Раніше Роман Боднарчук радив депутатам подавати до суду. Ніхто не подав Роман Боднарчук, нарешті, став легітимним секретарем Калуської міської ради. Відповідне рішення Калуського міськрайонного суду зачитав міський голова Ігор Матвійчук.
Нагадаємо, депутати міської ради обрали Романа Боднарчука секретарем міської ради, проте не затвердили результатів таємного голосування. Роман Боднарчук звернувся до суду.
Суд зобов’язав міського голову оголосити на сесії Калуської міської ради результати виборів секретаря Калуської міської ради, що вважається прийнятим рішенням. Рішення Ігор Матвійчук підписав безпосередньо на сесії, зауваживши, що терміни апеляційного позову минули, а бажаючих судитися далі не виявилося.
— З сьогоднішнього дня Боднарчук є секретарем, — повідомив він.
Слушне зауваження. Але — незрозуміле. А ким Боднарчук був до “сьогоднішнього дня”? На якій підставі перебував у президії як секретар міської ради? У проектах рішень міської ради Роман Боднарчук значився то як голова Фонду майна комунальної власності, то — як секретар міської ради. Чи міг перебувати на двох посадах одночасно? А якщо досі він не був секретарем міської ради, то, виходить, депутат Боднарчук безпідставно займав місце у президії. У такий спосіб до президії міг “підсісти” який-небудь інший депутат. І навіть спробувати себе у ролі ведучого сесії.
Ігор Матвічйук не оскаржував рішення Калуського міськрайонного суду щодо Романа Боднарчука
Хоча, зрештою, у депутатів таких питань не виникало. Натомість, вони просто не затвердили Романові Боднарчуку надбавки, премію та матеріальні допомоги — не вистачило єдиного голосу. Його намагався “постфактум” додати депутат Олег Нижник (відсутній на момент голосування. — Авт.), який просив зарахувати його голос “за” або — поставити рішення на переголосування. Дежавю: у 2014 році депутат від більшості Віталій Кінаш, який запізнився на сесію, вимагав повторного голосування щодо рішення про надання пільги ТОВ “Акваторія Калуш” та списання заборгованості ПП “Еліте”.
За проект рішення про встановлення надбавок Роман Боднарчук не голосував. Адже це можна було б трактувати як “конфлікт інтересів”, що є порушенням Закону України “Про засади запобігання й протидії корупції”. Щоправда, про те, що не голосуватиме, Роман Боднарчук повідомив уже у розпал процедури голосування. Хоча, згідно із законодавством, мав “невідкладно у письмовій формі повідомляти безпосереднього керівника про наявність конфлікту інтересів”. Простіше — подати письмову заяву. Може, і подав, але публічно про це не повідомив.
“За” поліпшення умов праці батька голосував і син Романа Боднарчука, депутат Анатолій Боднарчук. Згідно зі статтею 14 Закону України “Про засади запобігання й протидії корупції”, особи, на яких поширюється дія Закону, зобов’язані “уживати заходів щодо недопущення будь-якої можливості виникнення конфлікту інтересів”. Дія цього закону поширюється, зокрема, і на депутатів місцевих рад. При цьому конфлікт інтересів, згідно із визначенням у Законі, це “суперечність між особистими майновими, немайновими інтересами особи чи близьких їй осіб та її службовими повноваженнями, наявність якої може вплинути на об’єктивність або неупередженість прийняття рішень, а також на вчинення чи невчинення дій під час виконання наданих їй службових повноважень”. Зокрема, син вважається близькою особою. Відтак, чи міг Анатолій Боднарчук голосувати за встановлення надбавок і премії, матеріальних допомог за рахунок бюджетних коштів для свого батька? Вочевидь, ні. Хоча, рішення не пройшло, тому наразі йдеться не про його законність, а — про законність дій депутатів міської ради. Можна “копати” глибше. Скажімо, якщо розглянути цю ситуацію крізь призму антикорупційного законодавства, то чи мав право Роман Боднарчук та його син Анатолій Боднарчук брати участь у голосуванні під час виборів секретаря Калуської міської ради? Звісно, голосування відбувалося у таємному режимі, але у Законі України “Про засади запобігання й протидії корупції” не конкретизована ця норма. Імовірно, що перед початком голосування обидва Боднарчуки мали б написати та публічно виголосити заяви про свою “неучасть у голосуванні” через конфлікт інтересів.
Нагадаємо, під час таємного голосування 19 депутатів міської ради підтримали кандидатуру Романа Боднарчука, яку запропонував міський голова Ігор Матвійчук. Це — мінімально необхідна кількість голосів для прийняття рішення. Більшість наполягала на кандидатурі Андрія Кравчука від ВО “Свобода” і сподівалася: голосів “за” Боднарчука забракне і тоді, згідно із Законом, міський голова змушений буде поставити на голосування “їхню” кандидатуру.
Голосів, справді, забракло б, якби обоє Боднарчуків відмовилися від участі у голосуванні. Зрештою, і в суді за позовом Боднарчука це могло б бути вагомим додатковим контраргументом. Якби були “бажаючі судитися”.
