Як повідомляли «Вікна», за державним розподілом Івано-Франківський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф отримав спеціалізовані автомобілі, закуплені за кошти державного бюджету у рамках реалізації Закону України «Про екстрену медичну допомогу».
У Івано-Франківськ приїхали 22 автомобілі «швидкої» допомоги класу В, які обладнані новітньою медичною апаратурою, що дозволяє ефективно здійснювати протоколи надання медичної допомоги на догоспітальному етапі та швидше і безпечніше транспортувати пацієнта до лікарні. Вартість кожного автомобіля становить 650 тис. гривень. Калуш після загального розподілу отримав дві нові «швидкі».
— Обладнання — іспанське, італійське, німецьке. Китаю практично немає, — розповідає «Вікнам» головний фельдшер станції швидкої і невідкладної медичної допомоги Калуша Юрій Чернявський.
Два нові реанімобілі стоять на задньому дворі автопарку станції «швидкої». Двері — на замку: автівки для роботи не використовують, адже вони ще не введені в експлуатацію. Однак, навчання — вже провели.
— Ми мали всіх навчити — здавали залік на робочому місці, — розповідає головний лікар станції швидкої і невідкладної медичної допомоги Василь Романюк. — Фахівці від фірми-постачальника приїжджали до нас, перевірили на кожній «швидкій» справність обладнання.
Але до вводу в експлуатацію використовувати їх не можемо.
Медики відкривають двері автомобілів, які просто «нашпиговані» медичним обладнанням. Вивозять носилки. Юрій Чернявський каже: за функціональністю вони приблизно такі ж, якими оснащені «старі» швидкі. Щоправда, носилки мають спеціальний штатив, до якого кріпиться крапельниця.
До носилок у комплекті — дорослий та дитячий щити, які використовують при різних травмах хребта, та фіксатори.
— Ми моделювали ситуацію, коли пацієнт отримав травму хребта. «Моделлю» виступав син одного із наших фельдшерів, — пояснює Василь Романюк.
Серед апаратури — багато засобів, пристосованих для транспортування пацієнтів при різних травмах. Приміром — корсет для людини, яка потрапила у ДТП — до моменту, коли її «визволять» та зможуть транспортувати до швидкої; вакуумний надувний матрац, який приймає форму тіла хворого; плащові ноші; набір шийних комірців; ноші-крісло.
— У нас є райони, де під’їзди — дуже вузькі, — каже Василь Романюк. — Тому такі ноші-крісло чи плащові ноші — дуже зручні у використанні. Їх можна застосовувати й у гірській місцевості.
Частина апаратури призначена для проведення реанімаційних заходів. Так, «швидка» оснащена стаціонарною установкою подачі кисню плюс — портативний кисень, кардіофібрілятором-монітором, який використовують при зупинці серця, інфузоматом для дозованої подачі ліків, електричним відсмоктувачем, холодильником-термостатом, який підтримує необхідну температуру.
— У нас були випадки, коли доводилося везти до обласної лікарні пацієнта, у якого відрізані пальці чи навіть — кисть руки, — розповідає Василь Романюк. — При цьому дуже важливо, щоб частини тіла зберігалися при відповідній температурі.
Це — не повний перелік того, чим оснащені нові автомобілі станції швидкої і невідкладної медичної допомоги. Але не менш важливим є те, що самі машини пристосовані до надання медичної допомоги під час руху: тут є стаціонарне освітлення, вентиляція, кондиціонер та обігрівач, кріплення для різноманітних медичних пристосувань та компактне зберігання апаратури, яке не перешкоджає роботі лікарської бригади.
— Раніше ми були змушені самі комплектувати автомобілі апаратурою та продумувати її укріплення, — каже Василь Романюк. — А тут — усе передбачено.
Для порівняння «Вікна» заглянули до карети швидкої, яка кілька хвилин по тому виїхали на виклик: різниця відчутна навіть на перший погляд. Окремі медики зауважують: старі «швидкі» комплектувалися за залишковим принципом: що дешевше і необхідніше. І дозволяли довезти пацієнта до лікарні. А в умовах одного із нових автомобілів «швидких» пацієнтів можна навіть оперувати.
— Нам би ще три УАЗи замінити на нові, — мріє головний лікар станції швидкої і невідкладної медичної допомоги. — Тоді б практично всі лікарські бригади працювали на новітніх «швидких».
Хоча визнає: для віддалених сіл, де дороги у жахливому стані, «уазіки» — «саме те». Їх ремонтують і використовують по бездоріжжі. Зрештою, «швидкі» цієї марки є найстарішими в автопарку калуської «швидкої»: з 2002, 2003 та 2005 років. Усього в автопарку — 10 «швидких». Плюс дві нові машини, які вже незабаром стануть у стрій.
Скандальні «швидкі»
На автомобілі «швидкої» всередині — логотип київської фірми «Практика». Юрій Чернявський «Вікнам» пояснює: машини — французькі, проте, переобладнані української фірмою «Практика».
Українські ЗМІ цю фірму пов’язують із сином Віктора Януковича — Олександром Януковичем та грандіозним «розпиленням» бюджетних коштів.
Так, згідно з умовами минулорічного тендеру МОЗ, ПрАТ НВО «Практика» мало зробити з французьких автівок «швидкі», начинивши їх медичним обладнанням, пишуть «Наші Гроші». Усього фірма мала доставити МОЗу 913 «швидких» типу В за 650 тис. гривень та 143 реанімобілів типу С за 844 тис. гривень на загальну суму 714 млн. гривень.
Загалом міністерство уклало угоди на постачання «швидких» на 913,42 млн. гривень. При цьому були дешевші пропозиції, які, проте, ніхто не врахував.
За словами голови правління «Центру протидії корупції» Віталія Шабуніна , є інформація, що «Практика» нібито «впала у милість до сім’ї Януковича завдяки тому, що вона зробила бронювання для кількох автомобілів з «межигірського» гаража, а також продала по собівартості сотню автомобілів «швидкої допомоги» благодійному фонду Олександра Януковича». Власники фірми «Практика» — Олег Висоцький і Віктор Янукович-молодший.
Автівки ввозились в Україну за ціною 190 тис. гривень. Вартість переобладнання становила 290 тис. гривень незалежно від типу «швидкої». А вартість самого медичного обладнання, вже залежно від типу «швидкої», становила від 110 до 380 тис. гривень.
Тобто на прикладі «швидких» типу В, придбаних МОЗ по 650 тис. гривень, маємо наступний кошторис: 190 тис. гривень за «Пежо» + 110 тис. гривень за медобладнання + 290 тисяч гривень за встановлення устаткування = 590 тисяч гривень.
У цьому рівнянні ще буде кілька посередницьких відсотків. Але, у будь-якому разі, можна говорити, що офіційний прибуток «Практики» становила близько 50 тис. гривень на одній автівці типу В. Тобто, прибуток «Практики» без врахування доходу від дорожчих реанімобілів типу С міг скласти близько 46 млн. гривень.
