Ділення: на 5 чи на 1?

У п’ятницю, 15 травня, Калущина мала представити в ОДА перспективний план об’єднання громад. Напередодні, як повідомила «Вікнам» голова Калуської РДА Наталія Бабій, провели експрес-опитування сільських голів, адже ті ініціативи не проявляли. За результатами опитування, п’ять сільських рад виявили бажання приєднатися до Калуша, ще 19 — висловилися за збереження нинішньої мапи району. Інші — бажань не заявили.

У п’ятницю до області поїхали, з чим було.

— Ми не знали спочатку термінів, не думали, що це все так терміново, — поділилася із «Вікнами» сільський голова Боднарова Галина Матківська. — Ми вивчали ситуацію і те, як об’єднуються в інших районах. Тому вирішили у п’ятницю поїхати до області.

Зрештою, не можна сказати, що пропозицій у району не було. Були! І не одна. За словами Наталії Бабій, послуговуючись ст. 11 Закону України «Про добровільне об’єднання громад», адміністрація розробила два варіанти об’єднання. Перший — об’єднання в одну територіальну одиницю міста і району. Другий — об’єднання на базі Войнилівської селищної ради. Після наради в ОДА минулої п’ятниці з’явився і тертій варіант, який, власне, відображав думку сільських голів. Ті пропонували об’єднатися у чотири громади. А вже у п’ятницю ввечері, твердить Наталія Бабій, до цього варіанту з’явилося доповнення у вигляді п’ятої об’єднаної територіальної громади. Тож, саме у п’ятницю, 15 травня, «рушився лід» громадської пасивності. Зміни, каже «Вікнам» громадський активіст Тарас Магас, відбулися не так від просвітлення у головах сільських очільників, як під пресом аргументів.

— На нараді їм сказали про те, що матеріальну вигоду від об’єднання матимуть лише ті громади, які вкладуться у терміни. А хто відмовиться об’єднуватися, може взагалі залишитися без фінансової підтримки держави, — твердить громадський активіст.

ВАРІАНТИ ОБ’ЄДНАНЬ

Упродовж вихідних, 16-17 травня, фахівці РДА працювали над створенням паспортів об’єднаних громад. А вже у понеділок, 18 травня, всі райони Прикарпаття презентували в ОДА перспективні плани об’єднання громад. Презентація Калуського району тривала, може, якихось 15-20 хвилин. Проте, привернула до себе увагу громадськості. Окрім районної та міської влади, плани про об’єднання слухали й громадські активісти від «Правого сектору» та «Самооборони Прикарпаття».

Наталія Бабій представила три варіанти об’єднання, а зупинилася на тому, який узгодили сільські голови. Згідно із перспективним планом, Калущина має об’єднатися у чотири громади: на базі сіл Верхня, Підмихайля, Голинь і Войнилів.

— Не чотири, а п’ять, — поправила біля мікрофону сільський голова Боднарова Галина Матківська.

Галина Матківська сперечається в ОДА із депутатом обласної ради Миколою Зелінським, який упевнений, що Майданська сільська рада буде об’єднуватися у громаду із центром у Ямниці

«Вікнам» вона повідомила, що сільські голови її делегували представляти п’яту об’єднану територіальну одиницю. Про такий формат об’єднання нині ще тільки домовляються. Адже, у перспективі вона має вийти за межі Калуського району: до об’єднаної території, окрім сільрад Вістови, Боднарова, Студінки, Перевозця, Ріп’янки, на перспективу планують доєднати село Бринь Галицького району та Майдан Тисменицького району. Адже, ці села — за два кілометри від Боднарова, — пояснила Галина Матківська. З її слів, у Брині, з яким Боднарів пов’язаний транспортним сполученням, вже відбувся схід села. Люди — у роздумах.

Орієнтовний план об’єднання територіальних громад Калущини (згідно із пропозицією сільських голів)

Після Наталії Бабій від Калуша виступив начальник відділу внутрішньої політики Калуської міськради Микола Шинкар. Він так зосередився на недосконалості перспективного плану об’єднання Калущини, що, зрештою, отримав зауваження від Наталії Бабій: мовляв, функція посадовця — розповісти про місто, а не характеризувати район. Інакше у присутніх знову складеться враження, що «місто когось кудись тягне».

Микола Шинкар назвав проявом містечкового сепаратизму ситуацію, у якій кожен відстоює власні інтереси, «забуваючи, що саме сьогодні розпочато процес формування нового адміністративного устрою держави».

— Ми повинні розуміти, що ради базового рівня будуть мати повноваження, які, окрім них, у державі не матиме ніхто, — апелював Микола Шинкар. — Під ці повноваження потрібна оптимальна територіальна основа. Центрами спроможних територіальних громад визначають міста обласного значення. Якщо таких на території нема, тоді шукають інші варіанти. Не проблема сьогодні створити п’ять чи навіть 20 об’єднаних громад. Але що буде завтра?

Посадовець оперував цифрами про економічне становище населених пунктів району, чим здивував сільських голів і громадських активістів.

— Чому селам районні економісти не порахували економічних показників, — обурювалися «Вікнам» у кулуарах.

— Економічна доцільність і слушність у пропозиціях міста є, — зауважив головуючий на засіданні керівник Офісу реформ Дмитро Дзвінчук.

— Але що, якщо завтра у селах Калуського району почнуться протести? — звернувся він до Миколи Шинкаря. — Треба працювати із сільськими радами, а не виступати тут.

ПІЛОТ “ЗА НАСАЛИКОМ”

Об’єднання міста і району в одну територіальну одиницю — концепція законопроекту №1661 «Про державно-правовий експеримент з проведення реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади на території Калуського району та міста Калуша Івано-Франківської області», який ще торік у Верховній Раді зареєстрував народний депутат Ігор Насалик.

У лютому цього року законопроект був включений до порядку денного сесії Верховної ради. Згідно із чергою, його мали б розглянути упродовж тижня-двох. Проте, законопроект про «пілотний проект» Ігоря Насалика отримав багато експертних зауважень.

— Допрацьовуємо у комітетах, — пояснив долю законопроекту у коментарі «Вікнам» народний депутат Ігор Насалик.

Крім комітетів, документу збирають підтримку і «на місцях». Так, на початку травня частина депутатів районної та обласної рад надіслали клопотання до Верховної Ради про те, що хоча законопроект Насалика і не досконалий, однак, вони просять «вдихнути у нього життя» та розглянути хоча б у першому читанні. Таку ж петицію направили до Верховної Ради сільські голови. Під нею підписалися очільники п’яти із 28 сільських рад Калущини. А поява нещодавно на сесії Калуської районної ради народного депутата Ігоря Насалика свідчить, що доля законопроекту йому — небайдужа.

— Насалик просто хоче покращити життя у районі, використовуючи свої можливості як народного депутата, — запевнила «Вікна» Наталія Бабій. — Щоб у Калуському районі трошки змінилося життя — як у місті. 

Хоча, можна припустити, що народним депутатом керує не тільки альтруїзм, а як мінімум, політичні та управлінські амбіції. Адже, у коментарі «Вікнам» він заявив, що візьме участь у виборах міського голови об’єднаної за його концепцією територіальної одиниці.

Власне, фактор Насалика у питанні об’єднання громад є сильним подразником для громадськості як міста, так і району. А близькість місцевих виборів змушує дивитися на законопроект практично лише через призму інтересів народного депутата.

Втім, ідею про об’єднання міста та району не варто відкидати апріорі через упередженість до народного депутата, — вважає заступник голови Калуської районної ради Сергій Твардовський. На думку заступника, Калущина має хороші перспективи при такому об’єднанні. Однак — не шляхом пілотного проекту Насалика.

— Законопроект №1661 потрібно допрацьовувати, — вважає Сергій Твардовський. — Тобто, виписати такі правила гри, які би при об’єднанні влаштовували місто і район в однаковій мірі. Бо зараз законопроект Насалика — це гра у ворота міста.

На думку посадовця, закон про добровільне об’єднання громад — нежиттєздатний.

НЕ ГОТОВІ

— Ми говоримо про адмінреформу вже п’ять років. Може, варто вже почати щось робити? — любить апелювати Ігор Насалик.

Парадокс, але навіть після п’яти років обговорення у районі все одно не готові до адмінреформи. І, можливо, навіть саме через цих кілька років постійного мусування теми адмінреформи й не готові. Адже, сільські голови настільки звикли сприймати проект адмінреформи як предмет торгів і елемент шантажу, що глянути на ініціативу об’єднання з іншого кута зору просто не здатні. Це, зокрема, у коментарі «Вікнам» підтвердила і сільський голова Станькови Романна Романишин. Також вона переконана, що на місцевому рівні сільські голови отримують «багато неправдивої інформації». 

— А хто завадив сільським головам читати закон? — апелювала Наталія Бабій.

Справді, ніхто. Це, зрештою, також вияв безініціативності і навіть безпорадності сільської влади. Адже сільські очільники не можуть не розуміти кадрової і політичної ситуації, яка склалася у районі. Тож, сподіватися, що хтось зробить об’єднання за них, проте, у вигідному для них ракурсі, — дарма.

Однак, процес гальмують не лише через інтриги на місцевому рівні. Держава форсує процес, нівелюючи його обдуманість, зваженість та економічну обґрунтованість. Адже, місцеві вибори у жовтні планують провести вже на «перекроєних» адміністративних одиницях. Водночас, саме наближення виборів є саме тим фактором, який позбавляє учасників адмінреформи здорового глузду і тверезого підходу.

—  В умовах війни ця реформа є недоречною, — вважають калуські громадські активісти. — Для зміцнення Української держави необхідно, насамперед, викорінити корупцію, а не доручати корупціонерам експериментувати над українським народом.

Добровільне об’єднання громад — відбудеться воно чи ні — наробило вже багато галасу на Калущині. Не до кінця зрозумілі правила гри, форсування подій, а основне — невідомість на «фініші» — не сприяють процесу, який вже точно не можна назвати добровільним. Серед галасу загубилася ще одна теза: а де тут інтереси громади Калуша? І хто питав містян, чи хочуть вони доєднати до себе села та ділитися з ними бюджетними перевагами? Калуська громада поки що мовчить.