За роки функціонування школи там назбиралося чимало проблем: відсутність належного опалення; розкидані навчальні корпуси, між якими дітям доводиться бігати через небезпечне шосе; грибок у класах. Але найбільша проблема — у розбіжності поглядів сільського голови із директором школи і керівниками відділу освіти району. Перша має чимало варіантів виходу із ситуації: від встановлення газової котельні — до будівництва нової школи. Другі мають чимало вагомих аргументів проти, основний із яких: немає грошей.
Попри те, у школі хворіють діти. 155 із 355-ти боднарівських школярів перебувають на диспансерному обліку. Найпоширеніші захворювання — бронхіальні. Також у школярів часто трапляються проблеми із зором.
Капітального фінансування немає два роки
За словами сільського голови Боднарова Галини Матківської, капітальних видатків на школу з району останні два роки не надходило. І цього разу, коли на засіданні колегії Калуської РДА йшлося про розподіл коштів на капітальні видатки, боднарівська школа опинилася поза списком. Скидалося на те, що чиновники так і не можуть пояснити, чому на школу не виділяють кошти.
— Наразі у школі навчаються діти тільки з Боднарова. Загальна кількість учнів — 355, тоді як 1995-1996 року їх було більш, ніж 500. І, попри те, що село має перспективи, гальмується і будівництво нової школи, і ремонт старого приміщення, і створення навчально-виховного комплексу, який дав би змогу поступово вирішувати проблеми. Минулого року із бюджету району на поточний ремонт школи було виділено 7270 гривень (5720 гривень на фарбу і 1550 гривень — на вапно. — Авт.). Таку відповідь мені дали на запит щодо виділення коштів на ремонт школи, — розповіла “Вікнам” сільський голова Боднарова Галина Матківська. — Проте, цих коштів є замало, зважаючи на видатки, які потрібні для безпечного функціонування школи. Адже проблем — багато. Незважаючи на те, що газова труба проходить по фасаду школи, саме приміщення не газифіковане. Будівля школи — стара. Стіни пішли грибком. З 13 серпня 2008 року школу закрила санітарно-епідеміологічна станція. Але ми не маємо іншого виходу, як навчати дітей у непридатних приміщеннях, інакше їм доводилося би добиратися на навчання за десятки кілометрів.
Галина Матківська стверджує, щороку батьки здавали кошти на ремонт (поточні ремонти мали б проводитися за кошти, виділені на матеріали відділом освіти РДА. — Авт.). За словами сільського голови, по 20 гривень на ремонт школи здавали і сироти, і багатодітні. Куди пішли 7,2 тисячі, виділені на ремонт районним відділом освіти, — сільському голові не відомо.
Школа має шанс нормально функціонувати. Насамперед, для цього потрібне нормальне опалення. Наразі у шкільних пічках спалюють вугілля і дрова. У перспективі заклад мав би бути газифікованим.
Минулого літа на запрошення сільського голови школу відвідав директор теплоенергетичної компанії “ТЕПКО” Ярослав Недоляк. Фірма працює при обласному відділі капітального будівництва і сама виготовляє проекти, експертизу, доставляє матеріали та встановлює систему. Директор “ТЕПКО” запевнив, що головний корпус школи нормально опалювала б дахова міні-котельня. Хоча установка працювала б із мінімальними витратами газу та електроенергії, коштує вона немало: 260 тис. гривень. А така сума навряд чи знайдеться у цьогорічному проблемному бюджеті.
Є й інший аргумент проти дахової котельні. Установлення такої установки на даху школи може заборонити управління з експлуатації газового господарства. З таким запитанням на колегії РДА 25 травня Галина Матківська звернулася до начальника управління з експлуатації газового господарства Володимира Марича. Він на запитання сільського голови відповів, що котельня на даху не мала би чинити небезпеки дітям і дозвіл на таку котельню газове господарство мало б видати без проблем.
Сім корпусів із різними проблемами
Наразі боднарівська школа активно ремонтується. Але проблеми завуалювати складно. Варто тільки зайти у приміщення, як відчувається вологе, ніби у підвалі, повітря. Директор школи переконаний: після літніх ремонтів школа набуде зовсім іншого обличчя. На першому поверсі встановлять нові двері, відремонтують сходи, облицюють плиткою стіни, повністю оновлять підлогу. Також цього року планують замінити парти і стільці, а також обладнати кабінет психологічного розвантаження. На підході — комп’ютерний клас.
— Я звернувся до районного відділу освіти з переліком необхідних матеріалів для ремонту і поліпшення благоустрою школи. Документ завізований до виконання. Тому, думаю, проблем із виділенням коштів цього року не буде. Наразі школа опалюється пічним опаленням. Тут встановлено 20 пічок. У рік для опалення потрібно близько 40 тонн вугілля. Пічне опалення мають чимало шкіл району, тому нарікати на нього не доводиться. Узимку у школі тепло. А до вересня ми наведемо лад у класах і вони будуть повністю готові до навчання, — запевнив директор Боднарівської ЗОШ Богдан Олійник.
Попри те, сумнівно, щоб косметичні ремонти зняли проблему грибка у класі. Улітку відремонтовані приміщення виглядають справді добре. Ті ж, які ще не ремонтували, — у незадовільному стані. Грибок покриває стіни від 30 см до подекуди 1,5 метра. Через постійну вологу руйнується підлога.
Богдан Олійник стверджує: з грибком активно борються. Така проблема у школі виникла через неналежне облаштування підвалу, а також через те, що приміщення старе. Його колись просто засипали землею, і не обладнали належний дренаж. Тепер під частиною приміщення обладнали стік для води — і грибок значно менший. Найближчим часом зроблять дренаж і для решти підвалу.
Богдан Олійник спростовує слова сільського голови про збір коштів на ремонти. Допомогу від батьківського комітету школа отримує. Але — не примусову.
— Переважно батьки хочуть купити для своїх дітей кращі люстри, штори, аніж ті, що є у класах. Я не можу заборонити їм це робити. Але ініціатива і збір коштів йдуть винятково від батьківського комітету. Учителі не мають до цього жодного стосунку. З іншого боку, я не можу заборонити батькам за їхньою ініціативою поліпшувати умови навчання їхніх дітей, — пояснив директор школи.
Або НВК, або нова школа
Ще одним виходом зі складної ситуації, за словами Галини Матківської, є створення у Боднарові навчально-виховного комплексу. Тоді поліпшилося б і фінансування сільських закладів освіти, адже кошти виділялися б окремим рядком у районному бюджеті, і розпорядником коштів виступало би керівництво НВК, тому і коштів виділяли би більше, і керівництво змогло б визначити пріоритетні видатки, як, наприклад, встановлення опалення, і працювати над їх реалізацією. Що стосується керівництва школи, то воно не поділяє оптимізму сільського голови і стверджує, що НВК не вирішить боднарівських проблем і забере кошти, які могли б отримати інші школи району.
Але як сільський голова, так і керівники навчального закладу погоджуються з необхідністю будівництва нової школи. Навіть, якщо у школі обладнати належне опалення, є ще одна проблема: школа розташована у семи корпусах по різні боки дороги державного значення Стрий-Чернівці. Швидкісний режим на дорогах населених пунктів — 60 км/год., перехід обладнаний напівстертою “зеброю” і напівзруйнованими знаками пішохідного переходу. Реалії такі, що на міжміській трасі далеко не кожен водій дотримується належного швидкісного режиму і зупиняється перед пішоходами. 2008 року Боднарів мав прикрий випадок, коли, переходивши дорогу, дитина потрапила під колеса авта. Тепер вона прикута до інвалідного візка. Як стверджує Галина Матківська, випадки травм учнів на дорозі — не поодинокі. І цю проблему може вирішити тільки будівництво нової школи.
Боднарів почав будувати її 20 років тому. Тоді виготовили проект й освоїли кошти у розмірі 176 тис. гривень за цінами 1998 року. Будівництво припинили, а говорити про потребу у новій школі почали після того, як санепідстанція закрила старе приміщення 2008 року.
Як стверджує сільський голова Галина Матківська, проект нової школи вже міг би бути готовий, але будівництво навмисне гальмується. Ним займається Івано-Франківська філія Державного науково-дослідного інституту “Діпромісто”. Головним розпорядником коштів є управління капітального будівництва Івано-Франківської ОДА. Їм Боднарівська сільська рада передала документацію, яку почала виготовляти і затратила 30 тис. гривень із сільського бюджету та 15 тис. гривень — на виготовлення містобудівного обгрунтування. За наполяганням районного відділу освіти проект повернули з вимогою зробити перерахунок на 350 учнів. Попередній проект був розроблений у розрахунку на 450 учнів.
Востаннє проблему будівництва нової школи піднімали 16 квітня 2010 року на нараді у першого заступника голови Івано-Франківської обласної ради Зіновія Береговського. Нарада вирішила завершити проектування будівництва загальноосвітньої школи І–ІІІ ступенів у Боднарові, потужністю 528 учнівських місць, з яких 176 — учні молодших класів, а 352 — середня та старша ланки.
Влада не має грошей
Проблему, що склалася у Боднарові, районні чиновники коментують неохоче. З їхніх коментарів очевидні дві речі: бюджет району не може собі дозволити вирішення проблем школи; й конфлікт районної влади із сільським головою Галиною Матківською, схоже, накладає свій відбиток на співпрацю сільської влади і районної.
Начальник відділу освіти Калуської РДА Михайло Срібняк може тільки констатувати, що проблема існує. Приміщення — старе, а, отже, і умови — відповідні, точніше, зовсім не відповідні. Але вирішити її бюджет не має змоги. На будівництво нової школи немає коштів. Таку велику суму може профінансувати тільки обласний або державний бюджет. Крім того, боднарівська школа — не єдина, яку потрібно будувати. Є ще проблеми, зокрема, у школах Завою, Завадки. Михайло Срібняк відкидає всі звинувачення щодо того, що відділ освіти гальмує будівництво школи. За його словами, усією проектною документацією займається науково-дослідний інститут “Діпромісто”. А параметри навчального закладу визначають обласні чиновники. Зрештою, школа фінансується настільки, наскільки це дозволяє бюджет району, а всі поточні проблеми, які влада може вирішити, вона вирішує.
Школу не залишать напризволяще, стверджує заступник голови Калуської РДА із економічних питань, куратор Боднарова Василь Турчин. Влада обіцяє вивчити проблему опалення: встановлення дахової котельні у школі — неможливе, оскільки приміщення школи — старе.
— Наразі ми розглядаємо можливість встановлення блочно-модульної котельні з тим, щоб і можна було перенести пізніше на новозбудовану школу. Проте, чимало часу займе і виготовлення проектно-кошторисної документації. Що стосується нової школи, то до кінця року ми матимемо готовий проект, і аж потім можна буде сподіватися на його реалізацію. Ймовірно, будівництво фінансуватиметься із бюджетів вищих рівнів, адже районний бюджет зможе покрити тільки частину необхідних коштів, — зазначив Василь Турчин.