груп було зареєстровано п’ять випадків туберкульозу, у тому числі — серед працівників освіти і харчової промисловості.

Не варто забувати і те, що на сьогодні епідемію туберкульозу підсилює ВІЛ-інфекція. Кількість ВІЛ-інфікованих осіб, у яких згодом на фоні відсутності специфічного лікування залишається мінімальний рівень імунітету, що може стати причиною розквіту туберкульозної інфекції, — стабільно зростає. Власне, остання стадія хвороби — СНІД. Лише на Калущині від нього померли 22 людей, семеро із яких були інфіковані і туберкульозом.

 

Тільки — вакцинація

Непокоять медиків і факти реєстрації туберкульозу серед дітей. Піковими у цьому плані можна назвати 2007-2009 роки, коли у районі неодноразово діагностували туберкульоз серед дітей та підлітків — переважно у сім’ях, де хворіли дорослі. Торік наймолодше покоління туберкульоз не чіпав. Утім, відносне затишшя — позаду: нещодавно важку недугу виявили в одного зі школярів Калуша.

Єдиним бар’єром, який допоможе захиститися від туберкульозу, вважають медики, є вчасно проведене щеплення. На жаль, чимало батьків від нього сьогодні категорично відмовляються. Причина — у неправильній інформаційній кампанії та повідомленнях у засобах масової інформації про ускладнення. Між тим, переконує головний лікар дитячої поліклініки Богдан Кучма, кращого, аніж вакцинація, методу людство поки що не винайшло. Тому, відмовляючись від неї, люди самі прирікають себе на епідемію.

Загалом, коли йдеться про щеплення, калуські медики констатують дві проблеми: 1) безпідставні відмови батьків, які по кілька років можуть вперто відмовлятися від вакцинації дітей; 2) проблеми із неритмічністю забезпечення туберкуліном. Якщо з першою проблемою можна боротися, роз’яснюючи людям всю серйозність ситуації, наслідки, до яких може призвести подібна відмова, то з другою — значно складніше: без вчасного забезпечення вакциною виконати бодай необхідний мінімум — складно.  

У зоні особливої уваги — дитячий туберкульоз та, відповідно, захист від нього новонароджених дітей.

— У державах Європи, де рівень туберкульозу становить близько 30 випадків на 100 тисяч населення, перше щеплення проти туберкульозу проводять у 6-9 років. В Україні ж показник туберкульозу — понад 70 випадків на 100 тисяч населення. Тому дітей необхідно захищати від народження, — каже Ірина Нітух. — Здорове немовля з вагою тіла не менше 2,5 кг отримує перше щеплення вакциною БЦЖ  на третій-п’ятий день від народження у пологовому стаціонарі при умові, що його мати — здорова. Наступні протитуберкульозні щеплення проводять у 7 та 14 років (при негативній пробі Манту) для надійного захисту дитячого організму від тубінфекції. 

Важливо також, щоб новонароджене дитя після пологового стаціонару потрапило у здорове і безпечне оточення близьких та родичів, серед яких немає туберкульозних хворих.

Окрім цього, не варто забувати, що причин, які сприяють зниженню імунітету та виникненню захворювання на туберкульоз, — чимало. Серед них — шкідливі звички, недостатнє нераціональне харчування, незадовільні матеріально-побутові умови проживання, а також — байдуже ставлення до свого здоров’я, постійні психо-емоційні перевантаження і стреси тощо. Найчастіше зараження туберкульозом відбувається під час спілкування з хворою людиною при вдиханні мікобактерій туберкульозу з дрібними краплями мокротиння та слини, а також при вживанні продуктів від хворої на туберкульоз худоби, риби, птиці. Заразитися можна також через предмети вжитку, посуд, постіль, папери, недопалки від хворого на туберкульоз і навіть пил.