| Фото: "Вікна" У Калуській ЦРЛ відбулася зустріч міської та районної влади із працівниками медичних установ. Зустріч ініціювали посадовці району — після того, як не дійшли порозуміння з містом про існування та фінансування галузі охорони здоров’я у наступному році.
Так, 12 грудня депутати Калуської міськради прийняли рішення, за яким із бюджету у наступному році фінансуватимуть лише міські медичні заклади. Також місто фінансуватиме і Калуську ЦРЛ — за винятком ФАПів і амбулаторій, які нині входять до структури лікарні. Визначитися із відсотком на фінансування спільної медицини місто запропонувало району. І навіть була створена комісія для розрахунку цього відсотку.
— Позиція районної ради — зберегти у наступному році фінансування і структуру без змін, — наполягав перед медиками голова Калуської райради Василь Дзундза.
Представники району наполягали: міська влада застала їх зненацька.
— Наші представники були обмежені у часі, щоб визначитися із відсотком, — запевнив заступник голови районної ради Сергій Твардовський. — Погодьтеся, що провести фаховий, грунтовний аналіз за день — неможливо.
За його словами, ще у липні районна рада направила міському голові листа про те, що район передає місту трансферт на фінансування медицини у повному обсязі. Попри те, що остаточної відповіді від міста не було, районна рада прийняла рішення передати трансферт та запропонувала укласти відповідну угоду.
До питання повернулися лише 12 грудня: місто просто поставило район перед фактом. Цей рік обіцяє бути важким. І цим у середу пояснювали протиріччя у фінансуванні медицини. Так, згідно із прогнозами, наступного року дотацій вирівнювання не буде. Тепер має бути спеціальна медична дотація, яку рівномірно поділять на цілий рік. І — все.
За прогнозами, медицині у наступному році не вистачатиме приблизно 20 млн. гривень. Тобто, забезпеченість коштами галузі охорони здоров’я — на рівні 80%. Сергій Твардовський наполягав: попри аргументи міста, не може бути єдиного підходу щодо забезпеченості, адже, у міста та району — різні можливості, кількість населення та коштів, які витрачаються на медичні заклади.
— Район може фінансувати ЦРЛ у розмірі 29%, а місто — на рівні 71%, — оприлюднив розрахунки Сергій Твардовський.
Однак, місто така пропозиція — не влаштовує. За словами в. о. заступника міського голови Василя Турчина, навіть те, що район збільшив свою участь у фінансуванні з 25% (які, за розрахунками, залишаються, якщо районні заклади медицини будуть повністю забезпечені фінансуванням. — Авт.) до 29%, це — надто мало. Місто вважає, що частка району у фінансуванні спільної медицини має становити не менше 40%. Але, якщо районна влада погодиться, місто готове на “золоту серединку”.
— Вишуковувати фінансові ресурси має кожен, а не — скинути все на місто, а ви собі шукайте, — наполягав перший заступник міського голови Ігор Матвійчук.
Пропозиція Василя Турчина районну владу вразила. Зокрема, Сергій Твардовський зауважив, що проблема міста у тому, що має “одного спеціаліста у всіх галузях життя” (натякаючи на Василя Турчина. — Авт.).
— Це хіба серйозний підхід до питання? — апелював Сергій Твардовський, який до того довго наводив присутнім аргументи на користь того, чому район не може дати більше.
Однак, і з боку міста знайшли у районі спеціаліста у багатьох галузях. Зокрема, депутат міської ради (фракція УП), головний лікар міської поліклініки Михайло Гаврилишин зауважив, що “агрономи вирішують питання медицини”, натякаючи на Василя Дзундзу. Той — образився і пішов. Відтак, і голову райради, і його заступника наздоганяли на коридорі, перепросили та завернули до зали.
Зустріч плавно перейшла у стадію шоу. Як зауважив Василь Турчин, проблема у тому, що не можна було йти до медичних працівників без єдиного рішення між містом і районом. І те, що медики дратувалися цим публічним з’ясуванням стосунків, свідчили їхні коментарі.
— Ми зараз відчинимо двері — сядьте там і домовтеся, — наполягав завідувач хірургічного відділу Калуської ЦРЛ, депутат міської ради (УП) Ярослав Кущак. — Домовляйтеся, поки дим із вас не піде. Ми таке щороку чуємо, а лікарі виходять заручниками ситуації.
— Думаю, багато із вас так і не зрозуміли, у чому суть проблеми, — звернувся до медичних працівників головний лікар Калуської ЦРЛ, депутат міської ради (УП) Іван Красійчук. — Ми останніми роками про прихід зими дізнаємося не за календарем, і не за погодними умовами. Як тільки починають ділити — значить, скоро новий рік.
— Між медичними працівниками спеціально забивають клин, — виступ головного лікаря районної лікарні, депутат районної ради (УП) Миколи Гудима був дуже емоційним. — Тут спеціально говорять ті цифри, які вигідно перекрутити. Я тут на 10-ти сторінках написав, хто кого дурить і наскільки. Наступний рік буде дуже важким. І ми знову будемо слухати владу. Але у безкоштовні відпустки вже будемо йти не на 2 місяці, як досі, а на 3-4, щоб зберегти колектив. Або — будемо “різати”. Люди добрі, та помиріться між собою! Що ви витворяєте?
На зустрічі консенсусу так і не досягли. Зате, поміж суперечок і взаємних звинувачень “вималювалося” кілька проблем, які вже незабаром можуть спіткати міську медицину:
— Коштів критично не вистачає, тож, медицину справді можуть чекати непопулярні кроки.
— Районну лікарню можуть чекати зміни: від кардинальних (якщо, як вимагали на зустрічі, район віддасть районну лікарню місту. — Авт.) — і до помірних (якщо районна лікарня втратить юридичний статус. — Авт.). У першому випадку районна лікарня стане міською поліклінікою, а частину відділів — скоротять. Інший варіант зекономить у межах 200-400 тис. гривень, адже, зі штату “випаде” кілька адміністративних посад і — працівники приймального покою.
— Безкоштовна медицина. У якому форматі існуватиме вона наступного року — невідомо. Хоча лікарі наполягали: поділ на тих, хто лікується безкоштовно, і тих, хто — за гроші, створює значну соціальну напругу і проблеми у роботі лікарів.
— Дитяча лікарня. Місто визнає, що не має ні грошей, щоб збудувати, ні приміщення, щоб перевести. Ні навіть коштів, щоб хоч трохи реконструювати.
Важка фінансова ситуація, можливо, не єдина причина того, що зараз відбувається. Василь Турчин зробив “ліричний відступ”, нагадавши, з чого почалася спільна медицина: програма безкоштовної медицини була впроваджена як перший крок до адіміністративно-територіальної реформи. Ідея — Ігоря Насалика, з якою ішли на вибори кандидати від УП у 2010 році. У 2011 році медицину об’єднали і її під опіку взяло місто, запровадивши програму безкоштовної медицини.
Після того, як Ігореві Насалику не вдалося запровадити “пілот” адмінреформи, торік більшість сіл району “відлучили” від програми безкоштовної медицини (за кошти міського бюджету. — Авт.). Нині, попри сподівання і запевнення Ігоря Насалика, впровадження адміністративно-територіальної реформи відійшло на задній план. Тож, і район є не настільки потрібний, щоб місто продовжувало “тягнути” віз спільної медицини.
