Щоправда, якщо раніше міська влада буквально боролася за об’єднання з селами Калуського району, всіляко заохочуючи сільські ради, то цього разу, складається враження, робитиме пропозицію без особливого ентузіазму — для годиться.
За останньою редакцією перспективного плану на території Калуського району має бути утворено три об’єднані територіальні громади: Верхнянська ОТГ, яка вже створена і функціонує; Войнилівська ОТГ, до складу якої поки що увійшли лише Войнилівська селищна та Первевозецька сільська ради і у перспективі мали б додатися Луківська, Сівко-Войнилівська і Томашівська сільські ради, та Калуська міська ОТГ. Остання, крім міста, включає Боднарівську, Вістівську, Голинську, Завійську, Копанківську, Кропивницьку, Мостищенську, Пійлівську, Ріп’янську, Сівко-Калуську, Студінківську, Тужилівську сільські ради). Кадобна вже приєдналася до Брошнів-Осадської ОТГ. Є і «біла пляма», — це сільські ради, які, як планувалося на початку, мали б увійти до ОТГ з центром у Новиці або Підмихайлі. Її до перспективного плану уряд не включив на підставі неспроможності.
Оскільки з трьох затверджених на території Калущини ОТГ дві уже утворилися, аобабіч реформи залишається лише Калуська, то, вважає робоча група, треба розпочинати процес об’єднання. При цьому ініціатива до створення Калуської ОТГ має виходити саме від Калуша – центру майбутньої об’єднаної громади.
З лідерів – в аутсайдери
Дивно, але Калуш, який претендував на пілотний проект з реформи децентралізації понад п’ять років тому, коли в державі ще не було ні законодавчої бази, ні адміністративно-територіальної реформи в цілому, в останніх два роки, коли реформа просувається практично скрізь, займає пасивну позицію.
Варто нагадати, що об’єднання міста за районом задумав Ігор Насалик, тоді ще Калуський міський голова. Це був, поряд з безкоштовною медициною, один з ключових пунктів його передвиборчої програми на виборах міського голови у 2010 році. У 2012 році у ВРУ було зареєстровано законопроект «Про експеримент з проведення адміністративно-територіального реформування на території Калуського району та міста Калуша Івано-Франківської області», який, вочевидь, готувався в стінах міської ради, зокрема, відділом внутрішньої політики (до речі, його теж створили головним чином для просування реформи. — Авт.). По селах завзято агітували за об’єднання, але ініціатива тоді збурила громади. Люди не безпідставно підозрювали, що місто зазіхає на їхні землі й у більшості виступили категорично проти.
Вже за рік місто перейшло від спроб переконати села до шантажу: Калуська міська рада своїм рішенням виставила сільським і селищним радам району умову для продовження програми безкоштовного медикаментозного забезпечення – підписаний меморандум про співпрацю, один з пунктів якого – підтримка територіально-адміністративної реформи. Попри тиск і те, що у підсумку селян таки відлучили від програми безоплатного лікування у стаціонарі Калуської ЦРЛ, більшість сільських голів меморандуми не підписали, бо побоювалися, що їх використають у якості доказу підтримки громадами Калущини законопроекту про об’єднання.
Попри супротив сіл, міська влада від ідеї не відмовилася і у 2014 році вже в статусі народного депутата Ігор Насалик зареєстрував практично ідентичний законопроект, який і досі «висить» на офіційному сайті міської ради. Практично одразу в Україні стартувала реформа з децентралізації і у 2015 році на рівні областей почали створювати перспективні плани формування об’єднаних територіальних громад. Можливість бути першими й отримати щедрий фінансовий бонус у вигляді підтримки експерименту з держбюджету місто фактично втратило. Щоправда, Калуська РДА подала обласній робочій групі проект, за яким місто і увесь район стають однією громадою. Але сільські ради були проти і розробили проект на п’ять ОТГ у районі і без Калуша. Аргументи міста про їхню неспроможність не спрацювали. А після того, як у районі почали створювати сільські ОТГ, інтерес до об’єднання у Калуші різко впав.
Влітку 2015 року міська влада ще офіційно звернулася до усіх сільських і селищної ради району з пропозицією об’єднатися в одну громаду з центром у Калуші. Відгуку не було. Вженовий склад міської ради, який був обраний наприкінці 2015 року, до теми об’єднання не повертався.
«Є села, які хочуть об’єднатися з містом»
Перший заступник міського голови Галина Романко на засіданні робочої групи, яка відбулася цього тижня, зазначила: «Ми знаємо, що маємо об’єднатися».За її словами, потрібно не лише обговорювати, але й накреслити напрямок роботи, спілкуватися з сільськими головами:
«Яка буде результативність цієї роботи, я не можу гарантувати, але ця робота має дати результат. Якщо хоча б для певного відсотка жителів району, то решту мимоволі самі сюди потягнуться».
Часу для добровільного об’єднання залишилося не так багато. Але й великого інтересу у цьому місто вже немає. Перші ОТГ виграли за рахунок того, що отримали підтримку з держбюджету на розвиток інфраструктури. Але громад щороку більшає, відповідно, коштів — меншає. А з урахування того, що при їхньому розподілі враховують лише сільське населення, розраховувати на більш-менш серйозні суми міська ОТГбільше не може.
За словами заступника міського голови Наталії Табачук, є села, які бажають об’єднатися з містом і вони б хотіли розвитку процесу. Наприклад, Сівка Калуська. За її словами, створення Підмихайлівської громади вже фактично вирішено:
«Я так розумію, що вже прийняте рішення самою громадою щодо об’єднання із сусідніми територіальним громадами. Залишилося формалізувати цей процес».
Вона прогнозує, що наступні місцеві вибори у 2020 році вже будуть відбуватися на новій територіальній основі. Тобто, етап добровільності завершиться, а те, які сільські ради увійдуть до Калуської територіальну громади, будуть визначатине вони за своїм бажанням, а своїм рішенням — ВерховнаРада. Тож, якщо, наприклад, з Калушем виявлять бажання об’єднатися кілька сіл, то такий формат буде актуальним лише один бюджетний рік.
Перешкодою до створення Калуської ОТГ на даному етапі є і те, що зміни потягнуть за собою нові місцеві вибори і новий склад ради, а можлива перспектива втратити мандат влаштовує не усіх депутатів, вважає Наталка Табачук:
«Це буде залежати від прийняття в другому читанні закону, який вже проголосований у ВР і який дозволяє не проводити нових виборів а просто дообирати депутатів до основної ради, у нашому випадку – до Калуської міської. І це би полегшило всім вирішення цієї задачі. Рішення про об’єднання приймає Калуська міська рада і оптимальним був би варіант, щоби не робити тектонічних зсувів у сфері місцевого самоврядування».
Аргументи на користь об’єднання з містом для сільських рад — не нові. Це можливість поширення цільової програми безкоштовного медикаментозного забезпечення для мешканців їхніх громад, що, вважають у міській владі, – цікаво мешканцям сіл і мало б привабити їх до об’єднання з містом.
Ти – мені, я – тобі
Депутати з обережністю ставляться до створення Калуської ОТГ не лише через бажання «уникнути тектонічних зсувів», але й хочуть зрозуміти, які плюси від цього матиме громада міста, зауважує депутат міськради Юрій Тимків:
«Ми, в першу чергу, повинні відстоювати інтереси наших мешканців а не говорити про якісь ОТГ. Якщо говорити відверто, без популізму, то я як голова бюджетної комісії розумію, звідки береться бюджет. Якщо ми горимо бажанням приєднати Пійло і Голинь, де величезна кількість населення, де майже немає бізнесу, де немає промисловості, де основна маса працездатного населення виїхала за кордон, де ми маємо масу пенсіонерів, де у нас виникнуть питання з пільговими перевезеннями, з освітленням, з дорогою,з водою, з каналізацією, точому ми про це не говоримо? Якщо ми говоримо комплексно і є якісь села, де може бути приваблива земельна ділянка, яка може використовуватися для промисловості, то треба про це говорити і вони повинні бути готові, що їм доведеться виділяти земельні ділянки. Села, у першу чергу, мають розуміти, наскільки їм місто як центр, який має можливість надавати послуги, необхідне. Бо ми маємо відстоювати наших платників податків, мешканців Калуша. Я не готовий запрошувати в ОТГ 18 сільських рад за переліком, не знаючи, що ми отримаємо навзаєм. Мої виборці говорять, що не знають, чи їм це потрібно. Калушани відверто вважать, що це просто будуть додаткові витрати для міського бюджету, що доходи несуттєво збільшаться і ми просто розсіємо наш бюджет на утримання додаткових населених пунктів».
Дати, за словами депутата, місто може дуже багато. Це і транспорт, і вода, і комунальна сфера, і освіта, і медицина. Втім, наскільки багато – невідомо. Адже навіть без сіл у Калуші не вирішено масу комунальних питань, наприклад, з каналізацією у мікрорайонах приватної забудови. З громадським транспортом – скрізь проблеми. Міська освіта – і зараз доступна для сільських дітей, і місто зацікавлене у тому. щоб їх було більше, бо субвенцію виділять з розрахунку на учня. А щодо медицини – то тут своя реформа, і вже за два роки у нас буде одна госпітальна лікарня на округ і нові принципи надання меддопомоги. Але головне у тому, що після утворення ОТГ такого поняття, як хто кому що дає, не буде в принципі, а буде одна громада зі спільним бюджетом, потребами і програми, які без будь-якої територіальної дискримінації поширюються на усіх мешканців.
«Настане час, коли ті громади ще пропадуть»
Директор ДС «Калуське міське телебачення», мешканець села Підмихайля Ігор Пробоїв жалкує, що не вдалося об’єднати громади Калуша і всього району:
«Калуш міг би мати одну з найпотужніших громад, якби міська влада у свій час більш інтенсивно настоювала на створені об’єднаної громади Калуськогорайону і міста Калуша. Ми свій шанс втратили. Як житель села хочу сказати: місто хоче нас сировинним придатком, але ми хочемо об’єднуватися на партнерських стосунках. Село багате. У нас є ресурси: ліс,надра, піщано-гравійна суміш. У нас є можливість розмістити сучасні підприємства. За межами населеного пункту є надзвичайно багато земель. Сільська громаданими не може розпоряджатися, а об’єднана громада — зможе. У нас є багато газу, свердловин, податок на надра теж зараз залишили в місцевих бюджетах Але з громадами треба спілкуватися, доносити правдиву інформацію. Говорити, що нам будуть потрібні ваші землі, ваші надра. Не усі сільські ради бідні. Але вони хочуть іти разом, а не так: те село багатше— ми візьмемо, а Завій,Грабівка—ми вас не беремо. Має бути цілісний підхід».
Перспективи сіл, які не будуть об’єднуватися з містом, Ігор Пробоїв оцінив так: «Настане той час, колиті громади ще пропадуть. Ми маємо громаду з центром у Войнилові, її життя не буде. Медичної субвенції їм не вистачає навіть на половину заробітної плати, не те що Підгіркам давати. Там просто жахлива катастрофа».
Буде чи ні Калуш ініціювати створення ОТГ — залежатиме від рішення міської ради. Якщо воно буде негативним, то у найближчих два роки нічого не зміниться, а далі – буде утворена Калуська ОТГ за перспективним планом. Щоправда, до нього ще можуть вноситися зміни. Якщо ж рішення ради буде позитивним, то це дасть старт підготовчій роботі. Зокрема, за словами Галини Романко, буде накреслено план взаємодії з головами сільських рад і з громадами сіл.При потребі міська влада готова профінансувати послуги експертів, які фахово донесуть людям повну інформацію про децентралізацію та зможуть роз’яснити усі питання, які їх хвилюють. Перший заступник міського голови зазначила:
«Довіра має бути з двох сторін. Те, що робиться, —тільки для блага усіх, а не щоб забрати щось, нашкодити чимось чи перехитрити когось».
Богдана ТИМЧИШИН, журналіст
