Ілюстрація. Логічно було б, щоб на роботу в новостворене комунальне підприємство міська рада запросила освічених й ініці Передбачені також завдання, над якими має працювати новостворене КП. Частина їх є загальними деклараціями, результативність реалізації яких об’єктивно оцінити практично неможливо, наприклад, «надання організаційної підтримки і координація зусиль, спрямованих на затвердження і реалізацію стратегії міста» або ж «генерування, розробка і супровід виконання ідей та дій, спрямованих на всебічний розвиток міста з урахуванням його специфіки, можливостей і потреб». Виконання інших поставлених перед підприємством завдань можнапринаймні оцінити («проведення досліджень, у тому числі соціологічних, для визначення громадської думки, перспектив розвитку міста», «представлення міста на симпозіумах, конференціях, виставках, семінарах в Україні та за кордоном» тощо).
В принципі усі ці завдання цілком до снаги і чиновникам виконавчих органів міської влади, різні підрозділи якої, зрештою, і виконували зазначені завдання досі. Для цього громаді додатково витрачатися на утримання ще одного підприємства немає жодної потреби. Зате такі функції можуть допомогтистворити видимість бурхливої роботи.
Однак, як йшлося під час обговорення питання на сесії Калуської міської ради, головним завданням новоствореного підприємства буде налагодження співпраці з різноманітними організаціями для залучення до міста міжнародних грантів. Як наприклад, це вже роблять аналогічні підприємства в інших містах України.
Питання створення Інституту розвитку Калуша міська рада вже обговорювала рік тому, у квітні 2017-го, однак тоді від прийняття позитивного рішення рада утрималася. Депутати, нагадаємо, зауважили, що у місті вже існує відділ інвестицій, який якраз і міг би займатися написанням грантів. Такі ж аргументи наводили депутати і тепер. Зокрема, Ольга Єланіна запитала:
«А у нас що, серед 230-ти працівників немає людей, які б робили таку роботу? Є у нас положення, посадові інструкції, багато всіляких вимог і чогось ми знову створюємо нове КП заради «успішного міста».
Міський голова Ігор Матвійчук зауважив, що, створюючи нове підприємство, міська рада якраз враховує успішний досвід інших міст. А заступник міського голови Руслана Вайда пояснила потребу створення окремої комунальної установи тим, що на 80% грантів органи місцевого самоврядування претендувати не можуть, а лише окремі установи чи громадські організації.
Схожі комунальні підприємства дійсно створені в інших містах України. Наприклад, три роки тому свої Інститути розвитку з’явилися в Кривому Розі і Полтаві. У Львові Інститут міста Львова започаткував свою діяльність ще у 2009 році, з його Інтернет-сторінки можна дізнатися, що за цей час за його участі було реалізовано 60 проектів та вдалося залучити 32 мільйони гривень. У Дрогобичі, на досвід якого теж посилається калуська влада, Інститут розвитку було створено у 2011 році. З його звіту випливає, що коштів вдається залучити ще більше, ніж у Львові – лише за один рік 35 млн гривень. Щоправда, власне безповоротної фінансової допомоги – значно менше, у загальну суму включені кошти отримані з обласного бюджету, Державного фонду регіонального розвитку тощо. А, наприклад, в Долині, як зазначила депутат міськради Руслана Овсеєнко, в структурі міської влади є відділ енергозбереження, інвестицій і муніципального розвитку, де працюють дві людини. При цьому відсутність окремого комунального підприємства ніяк не перешкоджає сусідньому місту залучати гранти.З 2008 року лише на енергоефективність Долина отримала близько 35 млн гривень міжнародної технічної допомоги – не менше, ніж Львів з цілим інститутом. Щоправда, за словами Руслани Овсеєнко, є у них і комунальне підприємство «Долина Інвест», але воно працює суто над створенням і розбудовою індустріального парку.
Зрештою, форма не так важлива. Важливий результат – залучені кошти у місцеві проекти, які будуть корисними громаді. До того ж, з року у рік чисельність бажаючих отримати міжнародні гранти росте, особливо стрімко – в останні роки, коли до претендентів-міст, які мають достатні ресурси для підготовки якісних проектів, додалися об’єднані територіальні громади. Значить, росте і конкуренція за гроші і зменшуються шанси досягнути успіху.
Посади чи результат?
Для комунального підприємства, яке має залучати у місто грантові кошти, успіх стовідсотково залежить від кадрового потенціалу. Про це говорили і на сесії. Так, міський голова Ігор Матвійчук, зазначив, що «треба сформувати нормальний кадровий потенціал».
Депутат Петро Білінський запропонував, щоб директора приймали на роботу терміном на два роки:
«Ми всі розуміємо, що успіх будь-якого комунального підприємства залежить від його очільника. Два роки – це достатній час для того,щоб підприємство показало результат і спроможність, чи воно залучає якісь кошти, чи ні».
Запропонував депутат і обмежити функції: якщо гранти то гранти — інакше толку не буде.
Депутат Олег Савка підтримав створення Інституту розвитку міста, бо «Калуш має велику необхідність притоку грошей ззовні, інвестицій, грантів», ізапропонував, щоб керівник КП щорічно звітувався перед міською радою, а негативна оцінка діяльності КП радою була підставою до розірвання контракту:
«Може бути нуль результатів і велика зарплатня, керівник поїде за контрактом у збройні сили, а місто буде оплачувати. Підприємство створюється виключно для залучення коштів. Якщо вони не залучаються – то і КП не потрібне. Ми хочемо результату, а не паперової роботи».
Логічно було б, щоб на роботу в новостворене комунальне підприємство міська рада запросила освічених й ініціативних молодих людей, можливо, з громадського сектору, які вільно володіють англійською мовою і мають досвід написання грантових проектів. І призначила їм зарплату на рівні, скажімо, заступника міського голови. Лише у такому разі можна залучити професіоналів високого рівня, можливо, з інших міст, і розраховувати на швидкий результат.
Міська влада справу формування штату КП у довгий ящик не відкладає і вже розмістила оголошення про прийом на роботу майбутнього директора,який, згідно із затвердженим статутом є ключовою особою, яка формує штати підприємства, організовує його роботу і є відповідальною за результат. Оскільки кандидатуру директора буде обирати міський голова, то по суті саме він є відповідальним за якісне кадрове наповнення стратегічно важливого підприємства.
Рік тому, під час обговорення питання створення підприємства для залучення грантів, говорили про те, що його створюють для працевлаштування на посаду директора котрогось з депутатів міської ради. І, з оприлюднених вимог до кандидатів на посаду, випливає, що у крісло директора запросто може сісти значна частиначинних депутатів. Бо серед вимог– лише одна чітка: вища освіта за напрямками «Міжнародна економіка», «Фінанси і кредит», «Менеджмент», «Адміністрування», «Управління персоналом», «Іноземні мови», «Міжнародні відносини», «Правознавство». Усі – «популярні»: спеціалістів з такими дипломами у Калуші – тисячі. Решту вимог не вимагають жодного документального підтвердження і є, скоріш, оціночними. Тобто все залежить від рівня самооцінки кандидата (відмінне володіння англійською мовою, навички ділового листування, відмінні комунікативні та презентаційні якості, досвід роботи у міжнародних проектах та співпраці з міжнародними установами (останній — буде перевагою, але не обов’язковий).
Резюме та мотиваційний лист потенційних кандидатів міська рада прийматиме до 25 квітня. Вибір буде робити міський голова після співбесіди з кандидатами.
До речі, коаліція громадських організацій Реанімаційний Пакет Реформ і Центр демократії та верховенства права у січні цього року запросила до своєї команди менеджера міжнародних відносин. Оприлюднені вимоги до кандидатів дивним чином ідентичні до калуських, тож, це дає підстави припустити, що у Калуші над вимогами довго не думали. Там вони виписані так: «вища освіта (у Калуші доповнили напрямками. – Авт.), відмінне володінняанглійськоюмовою;навички ділового листування;відмінні презентаційні та комунікативні якості;досвід роботи у міжнародних проектах та співпраці із міжнародними установами буде перевагою (співпадає слово в слово. – Авт.)». Однак, якщо в громадській організації кадрові помилки виправляються швидко і безболісно для загальної справи, то у комунальному підприємстві, як і в органах влади в цілому, маскувати некомпетентність бурхливою діяльністю можна досить довго.
З кандидатом, який пройде відбір, буде укладено контракт.На сесії міський голова заявив, що на його думку перший контракт має бути укладено терміном на один рік.
До речі, в інших містах вимоги до претендентів на посади у подібних комунальних підприємствах – суворіші і головне – конкретніші. Так, наприклад, в оголошенні про прийом на роботу в Інститут міста Львова вимагається рівень володіння англійською мовою Upper-Intermediate або B2. Це дійсно високий рівень і підтверджується він відповідним сертифікатом. На відміну від «відмінного володіння», яке у кожного – своє, зате створює широкий коридор можливостей для потрібного кандидата. Зрештою, у Львові міська рада, на відміну від Калуської, має значно більший вплив на свій Інститут міста. Його органом управління, приміром, є правління, до складу якого входить шість членів і голова правління. Голова правління обирається на сесії Львівської міської ради, а члени призначаються по троє міським головою та міською радою. Також у Львові створено незалежний колегіальний орган – наглядову раду Інституту міста, склад якої затверджується терміном на два роки ухвалою міської ради. Основною функцією наглядової ради є контролююча.
Богдана ТИМЧИШИН, журналіст