На деякі животи і метра не вистачить Зайва вага — це не основна, а, швидше, — похідна проблема і має “нервове” підгрунтя, — розповідає калушанка Ірина, у якої 9-річний син хворіє ожирінням. — У дитинстві син часто бачив сцени, коли тато ображав та бив маму, і це не могло не позначитися на дитячій психіці. У нашому випадку це вилилося у постійне переїдання. Частково, проблема спадкова, бо його батько теж має проблеми із зайвою вагою. Але це обтяжується ще і характером дитини. Насправді, Захар дуже любить поїсти, і мало рухається. При чому, надає перевагу висококалорійному меню. Зараз керувати його проблемою стало легше, бо син підріс і свідоміше ставиться до всіх спроб боротися із зайвою вагою. Він погоджується із тим, що їсти потрібно часто, але потрохи. Крім того, ми максимально обмежуємо солодощі, випічку, вироби з борошна, і налягаємо на салати, фрукти, перші страви.
Нині майже 3% дітей і 3,5% підлітків міста та району перебувають на обліку із діагнозом ожиріння. Щороку цей показник зростає на 7-10%.
— Основними факторами, які призводять до розвитку ожиріння, є порушення балансу між надходженням енергії в організм та її витратами, — стверджує завідувач ендокринологічного відділу Калуської ЦРЛ Галина Зелик. — Найчастіше проблеми із надмірна маса тіла виникає через переїдання на фоні зниження фізичної активності або ж вікових, статевих, професійних і фізіологічних станів (вагітність, лактація, клімакс). У більшості випадків виникає аліментарно-конституціональне ожиріння, яке має сімейний характер і розвивається, як правило, за умов систематичного переїдання, порушення режиму харчування та без адекватного фізичного навантаження. Гіпоталамічне та ендокринне ожиріння становлять значну меншу частку у цій проблемі (у межах 15% від загальної кількості), і корегуються медичним втручанням.
На обліку у педіатрів нині перебувають 223 підлітків (загальна кількість — 6322) та 541 дитина (із 19762) з ожирінням. За “калуською” статистикою, проблема зайвої ваги більше стосується хлопчиків, ніж дівчаток.
— Якщо один із батьків страждає ожирінням, ризик розвитку захворювання у дитини підвищується вдвічі, а якщо двоє — то вп’ятеро, — наводить невтішні цифри Галина Зелик. — Ця проблема розвивається у 5-7 років і часто прогресує у період статевого дозрівання. Ожиріння частіше передається по материнській лінії, проте, є і не спадкові фактори, які можуть викликати ожиріння у дітей. Скажімо, якщо під час вагітності у матері — підвищений рівень цукру у крові, то ризик проблем із вагою у підлітковому віці її дитини суттєво зростає. І, все ж, харчуванню у розвитку ожиріння належить чільна роль. Ожиріння може бути первинним, тобто пов’язаним із погрішностями у харчуванні і спадковістю, та вторинним — унаслідок набутих чи уроджених захворювань. Зовсім без жирової тканини організм існувати не може, бо вона виконує різні функції: захист та стабілізацію внутрішніх органів, судин і нервів. Жирова тканина необхідна для активації жіночих статевих гормонів. Однак, її надлишок може призвести до важких наслідків. Ожиріння вносить дисбаланс у роботу майже усіх внутрішніх органів і може викликати цукровий діабет, серцево-судинні захворювання, порушення у роботі шлунково-кишкового тракту, проблеми центральної нервової системи, опорно-рухового апарату, зниження імунітету і навіть викликати онкологічні захворювання. Якщо ж до ожиріння додається цукровий діабет, гіпертонія, підвищення рівня холестерину і тригліцеридів у крові, то утворюється так званий “смертельний квартет” (метаболічний синдром Х). Якщо кожна з цих проблем завдає неприємностей, то ввесь “букет” значно підвищує ризик інфаркту міокарда, інсульту, ниркової недостатності.
Якщо дитина не має проблем із вагою у дитинстві, то навряд чи матиме їх у дорослому віці. А повненькі діти, якщо батьки вчасно не візьмуться за вирішення проблеми, швидше за все, у майбутньому страждатимуть ожирінням.
Уже у дорослому віці людину значно важче навчити правильно харчуватися та вживати корисні для здоров’я продукти. Галина Зелик радить батькам уважно ставитися до хлопчиків із надмірною вагою. Адже така проблема може призвести до проблем у розвитку статевої системи, що може перекреслити подальше статеве і репродуктивне життя.
Дієта і фізкультура — таблетки від ожиріння
Із ожирінням можна боротися радикально: наприклад, приватні клініки пропонують такі засоби, як ліпосакція (видалення зайвого жиру), зменшення довжини кишківника (за рахунок чого зменшується всмоктуваність речовин, які сприяють ожирінню), метод баротерапії (коли у шлунку поміщають спеціальне обладнання, яке дає відчуття ситості. — Авт.). Проте, ці методи — дуже дорогі і підходять не всім. Зменшення ваги — це, насамперед, перегляд способу життя та харчування.
— Коли до мене підходять із проханням розробити дієту — проблем немає, — розповідає тренер зі спінінгу Настя Лобойко. — Хоча, звісно, краще, коли за дієтою людина звертається до дієтолога, який враховує супутні захворювання та особливості організму. Схуднення — це комплексне заняття, і найперше, — психологічна готовність. Самі фізичні навантаження не дадуть ефекту, якщо людина переїдатиме до чи після, вживатиме “неправильні” продукти. Але й дієта не буде дієвою, якщо жувати фрукти перед телевізором.