6 червня 2012 року. Міський голова Ігор Насалик і заступник міського голови Галина Романко вручають грамоти з нагоди про 6 червня депутати міської ради звільнили головного редактора комунальної газети “Дзвони Підгір’я” Олександра Зуба. Претензії до редактора більше скидалися на розправу, а шукати варіантів, щоб вивести газету із кризи, міська влада почала лише після кадрової “зачистки”. Причину фінансових негараздів газети Ігор Насалик бачив єдину — у керівнику. Отож, зі зміною головного редактора, ситуація мала б кардинально змінитися. І вона справді змінилася. Лише — для кого?
КІТ У МІШКУ?
В. о. головного редактора, за усним розпорядженням міського голови на сесії міської ради, стала журналіст “Дзвонів Підгір’я” Людмила Пастушок. А вже 12 червня міський голова видав розпорядження про призначення на посаду в. о. головного редактора Михайла Кучерака — редактора газети “Зоря Прикарпаття”, який раніше очолював опозиційне до міського голови видання “Західний вісник”, засновником якого є народний депутат Ольга Сікора.
На сторінках “Зорі Прикарпаття” Михайло Кучерак особливою прихильністю до народного депутата не вирізнявся. Тож, вочевидь, саме така його позиція була вирішальною для Ігоря Насалика при призначенні в. о. головного редактора комунальної газети.
У Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців значиться, що Михайло Кучерак є приватним підприємцем, зареєстрованим у Калуському міськрайонному управлінні юстиції, і на сьогодні не перебуває у процесі припинення підприємницької діяльності чи — у стадії банкрутства. Хоча працівники комунальної газети прирівняні до державних службовців, а, отже, не можуть займатися підприємницькою діяльністю. Крім того, Михайло Кучерак був редактором “Зорі Прикарпаття”, засновником якої є ГО “Об’єднані медіа-ресурси Прикарпаття рекламно-інформаційна асоціація “Зоря Прикарпаття”. У ЄДР значиться, що керівником цієї установи є однофамілець, а, можливо, і родич Михайла Кучерака — Кучерак Ігор Богданович.
Цього літа “Зоря Прикарпаття” ”спалилася” на продажу журналістських посвідчень. Для того, щоб отримати таке посвідчення, яке гарантує ряд соціальних пільг, переваг та прерогатив, — аж до володіння зброєю, потрібно було тільки сплатити членський внесок у розмірі 240 гривень. Як реакція — голова Івано-Франківської обласної організації Національної спілки журналістів України Вікторія Плахта звернулася до правоохоронних органів про те, що такі дії мають ознаки статті 358 Кримінального кодексу ”Підроблення документів, печаток, штампів та бланків, збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів”, оскільки йдеться про видачу журналістського посвідчення особам, які не мають такого статусу. Тобто, у документи вносяться неправдиві дані.
Дані, які наводять на роздуми, стосуються також трудової книжки Михайла Кучерака. За інформацією журналістів, у в. о. головного редактора “Дзвонів Підгір’я” — дублікат трудової, який містить більше 40 записів про місце працевлаштування і навчання, заповнених одним почерком та — єдину печатку — об’єднання підприємців Переяславщини. Тому у відкритому листі медійники Калущини звернулися до Михайла Кучерака оприлюднити автобіографію із зазначенням місць праці і копію документа про освіту.
Фактично, жоден із цих фактів, який наводить на роздуми, не став міському голові на заваді, щоб призначити Михайла Кучерака в.о. головного редактора газети міської ради. .
МЕТА ВИПРАВДОВУЄ ЗАСОБИ?
Днями журналістську спільноту сколихнув факт: новопризначений Михайло Кучерак звільнив відповідального секретаря комунальної газети Людмилу Пастушок. Причому — із формулюванням ”за систематичне порушення трудової дисципліни згідно п. 3 ст. 40 КЗПП України”. Людмила Пастушок пропрацювала у “Дзвонах Підгір’я” майже 20 років. Журналіст самотужки виховує доньку-студентку. Минулого тижня у всіх ЗМІ Калущини був оприлюднений відкритий лист до міського голови, під яким підписалися 37 журналістів різноманітних друкованих, теле- та радіоЗМІ. Це — друге за історію “правління” Ігоря Насалика публічне збурення журналістської громади. І в обох випадках причиною стала кадрова політика міського голови. У 2007 році Ігор Насалик призначив на посаду міського ТБ працівника галузі культури Тетяну Попадюк, яка так і не змогла знайти порозуміння із колективом комунального ТБ. У результаті журналісти ТБ пікетували сесію міської ради, а у пік протистояння 2 роки просиділи без заробітної плати.
Менше, ніж за 2 місяці, відколи Михайло Кучерак був призначений на посаду в. о. головного редактора, колектив газети “Дзвони Підгір’я” майже повністю оновився. Досі за згодою сторін звільнилася бухгалтер видання, цього тижня — програміст. Ще до революційних подій із газети пішла заступник головного редактора Богдана Тимчишин.
Із попереднього колективу у газеті залишилася тільки журналіст Дарія Ониськів.
ПЛАН “НАПОЛЕОНА”
Оголошення про набір на роботу з’явилося у кількох номерах комунальної газети. За словами заступника міського голови Оксани Табачук, нині за цивільно-правовою угодою у “Дзвонах Підгір’я” працюють кілька осіб. Щоправда, робота цих людей, швидше за все, не може оплачуватися за рахунок дотації із міського бюджету, а власних надходжень видання на це, мабуть, не вистачає: нині газета заробляє приблизно по 5 тис. гривень на місяць, а торік ці надходження сягали 14 тис. гривень на місяць.
— Михайло Кучерак підготував зміни до штатного розпису газети “Дзвони Підгір’я”, при цьому не відійшовши від місячного фонду оплати праці — 19,3 тис. гривень. Серед надбавок, які передбачені, — лише за вислугу років та ранг. Немає ні надбавки за інтенсивність, ні — премій, — констатувала Оксана Табачук.
Зрештою, цих надбавок працівники газети не отримували від початку цього року. Зараз планується збільшити штат до 10 осіб: 3 кореспонденти, коректор, бухгалтер, випусковий та технічний редактори, заввідділом та техпрацівник.
Новий керівник має плани і — щодо виходу видання із кризи. Графік погашення заборгованості контролюватимуть депутати міської ради. І, якщо результатом будуть задоволені, очевидно, сприятимуть редактору у погашенні боргів, виділяючи чергові порції дотацій із міського бюджету. Приміром, цього року для газети “Дзвони Підгір’я” було передбачено 80 тис. гривень дотації з міського бюджету. Торік бюджет продотував газеті 108 тис. гривень, а у 2011 році — 192 тис. гривень. Видатки газети за ці роки залишалися практично на одному рівні, тому не дивно, що зменшення дотації обернулося збільшенням боргів. Упродовж півроку місто виділило газеті 40 тис. гривень — половину від передбаченої дотації. А, одразу по тому, як депутати звільнили Олександра Зуба, — ще 40 тис. гривень. Фактично, за півроку редакція вичерпала свою дотацію, проте, сесія міської ради виділила газеті ще додаткових 30 тис. гривень. Причому фінансування пожвавилося саме після зміни редактора. Адже, за словами екс-заступника головного редактора газети “Дзвони Підгір’я” Богдани Тимчишин, ще у квітні, на засіданні міської комісії із питань невиплати заробітної плати, розглядалося питання боргу по зарплаті працівникам редакції і навіть було рекомендовано виплатити газеті всю дотацію.
За даними, які “Вікнам” навела Оксана Табачук, порівняно із 1 червня, борг по заробітній платі у газеті зменшився на 8 тис. гривень і становить 70,4 тис. гривень. По нарахуваннях — на 3 тис. гривень і становить 26 тис. гривень. За друк газети за 2 місяці погашено більше 7 тис. гривень і станом на сьогодні газета боргує ще приблизно 17 тис. гривень. Також почали розраховуватися із КП “Водотеплосервіс” та — “Укрпоштою”. За цим графіком із друкарнею “Дзвони Підгір’я” розрахуються до грудня. А загалом до червня наступного року видання має подолати кризу повністю. Зрештою, із такою серйозною матеріальною підтримкою кризу подолав би, мабуть, кожен керівник.
— Якби новий керівник починав “з нуля”, тоді зауваження щодо посиленого фінансування були б слушними. Але він прийшов у момент, коли редакція має величезні борги, — вважає Оксана Табачук.
У червні, коли міська рада звільнила з посади головного редактора газети “Дзвони Підгір’я” Олександра Зуба, загальний борг газети становив 206,5 тис. гривень. Найбільша питома вага боргу припадала на заробітну плату. Редакція мала також серйозну заборгованість перед друкарнею, через що не вийшли два номери газети. Однак, Територіальна інспекція праці зробила припис, за яким усі кошти, які надходили до редакції газети, мали бути спрямовані на погашення боргу із заробітної плати. За цією логікою, доки існує борг по зарплаті, редакція не має права навіть оплачувати друк газети. Відтак, за це порушення по екс-головному редактору газети Олександрові Зубу відкрито досудове кримінальне провадження за ст. 175 ККУ (безпідставна невиплата заробітної плати, вчинена умисно керівником підприємства, або — нецільове використання коштів, призначених для виплати заробітної плати. — Авт.). Нині у газеті існує заборгованість із зарплати. При цьому, редакція погашає заборгованість перед друкарнею. А міська влада вважає, що діяльність нового в. о. редактор наразі ще рано аналізувати. Вочевидь, і правоохоронні органи дотримуються такої ж думки.
2012 рік. День журналіста. Міський голова співає. У тому числі — для журналістів комунальних ЗМІ
Людмила ПАСТУШОК, звільнений журналіст “Дзвонів Підгір’я”:
— Вважаю, що, звільнивши мене з роботи, новий керівник просто позбувся працівника, який його не влаштовує. Це — порушення моїх прав як голови профспілки і просто працівника редакції. Із відповідною позовною заявою я вже звернулася до суду.
Події розвивалися так: 12 липня відбулися збори трудового колективу, про які мене як голову профспілки не попередили. Більше того, на мою думку, було зроблено все для того, щоб я на збори не потрапила. Збори були проведені в основному за участю працівників, прийнятих на роботу за цивільно-правовими угодами. І саме вони проголосували за зміни до Колективного договору, обрали голову трудового колективу та змінили графік робочого дня, про що більшість працівників не були попереджені. Наступного дня я використала свою обідню перерву за попереднім графіком, оскільки і на роботу прийшла раніше. Цього ж дня керівник викликав мене та оголосив догану — за допущення ряду грубих помилок у верстці газети, орфографічних та пунктуаційних помилок у номері за 28 червня, коли я була відповідальною за випуск газети. І це — повністю надумана причина, адже помилки трапляються в усіх газетах, а норми верстки ніхто не прописував. Зрештою, після мого звільнення помилок у газеті не поменшало, зокрема — й у колонках самого редактора.
Через 10 днів, коли я вийшла на роботу після лікарняного, в. о. головного редактора вручив мені трудову книжку із уже зробленим записом і повідомив, що мене звільнено. “Систематичне” порушення — це саме та обідня перерва, яку я використала на 1 годину раніше. Хоча жодного акту про це не було складено. Загалом, зі зміною керівника атмосфера у редакції стала нездоровою. Якщо раніше у колективі панував дух взаємопідтримки, вболівання за спільну справу, то зараз там культивуються підлабузництво та доноси. Плюс введена жорстка цензура. Нині у “Дзвонах Підгір’я” заборонено писати негатив про міську владу. Основне завдання — висвітлення суто позитивних сторін або подача проблемного матеріалу так, щоб міська влада виглядала там виграшно.
Нині газета у боргах, але, попри те, виходить на 16-ти сторінках та збільшує тираж. Це — невиправдані витрати у ситуації, коли людям не виплачена заробітна плата. Крім того, збільшення тиражу не означає збільшення популярності: нові працівники просто розносять газету по підприємствах та роздають безкоштовно. А редактор, який в одній із авторських колонок запевняв читачів, що “Дзвони Підгір’я” — це газета громади і закликав до співпраці, звелів забрати зі свого кабінету стаціонарний телефон. Калушани можуть додзвонитися до міського голови, до його заступників, але до в. о. редактора комунальної газети, яка фінансується коштом платників податків, — ні.
Уляна ВАСИЛИК, медіаюрист:
— Журналіст обов’язково повинна звертатись до суду і відстоювати своє право на працю, адже у наведеній ситуації містяться ознаки порушень. Найперше — Колективний договір, наскільки я можу судити, був прийнятий без дотримання процедури, що виписана в ЗУ “Про колективні договори і угоди”, а, отже, його можна оскаржувати. Так, укладенню Колективного договору передують колективні переговори. Для їх проведення і підготовки проекту утворюється робоча комісія з представників сторін. Порядок ведення переговорів з питань розробки, укладення або внесення змін до Колективного договору визначаються сторонами і оформляються відповідним протоколом. Сторони колективних переговорів зобов’язані надавати учасникам переговорів усю необхідну інформацію щодо змісту Колективного договору. Положення Колективного договору поширюються на всіх працівників установи, незалежно від того, чи є вони членами профспілки.
Кодексом та Законом України “Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності” передбачені додаткові гарантії для працівників установ і організацій, обраних до профспілкових органів. Згідно із ст. 252 Кодексу та ст. 41 згаданого Закону, звільнення членів виборного профспілкового органу, його керівників, допускається за наявності попередньої згоди виборного органу, членами якого вони є, а також вищого виборного органу цієї професійної спілки (об’єднання професійних спілок). Таким чином, звільнення працівника, який обирався до виборних профспілкових органів установ та організації, у тому числі — і голови профспілки, має відбуватися відповідно до вимог законодавства про працю.
У випадку порушення чинного законодавства керівником інспекція праці та прокуратура зобов’язані відреагувати належним чином. Окрім того, таке діяння може містити ознаки злочину, передбаченого ст. 172 ККУ — незаконне звільнення працівника з роботи з особистих мотивів, а також інше грубе порушення законодавства про працю.
Це порушення карається штрафом до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3-х років, або виправними роботами на строк до 2-х років.
