Оксана Кваснишин
ЕкоЕнергія
Благо


Хворі на діабет калушани просять допомоги міста

Ілюстрація. На 1200 гривень пенсії сильно не полікуєшся. Плюс треба двічі на рік лягати у стаціонар, — каже голова благодійного фонду


Помилка в тексті?
Виділіть її мишкою та натисніть

Система Orphus

Хворі на діабет калушани просять допомоги міста

Дата публікації: 2017.02.14 | Коментарів: 0

У Калуші хворі на цукровий діабет потребують додаткової фінансової допомоги. Відтак, благодійний фонд просить владу розробити програму та виділити на її фінансування 100 тисяч гривень. Сума начебто і невелика, але у бюджеті грошей на це немає. Поки діабетики наводять аргументи, влада розгляд питання відкладає. Та чи спробує знайти гроші?

Цукровий діабет, із яким живе кілька тисяч калушан, у світі вважається епідемією та посідає третє місце за поширеністю. Більше хворіють хіба що на серцево-судинні та онкологічні захворювання. В Україні ця недуга також вражає чимало людей, але уваги їй приділяють значно менше.


Як відомо, окрім «явного» — інсулінозалежного цукрового діабету, який відносять до першого типу, існує і «прихований» діабет другого типу. Саме на цю форму хворіють 95% діабетиків у всьому світі. Підступність цієї недуги полягає у її латентності. Втім, наслідки хвороби і у першому, і у другому випадку — складні: якщо хворий на цукровий діабет відноситься до лікування серйозно, він може вести цілком нормальне життя; якщо ж  поставитися до цього без належної уваги, розвиток ускладнень при цукровому діабеті будь-якого типу неминучий. Лікування, звісно, потребує коштів.


У Калуші нараховують близько чотирьох сотень інсулінозалежних. Вони отримують безкоштовно інсулін, а діти — невелику фінансову допомогу. Але чималий пласт населення залишається без підтримки, сам на сам не лише з хворобою, а і з пошуком коштів і ліків на її подолання.


Голова благодійного фонду «Діабетик» Віктор Загородній стверджує, що особливо вразливі в цьому плані діти.


— Щороку в Калуші реєструють випадки захворювання цукровим діабетом у дітей. І цих пацієнтів одразу ж «садять» на інсулін. Відтак, усі внутрішні органи дітей ростуть і розвиваються уже під дією інсуліну. Через певну кількість років у дітей обов’язково розвиваються ускладнення, і, досягаючи повноліття, вони з цим «букетом» ускладнень, хоч і отримують статус інваліда, але не отримують достатнього фінансування, щоб продовжувати боротьбу з хворобою, — стверджує Віктор Загородній.


За офіційними даними, Калуський міський центр первинної медико-санітарної допомоги обслуговує майже 55 тисяч мешканців міста. На цукровий діабет у Калуші хворіє майже 2800 людей, 460 з яких потребують інсуліну, а 982 — цукрознижуючих препаратів. У місті діє програма допомоги дітям, хворим на цукровий діабет. Для них надають допомогу із міського бюджету у розмірі 5 000 гривень на рік на одну дитину. Решті хворих виділяють інсулін (за кошти державного бюджету) та видають цукрознижуючі таблетки.


— Інсулін видають, але бувають випадки, коли приходиш до ендокринолога, а він каже, що препарату немає, бо, наприклад, невчасно були проведені тендери. Що роблять тоді пацієнти? Ідуть в аптеку! Останні кілька років таке трапляється по кілька разів на рік. А інсуліну на ринку — дуже багато, і не кожен може одразу знайти той, який йому був призначений лікарем. Ціни також дуже різняться. Коштує він недешево, — акцентує Віктор Загородній. — Таких проблем можна було биуникнути, адже цукровий діабет — хвороба невиліковна, і на початку року, коли формуються відповідні списки людей, можна більш-менш точно прорахувати, скільки інсуліну потрібно, щоб забезпечити хворих. Але «перекоси» такі на два-три місяці затягуються.


Зрештою, навіть, якщо інсулін пацієнт отримав безкоштовно, то все інше (ланцети, голки, тестові смужки тощо. — Авт.) він має купити самостійно. У день це виходить близько 50 гривень.


— На 1200 гривень пенсії сильно не полікуєшся. Плюс треба двічі на рік лягати у стаціонар, — каже голова благодійного фонду. —  Але саме завдяки повноцінному лікуванню хворий на цукровий діабет отримує шанс на довге життя. В іншому випадку він приречений.


За словами Віктора Загороднього, до фонду постійно звертаються люди, по яких вдарила економічна ситуація в Україні, які не можуть самотужки купувати ліки і сподіваються на допомогу.


— Бюджет «тягне» дітей, яким видають по 5000 гривень на рік, бо їх відносно мало. Але як тільки ці діти досягають повноліття, допомоги з бюджету немає. Але хіба може піти на роботу 18-річна дитина, якій потрібно чотири рази на день вколотися, виміряти рівень цукру в крові? Таким працівникам потрібні особливі умови праці. Хто з роботодавців нині готовий їх створювати? — акцентує він.


Голова фонду «Діабетик» вважає, що місто могло би знайти у бюджеті 100 тисяч гривень, щоб хоч трохи підтримати хворих на цукровий діабет після досягнення ними повноліття.


— Ми ініціюємо, щоб місто розробило програму і виділило 100 тисяч гривень. Це — умовна сума, виділення якої допоможе змінити підходи до лікування. Гроші у вигляді допомоги можна буде розділити між дітьми-інвалідами, які досягли повноліття.


З відповідною ініціативою «Діабетик» уже звернувся до міської влади. Втім, наразі шанси на отримання фінансування доволі примарні.


Так, звернення нещодавно розглядали на засіданні депутатської комісії з гуманітарних питань. Під час обговорення головний лікар Калуського міського центру первинної медико-санітарної допомоги Михайло Гаврилишин зауважив: щороку у Калуші виділяють інсулінів на 3,5 млн гривень. Кошти — державного бюджету. Хворим на цукровий діабет видають також цукрознижуючі таблетки.


— Люди, які мають проблеми зі здоров’ям через цукровий діабет, часто лікуються в ендокринологічному відділі Калуської ЦРЛ, — акцентував Михайло Гаврилишин. — Крім того, є програма одноразових грошових допомог.


За словами медика, зараз йдеться про те, що держава перекладе фінансування частини державних програм на місця. Тому у Калуші доведеться вишукувати кілька мільйонів гривень для цих програм.


— А ви знаєте, скільки у нас у Калуші онкохворих? І їм кошти потрібні негайно. Часто одному онкохворому не вистачає суми у 100 тис. гривень. Ви вимагаєте, щоб закласти кошти. А їх ні на що не вистачає, бо з кожного боку повно потреб і потребуючих. Ми приймемо програму, а як грошей під неї не буде? — зауважив секретар міської ради Роман Боднарчук.


Зрештою, депутати вирішили перенести розгляд питання на наступні засідання комісії. Тим часом «Діабетик» планує проведення вже у лютому засідання «круглого столу» за участю представників фонду, влади, медиків та інших, щоб подумати, як працювати далі та чим реально можна допомогти діабетикам.

Для того, щоб додавати коментарі, потрібно Авторизуватись.
Loading...

Авторизація


Запам'ятати та автоматично входити на сайт

Ви можете увійти під своїм акаунтом у соціальних мережах: