Проходити огляд у гінеколога необхідно хоча б раз на рік

Парадоксально, але факт: у ХХІ столітті, коли діагностичні можливості нашої медицини пішли далеко вперед і крокують у ногу зі світовими стандартами, українських жінок, які помирають від раку шийки матки, не меншає. В умовах економічної нестабільності у нашої жінки просто немає часу для себе. І навіть здогадуючись про страшне захворювання, жінка воліє за краще чекати, аніж негайно звернутися до лікаря-гінеколога. А недугу можна було б попередити, призвичаївшись до “банального”щорічного профілактичного огляду.
Переглядів: 1476

Напев­не, у кож­но­го з нас є зна­йо­мі, які піс­ля ран­ньої ді­а­гнос­тики та вчасного лі­ку­вання раку чи перед­ра­ко­вого стану багато років жи­вуть повноцінним життям. І це — вагомий аргумент, щоб не те, що не боятися огля­ду у лікаря-гінеко­лога, а разом із фахівцем слід­ку­вати за своїм здоров’ям. Про ці та інші проблеми — у розмові з лікарем аку­шером-гінекологом кабі­не­ту профілактики Цен­тральної районної полі­клініки Андрієм Сусом.

— Андрію Іва­но­вичу, як часто жінка повинна приходити на огляд до гінеколога?

— Нормою вва­жа­єть­ся відвідання гінеколога, принаймні, один раз на рік. Навіть, якщо жінку, здавалося б, нічого не турбує і вона почувається цілком здоровою. Метою онко­оглядів є профі­лак­ти­ка онкологічних захворю­вань та їхнє виявлення на ранніх стадіях, коли жінка не відчуває жодних симп­томів захворювання.

— Які захворювання найчастіше виявляють на профілактичних ог­ля­дах?

— Як правило, це — запальні захворювання ста­тевих органів, у тому числі — і шийки матки. Одним із поширених діаг­нозів є ерозія шийки мат­ки. Це, по суті, дефект сли­зової оболонки шийки мат­ки, який лікар може вияви­ти тільки при огляді у жінок будь-якого віку. Ерозія ніяк не прояв­ля­ється і протікає абсолют­но непомітно, ад­же на шийці матки надто ма­ло нервових закінчень. Не­ма ні болю, ні темпер­а­ту­ри, жодних інших симпто­мів. І хоч жінку ніщо не ту­рбує, ерозію потрібно ліку­вати — чим швидше, то кра­ще. Бо біль чи крово­те­ча є пізніми симпто­ма­ми, що свідчать про більш сер­йозні захворювання.

—  Андрію Івано­ви­чу, ерозії називають захво­рюваннями, які прихо­дять непомітно. Водно­час, вони можуть спро­вокувати більш склад­не захворювання — рак шийки матки.

— І справді. Часто жінки, навіть почувши про ерозію шийки матки, не зважають на неї і від­мо­вляються лікуватися. Про­те вони недооцінюють сер­йозність проблеми. Якщо ерозію не лікувати, вона може навіть перейти у рак.

— Які методи ліку­ван­ня ерозії шийки мат­ки пропонує сучасна ме­дицина і чи доступні во­ни у Калуші?

— Безумовно, до­ступ­ні. Ерозію лікують по-різному: спеціальними ме­дикаментами, припіка­ють електричним стру­мом, заморожують рідким азотом й обробляють ла­зером. Проте, лише гіне­ко­лог може визначити, що потрібно тій чи іншій жінці. Причому, цей висновок він робить після проведення всіх необхідних обсте­жень. Приміром, пацієнт­кам, які не народжували, рекомендують кріодест­рукцію — “заморожу­вання” рідким азотом або ліку­вання хімічними пре­пара­та­ми. Інакше під час поло­гів можуть бути ус­клад­нення. Також по­шкод­­жену ділянку припі­ка­ють висо­ко­частотним електричним струмом. Застосовують цей метод переважно для жінок, які народжували. У жіночій консультації існує кабінет патології шийки матки, де проводять коль­поскопію і лікування.

Точний діагноз і пока­зи до лікування повинен встановлювати лікар-гінеколог. Самолікування протипоказане у будь-якому випадку, адже воно може призвести до роз­витку пухлини.

— Чи варто жінкам бо­ятися такого діаг­нозу, як дисплазія шийки матки?

— Якщо говорити ме­дич­ною мовою, то ди­спла­зія — це порушення ди­фе­ренціювання та дозрі­вання клітин епітелію (сли­зової оболонки) ший­ки матки. Зміни, не харак­терні для нормальних клітин, виявляють під час ци­тологічного досліджен­ня мазків, які беруться при кожному огляді гіне­колога. Фактично, діагноз “дисплазія” свідчить про передраковий стан шийки матки, який, безумовно, піддається лікуванню.

Дисплазія буває трьох основних форм: легка, по­мірна і важка. Хара­к­терно, що і розвиток ди­спла­зії теж не супровод­жується жод­ною симпто­ма­тикою і скаргами паці­єнток.

— Якими мають бу­ти дії жінки при вста­новлення діагнозу “ди­сплазія”?

— Потрібно повторити цитологічне дослідження, щоб підтвердити цей ді­агноз. Крім того, — зро­бити кольпоскопію та біоп­сію тканин шийки матки. Методи лікування диспла­зії визначає лікар. Це мо­же бути як консервативне лікування, так і кріоте­ра­пія або хірургічне лікування.

— Чомусь побутує така думка: ліпше до лікарів не ходити, все одно лікування дороге, а гро­шей немає. То вже краще нічого не знати. Але коли стається бі­да, то кожен чіпляється за найменшу соломинку надії, і — гро­ші зна­хо­дить.

— Насправді, нам по­трібно змінювати ці сте­ре­отипи, виховувати у собі культуру ставлення до свого здоров’я. І взяти за правило: до лікаря треба звертатися, коли абсо­лют­но здоровий. Адже час­то звертаються паці­єнт­ки, яким, на жаль, уже не можна допомогти. А рак шийки матки посідає друге місце серед онко­за­хворювань жінок у віці 15-45 років і третє місце — се­ред причин їхньої смерт­ності. В Україні дане за­хво­рювання стає причи­ною смерті щодня шести жінок. Щороку такий ді­агноз виставляють 5 тис. жінок України у віці 40-45 років. Багато у чому це пояснюється недбалим ставленням наших співвіт­чизниць до свого здоров’я.

— Які причини виник­нення раку шийки мат­ки?

— Існує багато теорій виникнення раку і раку шийки матки зокрема. Зупинюся на вірусній те­орії. Ще у 60-х роках ми­нулого сто­річчя була озву­чена теорія про зв’язок папі­ло­ма­вірусу людини і раку ший­ки матки. А у 2008 році ви­найш­ли вакцину проти цьо­го вірусу і її по­чали ви­користовувати для профі­лактики онкоза­хво­рю­вань у багатьох країнах сві­ту, у тому числі і в Укра­їні. До­по­магає ця вакцина тільки 82%. На жаль, реш­ту шта­мів папіломавіруса людини на даний час ця вак­цинація не перекри­ває. І ніхто не знає, якими штамами віру­су жінка може інфікуватися протя­гом життя.

У тому і підступність да­ного недуга, що до де­якої межі хвороба розви­ва­ється і не дає про себе знати, поки не з’явля­ють­ся перші симптоми (ви­ді­лення різної інтенсивності з домішками крові, кро­в’янисті виділення після ста­тевого акту, кровома­зання у жінок після припи­нення менструації). Тому так важливо регулярно відвідувати лікаря-гінеко­лога, який може виявити фонові і передракові за­хво­рювання і призначити лікування. Принаймні, що­річне відвідування лікаря-гінеколога має стати про­сто обов’язковим.

Бо навіть якщо жінку нічого не турбує, часто виявляються фонові (еро­зія шийки матки) та пе­ред­ра­кові захворювання. А вчас­на діагностика та лікування цих хвороб до­поможуть уникнути їхнього “пере­род­ження” у рак. Якщо і діагно­стують рак ший­ки матки, на ранніх ста­діях допо­мог­ти жінці значно легше.

— Якими є фактори ризику передракових станів і, власне, самого раку шийки матки?

— Перш за все, це — фо­нові захворювання ший­ки матки (цервіцити, ерозії, поліпи, папіломи, ендо­цер­вікоз, розриви шийки мат­ки, рубці і т. д.). Серед фак­торів ризику — і раннє статеве життя (у 16 років і раніше). У цей період епі­телій шийки матки під дією фізичних, хімічних чи ба­кте­ріальних впливів частіше може перероджуватися. Часта зміна статевих парт­нерів не лише збільшує ри­зик захворювань на інфек­ції, що передаються стате­вим шляхом, а і може спро­во­ку­вати злоякісні новоут­во­­рення. Травми шийки мат­ки після абортів або по­логів нерідко є причиною онкозахворювань. До фак­то­рів ри­зику також на­ле­жать, безумовно, перед­ра­кові стани (дисплазії: слаб­ка, помірна і важка).

Тож, якщо жінка від­чу­ває щонайменший дис­ком­форт, моя порада: звер­­ніть­ся до лікаря-гіне­колога.

— Дякую, Андрію Івановичу, за розмову.