— Починаючи з січня 2015 року, а для тих, хто виявить бажання зараз, то і з цього року, ми будемо повністю компенсувати будинкам (не квартирам) всі видатки на квартплату. Але ці кошти вони можуть використати лише на капітальний ремонт своїх будинків, — повідомив на сесії міської ради у липні міський голова Ігор Насалик.
Планується, що за два роки місто повністю перейде на ОСББ. А компенсація коштів міського бюджету на квартплату може сягнути 15-17 млн. гривень на рік.
“Вікна” намагалися довідатися деталі реформи ще кілька тижнів тому, однак, з’ясувалося, що їх ще достеменно ніхто не знає. Вдалося тільки довідатися, що шукають ініціативних мешканців багатоповерхівок, які зацікавлені у зміні стану справ у житлово-комунальній сфері не на словах, а на ділі. А ще те, що ОСББ — це занадто недосконалий і навіть невигідний варіант. Тому думають над іншими формами самоорганізації населення.
Кілька тижнів тому на офіційному сайті Калуської міської ради з’явився проект рішення про “Програму становлення та розвитку органів самоорганізації населення у місті Калуші на 2014-2015 роки”. А днями депутати міської ради, без жодного питання, прийняли цю Програму. Тож, виходить, або їм геть не цікаво, що відбуватиметься у комунальній галузі міста, або ж, можливо, вони впевнені, що далі за написання програми справа не піде.
3 НА 2
10 вересня, ПК “Мінерал”, 18.00: по один бік стола — троє жінок: член Народної ради Валентина Бідонько, учасник громадської комісії з перевірки роботи КП “Водотеплосервіс” Ольга Єланіна та калушанка Людмила Даниляк. По інший бік — начальник УЖКГ Калуської міської ради Юрій Рекунов та начальник відділу внутрішньої політики Калуської міськради Микола Шинкар. Ці троє калушанок — єдині, хто прийшов, щоб розібратися: яку все ж реформу планує влада. Хоча про те, що міський голова давав вказівки виділити приміщення для зустрічі, та, власне, анонс зібрання, чули й інші. “Влада і громада” спілкувалися 3,5 години — не лише про реформу, але й “про все на світі”.
”Вікна” для себе з’ясували: у те, що реформа відбудеться, сумніваються, насамперед, в УЖКГ. Найперше тому, що для втілення змін потрібна ініціатива від калушан. А із цим, кажуть комунальники, туго. Такі висновки роблять, зокрема, спираючись, на досвід із організації у місті ОСББ: досі у Калуші створено лише 4 об’єднання. Проте, на переконання Юрія Рекунова, створювалися вони, швидше, не для поліпшення комунального життя мешканців будинку, а, більше, керуючись вузькими інтересами: наприклад, через питання спільної сумісної власності або ж — питання землі.
БУДИНКОВИЙ КОМІТЕТ ЧИ ОСББ?
Виявляється, що пасивність у створенні ОСББ пояснюється не тільки браком бажання у калушан: створити об’єднання співвласників багатоповерхівок не легко, і навіть — досить марудно. Наприклад, для того, щоб зареєструвати ОСББ, ініціативна група повинна мати нотаріально завірені свідоцтва про право власності по кожній квартирі, що є у будинку. Крім того, за електроенергію ОСББ платить за цінами вищими, ніж встановлені для населення.
ОСББ є неприбутковою організацією. Об’єднання має свій статут, печатку, банківський рахунок, а також здатне самостійно укладати угоди. Це об’єднання надає мешканцям право приймати рішення з питань управління будинком: що полагодити в першу чергу, якій фірмі доручити ремонт ліфта, якого двірника запросити. Така форма самоорганізації, за умови справжньої зацікавленості, є досить вигідною. Під проект можна отримати цільові державні кошти на реконструкцію чи модернізацію будинку. А грантодавці по програмах підтримки і розвитку комунальної сфери охочіше співпрацюють саме не з органами місцевого самоврядування, а — із ОСББ. Є й інші джерела грошових надходжень. Скажімо, приватні бізнесові структури, розташовані у будинку, змушені будуть платити за комунальні послуги, зважаючи на продиктовані ОСББ умови. Також уже об’єднання отримуватиме кошти за розташовану на своїй території чи — будинку рекламу. ОСББ — це прототип маленького ЖЕО.
Паралельно із ОСББ у Калуші вирішили створювати інші форми організації населення — будинкові комітети. Найперше тому, що їх легше зареєструвати: наприклад, якщо ОСББ реєструють у державного реєстратора, то будинкові комітети — у міській раді.
Будинкові комітети відносяться до системи місцевого самоврядування і вправі приймати участь у перетвореннях й утвореннях в житті громади міста. Зокрема, разом із депутатами — представляти інтереси жителів будинку у міській раді та її виконавчому комітеті, а також здійснювати контроль за якістю житлово-комунальних послуг та ремонтних робіт. Комітети мають право укладати договори із постачальниками житлово-комунальних послуг (колективне замовлення), здійснювати контроль за кількістю та якістю послуг, проводити оплату за отримані послуги, самостійно визначати необхідність проведення робіт по ремонту та модернізації будинку або його обладнання, укладати договори на виконання таких робіт та контролювати їх якість.
ОСББ — це більш юридично складна структура, ніж будинковий комітет, і володіє ширшими функціями. Наприклад, будинок та прибудинкову територію можна передати у власність лише ОСББ (хоча нещодавно схему передачі було скасовано. — Авт.). Тим часом, як будинковий комітет може отримати їх лише на баланс. Закон не передбачає можливості утримання чи ремонту будинку силами будинкового комітету, а лише за умов делегування йому цих повноважень з одночасною передачею йому додаткових коштів, а також матеріально-технічних та інших ресурсів. Щодо ОСББ, то одним із обов’язкових пунктів при створенні об’єднання є те, що попередній власник будинку — ЖЕО — повинен провести перший капітальний ремонт будівлі. Хоча б — на 80%.
Будинкові комітети, отримавши будинок на баланс, можуть його повернути назад. Будинковий комітет — це як перший клас для мешканців будинку: прийшли, навчилися, самоорганізувалися — рухаємося далі.
ПЛАН І РЕАЛЬНІСТЬ
Упродовж 2014-2015 років у місті планують створити 20 будинкових комітетів. При цьому у місті приблизно 500 багатоповерхівок, якими опікуються ЖЕО. Чому 20? Це — план: якщо охочих буде менше, гроші обіцяють використати на інші бюджетні потреби.
Однак, для цих 20-ти влада створює практично ідеальні умови. Настільки, що вони викликали підозру у громадських активістів. Найбільше видатків у Програмі передбачено для оплати праці керівникам будинкових комітетів — 410 тис. гривень упродовж двох років. Імовірно, після того, як такий собі експеримент з модернізації “комуналки” закінчиться, зарплату платитимуть за рахунок зібраних у будинку коштів. Однак, зараз планується додаткове навантаження на міський бюджет. Наступного року навіть планують створити структурний підрозділ, який буде координувати діяльність будинкових комітетів. Щоправда, чи передбачає це додаткове навантаження на бюджет, невідомо. Принаймні, у Програмі окремо фінансування на це не передбачено.
Ще 110 тис. гривень — передбачено на ремонти приміщень для будинкових комітетів, оплату комунальних послуг, послуг зв’язку, інтернету, забезпечення приладами обліку та засобами зв’язку. Для будинкових комітетів планують навіть закупити комп’ютерну техніку на 95 тис. гривень. На канцелярську та друковану продукцію планують затрати 27 тис. гривень. У Програмі передбачені гроші на піар та рекламу: організація і проведення заходів та акцій культурного спрямування “влетять” бюджету у 120 тис. гривень. Ще 22 тис. гривень передбачено для реалізації делегованих повноважень: витрати на оформлення угод, документів щодо прийняття на баланс будинків тощо.
Ще цього року планують розробити схему, за якою передаватимуть на баланс будинкових комітетів будинки. А також — розробити ще кілька програм, які мають підтримати реформу матеріально: бюджетну програму “Фінансова підтримка діяльності будинкових комітетів” у складі підпрограм “Фінансова підтримка діяльності будинкових комітетів, у яких на балансі є будинки” та “Капітальний ремонт житлового фонду, який знаходиться на балансі будинкових комітетів”.
На момент передачі будинку на баланс будинкового комітету у відповідному акті фіксується стан будинку. Місто, каже Юрій Рекунов, може відремонтувати будинок і тільки тоді передати на баланс, або ж передати будинок і — кошти. У кожному випадку умови передачі розглядатимуть індивідуально.
— Голова комітету сідає зі спеціалістами і рахує обороти по будинку: що і кому вони платять; організацію яких послуг може взяти на себе комітет. Тоді кошти за квартплату, які йшли ЖЕО, залишаються на рахунках будинкових комітетів. На зборах будинкового комітету калушани вирішують: цього року ми акумулюємо гроші на одне, на наступний рік — на інше. Суть — люди будуть “бачити” гроші, — вважає Микола Шинкар.
Однак Людмила Денисяк порахувала і зробила висновок: на кошти, які акумулює будинок щомісяця, його можна щонайбільше утримати, але — не відремонтувати.
Хоча Юрій Рекунов вважає, що окупність існування будинкового комітету та утримання будинку прямо залежать від кількості квартир у ньому: чим більше квартир, тим вища імовірність, що будинок триматиметься на плаву.
— Я б дуже хотів, щоб ми зробили експеримент хоча б на одному будинку: упродовж принаймні одного місяця ЖЕО не нараховує квартплати, а мешканці самі утримують і обслуговують будинок, — планує Юрій Рекунов.
Комунальна реформа — цікава, але складається враження, що нікому не потрібна ініціатива. По-перше, втілювати її мають ті, хто найменше у цьому зацікавлений — комунальники. “Просуваючи” реформу, їм, фактично, пилятимуть гілку, на якій вони сидять. По-друге, така важлива новація супроводжується абсолютним інформаційним штилем. Як калушани будуть знати про реформу, якщо про неї не інформують навіть комунальні ЗМІ? Тільки після того, як інформаційна кампанія пройде, можна констатувати: активні калушани чи — пасивні.
— Не хвилюйтеся, — почули “Вікна” від одного із депутатів міської ради. — Піде міський голова, прийде інший, у нього будуть інші пріоритети. Та й по всьому.
Може. Адже, міський голова викинув “козир” із реформою у момент піку протистояння із громадою щодо нових тарифів на водопостачання. Не виключено, у такий спосіб він намагався переключити увагу на іншу комунальну “родзинку”. А саму “реформу” — вже розробляли постфактум. Щось схоже відбувалося торік: коли громадськість бурхливо протестувала проти підняття квартплати, міський голова запропонував здешевити її за рахунок зменшення переліку послуг. Так, з тарифу нібито дозволялося викинути послуги, які мешканці будинку можуть забезпечити самотужки. Усе почалося — й закінчилося. Практично, нічим. Хоча людям дали відчути: вони мають вибір.
Володимир ТИМКІВ, депутат Калуської міської ради (фракція НРУ):
— Створення органів самоорганізації населення викликало жваве обговорення на засіданні депутатської комісії з питань житлово-комунальної сфери. Ініціатива — це як перший крок до реформи у місті. В ідеалі, у підсумку місто має перейти на ОСББ: впродовж кількох років місто вкладає кошти і ремонтує будинки, вчить і готує кадри для того, щоб могли самостійно управляти будинком. Виникає питання: а що буде із ЖЕО? Імовірно, їх поступово скорочуватимуть, а органи самоорганізації населення чи — ОСББ візьмуть на себе їхні функції. Можливо, будуть створені (чи просто переформатовані) невеликі КП, які займатимуться, наприклад, обслуговуванням ліфтів — тим, що потребує спеціалізованої праці.
На попередній сесії міської ради депутати прийняли рішення про створення вуличного комітету “Височанка 1”. Цей вуличний комітет створюється на вулиці Андрусяка — це мій виборчий округ. До такого рішення підштовхнуло бажання громади встановити спортивний майданчик. Люди — не бездіяльні: спільно ми вже готували територію, розрівнювали. Паралельно люди оббивали пороги у влади. І тут виникло питання: а кому на баланс передадуть цей майданчик? Тому це підштовхнуло до створення комітету. Не думайте, що це короткий процес: були збори, збирали підписи, міська рада дала дозвіл на створення. Тепер плануємо збори, на яких має бути обрано голову і заступника вуличного комітету, прийняти відповідне Положення. Потім — укласти Меморандум із міською владою, де мають бути прописані, зокрема, фінансові зобов’язання. Потім — реєстрація комітету.
Думаю, коли йтиметься про створення будинкових комітетів у багатоповерхівках, це буде у кілька разів важче. Адже там ще збиратимуть квартплату, проводитимуть роботи з обслуговування та утримання будинку. Людям треба пояснити, навчити, переконати, адже за створення комітету мають проголосувати більшість мешканців. Мають бути ініціативні люди, які візьмуть усе у свої руки. Що і як зобов’язується робити для кожного конкретного будинку місто, має бути прописане у Меморандумі. Наприклад, будинковий комітет може перебирати не всі, а лише деякі повноваження. Це все важко. Але — дуже потрібно. Добрим прикладом самоорганізації може слугувати Одеса: там створюються ОСББ і будинкові комітети. Люди беруть управління у свої руки.
