"Ми з моєю командою спимо по кілька годин, але отримаємо величезний позитивний заряд енергії від отриманих результа За півроку, відколи у Рогатині нова владна команда, комунальна галузь «вибралася» з боргів, а для рогатинців започаткували кілька соціально важливих програм. Рогатин переймає ініціативи Калуша, трансформуючи їх на свій лад. При цьому виходить мікс вдосконалених ідей. Буквально за півроку місто змінилося як візуально, так і внутрішньо. А міський голова мріє про те, що Рогатин на Прикарпатті стане маленькою Австрією.
У листопаді минулого року Сергій Насалик офіційно став міським головою Рогатина. «Комуналка» у боргах, суцільні стихійні сміттєзвалища, зневіра рогатинців, — це, фактично, ті реалії, які дісталися йому у спадок від колишніх міських управлінців. Саме оця зневіра в очах рогатинців, каже Сергій Насалик, і підштовхнула його до рішення піти на вибори.
— Сергію Степановичу, порівняйте, що змінилося у Рогатині за півроку? Що — вдалося, а над чим ще варто попрацювати?
— Коли став міським головою, був шокований тим, наскільки скупими повноваженнями володіють органи місцевого самоврядування у райцентрах. Між містами обласного підпорядкування і райцентрами — величезна прірва. Невеликі районні центри — це базовий рівень місцевого самоврядування, від якого забрали всі повноваження та ресурси. Сьогодні у нас у районному центрі парадокс: медицину, освіту, культуру ми не фінансуємо, архітектора свого не маємо, Держархбудконтроль нам не підпорядковується, як і земельні державні служби. Тож, змушені постійно балансувати: десь — шукати контакт, десь — узаконювати важелі впливу.
Хоча, насамперед, довелося структурувати міську раду. Так, в апараті міськради не було відділів, лише — спеціалісти, не наділені владно-розпорядчими функціями. Місцеві податки — не впорядковані: фактично, хто скільки хотів, той стільки і платив. Чи не платив. «Комуналка» — суцільна боргова яма: водоканал — у процедурі банкрутства; у комунального підприємства, яке займається вивезенням сміття, на «господарці» — один старенький сміттєвоз та асенізаційна автівка, яку дирекція КП використовувала як джерело нелегального заробітку. І — четверо двірників, які прибирали центральну вулицю і площу. Фактично, це ті реалії, які зустріли мене на посаді.
Природно, перше бажання міського голови було отримати інформацію про бюджет. Відомостей про це не було взагалі. Як і офіційного сайту чи будь-якого іншого джерела, з якого можна було б почерпнути відомості. Як потім з’ясувалося, бюджет міста на 2015 рік становив 3 млн гривень. І коли ми збільшили план по бюджету на цей рік майже втричі, фінансисти благали знизити планку, бо такий показник — нереальний. Але вже за підсумками першого кварталу надходження до бюджету склали 12 млн гривень. Тобто, ресурси для наповнення міського бюджету є, головне — «зашити» кишені.
Ми зрозуміли, що треба правильно розставити акценти — не перекривати кисень місцевому бізнесу, але встановити зрозумілі правила гри для всіх. Для багатьох підприємців це стало шоком. Але ми їм пояснили, що їхні податки — це не щось віртуальне, вони трансформуватимуться у цілком реальні речі: розвиток міської інфраструктури, впровадження нових соціальних проектів.
Який у нас був механізм? Фактично, жодного. Тож, перше, що зробили, — це прийняли два регуляторні акти. Перший — відповідальність за землекористування без правовстановлюючих документів та з іншими порушеннями земельного законодавства.
Секретар Рогатинської міської ради Галина Богун, міський голова Сергій Насалик та його заступник Микола Шинкар
Також сформували власну електронну базу платників податків. У такий спосіб відбулося відновлення самоврядного контролю за земельними ресурсами у місті. Другий — це правила благоустрою у місті. Вони — жорсткі: ми проаналізували усю нормативну базу, аналогічні документи інших міст. Чинним законодавством за порушення правил благоустрою передбачена відповідальність у вигляді штрафу у розмірі від 850 до 1500 гривень. Однак, щоб притягнути до відповідальності, потрібна структура, яка б цим займалася і володіла відповідними повноваженнями. Відтак, у Рогатині ми створили муніципальне формування «Міська варта» та наділили його всіма повноваженнями щодо притягнення до адміністративної відповідальності, якими, згідно із законом, володіють органи місцевого самоврядування. «Міська варта» — це не силова, а, швидше, соціально орієнтована структура, сформована із фахівців, які юридично «підкуті» і спроможні допомогти у вирішенні конфліктних ситуацій. Ніхто не хоче лякати людей. Мета — допомогти чи підказати.
Що найперше зробили у комунальній сфері — це тотальне прибирання міста. Бо під час перших об’їздів міста з’ясувалося, що тут — просто неймовірно важка ситуація із вивезенням сміття: фактично, сміття валялося попід балконами, усе місто — у стихійних локальних сміттєзвалищах. А рогатинці масово боргували КП за вивезення сміття. Зрештою, так тривало кілька десятиліть, у таких умовах виросло ціле покоління. Тому акценти ми зробили на відновлення комунальних служб. А, крім того, тричі організовували громадську толоку для прибирання міста — поки не довели його до ладу. І, мабуть, тоді вперше побачив в очах рогатинців проблиск надії й довіри.
За півроку ми витягли «комуналку» з боргової ями: міський водоканал вийшов із процедури банкрутства, а КП «Рогатинське будинкоуправління» вперше за багато часу задекларувало прибуток. Вчетверо стало більше двірників двірників.
Досі мешканці Рогатина не отримували якісних комунальних послуг, а комунальники, у свою чергу, не були спроможні їх надати, адже не мали технічного ресурсу. Відтак, вийшло замкнуте коло, яке можна було розірвати, лише зробивши кроки назустріч людям. І люди це побачили: рогатинцям також набридло жити у такому гнилому середовищі. Зараз у Рогатині вирує життя, і, практично, щомісяця відбуваються події, які позитивно збурюють громаду.
— Деякі проекти, запроваджені у Рогатині, «дублюють» калуські. Наприклад — проект безкоштовного медикаментозного забезпечення або — допомоги онкохворим. Проте у Калуша і Рогатина — різні фінансові можливості. Чи впевнені, що міський бюджет зможе «потягнути» такі видатки?
— У Калуші є багато цікавих ініціатив і я бачу тільки позитивне у тому, щоб перейняти їх, адже це, здебільшого, — інвестиція у громаду. І не обов’язково мати великі кошти, щоб впроваджувати ці ініціативи. Головне — чітко планувати. Ми наполягаємо на тому, що доходи міського бюджету мають розподілятися по програмах — довгострокових і короткострокових. Це — планування і воно дає впевненість і прозорість бюджетного процесу.
Проект безкоштовної медицини ми починали як експеримент: для початку визначалися із категоріями, які підпадають під дію програми, та потребу у коштах. Взяли найбільш вразливі верстви населення — дітей та породіль. Порахували, що можемо собі це дозволити. Далі плануємо долучити до програми інші категорії містян, насамперед — соціально незахищених. І так поступово плануємо поширити дію програми на всіх мешканців міста. Досі багато людей відмовлялися від лікування, бо мали стійку асоціацію: лікарня — це дорого. Однак, якщо люди знатимуть, що можуть отримати допомогу безкоштовно, вони ретельніше дбатимуть про своє здоров’я.
Допомагаємо й онкохворим: наразі акцентували на хворих із четвертою стадією раку, які потребують специфічного догляду і допомоги.
Крім того, якщо ми дбаємо про громаду, ми маємо бути впевнені, що немає у Рогатині людей, які б ходили із простягнутою рукою і чекали ложки супу від сусідів. Тому сформували список людей, які опинилися у складних життєвих обставинах. Таких нарахували 40 осіб. переважно, це одинокі пенсіонери, яким ми забезпечуємо щоденні безкоштовні гарячі обіди. Для приготування їжі використовуємо базу «Карітасу», що діє при церкві. З міського бюджету ми передбачили заробітну плату для кухарів організації. З допомогою студентів-волонтерів щодня годуємо стареньких й упевнені, що у Рогатині з голоду ніхто не помре. Плануємо включити цих людей у програму безкоштовної медицини, щоб у такий спосіб вони отримували комплексний догляд.
Сергій Насалик вітає на Рогатинщині посла Туреччини в Україні посол Йонета Джана Тезеля
— Які ще проекти плануєте?
— Найпершою програмою, яку ми вже практично реалізували, це була програма освітлення міста. При тому, що ми повністю освітили Рогатин, ми зараз суттєво економимо на електроенергії, адже встановили енергоощадні лампи та автоматизовану систему, яка вмикає і вимикає освітлення залежно від світлового дня.
Також на сесії міської ради ми затвердили програму ремонту фасадів міських будинків. Поставили собі за мету упродовж двох років відремонтувати фасади усіх будинків, які обслуговує наше будинкоуправління. Знайшли львівську фірму, яка робить паспорти з опорядження фасадів. І на основі цього паспорту ми виготовляємо кошториси. Ремонт невеличкого будинку коштує 60-70 тис. гривень, великого — 150-200 тис. гривень. При цьому ми міняємо вікна й відливи. Ремонт дахів фінансується за окремою програмою. Нещодавно на сесії прийняли звернення до районної влади про розробку програми зі спільного утримання фасадів, адже, велика частка будівель і майна Рогатина — у власності району. Зрозуміло, що у них немає ресурсів, але ми хочемо більше розуміння і готові при співфінансуванні вкласти левову частку коштів.
Паралельно у місті ми запроваджуємо й освітні та культурні проекти. На мою думку, діти мають відчувати себе повноцінними членами громади, та розуміти, що їхня праця належно пошанована. Бо діти — це, фактично, потенціал громади. І коли до мене звернулися вчителі зі скаргами на неактивність школярів в освітньому процесі, на відсутність бажання брати участь в олімпіадах, вони тільки утвердили мене у рішенні. Зрештою, можна зрозуміти й дітей: хто хоче працювати, коли не бачить при цьому віддачі? Тому ми розробили програму стимулювання переможців різних етапів конкурсів та учнівських олімпіад. І за свої здобутки як учні, так і вчителі отримують грошові винагороди.
Днями провели фестиваль талановитої молоді, на якому і відбулося урочисте відзначення обдарованих учнів та їхніх наставників. Такий фестиваль має стати щорічним. Крім того, ми прийняли рішення, за яким припинила збір батьківських коштів на ремонт шкіл та дитячих садків. Такі ремонти мають відбуватися виключно за кошти міського бюджету.
Міський голова Рогатина вітає обдарованих дітей міста
— Ви прийшли до влади із бізнесу. Для чого Вам посада, якщо Ви — успішний бізнесмен?
— Я пішов на вибори, бо бачив тотальне розчарування людей, зневіру, замкнутість у собі, безнадію, апатію до будь-якої влади. Людина приймає ключові у своєму житті рішення, коли відчуває внутрішній поклик. Я відчув, що настав час зробити щось для свого міста. Бо я тут живу, тут — моя сім’я, тут поховані мої батьки і я не збираюся звідси нікуди виїжджати.
До цього я все життя займався бізнесом — виробництвом мінеральної води. Це — чесний бізнес, який грунтується на довірі споживача. Бо якщо споживач не отримає належної якості продукту, він перестане купувати продукцію. Виробництво мінеральної води не є лобістським бізнесом, тобто таким, що змушує прагнути набути інструментів впливу через здобуття влади. Він обкладений серйозною дозвільною документацією і, крім того, розташований поза межами поширення моїх владних повноважень.
Нині я відійшов від бізнесу — управлінням компанією займаються виконавчі директори, а повноваження з контролю я делегував своїй дружині.
— Рогатинці повірили Вам з першого разу — зрештою, як і калушани — Вашому старшому братові Ігореві Насалику. Чим можна пояснити таку довіру до «бренду Насалика»? Що черпаєте для себе на посаді і чи пішли б на вибори знову, якби «відмотати» події назад?
— «Бренд Насалика» має дуже просте і логічне пояснення: наші із Ігорем Насаликом батьки були лікарями. Вони не мали ні дня, ні ночі, ні вільного часу. Вони зробили стільки добрих справ, залишили нам таке добре ім’я, такий позитивний багаж, що ми з братом просто не маємо морального права цей спадок знівелювати.
Щодо того, чи пішов би знову на вибори… Так! Я нині проводжу на роботі левову частку доби. Ми з моєю командою спимо по кілька годин, але отримаємо величезний позитивний заряд енергії від отриманих результатів. Люди повірили, що Рогатин може розвиватися, і для цього не потрібно чекати, поки якийсь чиновник «згори» прийме якесь рішення. У Рогатині почало формуватися громадянське суспільство. Спостереження цього процесу і відчуття, що ти є його учасником і творцем, дає ні з чим не порівнюваний кайф.
— Вас розглядають як учасника виборчого процесу у боротьбі за мандат депутата ВР по Калуському виборчому окрузі — замість Ігоря Насалика, який став міністром енергетики і вугільної промисловості. На кого залишите місто і розпочаті масштабні зміни?
— Я ніколи не замикав на собі якісь ключові питання. І завжди вважав, що якщо почнеш все робити сам, тебе надовго не вистачить. Має бути команда і базовий підхід. У нас сформована дуже професійна команда, а механізм змін — запущений у дію і вже не має зворотного ефекту. Наш депутатський корпус дуже фаховий і професійний. Наприклад, я досі не знаю, хто з якої політичної партії, бо у нас немає протистоянь на політичному грунті. Ми всі об’єднанні навколо одної цілі: місто має бути чистим, красивим, європейським. В ідеалі — за кілька років перетворитися на «маленьку Австрію» на Прикарпатті. А довіра громади засвідчує, що ми рухаємося у правильному напрямку.
— Дякую за розмову, Сергію Степановичу.
Розмовляв Юрій ТИМОЩУК, журналіст