Перед тим, як озвучити головні цифри районного бюджету, в. о. голови райдержадміністрації Василь Турчин прозвітував про зроблене у 2010 році. Звіт, звичайно, декларує поступовий, але стабільний, розвиток населених пунктів Калущини. Особливо тішать владу показники розвитку промисловості та сільського господарства. Першої — за рахунок ТзОВ “Калуський комбінат хлібопродуктів”, другого — за рахунок ТзОВ “Даноша”, на яких, вочевидь, поступ і завершується.
Щодо інших показників, то на папері — також усе гладко: у минулому році була здійснена реконструкція та ремонт низки об’єктів соціальної сфери, вкладено по кількасот тисяч гривень в освіту, культуру та медицину. Словом, похвалитися є чим.
Чималі плани — і на 2011 рік. Зокрема, згідно з проектом районного бюджету, цьогоріч Калущина отримає з Державного та обласного бюджетів 137,8 млн. гривень. Ще 6,5 млн. гривень планує заробити.
Як повідомила начальник фінансового управління Калуської РДА Людмила Федун, видатки районного бюджету заплановані на рівні 144,8 млн. гривень, що на 2,5% (трохи більше 3 млн. гривень. — Авт.) більше, ніж було у минулому році.
Загалом, заслухавши детальний аналіз проекту районного бюджету, депутати районної ради суттєвих зауважень до нього не висловили. Натомість — один за одним почали виступати сільські голови. Головне зауваження — брак коштів на захищені статті видатків.
— Ви говорите про обов’язкові платежі, зокрема, заробітну плату та електроенергію, але у повному обсязі кошти на них у бюджеті не передбачені. Виходить, що я буду змушений забрати 122 тис. гривень із другого “кошика”, щоб забезпечити перший “кошик”. Отже, соціально-економічний розвиток я “проїм” і на нього нічого не залишиться, — зазначив сільський голова Кадобни Василь Пастух.
На цьому ж акцентували увагу й інші сільські голови.
— Ми маємо штатні розписи, ставки, вислуги і так далі. І зараз нам не вистачає грошей на обов’язкові платежі. Де їх брати? — звернувся до депутатів сільський голова Новиці Володимир Головчак.
Як пояснила Людмила Федун, біда у тому, що Верховна Рада, затверджуючи Держбюджет, не доводить кошти на галузі, враховуючи штати й енергоносії, а керується нормативними показниками, розрахованими на одну людину. Відтак, розділивши гроші, які пропонує держава, кожен сільський голова, фактично, недораховується тої чи іншої суми.
— Я з вами погоджуюся, що, якщо рахувати таким чином, то грошей не вистачає. Але так доводить Держбюджет, — апелювала начальник фінансового управління. — Водночас, якщо доходи першого і другого “кошиків” додати до дотації вирівнювання (тобто, зсумувати всі доходи сільської ради. — Авт.), то всі сільські бюджети будуть у повній мірі забезпечені коштами на обов’язкові платежі й енергоносії. При цьому, ще у шести-семи сільських радах району залишаться кошти на соціально-економічний розвиток.
Загалом, ситуація — непроста. Адже, через брак коштів, районна рада вирішити проблему не може. У результаті — сільські голови, фактично, позбуваються резерву, який, за інших умов, могли би спрямувати на розвиток сіл, які очолюють.
Людмила Федун, утім, стверджує протилежне:
— Ми у них нічого не забираємо. Якщо сільські голови вирішать планувати зарплату на 6 місяців і залишити другий “кошик” на розвиток, то нехай так вирішують. Хоча, згідно з законодавством, спочатку планується зарплата, а потім — енергоносії. І ніде не написано, з якого “кошика” відповідні кошти брати. У районній раді, між іншим, не вистачало понад 600 тис. гривень на зарплати у галузі культури. І ми зняли ці кошти з соціально-економічного розвитку, щоб передбачити зарплату на рік.
Загалом, дискусії з цього приводу у районній раді так ні до чого і не привели. Зважаючи на те, що бюджет приймали після триденних святкувань і розглядали аж по обіді, депутати суттєвих поправок до нього не внесли. Відтак, вже у вівторок районне керівництво звітувало в області про вчасне прийняття бюджету, депутати районної ради — займалися звичними справами, а сільським головам не залишалося нічого іншого, як погодитися з тим, що похвалитися перед громадою ані тепер, ані наприкінці року, здебільшого, буде нічим.