За умов розвитку інформаційно-комунікаційних технологій веб-сторінки органів місцевого самоврядування є найбільш дієвим механізмом інформування та підтримки зворотного зв’язку із громадськістю. Відповідно до постанови Кабміну “Про порядок оприлюднення у мережі Інтернет інформації про діяльність органів виконавчої влади” від 2002 року визначено, що наявність веб-сайту є першою та необхідною умовою впровадження технологій е-урядування, тому влада регулює питання створення та функціонування сайтів. У цій постанові зазначається перелік обов’язкової інформації та документації, що мають бути розміщені на офіційних сайтах органів виконавчої влади. Проте, в Україні відсутні законодавчо закріплені єдині вимоги до змістовного наповнення веб-сторінок органів місцевого самоврядування.
— Сьогодні важливо відходити, нарешті, від “флешкового” документообігу і рухатися у напрямку комплексного розвитку електронного урядування. Дослідження показало, що немає чіткої кореляції між величиною міста та якістю впроваджуваних інструментів, на верхніх позиціях опинилися зовсім не найбільші за величиною міста. Успіх залежить, скоріше, від бажання працювати у напрямку зростання прозорості, відкритості, спрощення взаємовідносин з громадою та зростання якості послуг, що надаються органами влади, — зазначив виконавчий директор ГО “Подільська агенція регіонального розвитку” Олег Левченко.
— Одна з функцій системи електронного урядування — формування довіри між владою та громадою: коли громадянин може чітко побачити, як рухається його звернення, як працює орган влади. Це сприяє зростанню довіри. Коли ж, приміром, частина інформації на сайті доступна, інша — відсутня або її досить важко знайти, виникає відчуття, що від людей щось приховують, і довіра поступово зникає, — зазначила представник Громадянської мережі ОПОРА Тетяна Бойко.
Калуш — посередині
Офіційний сайт Калуської міської ради, за висновками аналітиків, загалом посів 57 місце зі 100 у рейтингу. Найкращим визнано сайт Бориспільської міської ради. Друге місце між собою поділили сайти Вінницької та Макіївської міських рад.
За доступ до інформації сайт Калуської міської ради отримав 42-е місце рейтингу. На офіційній веб-сторінці, як, зрештою, на сайтах майже всіх міст, що увійшли до вибірки, розміщено майже всю інформацію про міську раду, виконавчий комітет, графік прийомів громадян, номери телефонів, рішення міської ради, перелік структурних підрозділів міської ради, їхню структуру. На сайті Калуської міської ради можна знайти інформацію про комунальні підприємства, лікувальні, дошкільні та загальноосвітні установи із зазначенням адреси, контактних телефонів та очільників. Проте, немає контактних даних правоохоронних і судових органів.
Найменше, за висновками фахівців, на сайтах міських рад приділено уваги показникам розрахунків за енергоносії та житлово-комунальні послуги різних груп платників: такі відомості є лише на 8-ми зі 100 сайтів. На сайті Калуської міської ради — нема, якщо не враховувати статистичних звітів.
Також офіційна сторінка міської влади не містить документів, які стосуються роботи комісій, оголошень про земельні аукціони та конкурси і їхні результати, плану та розкладу роботи засідань ради.
Важливо, що на сайті міської ради немає інформації про бюджет міста на поточний рік, звітів про виконання регіональних та місцевих програм, про використання комунального майна. Востаннє розділ сайту “Виконання бюджету міста” поповнювався 2011 року. Зрештою, розділ “Рішення міської ради” містить звіти про виконання та зміни до бюджету, проте шукати таку інформацію вкрай незручно, зважаючи, зокрема, і на те, що для неї існує цілий розділ на сайті. Крім того, влада не поспішає демонструвати прозорість: відсутні звіти про використання бюджетних коштів, які мали б публікуватися, принаймні, щомісячно. Віднедавна почав поповнюватися розділ сайту “Державні закупівлі”. Щоправда, інформація досить хаотична і дає тільки загальне уявлення.
Найгірша ситуація у сайту Калуської міської ради зі зворотнім зв’язком та наданням послуг. Калуш увійшов у двадцятку аутсайдерів за цим показником. Хоча така ситуація домінує всюди: лише 10-а частина сайтів за цією категорією була оцінена задовільно.
Сайт Калуської міської ради не має он-лайн приймальні міського голови. Натомість, така приймальня існує у соціальній мережі “Однокласники”. Про те, що від користувачів цієї соцмережі він отримує найбільше інформації і скарг, міський голова Ігор Насалик стверджує постійно. Взагалі не використані такі інструменти спілкування у форматі “влада-громада”, як: можливість прослідкувати опрацювання е-звернення, залишити коментар.
На сайті Калуської міської ради, як і на більшості сайтів органів влади, відсутня можливість повідомити про правопорушення та корупційні діяння, завантажити реєстраційні форми для реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, форми заяв та інших документів для видачі документів дозвільного характеру. Калушани також навіть не здогадуються, що могли б отримувати адміністративні послуги у режимі он-лайн чи оплатити компослуги через веб-сайт, оскільки сайт міської ради таких можливостей не передбачає. Хоча, він містить перелік адміністративних послуг, які надає міська влада. Офіційна веб-сторінка міської влади не відзначається особливими зручностями у користуванні і посіла у рейтингу лише 63 місце. Серед зручностей — лише пошук, причому — не детальний. Калуш не відзначається й особливою мобільністю: лише 81-е місце зі 100. Загалом, скидається на те, що сайтом ніхто прицільно не займається. Розділ “Новини” востаннє поповнювався ще влітку 2012 року, а “Публікації у ЗМІ” датуються ще 2010-м роком. Немає жодного наповнення сторінки про державні програми і навіть розділу на сайті — про територіальну чи міську виборчі комісії. Час від часу з’являються анонси про офіційні зустрічі, акції чи події, але то — лише невелика частина від необхідної інформації, яка до того ж розташовується на сайті хаотично. Немає відомостей про такі важливі складові розвитку міста, як правила забудови, регламент міської ради та генеральний план міста.
Не так давно на сайті міської ради з’явився ще один розділ — Громадська рада, який, проте, — пустує. Громадська рада створена при Калуській міській раді, тому її присутність на офіційній веб-сторінці — цілком логічна. Досі Рада прийняла немало звернень та рішень, які мали б бути розміщені на офіційній сторінці. Проте, навіть оголошення про наступне засідання “загубилося” у розділі “Економіка”.
Така байдужість до власної офіційної веб-сторінки з боку міської влади, як мінімум, дивна. Скандал із реорганізацією музичних шкіл, а тепер — пожвавлення руху за адмінреформу, довели: громада потребує офіційної інформації від влади. Проте, у штаті міської ради немає фахівця, який займався б наповненням та удосконаленням сайту. Нині офіційну веб-сторінку влади обслуговує КП “Міський інформаційний центр”, а інформація потрапляє на сайт тільки після довгої процедури погодження.
ПАПЕРОВА ТЯГАНИНА
Калуш посів 5-е місце з кінця у рейтингу впровадження системи внутрішнього електронного документообігу (СЕД) в органах місцевого самоврядування. Загалом, як зазначають експерти, лише третина міст, які потрапили під аналіз, використовує систему електронного документообігу, проте, навіть там система застосовується переважно лише з метою реєстрації звернень громадян, внутрішньої вхідної та вихідної документації. У більшості випадків СЕД не інтегрована з іншими системами.
Попри такі невтішні висновки, Калуш нині — на порозі “електронної реформи”. Так, нещодавно у Калуші побували представники Академії електронного врядування Естонії, яка є головним виконавцем проекту “Підтримка розвитку електронного врядування в Івано-Франківській області”. Він реалізовується в Івано-Франківську, Калуші та Долині і фінансується Шведським Агентством з міжнародного розвитку (SIDA) та Міністерством закордонних справ Естонської Республіки. Цьому візиту передували навчання у Талліні та Стокгольмі. З Калуша у ньому брали участь керуюча справами виконкому Наталія Бабій і начальник загального відділу Лілія Демид. Поїздка фінансувалася Шведським Агентством з міжнародного розвитку (SIDA) та Міністерством закордонних справ Естонської Республіки.
Проект триватиме 1,5 року. Наразі завершився його початковий етап, яким визначено наступні кроки із впровадження е-врядування. Калуш претендує приблизно на 1 млн. гривень.
Наталія БАБІЙ, керуюча справами виконавчого комітету Калуської міської ради:
— Для того, щоб стати учасником проекту “Підтримка розвитку електронного врядування в Івано-Франківській області”, ми підготували величезну кількість документів. Особливого стимулу до впровадження новітніх технологій додала ознайомча поїздка до Талліна та Стокгольму. Попри те, що програма візиту була надзвичайно насиченою, ми почерпнули море корисного досвіду для нашого міста. Особливо вразили дуже фахового організовані Центри тривоги та Центри надання психологічної допомоги. Влашування Центру тривоги для Калуша — поки що далека перспектива, адже це, насамперед, дорого. Проте, про Центр психологічної допомоги думаємо зараз. Адже чимало людей, які приходять до міської влади, насправді, потребують не так юридичної, як психологічної допомоги, чи просто підказки про те, куди їм краще звернутися.
За наслідками поїздки, суто на ентузіазмі поки що робимо невеликі апгрейди і собі. Приміром — створюємо електронний архів. А також — збираємо та опрацьовуємо інформацію. Наприклад, про те, що нам буде вигідніше: купити комп’ютери чи орендувати їх; оплачувати послуги з обслуговування комп’ютерів по угодах чи створити свій невеличкий спеціалізований відділ? Усю зібрану та проаналізовану інформацію плануємо укласти у міську програму розвитку електронного врядування. Звісно, із фінансуванням уже на наступний рік, але так буде правильно — намітити план дій у цьому напрямку. Адже у нас зараз складається парадоксальна ситуація: міська рада не має жодного системного адміністратора, натомість — масштабні плани щодо впровадження електронних новацій. По-перше, йдеться про вже згаданий проект. Калуш претендує на створення call-центру, який дозволить комунікацію влади з громадянами різними шляхами: система прийматиме і здійснюватиме телефонні дзвінки, прийматиме і відправлятиме sмs-повідомлення, електронну пошту. Таким чином, кожне звернення буде взято до уваги. Також місто може отримати геоінфосистему, за рахунок якої створюються прості у використанні та публічно доступні послуги веб-карти для найбільш проблемних ділянок, обмін географічною інформацією між різними установами. Також ідеться про впровадження системи інтероперабельності — для обміну даними між різними установами. Від Калуша була ще пропозиція про створення Центру із надання адмінпослуг, однак — це дуже дорогий проект, і від нього відмовилися зразу.
Паралельно із участю у цьому проекті, Калуш готується до підписання меморандуму із компанією Microsoft. Представники компанії провели інвентаризацію програмного забезпечення комп’ютерного програмного забезпечення у виконавчій гілці влади. Очікується, що Калуш стане пілотним проектом цієї компанії.