Напевне, у кожного з нас є знайомі, які після ранньої діагностики та вчасного лікування раку чи передракового стану багато років живуть повноцінним життям. І це — вагомий аргумент, щоб не те, що не боятися огляду у лікаря-гінеколога, а разом із фахівцем слідкувати за своїм здоров’ям. Про ці та інші проблеми — у розмові з лікарем акушером-гінекологом кабінету профілактики Центральної районної поліклініки Андрієм Сусом.
— Андрію Івановичу, як часто жінка повинна приходити на огляд до гінеколога?
— Нормою вважається відвідання гінеколога, принаймні, один раз на рік. Навіть, якщо жінку, здавалося б, нічого не турбує і вона почувається цілком здоровою. Метою онкооглядів є профілактика онкологічних захворювань та їхнє виявлення на ранніх стадіях, коли жінка не відчуває жодних симптомів захворювання.
— Які захворювання найчастіше виявляють на профілактичних оглядах?
— Як правило, це — запальні захворювання статевих органів, у тому числі — і шийки матки. Одним із поширених діагнозів є ерозія шийки матки. Це, по суті, дефект слизової оболонки шийки матки, який лікар може виявити тільки при огляді у жінок будь-якого віку. Ерозія ніяк не проявляється і протікає абсолютно непомітно, адже на шийці матки надто мало нервових закінчень. Нема ні болю, ні температури, жодних інших симптомів. І хоч жінку ніщо не турбує, ерозію потрібно лікувати — чим швидше, то краще. Бо біль чи кровотеча є пізніми симптомами, що свідчать про більш серйозні захворювання.
— Андрію Івановичу, ерозії називають захворюваннями, які приходять непомітно. Водночас, вони можуть спровокувати більш складне захворювання — рак шийки матки.
— І справді. Часто жінки, навіть почувши про ерозію шийки матки, не зважають на неї і відмовляються лікуватися. Проте вони недооцінюють серйозність проблеми. Якщо ерозію не лікувати, вона може навіть перейти у рак.
— Які методи лікування ерозії шийки матки пропонує сучасна медицина і чи доступні вони у Калуші?
— Безумовно, доступні. Ерозію лікують по-різному: спеціальними медикаментами, припікають електричним струмом, заморожують рідким азотом й обробляють лазером. Проте, лише гінеколог може визначити, що потрібно тій чи іншій жінці. Причому, цей висновок він робить після проведення всіх необхідних обстежень. Приміром, пацієнткам, які не народжували, рекомендують кріодеструкцію — “заморожування” рідким азотом або лікування хімічними препаратами. Інакше під час пологів можуть бути ускладнення. Також пошкоджену ділянку припікають високочастотним електричним струмом. Застосовують цей метод переважно для жінок, які народжували. У жіночій консультації існує кабінет патології шийки матки, де проводять кольпоскопію і лікування.
Точний діагноз і покази до лікування повинен встановлювати лікар-гінеколог. Самолікування протипоказане у будь-якому випадку, адже воно може призвести до розвитку пухлини.
— Чи варто жінкам боятися такого діагнозу, як дисплазія шийки матки?
— Якщо говорити медичною мовою, то дисплазія — це порушення диференціювання та дозрівання клітин епітелію (слизової оболонки) шийки матки. Зміни, не характерні для нормальних клітин, виявляють під час цитологічного дослідження мазків, які беруться при кожному огляді гінеколога. Фактично, діагноз “дисплазія” свідчить про передраковий стан шийки матки, який, безумовно, піддається лікуванню.
Дисплазія буває трьох основних форм: легка, помірна і важка. Характерно, що і розвиток дисплазії теж не супроводжується жодною симптоматикою і скаргами пацієнток.
— Якими мають бути дії жінки при встановлення діагнозу “дисплазія”?
— Потрібно повторити цитологічне дослідження, щоб підтвердити цей діагноз. Крім того, — зробити кольпоскопію та біопсію тканин шийки матки. Методи лікування дисплазії визначає лікар. Це може бути як консервативне лікування, так і кріотерапія або хірургічне лікування.
— Чомусь побутує така думка: ліпше до лікарів не ходити, все одно лікування дороге, а грошей немає. То вже краще нічого не знати. Але коли стається біда, то кожен чіпляється за найменшу соломинку надії, і — гроші знаходить.
— Насправді, нам потрібно змінювати ці стереотипи, виховувати у собі культуру ставлення до свого здоров’я. І взяти за правило: до лікаря треба звертатися, коли абсолютно здоровий. Адже часто звертаються пацієнтки, яким, на жаль, уже не можна допомогти. А рак шийки матки посідає друге місце серед онкозахворювань жінок у віці 15-45 років і третє місце — серед причин їхньої смертності. В Україні дане захворювання стає причиною смерті щодня шести жінок. Щороку такий діагноз виставляють 5 тис. жінок України у віці 40-45 років. Багато у чому це пояснюється недбалим ставленням наших співвітчизниць до свого здоров’я.
— Які причини виникнення раку шийки матки?
— Існує багато теорій виникнення раку і раку шийки матки зокрема. Зупинюся на вірусній теорії. Ще у 60-х роках минулого сторіччя була озвучена теорія про зв’язок папіломавірусу людини і раку шийки матки. А у 2008 році винайшли вакцину проти цього вірусу і її почали використовувати для профілактики онкозахворювань у багатьох країнах світу, у тому числі і в Україні. Допомагає ця вакцина тільки 82%. На жаль, решту штамів папіломавіруса людини на даний час ця вакцинація не перекриває. І ніхто не знає, якими штамами вірусу жінка може інфікуватися протягом життя.
У тому і підступність даного недуга, що до деякої межі хвороба розвивається і не дає про себе знати, поки не з’являються перші симптоми (виділення різної інтенсивності з домішками крові, кров’янисті виділення після статевого акту, кровомазання у жінок після припинення менструації). Тому так важливо регулярно відвідувати лікаря-гінеколога, який може виявити фонові і передракові захворювання і призначити лікування. Принаймні, щорічне відвідування лікаря-гінеколога має стати просто обов’язковим.
Бо навіть якщо жінку нічого не турбує, часто виявляються фонові (ерозія шийки матки) та передракові захворювання. А вчасна діагностика та лікування цих хвороб допоможуть уникнути їхнього “переродження” у рак. Якщо і діагностують рак шийки матки, на ранніх стадіях допомогти жінці значно легше.
— Якими є фактори ризику передракових станів і, власне, самого раку шийки матки?
— Перш за все, це — фонові захворювання шийки матки (цервіцити, ерозії, поліпи, папіломи, ендоцервікоз, розриви шийки матки, рубці і т. д.). Серед факторів ризику — і раннє статеве життя (у 16 років і раніше). У цей період епітелій шийки матки під дією фізичних, хімічних чи бактеріальних впливів частіше може перероджуватися. Часта зміна статевих партнерів не лише збільшує ризик захворювань на інфекції, що передаються статевим шляхом, а і може спровокувати злоякісні новоутворення. Травми шийки матки після абортів або пологів нерідко є причиною онкозахворювань. До факторів ризику також належать, безумовно, передракові стани (дисплазії: слабка, помірна і важка).
Тож, якщо жінка відчуває щонайменший дискомфорт, моя порада: зверніться до лікаря-гінеколога.
— Дякую, Андрію Івановичу, за розмову.