ЕкоЕнергія



Землі АТО: комусь — дві, комусь – жодної

Загалом упродовж двох років земельні ділянки отримали 217 учасників АТО — включно із сім’ями загиблих. На черзі — ще близько 160-ти


Помилка в тексті?
Виділіть її мишкою та натисніть

Система Orphus

Землі АТО: комусь — дві, комусь – жодної

Дата публікації: 2017.05.11 | Коментарів: 2 | Переглядів: 1675

Землі у Калуші — катма, а пільговиків — більшає: на сьогодні у черзі на безкоштовну землю для індивідуального житлового будівництва перебуває майже три сотні калушан, з яких приблизно половина — учасники АТО. Упродовж двох минулих років понад дві сотні учасників АТО вже отримали земельні ділянки для будівництва. З’ясувалося, якщо хтось ще чекає своєї черги і сподівається, що у місті таки винайдуть відповідні ресурси, то інші — отримують «безкоштовну» землю вдруге. Чому так — з’ясовували «Вікна».

З 2014 року, відколи у країні триває війна, у Калуші для індивідуального житлового будівництва розподілили два земельні масиви.

Так, у 2015 році підготували масив на вул. Добрівлянській. 114 земельних ділянок розподілили між бійцями АТО, «афганцями» та «чорнобильцями». Хто який наділ отримає, визначали методом жеребкування.

Список осіб, які змогли отримати земельну ділянку безкоштовно у власність, формувала спеціально створена Громадська комісія у складі семи осіб. За рішенням комісії, тоді земельні ділянки отримали всі «афганці», які перебували у пільговому списку. Склад комісії змінювався. На сьогодні комісію очолює учасник АТО Іван Кудибін; заступник — батько калуського «кіборга» Володимир Стовбан, секретар — учасник АТО Роман Гірник. Члени комісії — учасники АТО Євгеній Вєсєлов та Володимир Павлюк, представник воїнів-«афганців» Петро Гаврилів, представник «чорнобильців» Петро Мудрик

Під час першого розподілу землі учасники АТО поставили під сумнів його справедливість. Зокрема, йшлося про те, що земельні ділянки отримали чимало працівників міліції, які перебували у зоні АТО лише місяць. Тоді як учасники АТО, які відвоювали рік і більше, часто землі не отримували. 

Тут дуже мало хлопців з перших-других-третіх мобілізацій, нові обличчя, яких ми не знаємо. А першочергово мали отримати земельні ділянки родини загиблих в АТО, потім — поранених, а далі — за списком подачі заяв, — акцентував тоді учасник АТО Віктор Павлів.

Справа у тому, що в МВС більш відлагоджена бюрократична машина, яка без затримок видавала посвідчення учасників бойових дій. «Атовці», якими «опікується» Міністерство оборони, часто отримували посвідчення із запізненням через різні нюанси з документами. Причому посвідчення учасника бойових дій військові АТО отримували лише після демобілізації. Швидше отримав посвідчення — отже, швидше став на чергу і першим отримав земельну ділянку. Такий алгоритм працював у Калуші. І, щоби не було нарікань на посадовців, у Калуші створили Громадську комісію, до складу якої увійшли учасники АТО та їхні родичі. Мотивація такого кроку була наступною: самим учасникам АТО видніше, хто і в якій черговості має отримати землю.

 “Афганців” всіх двадцять четверо, тому ми домовилися комісією, що дамо земельні ділянки всім, щоб надалі не виникало питань, — зазначав у коментарі «Вікнам» тодішній голова Громадської комісії Ігор Табачук. —  І — четверо “чорнобильців”. Решта — в порядку черги. Чому виникають питання щодо працівників міліції? Вони також мають статус учасників бойових дій, як і інші “атовці”. Була ще думка інших бійців про надання пріоритетів: хто був на першій лінії оборони, другій чи третій. Таку інформацію перевірити не можу і брати відповідальність про те, які пріоритети розставляти, — також.

У 2016 році розподілили масив на вул. Святої Покрови неподалік мікрорайону Хотінь. Тоді земельні ділянки отримали 98 учасників АТО. Розподілили загалом близько дев’яти гектарів землі. Цього разу землю ділили виключно між учасниками АТО.

Загалом упродовж двох років земельні ділянки отримали 217 учасників АТО — включно із сім’ями загиблих. На черзі — ще близько 160-ти. Однак, пільгова черга складається не тільки із учасників АТО. Адже право на першочергове отримання земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва мають також інші пільгові категорії, зокрема — «афганці», чорнобильці I категорії, почесні громадяни міста, матері-героїні. Загалом пільговий список нараховує 296 осіб.

Начальник відділу архітектури та містобудівного кадастру Калуської міської ради Роман Кузик зазначає:

У черзі на отримання землі під індивідуальне житлове будівництво немає тих, хто може отримати земельну ділянку у першу чергу чи тих — хто у другу. Усі, хто перебуває на черзі, мають рівні права на землю

Чому ж останні два роки землю для будівництва отримують тільки «атовці»? Роман Кузик пояснює: так вирішує спеціально створена Громадська комісія, яка і займається розподілом землі.

Так, за процедурою, пільгові категорії звертаються до міської ради із заявою про отримання земельної ділянки для індивідуального житлового будівництва.

Стаття 14 Конституції України гарантує громадянам «право власності на землю», а Земельний кодекс України, у свою чергу, передбачає порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами із земель державної або комунальної власності. Стаття 121 Кодексу визначає, що кожен громадянин може отримати до 2 гектари землі для ведення особистого селянського господарства; до 10 соток землі у місті під житловий будинок та господарські будівлі (у селах ця норма трохи більша — до 25 соток, у селищах — до 15 соток); для садівництва — до 12 соток; для дачного будівництва — до 10 соток. І ще одну сотку — під індивідуальний гараж.

Однак, згідно зі ст. 134 Земельного кодексу, земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них, у тому числі з розташованими на них об'єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, передбачених законодавством. Зокрема, не підлягають продажу на земельних торгах земельні ділянки, якщо на них розташовані об'єкти нерухомого майна, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб.

У Калуші земельні ділянки безоплатно отримують тільки пільговики. Вільні земельні ділянки реалізовують з аукціону. Щоправда, землі у Калуші — не вистачає. Нині місто не спроможне забезпечити земельними ділянками всі пільгові категорії, які перебувають на черзі.

Розподіливши дві земельні масиви, у Калуші взялися за пошуки нових. І з минулого року тут нічого не змінилося.

Роман Кузик раніше "Вікнам" розповідав:  

Є земельний масив у Підгірках, у напрямку села Студінка. Але яку площу матимемо для розподілу між пільговиками — невідомо. Там потрібно «списати» меліорацію. Маємо висновок від Львівського інституту водних ресурсів про можливість списання меліоративних систем на лівому боці масиву. А меліоративні системи з правого боку Львівський інститут визнав придатними і до списання не рекомендував.

Площа земельного масиву у Підгірках — приблизно 19 га. Однак, «віднявши» охоронні зони газопроводів, ліній електропередач та меліоративних систем, від цілісного клаптя землі залишиться хіба що половина.

Ще одна земельна ділянка, яку місто може надати пільговикам для індивідуального житлового будівництва, — у районі вулиці Глібова. Однак, вона геть мала — у межах 3,5 га. Про інші варіанти у місті наразі не йдеться.

ПО ДВІ 

Суперечка щодо земель для учасників АТО виникла нещодавно під час засідання депутатської комісії з питань будівництва та землеустрою Калуської міської ради. Так, на засідання комісії розглянули технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок на місцевості громадянам пільгових категорій. Зокрема, згідно із проектом рішення, 22-м учасникам АТО мають передати у власність земельні ділянки для будівництва й обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд. Ще двом — в оренду терміном на п’ять років з тією ж метою.

Голова депутатської «земельної» комісії Олег Руско.наголосив:

Завтра у Калуші стануть на чергу ще 100 учасників АТО, які не отримали земельних ділянок.  Потім прийдуть незадоволені люди, які без землі, а тут комусь — по дві земельні ділянки. 

З’ясувалося, що двоє учасників АТО — колишній працівник поліції Олег Савчин і калушанин Іван Ємець у минулому скористалися правом безоплатної приватизації землі. Трапилося це ще до початку війни і того, як вони набули статусу учасника бойових дій.

 Якщо вони щось на цих земельних ділянках побудують, то потім — викуплять землю, — обговорювали одні члени комісії.

Однак, інші наполягали: існує простіший спосіб уникнути витрат. А саме: збудувати на земельній ділянці будинок та продати його. Можна — навіть своїм найближчим родичам. Головне — щоб покупець на момент продажу ще не використав свого права на безоплатну приватизацію землі. У такому випадку покупець отримає землю безкоштовно.

З’ясувалося, не погодити рішення депутати вже не зможуть, адже воно є практично фінальним етапом процесу.

Між тим, депутати «переклали» усю відповідальність за розподіл землі між пільговими категоріями на Громадську комісію, яка безпосередньо і визначає, хто зі списку отримає землю.

Голова Громадської комісії Іван Кудибін пояснює:

Вони відвоювали і мають таке ж саме право на земельну ділянку, як й інші учасники АТО. — Депутати кажуть, що вони скористалися своїм правом на безоплатну приватизацію. Міська рада взагалі їм не хотіла давати землю, але ми їх відстояли. Суть питання у тому, що родичі цих учасників АТО, які все життя проживали у селі, оформили дарчу на землю для цих «атовців».

Іван Кудибін зазначає: під час першого розподілу землі було багато скарг від учасників АТО. Зокрема, про те, що чимало земельних ділянок отримали калушани, які не воювали в АТО: «чорнобильці», «афганці» тощо.

Ігор Насалик (колишній міський голова Калуша. — Авт.) має 14 га приватизованої землі у Калуші. Ми були вражені: в однієї людини — стільки землі, а хлопцям по шість «соток» дають. І кажуть, що у Калуші немає землі.

Голова Громадської комісії пояснює, як відбувається розподіл земельних ділянок: спочатку — сім’ям загиблих та пораненим учасникам АТО. А далі — згідно з поданим списком. Список Громадській комісії надають із відділу архітектури. І саме міська рада ставить на чергу пільговиків, згідно з поданими заявами.

 Іван Кудибін наполягає: 

Серце «атовців» болить — ми відвоювали більше року, а хтось, як, наприклад, працівники правоохоронних органів, у зону АТО на місяць приїжджав. У результаті — і ми, і вони мають однакове посвідчення учасників бойових дій. Я пропонував, щоб працівникам міліції видавали землю в останню чергу, і міська рада, у принципі, на таке погодилася. Проте поліцейські пригрозили, що будуть судитися. Відтак, Громадська комісія вирішила давати їм землю, згідно зі списком. А я мушу виконувати рішення комісії. 

Оксана ПІЛЯНСЬКА, журналіст 

Для того, щоб додавати коментарі, потрібно Авторизуватись.
Роман_12.05.2017 9:07:48

А може хтось пояснити, що то таке ,,Громадська комісія” і якими повноваженнями вона наділена згідно Закону України ,,Про місцеве самоврядування в Україні”???
А чи не є питання виділення земельних ділянок таким, що має вирішуватися виключно на сесійному засіданні ???
І хто в Калуській міській раді вирішив, що коли громадянин не учасник АТО,не чернобилець чи авганець, то він є  громадянином другого сорту ?

Степанович_16.05.2017 10:33:05

Шановний.ти читав уважно хто скільки га.землі має.чому до АТО ділянок не надавали?а комісія затвердженна міською радою

Авторизація


Запам'ятати та автоматично входити на сайт

Ви можете увійти під своїм акаунтом у соціальних мережах: