Басейн ЗОШ №3 запрацює. Але якою ціною? За планами міського голови Ігоря Насалика, Калуш матиме 2 басейни: комерційний — на базі ЗОШ №3, та “Посейдон”, який повністю перебере на себе соціальні функції. Підприємець Ігор Хемич — власник ПП “Еліте”, яке орендувало приміщення басейну ЗОШ №3, написав відмову від оренди цього об’єкту. Досі він вклав у ремонт басейну 2,5 млн. гривень та поремонтував покрівлю на школі. Нагадаємо, підприємець та депутат міської ради Ігор Хемич орендував басейн у 2007 році терміном на 25 років.
— Я чітко усвідомлюю, що власними силами закінчити басейн не зможу. У нього треба ще вкласти 4-5 млн. гривень. Я шукав компроміс і пропонував міській владі долучитися до завершення басейну: приміром, я вкладаю 2 млн. гривень роботами, а місто — стільки ж обладнанням. Потім це все враховується при визначенні орендної плати. Кроків назустріч такій пропозиції не відчув. У своїй заяві я вказав: із відшкодуванням. Хто буде відшкодовувати — міський бюджет чи наступний орендодавець — це вже питання, яке має вирішити міська влада. Ці кошти можуть реструктуризувати на кілька років, — повідомив раніше у коментарі “Вікнам” Ігор Хемич.
Міська влада проблеми підприємця взяла близько до серця. Адже з’ясувалося, що, підписуючи договір оренди, Ігор Хемич його досконало не вивчив. А договір оренди містить пункт 2.5, згідно із яким “витрати орендаря на поліпшення орендованих приміщень, які неможливо відокремити від приміщень без заподіяння їм шкоди, не підлягають відшкодуванню орендодавцем”.
— Якби Ігор Хемич читав уважно, може, того пункту і не було б. Підприємець хоче розірвати договір оренди, але той пункт нам заважає, — повідомив депутатам голова Фонду комунального майна, очільник фракції БЮТ у міській раді Роман Боднарчук.
ЧИЯ АЛЬТЕРНАТИВА?
Проект рішення сесії міської ради, який з’явився на сайті міської ради, не містив ні найменшого натяку на відшкодування для підприємця. Можливо, тому його не розглядали на першому засіданні сесії міської ради. До наступного засідання з’явився альтернативний варіант — внести зміни у договір оренди. Наступним кроком мало стати розірвання договору оренди. Питання розглядали бюджетна, правова, “гуманітарна” депутатські комісії та — комісія із власності. Остання і напрацювала альтернативу. Участь у цій роботі, ймовірно, приймав й Ігор Хемич, який є заступником голови комісії. Отож, проект містив механізм, за яким місто отримало змогу відшкодувати підприємцю вкладені кошти. Для цього пропонувалося: а) вилучити із договору оренди пункт 2.5; б) виділити кошти для визначення вартості робіт, виконаних приватним підприємцем.
На пропозицію Івана Мащакевича (НРУ) обговорити оприлюднений на сайті міської ради проект рішення ніхто не відреагував.
— Яка кінцева ціль? Щоб завершити басейн, треба з’ясувати всі нюанси. Скільки коштів вклав у роботи підприємець? За сьогоднішніми мірками — 4 млн. гривень. Це не означає, що ми зараз повертатимемо гроші — можемо зобов’язати до цього наступного орендаря. І передбачити, що кошти повертатимуться не за рахунок міського бюджету, а — завдяки введенню в експлуатацію та відрахувань із орендної плати. Є 2 шляхи: або “кинути” підприємця і бути комуністами 1917 року, або повернути йому кошти за цінами 2009 року, — апелював міський голова Ігор Насалик.
Депутати вирішили не бути комуністами: 30 проголосували за альтернативний проект рішення, четверо були проти, 3 — утрималися. Цікаво, що перед тим на голосування ставили проект рішення, який не містить механізму відшкодування для підприємця. За нього проголосували 11 депутатів, 27 утрималися. Тобто, кілька депутатів міської ради чітко не визначилися і голосували за обидва проекти рішень.
ЗА ФРЕЙДОМ…
— Ігоре, дивися, хто голосує проти, потім їх не пускатимеш у басейн, — пожартував міський голова. Насправді, як і у кожному, у цьому теж тільки частина жарту. Оскільки ключове, чим не поцікавилися депутати міської ради, — як далі розвиватимуться події навколо цієї ситуації. Складається враження, що міська рада звикла сліпо довіряти міському голові.
— Немає таких бізнесменів, які б могли завершити басейн, — повідомив Ігор Насалик. — Буде — комунальне підприємство, яке ми здамо в оренду. Можемо і не здавати.
Міський голова має рацію: невідомо, хто із підприємців наважиться взятися за бізнес, у якому, крім поточних витрат (орендної плати, витрат на комунальні послуги, видатків на функціонування басейну. — Авт.), потрібно буде повертати вкладені мільйони попередньому орендареві.
Під удар потрапить і міський бюджет, якщо кошти для Ігоря Хемича передбачать звідти. За різними підрахунками, підприємець може претендувати на суму від 2,5 млн. гривень, які він реально вклав, до 4 млн. гривень, якщо рахувати за цінами 2013 року. Крім того, міський бюджет ще і візьме на себе навантаження завершити реконструкцію басейну. За словами Романа Боднарчука, щоб довести до завершення розпочатий проект, потрібно приблизно 10 млн. гривень. Міський голова вважає, що достатньо 2-х млн. гривень.
Можна припустити, що спокуситися на такий бізнес із “додатками” може єдиний підприємець міста — Ігор Хемич. Застерігши депутата від контактів із “незгідними”, Ігор Насалик мимоволі пролив світло на перспективи другого басейну. У такому випадку місто зробить непоганий подарунок для підприємця-депутата: готовий бізнес. Зрештою, якщо відбуватиметься конкурс на визначення орендаря комунального басейну, то борг міста перед Ігорем Хемичем може стати додатковим аргументом на його користь. Позитивний момент: принаймні, орендна плата буде на порядок вищою за ту, на яку могло б розраховувати місто за нинішніх обставин.
ПІДВОДНІ ТЕЧІЇ
Ажіотажу через рішення міської ради могло і не бути. Адже договір оренди укладений у 2007 році терміном на 25 років. Ігор Хемич міг відремонтувати басейн і за кілька років — тоді, коли б з’явилися кошти. Але чекати не захотів. З одного боку, напевно, його стимулювала щорічна орендна плата у розмірі більше, ніж 40 тис. гривень (хоча минулого року Ігор Хемич користувався пільгою зі сплати орендної плати у розмірі 95%. — Авт.). З іншого — підганяло бажання міського голови про другий басейн для міста. У коментарі “Вікнам” Ігор Хемич зауважував: якщо вирішать йому гроші не відшкодовувати, він забере заяву. Отже, до того часу, щоб її подати, підприємець уже мав якісь гарантії? Може, навіть настільки міцні, що його не збентежив проект рішення на сайті міської ради, у якому про відшкодування не було ні слова. Або ж підприємець знову не “дочитався”.
Уже напередодні сесії, ймовірно, Ігор Хемич спохопився. Так з’явився альтернативний проект рішення, поданий комісією із власності. У ньому депутати навіть подумали про кошти з міського бюджету, які потрібні для проведення експертизи. Хоча, насамперед, підприємець, а не — міський бюджет у цьому зацікавлений.
НАСАЛИК НЕ ПОГОДИВСЯ ІЗ ДЕПУТАТАМИ
У середу стало відомо про те, що міський голова Ігор Насалик рішення міської ради заветував. Причину не пояснив. Зауважив тільки, що нині — 1917 рік. За словами міського голови, на наступну сесію міської ради готуватимуть новий проект рішення, у якому вже не йтиметься про відшкодування вкладених коштів. За інформацією “Вікон”, після сесії міський голова дав доручення юристам опрацювати рішення, яке прийняли депутати. Крім того, під час обговорення окрему думку мав перший заступник Ігор Матвійчук, через що у нього навіть вийшла коротка “перепалка” з Ігорем Насаликом. Відтак, вето міського голови могло виникнути з кількох причин.
Варіант 1. Юридична невмотивованість вчинку міської ради. Початковий проект рішення, у якому йшлося про розірвання договору оренди, був оприлюднений на сайті міської ради і пройшов усю необхідну процедуру. Та і сам проект з’явився як реакція на заяву від підприємця-орендаря, у якій він просив розірвати договір оренди. На якій підставі депутати міської ради запропонували альтернативний варіант — незрозуміло, адже підприємець про це не клопотав. Принаймні — офіційно й у письмовому вигляді. Складається враження, що міська рада взяла над Ігорем Хемичем шефство і старається ніжно згладити всі його промахи. Фактично, депутати міської ради розглянули зовсім інший проект рішення, ніж той, що був внесений у порядок денний.
Депутати можуть відстояти свою думку, якщо вважають, що їхнє рішення — правильне. Згідно із законодавством, народні обранці можуть двома третина голосів подолати вето міського голови. Однак, навряд чи це зроблять, навіть маючи на те бажання. Адже, щоб подолати вето міського голови, потрібно на 4 депутати більше, ніж проголосувало за “альтернативне” рішення.
Варіант 2. Міський голова хоче вийти із ситуації “білим” і “пухнастим”. Насправді, якщо депутати наполяжуть на своєму рішенні, Ігореві Насалику не залишиться нічого іншого, як його підписати. Це допоможе йому зберегти “лице” і перекладе колективну відповідальність на міську раду.
Варіант 3. Ігор Насалик змінив тактику. Важко повірити у те, що наближений до міського голови Ігор Хемич може стати на шлях колись опозиційного Олега Романишина. Коротко коментуючи “Вікнам” своє рішення про вето, Ігор Насалик кинув фразу: “Якщо у нас 1917 рік і можна не платити…”. То таки не заплатять?
ДО ТЕМИ
Ігор Хемич — особлива складова калуського життя Ігоря Насалика
Ігор Хемич — власник славнозвісних 14 га, проданих практично за стартову аукціонну ціну. Він — активно працює із бюджетними коштами, хоча і твердить, що це — невигідно. За інформацією “Вікон”, свого часу був проект рішення міської ради, за яким підприємець готовий був повернути 14 га у власність міста за 1 млн. доларів (купив — за 3,9 млн. гривень. — Авт.).
Міській владі заболіли проблеми підприємця. Але так було не завжди. Свого часу фірма депутата міської ради Олега Романишина “хлипнула” біди через те, що підприємець виконав роботи у бюджетних установах “на віру”. Договору не було. Грошей — не заплатили. Олег Романишин був тоді депутатом міської ради від опозиційного БЮТу. “Покарав” міський голова Ігор Насалик і ще одного депутата міської ради — Любов Вовк (”Наша Україна”). Депутат висловилася про недоцільність встановлювати пластикові вікна у під’їздах усіх багатоповерхівок міста. У відповідь міський голова звелів вивісити на під’їзді будинку депутата оголошення: мовляв, у вас вікна не мінятимуть і „подякуйте” за це депутату Любові Вовк.
Тільки нещодавно міський голова розпорядився передбачити у бюджеті кошти і таки замінити вікна у під’їздах будинку екс-депутата. У коментарі “Вікнам” Ігор Насалик повідомив, що вже “віддав” гроші Олегу Романишину. Про розрахунок боргу за цінами 2013 року не говорив нічого.