Учені віднайшли місце поховання Данила Галицького

Українські та польські науковці віднайшли релікти фундаментів та стін катедральної церкви Пресвятої Богородиці ХІІІ століття, де, за літописами, був похований король Данило Галицький.
Переглядів: 2062

Про це під час презентації результатів першого етапу українсько-польського наукового проекту «Пошук, ідентифікація і наукове вивчення найстарішого храму Пресвятої Богородиці, побудованого в Холмі королем Данилом Галицьким» у Національному університеті «Львівська політехніка» розповів Петро Порошенко, — повідомляє прес-служба університету.

Перша згадка про цю церкву сягає 1253 року. Згодом вона ще кілька разів згадується в літописах, але у ХVІІІ столітті стару катедру розібрали і на її місці звели нову будівлю. Сліди старої катедри загубилися і до сьогодні місце її розташування не було відомим.

— Завдяки плідній пошуковій роботі львівських істориків та архітекторів у польському місті Холм знайдено місце, де в середині ХІІІ століття королем Данилом була збудована найбільша на теренах Галицько-Волинського князівства знаменита церква, і де, за згадками, він був похований. Визначено й місце, де був встановлений саркофаг із його останками, – йдеться у повідомленні університету.

Згідно з літописами, у стінах цього храму, окрім короля Данила, було поховано двох його синів – Романа і Шварна. Джерела вказують також, що тут були поховання холмських єпископів та представників шляхетських родин.

— Розпочаті дослідження вимагають продовження не тільки в археологічному плані, але й виконання комплексу лабораторних досліджень, подальших архівно-історичних пошуків, проведення консерваційних робіт щодо виявлених субстанцій та предметів, – йдеться у звіті керівника української групи дослідників Миколи Бевза, – віднайдені знахідки у майбутньому необхідно музеєфікувати. Це складне завдання, тому воно вимагає концентрації наукових зусиль та достатніх коштів на консерваційно-реставраційні роботи і на влаштування експозиції підземних об’єктів.

— Відкриті археологічні залишки катедри слід оголосити пам’яткою археології та архітектури Польщі. В силу особливостей об’єкту було б доцільно розширити коло учасників проекту і у перспективі, крім польської та української сторін, залучити до наукових досліджень представників інших країн, насамперед, тих які були історично причетні до подій ХІІІ століття  – Угорщини, Швеції, Австрії, Литви, Чехії та Словаччини, – пише у звіті Микола Бевз.

Додамо, 25 березня 2013 року між Фондом Порошенка та Інститутом археології Польської академії наук було підписано рамкову угоду щодо проведення археологічних досліджень на території Замкової гори в польському місті Холм, де розташований Собор Різдва Пресвятої Богородиці. У травні цього року спільне дослідження розпочали.