Основу калуської делегації на 64-му злеті спортивного велотуризму склали підприємці | Фото: Володимир Микитин Тижневик велотуризму проходив під патронатом організації Польського товариства туристів-краєзнавців. З усієї Польщі та країн-сусідів з’їхалися поціновувачі велотуризму, серед них і калуська делегація — 13 велотуристів у складі 50 українців.
У Калуші діє осередок Європейської федерації велотуризму, який очолює Михайло Довбенчук. Члени осередку і беруть участь у поїздках.
Калушанин Сергій Барна уже третій рік подорожує таким способом. Минулоріч з однодумцями їхав у Португалію, перед тим — побував у Швейцарії.
— Ми зупиняємося у кемпінгу й беремо все, що потрібно для життя у наметах: спальники, каремати тощо. Щодня виїжджаємо на маршрут. Є кілька варіантів маршруту, і кожен, зважаючи на свою підготовку, підбирає собі легкий, середній чи складний шлях, — розповідає Сергій Барна.
Організатори пропонують карту, де є зелений маршрут — він короткий, синій — важчий, чорний — довгий і гірський. На кожному маршруті вказують цікаві місця. Однак, переконаний Сергій Барна, Польща не є супербагатою архітектурно. Найцікавішою для мандрівника була Швейцарія. У сусідній країні Сергій Барна за шість днів наїздив 450 км.
— Сподобалася організація велосипедного туризму. Ти їдеш на велосипеді — і не боїшся: водії поважають роверистів як повноцінних учасників руху, — пригадує веломандрівник.
Аби підтримувати форму, у Калуші Сергій Барна старається долати до 1500 км за сезон.
На тижневику велотуризму у Польщі побував ще один калушанин — Володимир Іваницький. Для нього це вже четвертий такий досвід.
Польща дуже гарно себе презентує, зауважує Володимир Іваницький. Організатори підшукують гарні місцини, де добре розвинена велоінфраструктура і де є на що подивитися. По маршруту є цікаві місця, куди можна заїхати, — костели, музеї. Для учасників злету проводять екскурсії. Найбільше, що запам’яталося калушанину, — місто Освенцим.
— Цікавий маршрут був на броварню 1640-го року, де ми 2,5 години мали екскурсію. Всі війни пройшла та броварня, і нічого їй не зробилося, — каже Володимир Іваницький.
Перевага мандрівки на велосипеді у тому, що ним можна заїхати туди, куди автівка не заїде, і дістатися туди, куди пішки не зайдеш. Таким чином, вдається ліпше оглянути край, поспілкуватися з людьми.
На карті позначають не лише маршрути й цікавинки, але й місця, де можна сфотографуватися. Ти собі їдеш і зупиняєшся, де хочеш, зауважує Володимир.
Володимир Іваницький на злеті велотуристів у Жовкві
— Польща завела нас у федерацію велотуризму Європи. Це дає змогу українцям брати участь у змаганнях і різних злетах. Цього року ми як члени федерації Європи провели зліт у Жовкві. Наступного року будемо у Франції поблизу того місця, де знімали “Трьох мушкетерів”, — ділиться планами калушанин.
У Польщі Володимир Іваницький “накрутив” педалями понад 300 км. За зліт, зазвичай, проїжджають 500-600 км, але цьогоріч було дуже спекотно, тому й важко. Удома веломандрівник постійно тримає себе в тонусі. Минулого року наїздив тут понад 1000 км, цього — якраз в процесі.
— Люблю їхати у сторону Карпат. Для ровера це важкі траси, бо багато ям, але попри село Камінь, приміром, можна проїхати. У сторону Бурштина, Дністра їжджу, через Довпотів-Войнилів, — розповідає Володимир Іваницький.
Активний спосіб відпочинку велотуристу до душі. І хоча ноги, звісно, трохи болять, але Володимир не любить лежати на сонці “догори пупцем”.
Калушанин Володимир Микитин цьогоріч уперше брав участь у тижневику велотуризму. Такий спосіб мандрів зацікавив його, і хоча машиною 50 км можна проїхати за півгодини, але тоді ти нічого не побачиш. На ровері — зовсім інша справа.
— З Польщі на велосипедах ми заїхали в Чехію. Найбільше сподобався Освенцим. Ми долали більші відстані, обираючи цікаві місця, — розповідає Володимир Микитин.
За цей час калушанин наїздив близько 450-500 км. У Калуші Володимир щовечора катається на велосипеді. Улюблені маршрути — до Новиці, навколо заводів, до хвостосховища, якщо з дитиною — у парку.
Безпека руху в Європі та рівень велоінфраструктури значно вищий, ніж у нас. Але калушани у складі федерації велотуризму України роблять усе можливе для розвитку такого спорту і тут.