Ілюстрація. Близько чверті майна громади Калуша передано в оренду за 1-2 гривні на рік Оренда та приватизація комунального майна торік принесла громаді Калуша 6,1 млн гривень. Це – приблизно 1% від обсягу міського бюджету. У масштабах бюджету, може, і не вражає. Але це – три громадські бюджети, утеплення 4-5-ти багатоповерхівок або ж встановлення мінімум 30-ти дитячих майданчиків.
Близько чверті майна громади Калуша передано в оренду за 1,2 гривні на рік.
При розрахунку не були враховані квадратні метри навчальних, дошкільних закладів, закладів культури та медицини (лише комерційна та пільгова оренда)
За даними Фонду держмайна, загалом в Україні 3,5 млн кв. метрів комунальної нерухомості здається за 1 грн. Це приблизно дорівнює площі всієї комунальної нерухомості Києва.
Згідно із Методикою розрахунку орендної плати у Калуші, за 1,2 гривні на рік комунальне майно можуть орендувати громадські організації інвалідів, громадські молодіжно-дитячі неприбуткові організації, ветерани війни, праці, всеукраїнські ГО «чорнобильців», ветеранів Афганістану, які не займаються комерційною діяльністю. За гривню на рік орендують приміщення і заклади, які фінансуються з міського бюджету. А також – бібліотеки, телерадіоорганізації, редакції періодичних видань, лікувальних закладів, військового комісаріату, архівів, правоохоронних органів, що фінансуються з державного, обласного, районного бюджетів. Усі інші «бюджетні» установи та організації сплачують орендну плату, яка диференціюється залежно від площі приміщення.
Упродовж півроку активісти ГО «Спілка малого і середнього бізнесу «Альтернатива» моніторили у Калуші ситуацію із комунальним майном. Частина досліджень, а також мапа комунального майна, як результати, проекту, уже опубліковані. У цьому матеріалі мова піде про пільгову оренду та стратегічне планування сфери комунального майна.
ЗМІ, якого немає?
За 1 гривню на рік орендують приміщення комунальні ЗМІ – міське телебачення та газета міської ради. Гривню на рік коштує приміщення і для редакції газети «Калуське віче». У реєстрі юридичних та фізичних осіб-підприємців організаційно-правова форма зазначена як об’єднання громадян, однак жодних відомостей про те, хто входить до цього об’єднання немає. У фінуправлінні Калуської РДА зачинені на замок двері сусідів так коментують:
— Сюди уже давно ніхто не приходив.
— Рік, два?
— Мабуть, більше.
За даними реєстру судових рішень, Львівський апеляційний адміністративний суд постановив припинити юридичну особу – редакцію газети «Калуське віче», на сьогодні свідоцтво про державну реєстрацію є недійсним. Приміщення, площею 53,4 кв. метри у самому центрі міста орендує об’єднання, якого фактично не існує. У липні 2017 року у редакції завершився термін дії договору оренди. Оскільки орендар не заперечував подальшої оренди, а в Фонді не мали до нього претензій, договір оренди було пролонговано до 2020 року. Сам договір укладено із редакцією газети «Калуське віче» в особі редактора Галини Марій. На сторінці Галини Марій у соціальній мережі зазначено, що вона керує «Калуським віче» та дитячою газетою «Веселий потяг». Крім того, із мережі можна довідатися, що Галина Марій - голова антикорупційного об’єднання «Нова Калущина» та голова Правління благодійного дитячого фонду «Сонячні долоні». Жодне із видань не є відомим на загал, а благодійний фонд із такою назвою зареєстрований у Полтавській області.
Громадські організації – нерівні умови?
Майже два десятки громадських організацій проводять свою діяльність у комунальних приміщеннях. Третина з них сплачує «комерційну» орендну плату. Інші – орендують за символічні 1,2 гривні на рік.
Найвищу орендну плату з усіх громадських організацій сплачує Спілка Католицької молоді: навіть із пільгою у розмірі 75% ГО сплачує 17 гривень за 1 кв. метр (плата розрахована із оплати за лютий 2018 року. – Авт.). Більше платить тільки ГО мисливців і рибалок, які не мають пільги з оренди і оплачують 2% від вартості приміщення або – 39,5 гривень за 1 кв. метр. Розповідає голова ГО «Спілка Католицької Молоді» Олег Савка:
"На оренду та утримання приміщення в середньому витрачаємо 1500-2000 гривень на місяць. Ці кошти формуються виключно з благодійних внесків членів та симпатиків Спілки Католицької Молоді, Молодого РУХу та інших ГО, які використовують приміщення Центру для проведення своїх заходів. На ремонт приміщення вдалося залучити грантові кошти".
Із врахуванням пільги 3 гривні за 1 кв. метр платить філія Союзу українок, 2 гривні (також за рахунок пільги у розмірі 75% від вартості) сплачує фізкультурно-спортивне товариство «Україна». Розповідає представниця філії Союзу українок Христина Урда:
"Сплачуємо 250-300 гривень орендної плати плюс в середньому 600 грн за комунальні послуги на місяць. Щоб заплатити, скидаємось коштами".
Два приміщення за 1-2 гривні на рік орендує спілка учасників АТО: 24 кв. метри на вул. Грушевського, 93 та 124,7 кв. метра – на вул. Сівецька, 2. Голова Спілки учасників АТО Калущини Олександр Соколовський повідомив:
"Приблизно 2 місяці тому ми закінчили ремонт одного приміщення і плануємо ремонтувати приміщення на вул. Грушевського, 93. Ми використовуємо обидва приміщення. І цього нам навіть недостатньо – нам потрібно ще кілька ангарів, щоб зберігати серйозні речі".
ГО «Правий сектор Прикарпаття» сплачує орендну плату у розмірі 12,2 гривні за 1 кв. метр приміщення площею 25,5 кв. метрів, яке організація отримала на конкурсі.
Організація ветеранів війни, УТОГ, міськрайонна організація інвалідів, міськрайонна організація ВОВ, ветеранів Афганістану, ТПО УТОС, Червоний хрест орендують приміщення за 1-2 гривні на рік.
Правоохоронці: по два на одного
Калуська місцева прокуратура орендує приміщення площею 280, 9 кв. метрів на проспекті Лесі Українки, 16б. Вартість оренди – 1,2 гривні на рік.
Калуський міськвідділ СБУ за такою ж ціною орендує два приміщення: на вул. Бандери, 5 – площею 177 кв. метрів та на вул. Січинського, 2 – площею 651 кв. метр.
На третьому поверсі на вул. Бандери, 5 посеред робочого дня замкнуті двері, шар пилюки на сходах, перилах та на самих дверях. І це ставить під сумнів те, що приміщення – використовується. За інформацією «Вікон», кілька років тому це приміщення намагалися перевести у житло, однак, це загальмувало на стадії ініціативи.
«Вікна» надіслали інформаційний запит до управління СБУ в Івано-Франківській області та чекають на відповідь.
Політичні партії: хто і за скільки орендує?
Як мінімум, п’ять місцевих осередків політичних партій орендують комунальне приміщення для партійного офісу.
Усі політичні партії сплачують 3% від оціночної вартості приміщення. Для ВО «Батьківщина» оренда партійного офісу обходиться у понад 1000 гривень на місяць; для організації політичної партії Олега Ляшка – 311 гривень на місяць; міська організація КУН платить 498 гривень на місяць, обласна організація політичної партії УДАР – 364 гривні на місяць, а міська організація НРУ – 690 гривень на місяць.
Не має офісу у комунальних приміщеннях міська організація політичної партії «Свобода». Проте, у вікні на вул. Грушевського, 63, де за 1-2 гривні на рік орендує Калуська міськрайонна організація ветеранів, видніється табличка «Свободи» із зазначенням про міський осередок.
У коментарі «Вікнам» голова міської партійної організації ВО «Свобода» Богдан Білецький запевнив:
"Ми не орендуємо це приміщення. Річ у тім, що один із членів ВО «Свобода» є головою цієї міськрайонної організації ветеранів. І така була його ініціатива. На прохання від організації ветеранів, ми допомогли з ремонтом цього приміщення".
Богдан Білецький також зазначив, що сталого партійного офісу міська організація політичної партії «Свобода» не має.
Понад рік не сплачує орендну плату організація політичної партії Олега Ляшка, яка орендує приміщення, площею 24 кв. метри за адресою вул. Грушевського, 93. Про це «Вікнам» повідомили у Фонді комунального майна – там думають про розірвання договору оренди. Це реально зробити через суд. Однак, є простіший спосіб – договір оренди дійсний до вересня 2018 року, після чого його можна просто не продовжити.
Партійна організація має сплачувати 311 гривень орендної плати на місяць, або ж – понад 3700 гривень на рік. Приміщення такою ж площею за аналогічною адресою місяць тому було виставлено на конкурс. Переможець конкурсу платитиме приблизно таку ж орендну плату за місяць, як партійна організація мала б сплатити за рік.
Висновки
Виявлені порушення – не критичні, але і не єдині. Нині комунального майна залишилося не так багато; вільних приміщень – близько десятка. Проте, сфера комунального майна потребує інвентаризації та стратегічного менеджменту.
1 проблема. Відсутність піар-менеджменту. Чому не виставити перелік вільних приміщень із максимальним набором характеристик у вільний доступ? В ідеалі – на платформі Прозоро.Продажі (міська влада підписала Декларацію про співпрацю із цією платформою. – Авт.) або ж періодично популяризуючи їх в інтернет-виданнях. Нині практично єдиним ресурсом, з якого можна довідатися про намір Фонду комунального майна передати в оренду приміщення є комунальна газета – друковане видання, яке має обмежене коло читачів, здебільшого – не зовсім того профілю, якими є потенційні орендарі.
Такий алгоритм максимізує комунікацію чиновників із інвестором. Тобто, місцевий бізнес, який шукає майданчик для розвитку, прийде із цим запитом до Фонду комунального майна. Якщо якесь приміщення є запитуваним, запуститься процедура передачі його в оренду – через конкурс (якщо є два і більше претендентів) чи без нього. Однак, інвестор з-поза меж Калуша має обмежену комунікацію із міськими чиновниками, не знає структури бізнес-середовища Калуша та ще й не бачить потенційних можливостей для розвитку.
Якоюсь мірою, карта комунального майна, яка з’явилася на сайті Калуської міської ради, виконає комунікаційну функцію між бізнесом та владою, але без популяризації цього ресурсу, без просування можливостей для бізнес-середовища ефекту від цієї платформи буде не так багато. Лише – для тих, хто знає, де шукати.
2 проблема. Автоматична пролонгація договорів оренди: тобто, якщо орендар продовжує користуватися приміщенням, а Фонд комунального майна не має особливих претензій, то договір пролонговується на аналогічний період. Це створює можливість для орендарів триматися за приміщення «про всяке», особливо – якщо вони користуються пільгою з оренди. Приміщення, які зараз здаються за 1,2 гривні на рік і не використовуються або використовують неефективно, не приносять користі громаді, лише – невеликій її частині. Але головне – приміщення, які мають реальних орендарів, «живуть», а не «занепадають».
3 проблема. Стратегію в управлінні комунальним майном потрібно напрацьовувати. Скажімо, для того, щоб оренда та продаж комунального майна відбувалася прозоро та конкурентно, через систему «Прозоро.Продажі», потрібне прийняття ряду рішень міською радою. А для цього потрібна політична воля та згуртованість депутатського корпусу та міської влади.
4 проблема. Непрозорі конкурси підривають довіру до виконавчої влади та породжують десятки міфів. Розвінчання таких міфів – в інтересах самої міської влади.
Ігор Матвійчук, міський голова Калуша:
"У процесі створення реєстру майна відбулася його інвентаризація. Так, є приміщення, які не в найкращому стані, але сенсу вкладати у них бюджетні кошти немає - ці гроші, натомість, можна спрямувати на розвиток інфраструктури міста. Щодо майна, то найбільш ефективною формою його управління є приватна власність. Основне завдання міської влади у цьому процесі — щоб приватизація відбувалася конкурентно та прозоро".
Олексій Мовчан, система «Прозоро.Продажі»:
"Комунальне майно — це нерухомість, яка належить кожному громадянину. Якщо його здавати в оренду за 1 грн в рік, то громада недоотримує потенційний прибуток, який би можна було спрямувати на потреби жителів міста. Крім того, відбувається викривлення ринкових відносин: пільгові організації можуть бути менш ефективними і мати змогу монополізовувати певну сферу. Та й бізнес втрачає можливості. Наприклад, можливість створити додану вартість в приміщенні комунальної власності, сплатити кошти до бюджету за оренду, створити додаткові робочі місця. Тобто, місто втрачає вигоду бізнесу, власну вигоду (як місто) і створюємо нерівні умови для ГО. Комунальних приміщень на всі ГО міста точно не вистачить, тому хтось буде ображений".
Юрій Тимків, голова бюджетної комісії Калуської міської ради:
"На ринку нерухомості місто може бути повноцінним гравцем. Ми можемо купувати квартири на первинному та вторинному ринках; комерційну нерухомість - як з метою перепродажу, так і з метою здачі в оренду. Трапляється, банки продають арештовану нерухомість; є ймовірність, що продаватимуть майно ВАТ «Оріана» - наприклад, інженерний корпус, де місто зараз орендує великі площі для своїх структур. У центрі міста можна купити приміщення «Промінвестбанку» і туди переселити виконавчу службу. А приміщення на проспекті Лесі Українки, 1, як комерційно привабливе, здавати в оренду не за 1 гривню, а за ринковою ціною. Однозначно, виділення коштів іде через сесію, тож, спочатку потрібне бажання виконавчої влади".
Оксана ПІЛЯНСЬКА, журналіст
Дослідження здійснювалося в рамках проекту «Комунальне майно: хто і як заробляє на власності громади у Калуші» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження»