Як уже повідомляли “Вікна”, минулого тижня сесія міської ради так і не завершилася, оскільки міський голова та працівники виконавчого комітету покинули сесійну залу. Розглянувши два питання із 47 і жодного із них не затвердивши, депутати розійшлися. Причиною конфлікту стало: а) хронічне недофінансування ДС “Калуське міське телебачення” та суперечка щодо його директора (зацікавленість депутатів); б) збільшення дохідної частини бюджету за рахунок збільшення плану від продажу землі на 2,5 млн. гривень, які заплановані на ремонт міських доріг (зацікавленість міського голови).
У вівторок сесія міської ради розпочалася із заяви депутатської групи “За Калуш”, яку зачитав член групи, депутат Володимир Климентій (“Наша Україна”). У заяві, зокрема, йшлося про те, що минулого тижня з ініціативи міського голови сесію було перервано, а через відсутність працівників виконавчого комітету (фактично — доповідачів. — Авт.) — зірвано. Під час перерви міський голова у грубій та принизливій формі образив голову фракції “Наша Україна” Василя Питлика. І хоча це відбулося не у сесійній залі, проте — під час пленарного засідання. Міський голова, вважають депутати, принизив честь і гідність голови однієї із найбільших фракцій міської ради та порушив депутатську етику. А оскільки Ігор Насалик дозволив собі таке не вперше, то депутати сприймають це як образу всього депутатського корпусу. Часу для вибачень дали до обідньої перерви. Інакше пообіцяли після обіду не брати участі у сесійному засіданні. Між іншим, головний фігурант справи — Василь Питлик — того дня на сесію не прийшов. Як пояснили журналістам, він перебував у відрядженні.
Міський голова очікував такого розвитку подій. І, вочевидь, ретельно готувався. Ігор Насалик насамперед зауважив, що сам досі не дочекався вибачень від лідера міської організації “Наша Україна” Ігоря Очкура навіть попри те, що існує відповідне судове рішення. Василь Питлик може піти таким же шляхом і довести у суді свою правоту. Або ж… Далі міський голова вкотре продемонстрував свою любов до театралізованих постановок.
— Я протягом трьох років працював для громади і за цей час не взяв ні копійки, — повідомив Ігор Насалик, тримаючи руку на Біблії та Святому письмі. — Я готовий привселюдно вибачитися перед Василем Питликом, якщо він зробить те саме — поклянеться на Біблії, що не взяв жодної копійки за лікування зі своїх пацієнтів чи їхніх батьків (Василь Питлик працює завідувачем урологічного відділу Калуської ЦРЛ. — Авт.).
І хоча не зовсім зрозуміло, який стосунок має професійна діяльність Василя Питлика до нанесених йому образ, проте, очевидно, що сценарій міського голови справив враження на депутатський корпус. Ситуація вичерпалася тим, що депутат Михайло Довбенчук (БЮТ) застеріг міського голову від клятв на Біблії та подальшого “брутального ведення сесії”. А Ігор Насалик, у свою чергу, зробив заяву, спрямовану в основному проти членів депутатської групи “За Калуш”. Основні тези: до групи входять, зокрема, депутати, котрі працювали у владі за попереднього міського голови. Отож, залишивши у спадок місто з дахами, що протікають, погодинним графіком водопостачання, майонезними баночками для чаю у дитячих садочках та мільйонними боргами, вони не мають морального права повчати; рішення депутатів на сесії йде врозріз із рішеннями депутатських комісій, зокрема — бюджетної. Члени бюджетної комісії не є фахівцями цієї справи, а голова комісії часто не відвідує засідання; ревність певної частини депутатів до можливого зростання рейтингу міського голови за рахунок активізації благоустрою міста заважає приймати рішення, необхідні для розвитку міста.
Депутат Володимир Іваницький (“Наша Україна”) зазначив, що депутати працюють на благо громади абсолютно безкоштовно, а щодо рекомендації міського голови про те, щоб Василь Питлик вимагав вибачення через суд, то депутати судитися не будуть, “бо це — безперспективно”.
Далі сесія відбувалася у звичному режимі. Аж до обідньої перерви. Після обіду депутати знову зажадали від міського голови вибачень, а не отримавши їх, група “За Калуш”, як і обіцяла, покинула сесійну залу. Володимир Іваницький запевнив “Вікна”, що депутати в інших сесійних засіданнях участь братимуть.
Проте, коли приблизно через півгодини “видзвонили” необхідну для кворуму кількість депутатів і сесія продовжила свою роботу, група “За Калуш”… повернулася у сесійну залу.
Чого добилися депутати своїм демаршем? По великому рахунку — нічого. Сподівання на те, що відсутність у залі депутатської групи “За Калуш” (та ще й у другій половині дня, коли певна кількість депутатів не повертається з обіду) не дозволить продовжити сесію, провалилася, як і очікувано безнадійні намагання змусити міського голову вибачитися. Зрештою, продовження сесії після інциденту стало справою принципу для Ігоря Насалика.
Звісно, депутати мали право і повинні були стати на захист одного зі своїх лідерів і обрати для цього найприйнятнішу для себе форму (звернутися до суду чи вимагати вибачень на сесії). З іншого боку, виникає сумнів щодо того, чи можуть висловлювання у кулуарах під час приватної розмови вважатися публічною образою? Навіть, якщо це так і міський голова визнав цей інцидент. Проте діяти спонтанно і дискредитувати себе для депутатів є не тільки неприпустимо, а у світлі наступних виборів — і смертельно. Так, можна було передбачити, що Ігор Насалик не стане вибачатися, тим більше, що людина, честь якої так ревно захищала група “За Калуш”, у залі була відсутня. Покинувши залу, депутати не особливо засмутили винуватця інциденту. Між тим — позбавили себе можливості впливати на прийняття важливих рішень, які значилися у порядку денному. Міський голова не вперше дозволяє собі пікантні зауваження з трибуни на адресу депутатського корпусу. Проте жодного разу депутати так і не добилися вибачень. Судове розв’язання конфлікту — виграшний варіант, і, у разі позитивного рішення, — хороший урок для очільника міста.
Натомість депутати повернулися у залу і… попросили міського голову заявити, що він піде на компроміс із Василем Питликом. Ігор Насалик пообіцяв уладнати конфлікт у приватній обстановці. Цікаво, а якби міський голова знову наполягав на своєму? Чи були депутати готові до такого розвитку подій?
Зрештою, події у залі продемонстрували: а) відсутність у депутатів групи “За Калуш” стратегічного планування своїх дій та бачення варіантів розвитку подій; б) розкол у фракції “Наша Україна”. Так, вимога про вибачення перед головою фракції прозвучала від імені фракції та депутатів групи “За Калуш” зокрема. Однак, очевидно, заяву не підтримали всі депутати фракції, оскільки тільки частина з них (ті, котрі є членами групи) на знак протесту покинула сесію. Інші “нашоукраїнці” честь та гідність свого лідера не відстоювали. Це не перший приклад розбіжностей у поглядах цієї фракції, які, зокрема, проявляються і на сесіях. Хоча Володимир Іваницький пояснив це виключно демократичним підходом: заява була прийнята більшістю голосів, а фракція дає своїм депутатам свободу голосу.
Між тим, це уже не перший конфлікт міського голови з депутатською групою “За Калуш”, що яскраво свідчить: Ігор Насалик бачить у цій групі конкурентів на виборах. Звідси його намагання постійно дискредитувати групу “За Калуш”, подати їх у найневигіднішому світлі, а також яскраві, часто непояснювано емоційні спалахи як реакція на висловлювання чи вчинки частини депутатського корпусу. Що і не дивно: на порозі — нові вибори.
Сакральний момент випікання пасок
