загрузка...


Євген Гірник критикує владу  і вимагає “екологічної” ревізії

Дата публікації: 2011.04.08 | Коментарів: 0 | Переглядів: 10169

У вересні минулого року в обласному центрі презентували благодійну фундацію імені Олекси Гірника, ініціатором створення та очільником якої став син Героя України — Євген Гірник. І, хоча фундація своєю головною метою задекларувала пропаганду українських національних цінностей та збереження історичної пам’яті, її сприйняли, насамперед, як передвиборчий проект, покликаний “засвітити” “забуті” обличчя. Через півроку Євген Гірник стверджує: “Небіжчик ще живий”, і звітує про зроблене. Особливий акцент — на екології Калуша.

На початку розмови із журналістами двічі депутат Верховної Ради, а нині — голова благодійної фундації імені Олекси Гірника — Євген Гірник наголосив на тому, що прогнози з приводу “смерті” фундації одразу після місцевих виборів, закономірно, не справдилися. Адже основне завдання організації полягає не у політичному піарі, а у пропаганді національних цінностей у різних сферах життя, патріотичному вихованні молоді на прикладі подвигу Олекси Гірника. Водночас, син Героя України не заперечує, що активно цікавиться політичним життям України та намагається брати у ньому участь.

— Небіжчик ще живий, і бере участь у політичному житті. По мірі своїх можливостей і сил намагаюся бути корисним як державі загалом, так і своєму рідному краю зокрема, — акцентує двічі народний депутат Євген Гірник.

У власні політичні здобутки ініціатор прес-конференції, проте, не заглиблювався. Натомість — прозвітував про діяльність фундації, яку очолює. Вона, зокрема, працює у трьох напрямках: історико-просвітницькому, громадсько-політичному та екологічному. 

 

Калуш — не місце для Героїв?

Найпершим завданням фундації є історично-патріотична пропаганда на прикладі подвигу Олекси Гірника. У цьому напрямку за півроку діяльності вдалося досягнути чи не найбільше. Зокрема, вдалося добитися реконструкції пам’ятного знаку у Каневі, який встановили три роки тому. А наприкінці січня за участю широких кіл громадськості на Тарасовій горі — провести урочистості з нагоди 33-ої річниці акту самоспалення Олекси Гірника. Окрім цього, днями завершилися традиційні волейбольний та шаховий турніри у Богородчанах і Калуші на призи Олекси Гірника.

— Нарешті, розпочато фінансування робіт щодо створення у селищі Богородчанах Музею визвольних змагань імені Олекси Гірника. Також — розроблена документація для реконструкції пам’ятного знака та майданчика перед ним у Калуші. Щоправда, через очевидне небажання міського голови Ігоря Насалика здійснювати таку реконструкцію, роботи не проводяться, — каже Євген Гірник. — Загалом, із владою Калуша склалися непрості стосунки. Батько, хоча і був уродженцем Богородчан, але вважав себе калушанином, тому у цьому місті достойний більшого пошанування. Вочевидь, це питання доведеться піднімати на рівні області.

Наразі одним із пріоритетних напрямків роботи фундації є проект “Діти — до Шевченка”, що передбачає поїздку учнів загальноосвітніх шкіл зі всієї України до Канева — на Тарасову гору. За словами Євгена Гірника, чимало людей навіть за все своє життя не можуть віднайти можливості побувати на цьому священному для кожного українця місці. Не сприяє таким поїздкам, зокрема, погане залізничне та автобусне сполучення з Каневом. 

— Кожен учень має, принаймні, один раз безкоштовно відвідати Канів, — вважає голова фундації. — Тому я розробив відповідний проект і подав його на розгляд Міністерства освіти і науки. Коли профільним міністром був Іван Вакарчук, це можна було реалізувати. Але зараз, при Табачнику, це, на жаль, — неможливо. Тому ми вирішили діяти локально: вести переговори безпосередньо з керівниками окремих областей. Наразі вже вдалося досягти домовленості з начальником управління освіти і науки Івано-Франківської облдержадміністрації Зінаїдою Болюк. Відтак, перших 25 прикарпатських школярів відвідають Чернечу гору вже 22 травня цього року. 

Цього ж дня відбудеться вручення щорічної премії Олекси Гірника. Утім, імена цьогорічних лауреатів Євген Гірник наразі не розголошує. Не називає він і конкретних заходів, які, сподівається, будуть проведені на рівні держави з нагоди сторіччя з дня народження Олекси Гірника наступного року. Фундація робить усе для того, щоб цю дату було належно вшановано. Проте, конкретних гарантій наразі немає.

А от ідею створення у Калуші пантеону Героїв та перепоховання у місті Степана Бандери Євген Гірник критикує.

— Це — вода на млин Табачника, — переконаний нардеп. — Йому та іншим українофобам такі ідеї лише дають підстави стверджувати, що галичани — обмежені, і їх треба відділити від України. Бандера не боровся за незалежність Калуша чи Прикарпаття, він боровся за незалежність усієї України. Тому його місце, як й інших героїв, — тільки у Києві. Між іншим, жоден із тих громадських активістів, які сьогодні виступають за перепоховання праху провідника ОУН на Прикарпатті, не радився з цього приводу ні з членами родини Бандери, ні з представниками ОУН. Жоден із них ніколи не був присутнім на судових процесах із приводу підтвердження законності присвоєння звання Героя України Степану Бандері та Роману Шухевичу. Ми у цих процесах приймаємо участь. Адже, хоча поки що не йдеться про позбавлення Олекси Гірника аналогічного звання, але не виключено, що до цього дійде: з юридичної точки зору, батько не мав громадянства України, оскільки загинув до 1991 року.

 

“Екологічні” гроші перераховує Рахункова палата

Якщо у громадсько-політичному напрямку фундація орієнтується на населення всієї України, а тому бере активну участь в усіх акціях, пов’язаних із захистом українства (зокрема, є членом Комітету захисту України та Асоціації громадянського суспільства в Україні. — Авт.), то щодо екології “спеціалізація” — вужча. Наразі фундація, в основному, зосереджує увагу на питаннях, що стосуються екології Калуша.

— Торік планували виділити на ліквідацію наслідків екологічних проблем Калуша 570 млн. гривень. Виділили і використали 450 млн. гривень. Але жодна проблема — не вирішена, — наголосив Євген Гірник. — Сховище гексахлорбензолу розкопано. Але отруту не вивозять, тож вона і далі становить загрозу для здоров’я людей. Вирішення проблеми не повинно полягати лише у лікуванні калушан, які за таких умов, безперечно, будуть хворіти.

Загалом, голова фундації імені Олекси Гірника сумнівається в ефективності використання коштів із Держбюджету та вважає, що “піднявши екологічну проблему, міська влада виявилася неготовою у проектному відношенні вирішити цю проблему”. Тому фундація разом із іншими екологічними організаціями “вимагають міжнародної екологічної експертизи у Калуші”, яка би “подала конкретні пропозиції вирішення цієї проблеми”. 

— Якщо вивезення гексахлорбензолу вартує таких великих грошей, то треба перевірити, чи раціонально їх використовують, — зауважив Євген Гірник. — Тому за нашим поданням Рахункова палата України і КРУ проводять перевірку про використання цих 450 млн. гривень. І, якщо вони використані нераціонально, за це повинен хтось відповісти. Кошти не повинні йти у пісок. 

Також фундація звернулася до екологічної комісії Верховної Ради з пропозицією провести виїзне засідання з приводу екологічних проблем Калущини. Його, за попередньою інформацією, заплановано провести вже у травні.

загрузка...
загрузка...
Для того, щоб додавати коментарі, потрібно Авторизуватись.
Загрузка...

Авторизація


Запам'ятати та автоматично входити на сайт

Ви можете увійти під своїм акаунтом у соціальних мережах: