Три пріоритети. Оприлюднили проєкт Cтратегії розвитку Калуша до 2028 року

Стратегію розвитку міста Калуша почали розробляти ще торік. У липні 2018 року міський голова Ігор Матвійчук видав розпорядження про утворення відповідної робочої групи. До її складу увійшов міський голова, його заступники, секретар міської ради, керуюча справами виконкому та інші посадовці міської ради. Крім того, до участі в розробці стратегії запросили учасників АТО та громадських активістів.
Переглядів: 2608
Ілюстрація. Проєктом документу визначено три стратегічні пріоритети для Калуша: розвиток сталої економіки, комфортні умо

Робоча група мала розробити і подати до 1 листопада 2018 року на розгляд постійної комісії з питань соціально-економічного розвитку, бюджету та інвестиційної політики міської ради проєкт стратегії розвитку міста Калуша до 2028 року.

Щоправда, процес написання стратегії дещо затягнувся: проєкт документу на офіційному сайті міської ради оприлюднили 16 вересня цього року. Як ідеться в офіційному повідомленні, пропозиції та зауваження можна надсилати в управління економічного розвитку міста Калуської міської ради на електронну адресу: pidpr-vo@ukr.net до 29 вересня 2019 року.

Проєкт стратегії розвитку міста на найближчих уже дев’ять років відносно скромний за обсягом — 48 аркушів формату А4. Для порівняння: вже затверджена стратегія розвитку міста Коломия на 2017-2027 роки займає 126 аркушів. Проєктом документу визначено три стратегічні пріоритети для Калуша:  розвиток сталої економіки, комфортні умови проживання і раціональне господарювання.

Зокрема, стратегічний пріоритет «Стала економіка міста» передбачає: підвищення конкурентоспроможності промислового виробництва на засадах сталого розвитку, покращення інвестиційного клімату, розвиток бізнес-середовища;забезпечення зростання доходів населення, створення нових робочих місць, підвищення рівня зайнятості населення.

Стратегічний пріоритет «Комфортні умови проживання» характеризується :забезпеченням високого рівня якості життя населення за рахунок покращення медичного обслуговування, високої якості освіти, створення безпечних умов проживання, розвитку спорту, туризму, рекреації, місцевої культури;забезпечення сталого економічного розвитку міста за рахунок зниження впливу негативних факторів на довкілля міста;розвитком якісної транспортної, дорожньої, комунальної інфраструктури міста.

Стратегічний пріоритет «Раціональне господарювання» включає: забезпечення  енергоефективності будівель і споруд;раціональне використання водних та енергетичних ресурсів; забезпечення комплексного планування та прозорого врядування за участю громади міста.

Першим кроком для реалізації Стратегічних пріоритетів розвитку міста до 2028 року має стати розроблення Міського інфраструктурного плану. Його має бути схвалено не пізніше, ніж за рік після затвердження стратегії. А, окрім того, для реалізації кожного зі стратегічних пріоритетів слід розробити окремий план дій.

Утім, не зважаючи на те, що проєкт стратегії розроблявся більше року, до якості оприлюдненого документа — питань чимало. Тут багато фактичних помилок і невідповідностей.

Наприклад, у розділі «Освіта» на сторінці 24 проєкту Стратегії зазначено, що «для обдарованих дітей працюють три заклади нового типу, а саме: спеціалізована школа І-ІІІ ступенів №2 з поглибленим вивченням англійської мови; гімназія імені Дмитра  Бахматюка; навчально-виховний комплекс «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №10-ліцей». При цьому в Калуші перший і третій з перелічених закладів вже реорганізовані на ліцей №2 і ліцей №10. А спеціалізовані школи і НВК — заклади якраз старого типу.

З таблиці 3.1 «Фактичні, прогнозні і оптимальні значення показників для рейтингової оцінки стану і перспектив розвитку міста Калуш» (а дані, як зазначено вище, ґрунтуються на рейтинговій оцінці стану та перспектив розвитку міста Калуш, яка «здійснювалася на основі аналізу фактичних значень показників соціально-економічного стану міста за 2018 рік та їх прогнозних значень на 2019, 2022, 2025, 2028 роки». — Авт.) можна дізнатися, як у місті до 2028 року зростатимуть інвестиції, обсяги промислового виробництва, зарплати,  рівень забезпечення населення послугами, оснащення міських закладів, частка будинків з енергомодернізацією тощо. При цьому має зменшуватися кількість закладів і частка доріг, які потребують ремонту.

За 2018 рік місто відвідали 322 туристи, з них 227 іноземців, — зазначено в описовій частині проєкту Стратегії. А в таблиці 3.1 чомусь вже зовсім інші дані: за 2018 рік кількість туристів на 1000 населення — 583 (навіть якщо брати на 100 тис. населення, то виходить близько 480 туристів за минулий рік. — Авт.), прогноз на 2028 рік — 1500 туристів на 1000 населення.

Також із таблиць можна дізнатися що на одне місце у дошкільних закладах станом на 2018 рік претендує 150 (!) дітей, а прогноз на 2018 рік — 140 дітей на одне місце. При цьому управління освіти повідомляє, що в Калуші відсутня черга на влаштування дитини у заклади дошкільної освіти.

З проєкту Стратегії випливає, що в Калуші 100% закладів освіти потребують ремонту і при цьому також частка потребуватиме ремонту і через дев’ять років. А відсоток місцевого бюджету на фінансування закладів освіти зросте з 36,7% у 2018 році до 39,5% у 2018 році.

Надзвичайно приємні показники середньої заробітної плати в місті. Якщо минулого року вона становила 8057 гривень, то в 2028 році оптимістично прогнозується на рівні 35 300 гривень — ріст більш, як у чотири рази. На цьому тлі прогноз росту власних надходжень загального фонду міського бюджету  є більш ніж скромним: з 378,1 млн гривень у 2018 році до 579,1 млн гривень у 2028 році (між іншим, у таблиці є лише цифра, без пояснення одиниць, так що ще треба здогадатися про що йдеться. — Авт.).  Тобто ріст за десять років усього на 201 млн гривень. Разом із тим, у розділі «Місцевий бюджет» проаналізовано власні надходження міського бюджету на минулий рік, в якому зазначено, що минулого року питома вага податку та збір на доходи фізичних осіб у доходній частині загального фонду — 51,9%: надійшло понад 196 млн. гривень. Збільшення зарплат приводить до пропорційного збільшення надходжень податку з доходів фізичних осіб. Не важко порахувати, що збільшення середньої зарплати до 2028 року більш як у чотири рази проти 2018 року за діючих ставок ПДФО мало б збільшити надходження до бюджету від цього податку так само вчетверо (без створення нових підприємств, робочих місць, без врахування інших податків, розмір яких залежить від мінімальної зарплати тощо. — Авт.). І навіть, якщо ставка податку за десять років буде зменшена вдвічі, то все рівно власні надходження загального фонду за такого прогнозу росту зарплат мали б зростати стрімкіше.

Одним словом, при такому рості інвестицій, обсягів промислового виробництва, кількості малих і середніх підприємств а також зарплат (у тому числі посадовців місцевого самоврядування, в освіті, культурі тощо. — Авт.), прогнозований ріст власних надходжень міського бюджету гарантує, скоріш, деградацію, а не розвиток міста та перспективи вирішення інфраструктурних проблем.

Ще в проєкті калуської стратегії чомусь відсутній демографічний прогноз на найближчих 10 років, за винятком хіба що фрагментарних даних, наприклад, прогнозу щодо зменшення кількості пенсіонерів до 2028 року. Відсутня також згадка про один із основних документів міста — Генеральний план. У описі екологічної ситуації йдеться лише про наслідки калійного виробництва, але нічого не сказано про таку важливу для Калуша проблему, як забруднення атмосферного повітря, зокрема, промисловими підприємствами міста. Щоправда, в переліку завдань «Стратегії розвитку м. Калуш до 2028 року» за їх важливістю в досягненні стратегічних пріоритетів є і реалізація проектів, спрямованих на поліпшення якості атмосферного повітря — під номером 9 з 17-ти. До речі, останнє за важливістю завдання, за версією авторів проєкту Стратегії, є таким: «забезпечення комплексного планування і управління за участю громадськості (впровадження стратегій розвитку, активізація громади, підвищення прозорості влади, створення електронного врядування)».  І це при тому, що на інвестиційному форумі в Калуші саме прозорість влади називали одним із ключових факторів для залучення у місто інвестицій.

Окрім того, Калуш — це вже не просто місто, а центр Калуської міської об’єднаної територіальної громади, яка в найближчій перспективі включатиме більш як третину  сіл і території району. Тож, не виключено, що на даному етапі вже потрібен стратегічний план на цілу громаду, а не на її частину. З пріоритетами не лише в промисловості, а й у сільському господарстві та розвитку приєднаних територій.

Для чого Калуші стратегія? Яке значення може мати такий документ для розвитку міста?

Стратегії розвитку міст на десятиліття писалися і раніше. Якісні і не дуже. Проблема в тому, як його використовують у своїй роботі місцеві чиновники, чи використовували взагалі і чи придатні вони до використання в принципі. Здебільшого стратегії зводилися до переліку гарних декларацій і оптимістичних планів, які не були і навряд чи могли бути реалізовані. Але це не означає, що стратегія не потрібна. Цей документ має давати розуміння: куди рухається громада та за рахунок яких ресурсів. Це фактично план на десять років, який визначає головні завдання, а їхнє виконання може стати ключовим критерієм оцінки ефективності влади.

Важливо також, що наявність Стратегії розвитку міста може стати необхідною передумовою для залучення додаткових коштів з державного, обласного бюджетів та грантів на реалізацію програм та заходів, визначених у самій стратегії.

Оприлюднений проєкт стратегії розвитку Калуша «Вікнам» прокоментував заступник начальника управління економічного розвитку міста, депутат міської ради Юрій Тимків. За його словами, в 2016 році в Україні ратифіковано національний план дій по реалізації стратегії сталого розвитку міст. Відповідну програму раніше затвердила і Організація Об’єднаних націй:

«Відповідно до національного плану дій з 2016 року всі орган місцевого самоврядування мають розробити і затвердити свої стратегії».

Більше того, міста, об’єднані територіальні громади не зможуть отримувати субвенцію на соціально-економічний розвиток, кошти на свої проєкти з Державного фонду регіонального розвитку, гранти без стратегії розвитку. При цьому для виділення коштів відповідні цілі і завдання мають бути прописані в Стратегії.

Як зазначив Юрій Тимків, три пріоритети в проєкті Стратегії Калуша відповідають глобальній стратегії сталого розвитку міст ООН. Робота над Стратегією міста велася з 2018 року за галузями. Згодом їх стисло звели в єдиний документ.

З приводу недопрацювань і помилок в оприлюдненому документі, то, за словами Юрія Тимківа, вони в основному мають технічний характер і їх поступово виправляють. Станом на 18 вересня ряд помилок, як зокрема стосуються і галузі освіти, вже виправлено. «Усі технічні помилки будуть виправлені», — запевнив посадовець. У принципі, це чорновий варіант документу, навіть не проект рішення міської ради. Після того, як будуть розглянуті всі зауваження до проєкту Стратегії та виправлено неточності, документ передадуть на розгляд депутатських комісій міської ради. Проєкт Стратегії розвитку міста планується винести на розгляд міської ради вже в жовтні.

Також Юрій Тимків прокоментував перспективу збільшення середньої заробітної плати у Калуші до 2028 року. За його словами, за останні десять років середня зарплата в місті зросла вшестеро.. Щоправда, в основному це відбулося за рахунок інфляції і знецінення гривні. Тож, прогноз збільшення вчетверо є реальним варіантом.

Щодо утворення Калуської міської ОТГ, то, як зазначив Юрій Тимків, після того, як буде затверджено Стратегію розвитку міста, на її основі розроблять і стратегію розвитку Калуської об’єднаної громади.

Депутат Калуської міської ради Андрій Найда в коментарі «Вікнам» зазначив:

"На жаль, таке відношення до розробки Стратегії з боку управління економічного розвитку не те що засмучує, а дуже обурює.

Варіант Стратегії розвитку міста Калуш до 2028 року, як на мене, — непрофесійний і поверхневий. Раніше на сесії міської ради не раз піднімав питання щодо розробки стратегії професійними організаціями, однак, на жаль, вирішили робити «своїми силами», ось і маємо результат. На додачу до того, що до Стратегії Калуша тут дуже далеко, то й елементарних прорахунків там достатньо. Наприклад, як можна планувати до 2028 року 1500 туристів на 1000 мешканців міста. Що ми їм покажемо, де поселимо? Львів таких показників не має. Або ж як планувати на 2028 рік 140 дітей на одне місце в дошкільних закладах? Невірні дані і щодо прогнозування ремонтів, кількості пенсіонерів і т. д. Я розумію, це помилки тих, хто прораховував дані за методом рейтингових досліджень, але не настільки ж. Перед тим, як «випускати в світ» подібні документи, треба їх хоч елементарно перечитати. І це — лише початок Стратегії. Далі її розглядати нема дуже і сенсу, оскільки вона «декларативна» або, як у народі кажуть, «водичка». Відсутні чіткі цілі, вимірні показники, чіткі етапи з датами реалізації Стратегії. На жаль, із таким підходом до розробки Стратегії майбутнє міста виглядає досить сумним. Я спілкувався на цю тему з міським головою Ігорем Матвійчуком, який теж погодився шукати сторонні організації для розробки Стратегії Калуша. Крім того, перед обговоренням Стратегії на сесії міської ради, її мають обговорити експертні групи".

Євген Гірник, народний депутат двох скликань, громадський активіст, відзначив плюси Стратегії і спрогнозував її швидкі зміни:

"Перш за все, хочу похвалити розробників Стратегії розвитку міста за сміливість і неординарний підхід. Коли я працював у міській раді, в районній державній адміністрації, зокрема очолював департамент економіки, таких програмних стратегічних документів на 10 років не розроблялося. Щоправда, тоді були інші часи: купони, інфляція, борги по зарплаті тощо.

Стратегія базується на стратегії сталого розвитку ООН, яка була затверджена в 2015 році і яку схвалила держава Україна. Проте, в нас попередній уряд не розробив державної стратегії — лише національна доповідь. Позиція теперішнього уряду поки що невідома.

Стратегія базується на припущенні сталого розвитку держави, без економічних, фінансових, політичних криз. Малоймовірно, що це можливо, тому можу припустити, що цю стратегія залишиться нереалізованою. Ризики суттєві, тож, будуть відхилення від очікуваних показників.

Крім того, говорити про стратегію можна, якщо в нас впродовж десяти років керуватиме одна команда. Або наступні команди будуть продовжувати реалізацію задумів попередників. В Україні такого немає. Так, коли до влади в Калуші прийшов Ігор Насалик, він ініціативи попередника Романа Сушка ігнорував і започатковував свої проекти.

Стратегія є надто сміливою і її потрібно доопрацювати. Так вона базується на існуючих межах Калуша і не враховує перспективи створення об’єднаної територіальної громади. А там уже будуть зовсім інші розрахунки і по промисловості, і по бюджету, і по решті показників. Немає прогнозу по чисельності населення, потреби в закладах освіти, житловому будівництві, як буде розвиватися транспорт, чи буде комунальний транспорт тощо. Розрахунки в таблицях, на мою думку, є неактуальними — цифри взяті «зі стелі». Вони є зайвими і їх потрібно прибрати.

Зараз треба дочекатися, коли буде створено Калуську ОТГ і відбудуть перші місцеві вибори у 2020 році ради і голови громади. Тоді буде можливість планувати розвиток громади на п’ять років та перспективу на 10 років. Затверджувати стратегію зараз — передчасно. Я не виключаю, що міська рада з корективами таки затвердить проект Стратегії, але практичного значення цей документ не матиме. А розробкою Стратегії вже буде займатися рада об’єднаної територіальної громади".

Богдана ТИМЧИШИН, журналістка