Медики "швидкої" Калуша до реформи готові. А хворі? Фото з архіву сайту poltava.pl.ua З 1 січня вступає у дію Закон “Про екстрену медичну допомогу”, згідно із яким змінюються принципи функціонування та фінансування станцій “швидких”. Так, в області створюється Центр екстрених медичних допомог та медицини катастроф, у підпорядкування якого відходять усі станції “швидких”. І це — не тільки управлінське, але і фінансове підпорядкування. У Калуші, Івано-Франківську та Коломийському районі за станціями збережеться статус юридичних осіб.
За словами в. о. заступника міського голови Василя Турчина, у розпорядженні голови ОДА були і рекомендації щодо повної реструктуризації цієї ланки охорони здоров’я, і зміни мали торкатися також майнових питань. Місто це питання “делікатно” оминуло. Структурні зміни зачеплять тільки Войнилівський пункт невідкладної медичної допомоги, який увійде до складу “швидкої” міста. Проте, жодних кадрових змін не передбачається.
— Наступного року “швидка” фінансуватиметься з міського бюджету, проте, за рахунок дотації з області, — повідомив Василь Турчин. — Витрати на цю ланку охорони здоров’я залишаються приблизно на рівні минулого року.
Підпорядкування єдиному Центру передбачає створення єдиної диспетчерської служби. Головний лікар станції швидкої і невідкладної медичної допомоги Василь Романюк у коментарі “Вікнам” повідомив: раніше кожна станція мала свою зону обслуговування. Зараз працюватимуть за іншим принципом. Так, система GPS-навігації дасть змогу відслідковувати перебування кожного автомобіля невідкладки та оперативно скеровувати авто для термінової медичної допомоги. Область до такого нововведення ще тільки готується, а Калуш за цією схемою працює вже впродовж року.
Вартість новації порівняно невелика — 39 тис. гривень. Але ефект — помітний.
— Загалом, ми йдемо двома шляхами розвитку: спеціалізації та універсалізації. Тобто, попри те, що у нас є спеціалізовані бригади — педіатрична, кардіологічна, — ми акцентуємо на тому, щоб кожна із бригад могла надати медичну допомогу в усіх випадках. Це дає змогу економити час прибуття “швидкої” та — ресурси, особливо у випадках, коли йдеться про надання медичної допомоги у віддалених селах. Наприклад, якщо маємо 2 виклики із Грабівки, то, за умови, що немає хворих для госпіталізації, стараємося 1 автомобілем обслужити два випадки. Це, насамперед, скорочує термін очікування людини на допомогу, та економить час самим медикам. Система GPS мобілізує і дає можливість оперативно реагувати в екстрених ситуаціях, — запевнив Василь Романюк.
Нині “швидка” обслуговує не тільки екстрені випадки, але і надає невідкладну допомогу онкохворим, людям із хронічними захворюваннями та займається перевезенням пацієнтів із одного стаціонару до іншого. З нового року виклики будуть диференціюватися і, приміром, перевезення вже “лягають” на Калуську ЦРЛ. Це питання поки що залишається невирішеним. Також до звичного номеру “103” додається ще один — “112” — такий собі аналог служби порятунку “911”.
Щоправда, медики чекають неодмінних плюсів від запровадження новацій. Зокрема, очікується, що держава, впроваджуючи проект, акцентуватиме на матеріальному і медикаментозному забезпеченні станцій швидкої і невідкладної медичної допомоги. Такі віяння калуські медики відчули вже з цього року. Так, якщо торік на медикаменти було використано 187,3 тис. гривень із міського бюджету, то цього року — 968, 5 тис. гривень. Причому, левову частку цієї суми — 870 тис. гривень — забезпечив державний бюджет. І, хоча фінансування почалося приблизно зсередини року, проте, нині швидка “запакована” запасом медикаментів не тільки на цей, але і на ввесь наступний рік. Відтак, якщо торік на обслуговування 1 виклику у середньому використовувалося 6-7 гривень, то тепер — удвічі більше.
Загалом, Василь Романюк відзначає: ситуація поліпшилася, відколи швидка перейшла до міста. Відчувши матеріальну основу, медики змогли також експериментувати. І це не тільки GPS-зв’язок, але і придбання медикаментів. Так, торік за рахунок коштів міського бюджету було придбано препарати-фібрінолітики, які використовують для тромболізису при інфарктах та інсультах. Вартість такого препарату для одного хворого становить близько 15 тис. гривень, що не по кишені більшості пацієнтів. Цього року невідкладки почали отримувати ці медикаменти вже у рамках державної програми.
Крім того, коштом міського бюджету на станції “швидкої” було проведено ремонт та облаштовані приміщення для нормального перебування працівників. І навіть — калушан. Бо, окрім невідкладної, лікарі “швидкої” надають ще і амбулаторну допомогу, оскільки майже щодня до них звертаються калушани (загалом — до 1200 звернень на рік. — Авт.). Причини різні: від екстрених випадків — і до звичайних прохань виміряти тиск чи щось порадити.
“Він помер, бо ви не пропустили “швидку”
Нещодавно одна із соціальних мереж “зірвалася” від повідомлення одного із користувачів. Він виклав в інтернеті фото біг-борду зі Звенигородського шосе із зображенням малюка. На конструкції — підпис: “Дімі виповнився 1 рік. Він помер, бо ви (22.11.2012 року) не пропустили “швидку”.
У Калуші таких фатальних випадків не пам’ятають, проте, зазначають: проблема — існує. І рятує пацієнтів не свідомість людей, а специфічне планування міста. Приміром, у Львові чи Івано-Франківську — вузькі старовинні вулиці, що утруднює рух транспорту. У Калуші, принаймні, центральні дороги — широкі, що дає можливості для маневру.
— Днями я перевірив готовність наших водіїв пропустити автомобілі “швидкої” на дорогах міста, — ділиться Василь Романюк. — Коли бригада виїхала на ДТП на вул. Хіміків, я поїхав за нею і переконався, що автомобіль доїхав без особливих затримок, але, мабуть, більшою мірою через те, що ширина вулиці дозволяє маневрувати. Загалом, вплив на свідомість водіїв дуже посилився після того, як, поряд зі світловою, ми запровадили звукову сирену. В обласному центрі періодично проводять спільні акції медиків та правоохоронців, коли за “невідкладками” їдуть інспектори ДАІ та карають водіїв, котрі ігнорують свій обов’язок. У нас востаннє таку акцію проводили майже 2 роки тому. Водії станції “швидкої” тільки на проспекті Лесі Українки нарахували 17 перешкод (світлофори, “лежачі” поліцейські, пішохідні переходи. — Авт.). Але прибуття на виклик для надання медичної допомоги та госпіталізації хворих утруднює не тільки це, а ще і паркування авто під під’їздами.
На аспекти мобільності бригад “невідкладки” звернув увагу і міський голова Ігор Насалик, який доручив управлінню ЖКГ міста надати медикам усі коди замків на під’їздах, “бо вони часто “танцюють” під під’їздами, а зайти не можуть”.
Загалом, калуська “швидка” реагує на кожен телефонний дзвінок. Медики зазначають: потреба медичної допомоги у мешканців Калущини інколи переростає у зловживання. Причому, лікарів одразу ж лякають міським головою. “Вікна” були свідками того, як за допомогою звернувся чоловік, можливо, у нетверезому стані, оскільки не міг чітко вказати свою адресу, назвавши тільки вулицю та поверх. Тому працівники “швидкої” просять калушан дотримуватися нескладних правил, які інколи можуть навіть урятувати життя. Так, телефонуючи на станцію швидкої і невідкладної медичної допомоги, потрібно вказати особисті дані, адресу та стан хворого, орієнтири місця проживання, код доступу на вхідних дверях та, по можливості, зустріти автомобіль. І, головне, не зловживати, адже, можливо, у цей час допомоги медиків неспіврозмірно більше потребує інша людина.
Довідка “Вікон”. Медичну допомогу мешканцям міста та району надають 8 бригад — 6 лікарських та 2 фельдшерські. Рівень кваліфікаційної підготовки медичного персоналу — найкращий в області. Із лікарів вищу кваліфікаційну категорію мають 8 осіб, I — 13 осіб, II — 1 особа. З 2008 року, відколи “швидка” перейшла до міста, зросло фінансування на придбання медичної апаратури, медикаментів, палива, оновлено автомобільний парк. За цей час на поліпшення матеріально-технічної бази та капітальні ремонти з міського бюджету було виділено більше, ніж півмільйона гривень; із держбюджету на апаратуру та реанімобіль профінансовано 848 тис. гривень, а область передала станції “швидкої” 2 санітарні автомобілі вартістю майже 200 тис. гривень. Нині медичний заклад ще потребує дихальної та наркозної апаратури, дифібріляторів, електрокардіоапаратів. На останній сесії депутати міської ради передбачили для “швидкої” 30 тис. гривень на пальне — щоб наприкінці цього — на початку наступного року не виникало проблем. Автомобілі станції швидкої і невідкладної медичної допомоги обслуговують 80-100 викликів на день, із них 1-2 — неправдиві. Близько 18% від загальної кількості викликів надходять від мешканців району. Решта — від калушан.
