Дві схеми адмінреформи: від Насалика і від Петріва. Інфографіка Василя Завалка Нещодавно у Калуші знову говорили про адміністративно-територіальну реформу. Цього разу — у стінах міської ради. Зустріч об’єднала під одним дахом голову ОДА Михайла Вишиванюка, міського голову Ігоря Насалика, голову Калуської РДА Василя Петріва, районної ради – Василя Дзундзу, голів сільських рад Калущини.
Учасники зустрічі обговорили варіанти проведення реформи на Калущині та зійшлися на думці, що вона — обов’язкова і, безумовно, повинна отримати схвалення громади. Зокрема, на зустрічі розглянули пропозицію Ігоря Насалика про об’єднання міста та району з центром у Калуші та версію районної влади — про створення шести центрів сільських громад і сьомого – у місті.
Районна влада зникла…
Привид адміністративно-територіальної реформи знову з’явився на Калущині. Нагадаємо, що упродовж року міський голова втілював життя у цю ідею і живився нею сам. У Верховній Раді навіть був зареєстрований законопроект про пілотний проект із проведення адміністративно-територіальної реформи на Калущині. Проект містив концепцію реформи і, практично, ліквідовував районні інститути влади.
У рамках експерименту міська влада пропонувала впровадження першого етапу реформи — не стільки адміністративно-територіального, як — управлінського. Так, мала бути створена єдина адміністративно-територіальна одиниця у складі Калуша, Войнилова та усіх сіл Калуського району. На час пілотного проекту статус територіальної громади мав рівень статусу територіальної громади міста обласного значення. При цьому населені пункти зберігали свої статуси і межі.
— Завдяки реформі зросте рівень кадрів у виконавчій структурі, поліпшиться якість обслуговування мешканців — ми йдемо до того, щоб уніфікувати і спростити процес видачі різних документів, — запевнив “Вікна” начальник відділу внутрішньої політики Калуської міської ради Микола Шинкар.
Отож, за “містом”, зміна системи управління мала б полягати у тому, що на території новоутвореної одиниці функціонуватиме єдиний орган місцевого самоврядування — рада громади, яка утворить виконавчі органи: виконавчий комітет та управу. Раду громади, як і виконавчий комітет, очолюватиме міський голова. У селах на зміну сільським головам прийдуть війти. Проте, це перестане бути виборною посадою — війта призначатимуть на термін повноважень ради громади.
Між тим, пілотний проект, за твердженням його авторів, матиме потужний економічний ефект. Насамперед, дотації та субвенції для територіальної одиниці розраховуватимуться за іншою, більш вигідною формулою. Крім того, зважаючи на статус міста обласного підпорядкування, район отримуватиме не 25%, а 75% від податку з доходів фізичних осіб — одного із основних бюджетоформуючих показників. Окрім спільного бюджету, сільські ради матимуть ще і власні кошти.
Під експеримент, упевнений Микола Шинкар, цілком реально отримати кошти Євросоюзу, який вливає інвестиції у посилення місцевого самоврядування. Калуш на проведення реформи хотів 500 млн. гривень — на вдосконалення всіх нюансів громадського життя: від доріг та житлово-комунальної сфери — до документації. Експеримент на Калущині мав тривати до кінця 2014 року й, або підтвердити ефективність упровадження управлінської моделі, або ж заперечити її і повернутися до існуючого управлінського устрою. У разі позитивного результату, мав відбутися другий етап експерименту, тобто, — зміна самого адміністративно-територіального устрою: поділ території області на 3-4 райони. Так, Калуський район мав включати у себе Рожнятівський, Рогатинський, Долинський райони, місто Болехів. Об’єднання територіальних громад повинне завершитися їхнім входженням у нову адміністративно-територіальну одиницю — Калуський район. Цю єдину одиницю орієнтовно утворюватимуть 3 об’єднані громади Рогатинського, 4 — Рожнятівського, 4 — Долинського районів. Калуш та район представлятиме одна об’єднана територіальна громада, утворення та становлення якої є суттю пілотного проекту. Відтак, Калуський район, за таким розвитком подій, за територією становитиме четвертину Івано-Франківської області, складаючись із 9-11 рад базового рівня (замість 90 органів місцевого самоврядування, які нині діють у цих районах).
…і знову з’явилася
У районної влади — зовсім інший варіант реформи, причому, роль районної влади там не тільки не нівелюється, але й — посилюється. Район пропонує об’єднюватися не навколо Калуша, а створити 6 рівноцінних сільських громад і — 1 громаду Калуша. Не факт, каже голова Калуської РДА Василь Петрів, що Калушу потрібні села, адже місто вони не посилять. Ще одна відмінність у пропозиціях — за сільськими головами зберігається виборність посад, а не — призначення, як це пропонує місто.
— Ігор Насалик своїми ідеями змусив нас провести солідні дослідження щодо реформи адміністративно-територіального устрою. Спираючись на напрацювання, ми зможемо обирати шляхи та перспективи подальшого ходу реформи, — стверджує Василь Петрів. — Упродовж 2-х тижнів я проходив стажування у секретаріаті Кабміну, у департаменті, який займається підготовкою проекту адмінреформи в України. Спеціалісти департаменту були вражені кількістю наших напрацювань та знайденими шляхами вирішення проблем.
Районна влада погоджується із тим, що реформа — на часі. Розуміння цього є не лише на нижчих щаблях влади, але й на рівні найвищого державного керівництва. Так, Президент України у посланні до Верховної Ради чітко визначив орієнтири майбутньої реформи: розширення прав територіальних громад, бюджетна децентралізація та реформа системи публічних послуг. Концепція формування в Україні спроможного місцевого самоврядування європейського зразка полягає у визначенні оптимальної територіальної основи спроможних територіальних громад, оптимальної системи місцевого самоврядування таких громад, повноважень із надання публічних послуг, які мають бути передані органам місцевого самоврядування; ресурсної бази.
На думку Василя Петріва, оптимальною територіальною основою місцевого самоврядування базового рівня є територія, на якій забезпечується 15-20-хвилинна доступність кожного мешканця до послуг швидкої допомоги, пожежної, міліції, шкільної освіти. Це уже включено у пропозиції, які подані у Кабмін ще у 2009 році.
— Згідно з пропозиціями, у нашій області буде утворено 3-4 райони: Калуський район, який включатиме об’єднання 3-4 об’єднаних громад, Рогатинський, Рожнятівський, Долинський райони та об’єднану громаду Болехова. Таким чином, у кінцевому варіанті Калуський район об’єднюватиме 18 об’єднаних територіальних громад або ж — 315 тис. мешканців, — каже Василь Петрів. — На рівні району залишається РДА, яка координує роботу розташованих у районному центрі територіальних органів виконавчої влади (пенсійний фонд, податкова, міліція, юстиція, реєстраційна палата, інспекції, СЕС, МНС) утримання шкіл, інтернатів, лікарняних стаціонарів загального профілю, утримання об’єктів спільної власності територіальних громад, розвиток районної інфраструктури — насамперед, шляхів районного значення, пасажирського транспорту. Крім цього, РДА виконують контрольно-наглядові та координаційні функції. Вони наглядають за дотриманням Конституції та законів України, виконанням державних програм та цільовим використанням коштів державних субвенцій, ефективним використанням об’єктів державної власності.
Фактично, усі пропозиції, обговорення, вивчення фінансових показників мали б відбутися до 1 липня 2013 року, щоб кошти на проведення реформи були закладені у бюджеті 2014 року. Проте, район, захопившись духом експерименту, пропонує свій, і вже незабаром — об’єднання територіальних громад у рамках існуючих сільських рад. На таку структуру сьогодні готові піти і сільські голови.
Свого часу міський голова Ігор Насалик був просто одержимий ідеєю реформи. Може, втілення цього задуму мало стати альтернативою його участі у виборах до Верховної Ради. Або ж — відкривало доступ до потужних управлінських і фінансових ресурсів і навіть надавало міському голові зовсім іншого управлінського статусу. Восени у Калуші головою ОДА навіть не пахло. Більше того: різні погляди на реформу стали причиною протистояння між головою ОДА та міським головою. Ігор Насалик вирішив не зважати на область, заручившись підтримкою провладного народного депутата. Однак, активізувалася найнижча ланка учасників процесу — сільські голови, які, вочевидь, отримали підтримку району і — області. Ревність обласної влади зрозуміла, а вчинки району — не що інше, як вияв інстинкту самозбереження. Адже, згідно із пропозиціями міста, районна влада, практично, перестає існувати і втрачає свої функції. Очевидно, й область втрачала б ланку свого управлінського впливу. Міському голові не допомогли навіть шантаж і високі особисті зв’язки. Практично, це один із небагатьох проявів сили громади — як не парадоксально, реформу “застопорили” сільські голови.
Вочевидь, міський голова не втратив надії на проведення реформи і стимулює її всілякими доступними методами. Однак чітко усвідомлює свої нинішні можливості, тому мусить заручитися підтримкою області і громад. Плюс ситуації — широке обговорення ідеї реформи у громадах. Парадокс — можливе об’єднання сіл як перший крок у напрямку реформи. Це — майже окреслення ідеї Ігоря Насалика. Але до її втілення йому не вистачило часу і, мабуть, сил.
