Якщо у місті показники безпеки питної води більш-менш витримують, адже перед тим, як подавати воду до калуських домівок, її належним чином очищують, то для жителів району проблема чистої і доступної води — досить актуальна. Днями питання забезпечення жителів району питною водою обговорювали на колегії Калуської райдержадміністрації.
“Щасливчики” з центральним водопостачанням
У районі централізованим водопостачанням забезпечені всього два населені пункти: Войнилів та Боднарів. Але, як виявилося, у Войнилові воду дезінфікують неналежним чином, а у Боднарові із лютого водопостачання взагалі відімкнули. Причиною є відсутність води у підземному водоносному горизонті.
Централізовано отримувала воду тільки частина села Боднарова: кілька чотириповерхівок у центрі села — житловий масив колишнього ВАТ “Льон” — та садочок “Льонок”.
Свердловина, яка постачала село водою, розташована на території водовідної насосної станції і перебуває на обслуговуванні ТзОВ “Райсількомунгосп”. Глибина свердловини — 15 метрів, а видобути з неї можна було щонайбільше 6 кубометрів води за хвилину. Така потужність, особливо, у теплу пору року, — недостатня для потреб населення.
Воду постачали із порушеннями. Попри відсутність паспорту на водозабірну свердловину та ліцензії на користування надрами, у районної СЕС виникало чимало зауважень щодо якості питної води. Зокрема, 2008 року санітарно-епідеміологічна станція направила до Боднарівської сільської ради припис щодо неефективності роботи бактерицидної лампи, яку використовували для знезараження води у селі, — зазначила на засіданні колегії РДА заступник головного лікаря районної санітарно-епідеміологічної станції Оксана Ананєвич.
Наприкінці 2008 року ситуацію виправили: придбали нову лампу. Після цього боднарівчани мали водопостачання недовго. Його повністю припинили 19 лютого 2010 року. Воду не подають до осель через відсутність води у підземному водоносному горизонті. Отже, населений пункт зіткнувся із потребою пошуку джерела нового водопостачання, що тягне за собою немалі кошти.
Водопостачання Войнилова здійснюється із двох свердловин, які перебувають на обслуговуванні Войнилівського КП “Водотеплосервіс”.
Войнилівські свердловини глибші і, ймовірно, більш потужні, ніж боднарівські. Одна з них має глибину 95 метрів, друга — глибиною 90 метрів. І, якщо свердловина розташована на одній із вулиць Войнилова, і там, відповідно, витримується зона санітарної охорони, то до другої свердловини у фахівців санітарно-епідеміологічної станції виникло чимало зауважень. Вона розташована в урочищі “Валащино”. Тут, безпосередньо біля свердловини, є земельні ділянки.
Селищна голова Войнилова Розалія Дейсак обіцяє цю проблему вирішити:
— Після колегії я мала розмову із землевпорядниками і виявила, що при розподілі земель для людей були чітко визначені межі, доки землю можна розорювати. Тож, селищна рада попереджуватиме людей про потребу повернутися до визначених меж, а навколо свердловини облаштує зону санітарної охорони водоносного горизонту.
Друге зауваження щодо Войнилівського водогону стосувалося неналежного методу очищення води. Її дезінфікують за допомогою таблеток “Акватабс”. Як повідомила “Вікнам” Розалія Дейсак, ця проблема у селищі також частково вирішена. Частину ламп для дезінфекції встановили ще позаторік за кошти обласних програм поліпшення благоустрою. На решту не вистачає грошей, і з селищного бюджету їх, швидше за все, не матимуть змоги придбати. Сподіваються на гроші з бюджету району або ж знову на кошти із обласного бюджету.
У решти — вода мутна і з мікробами
Разом із централізованим водопостачанням, у районі виникла проблема і з громадськими криницями. Проте, приписи щодо очистки та дезінфекції криниць, за словами Оксани Ананєвич, також не виконуються. Станом на 1 березня 2010 року район мав 11 громадських криниць. У 2008 році фахівці районної СЕС відібрали із громадських криниць 40 санітарно-хімічних проб, із яких 5 виявилися нестандартними. Також відібрали 34 проби на санітарно-біологічні дослідження, з яких стандартові не відповідали результати 11-ти з них. Дещо поліпшилася ситуація 2009 року, коли з 27 санітарно-хімічних проб нестандартних взагалі не було, а із 28 санітарно-біологічних відхилення від норми мали 2 проби.
— Моніторинг якості питної води у громадських та індивідуальних криницях у населених пунктах району свідчить про високе мікробне забруднення, яке у багато разів перевищує встановлені нормативи. Досліджені проби води з громадських криниць мали мікробне забруднення, яке у 25 і більше разів перевищувало допустимі норми. Набагато вищий відсоток нестандартних за бактеріологічними показниками замірів складає 74%, — наголосила Оксана Анаєвич.
Разом із тим, чекають на централізоване водопостачання мешканці Копанок, Вістови та Новиці. Водопроводи у селах мали з’явитися вже цього року, адже, вони передбачені у програмі соціально-економічного розвитку району на 2006-2010 роки. Водогін у селі Копанках не експлуатується через те, що вода з нього не відповідає вимогам державного стандарту через відсутність ефективної системи знезараження води.
Належним чином потрібно очищувати воду у локальних водогонах сіл Негівців, Довгої Войнилівської, Добрівлян, Вістови, Підмихайля.
Влада розводить руками: на все немає коштів. І, швидше за все, проблему не вирішить навіть прийняття нового бюджету.