Порівняно з минулим роком, вартість харчування школярів зросла загалом на 700 тис. гривень: якщо торік з міського бюджету на ці потреби виділили 2,1 млн. гривень, то цьогоріч — 2,8 млн. гривень. Тож, торік учнів харчували на 5,5 гривні, а з початку цього року — на 7 гривень щодня. Крім того, на 7,5 гривні на день харчуються 46 дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування; на 6 гривень — 210 дітей із малозабезпечених сімей. З квітня 150 школярів із малозабезпечених сімей отримують гарячі обіди за кошти Бельгійського допомогового комітету “Іскра”. Також — на 6 гривень на день.
ЩО ЇДЯТЬ?
— У школах меню різноманітне і калорійне, — стверджує начальник управління освіти Калуської міської ради Любов Максимович. — З січня учні молодших класів п’ють молоко — по 200 грамів двічі на тиждень. Також до меню додалися фрукти. Їх школярі отримують залежно від компонування продуктів у меню — один або два рази на тиждень.
За словами начальника управління освіти, у школах норма зі споживання м’яса виконується на 80-100%, а загалом норми харчування, які передбачені постановою Кабміну від 2004 року, виконуються на 79%. Це, каже Любов Максимович, вище, ніж у середньому по області. Не дотягують до норм через менше споживання школярами печінки, яєць, сметани. Але не тому, стверджують чиновники, що на продукти не вистачає коштів, а тому, що діти перебирають харчами.
— Діти не люблять печінку та варені яйця. Не дуже охоче їдять і гречку та рис. Зате із задоволенням п’ють молоко, їдять картоплю, сардельки, салати, — каже Любов Максимович. — Безкоштовне харчування отримують тільки учні молодших класів. Частина шкіл практикує замовлення колективних обідів для учнів 5-7-х класів.
ЯК ГОТУЮТЬ?
Нині харчуванням дітей у школах займаються 2 підприємці та одне комунальне підприємство. Так, КП ТВО “Школяр” харчує ЗОШ №№1, 3, 6, 7, 8, 9, 10, 11 і гімназію. Відповідно, освоює найбільшу кількість коштів, які виділяються із міського бюджету на харчування: цьогоріч — це майже 79%, торік — 76%. Цього року КП додатково взяло на обслуговування 3 школи: №№1,7,8, оскільки підприємець відмовився від такого бізнесу. Тільки 3 школи харчують приватні підприємці: ЗОШ №№2, 5 — Микола Федорів, і ЗОШ №4 — Леся Семініхіна. Їжу для школярів готують у харчоблоках, які здані в оренду.
— За каденції минулої міської ради депутати з комісії із власності перевіряли діяльність КП “Школяр”, — стверджує депутат міської ради V скликання Володимир Іваницький. — Тоді йшлося про введення до системи харчування учнів приватного бізнесу. Суттєвих похибок у діяльності КП ми не виявили. Попри це, за рішенням міської ради, до харчування залучили приватних підприємців. Це не зовсім правильно. КП підзвітне міській раді. У цьому випадку місто має і важелі впливу, і можливість здійснювати відповідний контроль.
Нині на діяльність КП “Школяр” — багато нарікань. Питання про його господарську діяльність планують розглянути на найближчій сесії міської ради. Адже, попри те, що підприємці та КП працюють у рівних умовах (звільнені від орендної плати й оплачують тільки комунальні послуги. — Авт.), “Школяр” — збитковий. Нині КП має 200-тисячну заборгованість за комунальні послуги. Хоча впродовж 1,5-2 років з міського бюджету отримало більше, ніж 300 тис. гривень дотації.
І — КОНТРОЛЮЮТЬ
За словами начальника управління освіти, якість харчування постійно моніторить спеціально створена комісія. Не остання роль тут — і за батьківським комітетом. Приміром, мама учня Калуської гімназії Леся Мартиненко розповідає, що кілька років тому у батьків виник інтерес до того, як готують і як — харчують їхніх дітей у гімназії.
— Ми залишилися задоволеними, — каже Леся Мартиненко. — Думаю, що кожна мама може самостійно інспектувати шкільне меню та навіть скласти зі своєю дитиною перелік страв, які та їстиме. Тобто — допомогти дитині зорієнтуватися.
У директорів шкіл можливості перевіряти якість продуктів харчування — обмежені. Припустімо, якщо раптом підприємець чи підприємство вирішить замість масла додати до страв спред, то довести це практично неможливо. Особливо, якщо по документації у школу завезли масло.
— Можемо визначати якість продуктів лише на смак, запах, візуально оцінити. Підприємці самостійно закуповують продукти, а нам надають сертифікати якості, накладні або ветеринарні санітарні довідки, якщо йдеться про м’ясо, — каже директор ЗОШ №7 Володимир Кіндрат. — Хоча я вважаю, що мали б бути періодичні лабораторні перевірки. Як директор школи, якість харчування контролюю постійно. Причому зараз — більш скрупульозно, ніж раніше. Проте, самостійно можу оцінити хіба що вагові і смакові показники.
— Проблема гімназійної їдальні — слабка витяжка: всі запахи — у залі, — стверджує Леся Мартиненко. — Я знаю, що однокласниці мого сина навіть не йдуть у їдальню через те, що потім їхнє волосся пахне кухнею. На початку навчального року син теж казав, що із солідарності хоче бутерброди носити. Але мені така ідея не сподобалася, та і сам він швидко передумав — їсти ж хочеться.
Таку проблему, каже Любов Максимович, мають усі школи, адже їжу підприємці готують безпосередньо у харчоблоках. Плюс — випікають булочки. Витяжки чистять щороку — на літніх канікулах, а підприємці рятуються єдиними доступними засобами — відкривають вікна.
Однак туману зі шкільних їдалень є й інші пояснення. Наприклад, калушанин Олександр Грегораш вважає, що це — від багаторазового пересмажування олії.
— Я — 11 років без м’яса, і не ризикнув би їсти неякісну їжу. Не важко здогадатися, звідки “пахучий дим” у шкільних їдальнях. Якщо щось довго смажити, не змінюючи при цьому олію, утворюється “димова завіса” і небезпечні для організму речовини. Якщо похарчуватися такою їжею з тиждень — важкість у шлунку і печія гарантовані.
Між тим, Калуська санепідстанція особливих претензій до шкільного харчування не має. Хоча і перевіряє школи не часто: за планом — усього раз на рік.
— Перевіряємо харчі у їдальнях на дотримання калорійності, на вміст барвників, нітратів, отрутохімікатів. Цього року перевірили 6 міських шкіл, у 4-х із яких виявили порушення. Приміром, у ЗОШ № 4 та 6 виявили нестандартну продукцію за мікробіологічними показниками. Тобто — знайшли більшу від норми кількість бактерій групи кишкової палички у рисі та котлетах. Відтак, повари шкільних їдалень були оштрафовані на 102 гривні, а кошти за неякісну продукцію повернулися до бюджету. У ЗОШ №3 та 5 ми зафіксували неякісно вимитий посуд. Тому були винесені постанови про генеральне прибирання, — повідомила у коментарі “Вікнам” головний спеціаліст районного управління Держсанепідстанції Тетяна Чернієнко.
Леся МАРТИНЕНКО, калушанка:
— Мій син дуже задоволений шкільними обідами у гімназії. У них — великий вибір страв. Щодня є багато гарнірів — гречка, рис, картопля. Є оладки, зрази, і так само — основні страви: і гуляш, і котлети, і биточки, і риба. Ніяких чіпсів. І завжди — перша страва. Діти вибирають, що хочуть. Мій син, наприклад, один час їв тільки оладки і млинці. Тепер віддає перевагу м’ясу. Обов’язково хоче чогось гарячого, інколи навіть двічі на день обідає. Вік такий. Проте, є діти, які тільки булочки купують.
Володимир КІНДРАТ, директор ЗОШ №7, депутат міської ради (НРУ):
— “Школяр” отримав занадто велике, як на свої можливості, навантаження. Адже з нового року він “перейняв” 3 додаткові школи, від харчування яких відмовився приватний підприємець. Зміну організатора харчування одразу відчули всі. На початках було дуже багато нарікань. Були усні зауваження від батьків про погане самопочуття дітей, хоча не факт, що це було викликане саме шкільними обідами. КП “Школяр” залучив працівників без досвіду роботи у сфері харчування дітей. Зараз скарг майже немає, і робота більш-менш налагодилася. Проте, якщо до цього року у шкільній їдальні можна було придбати 15-20 видів різної буфетної продукції, то зараз буфет практично порожній. Дітей через те у школі не втримаєш, а це — не тільки шкідливі продукти, які учні купують у крамницях, але і — безпека. Крім того, кількість старшокласників, які харчуються у їдальні, зменшилася приблизно на 20-30%, а черги за обідами значно зменшилися.
ДО ТЕМИ
У дитячих садках харчують краще
Харчування дошкільнят є більш різноманітне, ніж школярів. І не тільки тому, що вихованці ДНЗ харчуються на більшу суму; різниця — в організації харчування. З наступного року, можливо, управління освіти вдасться до експерименту, який обійдеться дорожче для міського бюджету, але якісніше — для школярів.
Дошкільнята обходяться міському бюджету дорожче, ніж школярі. Приміром, збільшення вартості харчування до 16 гривень на день дозволило наблизити відсоток виконання норм харчування минулого року до 100%. У ясельних групах дітки харчуються на 12 гривень щодня.
Меню дошкільнят — більш різноманітне. За словами начальника управління освіти Калуської міської ради Любові Максимович, у садках міста обов’язково щодня є фрукти, чай із лимоном, масло. Це — крім основних та м’ясних страв. Крім того, якщо школярі отримують тільки другі страви (супи та борщі — лише для дітей-сиріт. — Авт.), то дошкільнята — і перші. А також — вечерю.
Проте, перевага дошкільнят не тільки у тому, що вони дорожче харчуються, але й — у самій організації. Приміром, у школах 40% вартості харчування становить націнка, куди закладають витрати на заробітну плату, енергоносії, придбання посуду тощо. Тобто, якщо для харчування 1 школяра у міському бюджеті закладено 7 гривень, то це означає, що реально дитина їсть приблизно лише на 4 гривні. Можливо, це — ще одне пояснення тому, що норми харчування школярів виконуються менше, ніж на 80%. У дитячих садках схема харчування — зовсім інша. Управління освіти Калуської міської ради оголошує тендери на придбання продуктів, страви із яких готують працівники ДНЗ. Це — краще і смачніше для дошкільнят, проте — дорожче для міського бюджету.
Згідно із результатами тендерів, найбільше коштів міського бюджету отримає цьогоріч підприємець Поронюк Б. Ю. — 1 млн. 555 тис. гривень за постачання м’яса. На сайті z.texty.org.ua це підприємство значиться як одне з найбільших отримувачів бюджетних коштів. З 2009 року до сьогодні фірма отримала 12,8 млн. гривень, з яких 1,6 млн. гривень — від управління освіти, що становить 16% від загального прибутку, отриманого від бюджетних установ. Із підприємцем місто розпочало співпрацю цього року.
Молоко та молокопродукти Калуш закуповує у ТДВ “Івано-Франківський міськмолокозавод”. Цього року з міського бюджету на це буде витрачено майже півтора мільйона гривень. За даними цього ж сайту, Івано-Франківський міськмолокозавд співпрацює з Калуським управлінням освіти з 2011 року і з того часу освоїв приблизно 1,8 млн. гривень коштів, що становить майже 30% від доходів за рахунок бюджетних установ. Майже 1 млн. гривень цього року місто оплатить підприємцю Бабінському С. І. — за м’ясо, рибу, куряче філе (ці продукти місто купувало у січні-лютому. — Авт.), макарони, крупи, бакалію, цукор, яйця, фрукти і соки для дошкільнят. Згідно із даними сайту, до цього року із містом працював його однофамілець — Бабінський І. М. З 2009 року він освоїв майже 2,3 млн. гривень бюджетних коштів. Левову частку — за рахунок виграних тендерів управління освіти Калуської міської ради. Плюс 100 тис. гривень — від районної лікарні.
Крім того, на 100 тис. гривень для дитячих садків придбають хліба у ТзОВ “Колос”, і на 180 тис. гривень — овочів у ФГ “Світанок”. З фермерським господарством “Світанок” місто співпрацює з 2009 року. Щоправда, якщо у 2009 році у “Світанку” місто “тарилося” м’ясом, рибною продукцією, молоком та вершками, овочами та молочними продуктами, то вже з 2011 року — тільки різними видами овочів. У підприємця Тараса Салабая місто придбає риби на 350 тис. гривень. Загалом, на харчування дошкільнят цьогоріч передбачено приблизно 5 млн. гривень, з них 2 млн. гривень — батьківська плата.
З наступного року, можливо, управління освіти вдасться до експерименту: спробує не організовувати харчування школярів, а — годувати їх за такою схемою, як у ДНЗ.
