Вівторок

28

лютого

2017

Архів Реклама Контакти


Відео

Юрій Боринець відкрив у Калуші «шматочок PinchukArtCentre»

У виставковій залі відбулося відкриття художнього проекту Юрія Боринця «Тай лунг». Художник зазначив, що на виставці «нема Боринця», тому що присутні — в гостях у…



Блог

Калуш в очікуванні реституції…

Якщо міжнародні неприбуткові єврейські організації та фонди викуплять оригінали всіх документів, дотичних питань власності на калуське нерухоме майно та земельні ділянки, що буде потім?

Ян Чарнецький | Коментарів: 1 | Переглядів: 3014

Обряд підкорення Говерли

Потім була автограф-сесія в тисняві і спроба вручити Ющенкові шикарного білого гриба, знайденого одним із учасників сходження біля підніжжя Говерли...

Богдан Скаврон | Коментарів: 0 | Переглядів: 298

Єврейське питання і Калуш

"Єврейських погромів в Калуші не було ніколи, впродовж чотирьох століть.

Ян Чарнецький | Коментарів: 0 | Переглядів: 1722





Об’єднання громад на Калущині: за Насаликом чи — проти?

Ігор Насалик готовий об'єднати Калуш і Калуський район | Фото: solydarnist.org



Помилка в тексті?
Виділіть її мишкою та натисніть

Система Orphus

Об’єднання громад на Калущині: за Насаликом чи — проти?

2016.09.26 | Тетяна Кіндюх, журналіст | Коментарів: 1 | Переглядів: 3971

Упродовж кількох місяців на Калущині тривають баталії навколо об’єднання територіальних громад. І, з огляду на гравців у цій грі, ставки — дуже високі.


Калуш, який упродовж року зберігав офіційний нейтралітет у питанні децентралізації, раптом відкрив сільським радам обійми. І поштовхом до цього став приїзд міністра енергетики й вугільної промисловості Ігоря Насалика. На його думку, сільські ОТГ є нежиттєздатними, а ідеальним варіантом для селян є об’єднання із Калушем. Чи справді для сіл найкращим є варіант «за Насаликом», чи такий розвиток подій є ідеальним для самого Насалика? І чому створена на Калущині Верхнянська ОТГ, попри песимістичні прогнози міністра, демонструє сталий розвиток і небачений, як на сільські ради, бюджетний поступ?


Зустріч міністра енергетики й вугільної промисловості Ігоря Насалика із сільськими головами Калущини навряд чи була запланована в офіційному графіку його робочого візиту на Прикарпаття. Про це може свідчити і поспіх, з яким у день візиту посадовці Калуської міської ради обдзвонювали сільські ради, і те, що про зустріч не повідомляли ЗМІ.



До функціональних обов’язків міністра енергетики не входять питання децентралізації, а тим паче — їх обговорення із сільськими головами. Однак, це тільки якщо знати Ігоря Насалика як міністра-енергетика. Якщо ж згадати, що Ігор Насалик був міським головою Калуша у 2006-2010 роках, то ситуація відкривається під іншим кутом зору.


Ставши міським головою Калуша вдруге у 2010 році із результатом у 95% голосів виборців, Ігор Насалик взявся за впровадження одразу двох проектів: найперше — безкоштовного медикаментозного забезпечення у міських лікарнях для мешканців Калущини (уже пізніше з’ясується, що левову частку коштів цієї міської програми освоює фірма куми Ігоря Насалика. — Авт.). Проект мав стати «пряником» для сіл та полегшити впровадження другої і ключової ідеї — адміреформи «за Насаликом».

Ставши у 2014 році народним депутатом, Ігор Насалик зареєстрував законопроект №1661 «Про державно-правовий експеримент з проведення реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади на території Калуського району та міста Калуша Івано-Франківської області», який передбачав об’єднання Калуша і сіл Калуського району в одну територіальну громаду. Законопроект, проте, отримав багато експертних зауважень і не був втілений у життя. І не лише тому, що експерти визнали його недосконалим, але й тому, що села активно впиралися, за що навіть були відлучені від програм безкоштовної медицини.


 

Роблю вам пропозицію, яка нічим не відрізняється від пропозиції 2010 року, — звернувся днями до сільських голів Калущини міністр енергетики й вугільної промисловості Ігор Насалик.


Він, зокрема, пообіцяв рай в окремо взятій Калуській ОТГ, який настане вже за 2-3 роки — зі створенням великої кількості виробництв, конкурентоздатною зарплатою та цілісною інфраструктурою. Однак, це наступить лише за умов, що район пристане на пропозицію міністра та обере запропонований ним варіант об’єднання.


Ігор Насалик був незвично лагідним та врівноваженим на зустрічі — навіть ложечки дьогтю у бочці з медом його промови було не знайти. Можливо, це можна пояснити ностальгією міністра за Калушем, про яку він говорить під час кожного візитку до міста, а може, й тим, що питання децентралізації для Ігоря Насалика є вкрай важливим. А особливо важливим є те, щоб адміністративно-територіальний процес «рушився» у напрямку, заданому міністром.


По-перше, децентралізація дає громадам додаткові ресурси й важелі впливу. Перед об’єднаними громадами відкриваються нові горизонти. Зокрема, об’єднані ОТГ отримують повноту повноважень міст обласного підпорядкування. Процес децентралізації передбачає і децентралізацію податків і зборів, що суттєво позначається на надходженнях до бюджету.


Крім того, об’єднані громади можуть розраховувати на інфраструктурні субвенції та інші преференції із Державного бюджету та — на фінансову увагу європейських інституцій.


Оскільки через децентралізацію на місця очікувано підуть фінансові потоки, значно цікавіше управляти цими ресурсами всередині громади, ніж — спостерігати звіддалік, нехай — і з міністерського крісла. Та й крісло нині під міністром тримається не надто міцно, про що заявляють центральні ЗМІ. Отож, перед Ігорем Насаликом нині кілька загроз: втрата міністерського портфеля і — виборчого округу. Адже, нагадаємо, на позачергових виборах до Верховної Ради брат народного депутата Олександра ШевченкаВіктор Шевченко, який йшов від політичної партії «УКРОП» Ігоря Коломойського — переміг брата міністра Ігоря НасаликаСергія Насалика, який представляв БПП «Солідарність» Петра Порошенка. Саме невдалі вибори називають одним із дестабілізуючих факторів нинішнього становища міністра Насалика. Повернутися у знайому стихію, втримати важелі впливу на округ, які уже майже вислизнули з рук, стати у центрі фінансових процесів і потоків, зокрема, і зробивши чимало кроків до втілення давньої мрії — передачі модернізованої за державні кошти Калуської ТЕЦ у комунальну власність з її можливою подальшою приватизацією — імовірно, саме такі завдання-максимум ставить перед собою міністр Насалик. 


Але, швидше за все, сільські голови не розділяють оптимізму міністра — як, зрештою, це було ще 5-6 років тому. Принаймні, на зустрічі до пропозицій Ігоря Насалика вони поставилися не надто жваво. Зокрема, скептично сприйняли інформацію про нежиттєздатність уже утвореної торік першої у районі Верхнянської ОТГ. Які ж об’єднавчі процеси нині нуртують всередині району?

 

КАЛУШ ЧИ НЕ КАЛУШ?


Упродовж кількох місяців Калуський район трусить через децентралізацію. І не останню роль у цьому відіграє підкилимна боротьба кількох зацікавлених гравців. Так, основна боротьба розгорнулася навколо створення Голинської ОТГ. Згідно із перспективним планом, який затвердила Івано-Франківська обласна рада і Кабмін, у Калуші мають бути створені Калуська, Верхнянська та Войнилівська ОТГ. Верхнянська ОТГ була створена торік. При затвердженні перспективного плану обласна рада виокремила ще Новицьку об’єднану громаду у складі кількох сіл. Проте Кабмін не погодив створення цієї громади, а обласна рада у серпні цього року не включила модельовану Новицьку ОТГ до Калуської. Відтак, за документами ці кілька сіл залишилися у «підвішеному» стані.


У серпні цього року, через ініціативу громади, Івано-Франківська обласна рада внесла зміни до перспективного плану та виокремила Голинську ОТГ. Аналогічного рішення Кабміну ще немає. Однак, фактично, з цього моменту почалася основна боротьба. За створення Голинської ОТГ бореться колишній в. о. заступника міського голови Василь Турчин, який зі зміною влади у місті торік втратив роботу. Для нього Голинська ОТГ — це шанс «воскреснути із попелу» якщо не головною діючою особою то — «сірим кардиналом». Проте якщо буде створена Голинська ОТГ, Калушу залишиться мінімум сіл і резону такого об’’єднання — мало.



Інфографіка Василя Завалка


Тому у боротьбу проти створення включилася Калуська РДА на чолі із головою адміністрації Наталією Бабій — колишньою помічницею нардепа Ігоря Насалика та керуючою виконкому часів міського голови Ігоря Насалика.

Раніше Наталію Бабій звинувачували у тиску на громаду при створенні Верхнянської ОТГ, а нардеп Юрій Дерев’янко навіть звернувся щодо цих фактів до Президента, віце-прем’єра та голови АП.


Між тим, у селах Пійло та Сівка Калуська, які мали би відійти до Голинської ОТГ, наростає громадське збурення.


Наприкінці серпня мешканці Пійла перекрили дорогу державного значення «Стрий-Мамалига» через рішення сільської ради про приєднання території сіл Пійло та Довга Калуська до Голинської об’єднаної територіальної громади. У селі думки людей розділилися: частина наполягали на входженні Пійла до Голинської, частина — до Калуської ОТГ.

 

Відео: ВікнаТБ


Зрештою, у селі вирішили провести опитування думки людей, не відміняючи при цьому рішення сесії сільської ради про об’єднання. Наразі опитування у селі ще триває.


Проте, таке опитування завершилося у Сівці Калуській, де рішення сільської ради про приєднання села до Голинської ОТГ також збурило громаду. В опитуванні взяли участь понад 86% виборців села. З них 75% висловилися за входження до Калуської ОТГ.


Між тим, на сесію Калуської міської ради готується проект рішення про затвердження Порядку проведення громадських обговорень з питань добровільного об’єднання територіальних громад, “беручи до уваги потенційну можливість добровільного об’єднання суміжних територіальних громад сіл Сівка-Калуська, Вістова Калуського району та міста Калуша”.


Ініціатива щодо об’єднання Калуша з двома селами — офіційно перша від міста у напрямку децентралізації упродовж кількох років. Так, якщо у селах нуртували суперечки, точилися дискусії про доцільність і життєздатність ідеї децентралізації, місто, здавалося, спостерігало збоку. Така апатія наступила після того, як села «провалили» реформу за Насаликом. І поки сільські ради сперечалися об’єднуватися їм із Калушем чи ні, місто нікого до себе не кликало і думки своїх мешканців про об’єднання не питало.


Зрештою, для чого самодостатньому Калушу бідні села? Згідно із законом про добровільне об’єднання громад, при об’єднанні навколо міста розрахунок інфраструктурної субвенції здійснюється за величиною території і кількістю населення. Але — тільки сільського. Місто не отримувати субвенції на розвиток інфраструктури і навіть витрачатиме на утримання всіх об’єктів власні доходи. У разі об’єднання із селами не отримає місто приросту і від медичної й освітянської субвенції. 


Але навіть, якщо сільські ради вирішать об’єнатися із Калушем, цього року для них вже «все пропало». Адже навіть за найсприятливішого і найшвидшого розвитку ситуації, процедура об’єднання потребує часу для втілення усіх законодавчо передбачених процедур. А формування державного бюджету на наступний рік уже передано на обговорення. Звісно, об’єднання може відбутися, проте фінансування наступного року збережеться ще за попередньою схемою і ОТГ мінімум рік не відчує переваг від фінансової децентралізації. 


ВЕРХНЯНСЬКА ОТГ: СТАЛИЙ РОЗВИТОК


Але об’єднуватися в ОТГ все одно треба. На цьому сходять й сільські голови, попри розбіжність у питаннях з ким саме об’єднуватися. Адже бюджети ОТГ справді мають немалі переваги. Так, громади, які об’єдналися, як уже було сказано, отримують механізми міст обласного підпорядкування. Зокрема, це і 60% ПДФО до бюджетів об’єднаних громад (нині сільські ради не отримують з цього податку нічого. – Авт.).


Крім того, у межі ОТГ, згідно законодавчих ініціатив, планують ввести усі землі, які нині перебувають за межами населених пунктів. Відтак, це дасть громадам додаткові повноваження і можливості для наповнення бюджетів. Також об’єднані територіальні громади напряму отримують медичну та освітянську субвенції, тоді як зараз фінансування галузей освіти, медицини, дотація вирівнювання та ПДФО надходить до районного бюджету.


А найголовніше — об’єднані громади отримують суверенітет в управлінських та менеджерських рішеннях. Наприклад, у створеній торік Верхнянській ОТГ відчуття «повноправного господаря» на власній землі вважають одним із найбільших пріоритетів.



Верхнянська ОТГ, на фоні нинішніх суперечок на Калущині щодо процесу децентралізації, виглядає зразком єдності і взаєморозуміння.


Верхнянська ОТГ була створена наприкінці 2014 року і стала однією із перших об’єднаних територіальних громад не лише на Прикарпатті, але й в Україні загалом. Громада створювалася за мінімальної законодавчої бази та сильного морального тиску. Фактично, в її існування мало хто вірив, а в чиновницьким кабінетах ініціаторам створення про це говорили увічі.


Зокрема, тоді народний депутат Ігор Насалик назвав «такі громади як Верхнянська» такими, що компрометують саму ідею децентралізації. Однак, попри песимістичні прогнози, Верхнянська ОТГ стабільно рухається у сторону розвитку. Так, бюджет об’єднаної громади цього року порівняно із сукупним бюджетом окремих сіл які увійшли до ОТГ, зріс майже увосьмеро; бюджет розвитку — у 17 разів. Таких грошей на розвиток ніколи на мав навіть увесь Калуський район. Річний план по власних доходах об’єднана громада виконала за перше півріччя, збільшивши фактично власні находження вдвічі.


Упродовж свого існування Верхнянська ОТГ втілила не мало проектів, залучаючи до їх реалізації, зокрема, кошти бюджетів інших рівнів та донорське фінансування. Приміром, ОТГ  співпрацює із швейцарсько-українською організацією DESPRО.


— Цього року завершено два проекти у селах Завадка і Станькова Верхнянської ОТГ. Так, у Завадці проводили заміну огорожі та вікон у школі. На це з обласного бюджету було виділено 120 тис. гривень, з бюджету ОТГ — 30 тис. гривень. У Станькові перекривали покрівлю на школі та утеплювали її за аналогічного фінансування з обласного бюджету. ОТГ виділила 60 тис. гривень і ще стільки ж коштів було залучено через проект ПРООН.


— Відкрито НВК у Степанівці. Частково допомогло підприємство з датськими інвестиціями «Даноша».


— Ведеться ремонт Негівської та Довговойнилівської шкіл із перепрофілюванням їх в НВК. На це передбачено 1 млн. 300 тис. гривень.


— Прокладено водогін щоб забезпечити водою мешканців вулиць Калуська та Войнилівська у Верхні. Вартість робіт — 833 тис. гривень. Крім DESPRO, яке взяло на себе зобов’язання про фінансування 1 млн. гривень упродовж чотирьох років, з якого 330 тис. гривень буде використано на вирішення питання водопостачання, 200 тис. гривень виділив Мінрегіонбуд, і ще 300 тис. гривень передбачили у бюджеті ОТГ.


— Завершується прокладання вуличного освітлення, яке за бюджетних кошт встановлюють у селах Збора, Кулинка, Вилки, Гуменів.


Якщо ви вирішите, що об’єднана громада Калуша і Калуського району існуватиме, я готовий поборотися на виборах голови цієї громади, — заявив міністр на зустрічі із сільськими головами. — Готовий взяти на себе відповідальність і забезпечити об’єднану громаду ресурсом.


Тож, спокій Калушу тільки сниться. Боротьба за сфери впливу помножена на різновекторні політичні інтереси може вилитися ще не в одну акцію протесту.




Для того, щоб додавати коментарі, потрібно Авторизуватись.

гонять, мабуть, втришия хлопця з посади міністра, от він і вирішив створити собі невеличке ..королівство”  і каже, що зробить нам усім велику послугу і стане королем.
До уваги усіх бажаючих .. до міста” -посада короля тільки одна !!!
Усі інші, - БЕЗПРАВНІ ВАСАЛИ, залежні від волі короля.
Хто має голову на плечах, хай добре думає !

hsc_28.09.2016 3:06:09
Loading...