Найперше, на чому наголосив голова ОДА, — відсутність коштів на відновлення об’єктів, які зруйнувала повінь ще влітку 2008 року. Михайло Вишиванюк просив Миколу Азарова виділити додатково 485 млн. гривень на будівництво та капітальний ремонт доріг і мостів, знищених повінню 2008 року, та 80 млн. гривень — на продовження робіт із поточного ремонту.
Ще 539,5 млн. гривень цільової субвенції Прикарпаттю, на думку голови ОДА, держава має передбачити при уточненні цьогорічного держбюджету. Ці кошти потрібні для завершення робіт на об’єктах, включених до уточненого Генерального плану проведення ремонтних та відновлювальних робіт приміщень та споруд бюджетних установ, об’єктів життєзабезпечення населених пунктів та постраждалих внаслідок стихійного лиха.
Обговорили на зустрічі і сплату акцизного збору та ввізного мита при імпорті дизельного пального і прямогонного бензину. За словами Михайла Вишиванюка, підприємства нафтохімічного комплексу України, у тому числі і калуське ТОВ “Карпатнафтохім”, поставлені у нерівні умови порівняно з аналогічними підприємствами Європейського Союзу і Росії. Це змушує їх працювати за давальницькими схемами, за яких оплата акцизного збору та ввізного мита при митному оформленні дизпалива здійснюється видачею простого авальованого банком векселя. Тому ці нарахування потрібно якомога швидше скасувати.
У тривалій розмові з Миколою Азаровим не обминув голова ОДА і проблемних питань ВАТ “Оріана” (державна частка — 99,99%), процедура розпорядження майном якого замість визначеного чинним законодавством терміну (до року) — “надто затягнулася”.
За кілька втрачених років витік розсолів із хвостосховища №2 та Домбровського кар’єру призвів до засолення водоносних горизонтів Калуша на території понад 900 га. Більше того — ареал засолення стрімко рухається у напрямку річки Лімниці. За таких катастрофічних умов Михайло Вишиванюк просить Кабінет Міністрів здійснити першочергове й у повному обсязі фінансування затвердженого Мінпромполітики України проекту “Консервація Домбровського кар’єру з рекультивацією зовнішніх відвалів №1, №4 та хвостосховищ №1 і №3”. Кошторисна вартість — 87,3 млн. гривень. Цей проект передбачає низку технічних заходів на дочірньому підприємстві “Калійний завод ВАТ “Оріана”, у тому числі — з укріплення, гідроізоляції, зменшення динаміки приросту розсолів у кар’єрі, які є вкрай невідкладними.
Утім, Прем’єр-міністр України Микола Азаров жодних конкретних обіцянок — не дав. Пообіцяв лише сприяння Івано-Франківщині. У чому саме сприятиме Прем’єр-міністр Прикарпаттю та чи “виллється” це сприяння у фінансову підтримку, вочевидь, покаже час. Щоправда, зважаючи на “скупий” державний бюджет, особливо сподіватися на додаткові мільйони, мабуть, не варто.
Довідка. На подолання наслідків стихії 2008 року з Держбюджету Івано-Франківській області було виділено 1206,4 млн. гривень. Зокрема, 489,7 млн. гривень — на проведення ремонтних і відновлювальних робіт на пошкоджених стихією об’єктах комунальної власності; 716,7 млн. гривень — для надання допомоги потерпілим від повені прикарпатцям. За виділені кошти із 2 483 об’єктів комунальної власності в області вдалося відновити повністю 1 180 об’єктів, на які використали 229,4 млн. гривень. Одночасно розпочали роботи ще на 810 об’єктах, де використано 260,3 млн. гривень. Відновлювальні роботи на 446 об’єктах не розпочалися взагалі.
У Калуші із 35-ти пошкоджених липневою стихією об’єктів на сьогодні відновлені 34. Щоправда, як повідомив “Вікнам” головний спеціаліст управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Калуської міської ради Віктор Федорів, за державні кошти — не всі. Наразі держава боргує Калушу понад 503 тис. гривень. Єдиний об’єкт, який увійшов у Генеральний план подолання наслідків стихійного лиха, що сталося 23-27 липня 2008 року, але досі незавершений — міст на вул. Чорновола. На його відновлення у кошторисі заклали 733 тис. гривень. Ці кошти місто освоїло. Але — їх не вистачило. На завершення мосту наразі бракує 1 млн. 866 тис. гривень.
Ще близько 9 млн. гривень для завершення відновлювальних робіт бракує Калуському району. Зокрема, як повідомив заступник голови РДА ВасильТурчин, найбільший об’єкт — міст через річку Чечву у селі Пійлі, кошторисна вартість якого — 5 млн. гривень (2 млн. із цієї суми вже використано. — Авт.).
Ватикан: коли час зупинився