Наталія Табачук: Все, що у нас тепер відбувається, підпорядковане реформуванню медицини

Заступник міського голови Калуша Наталія Табачук на собі випробувала вакцину проти вірусу папіломи


Помилка в тексті?
Виділіть її мишкою та натисніть

Система Orphus

Наталія Табачук: Все, що у нас тепер відбувається, підпорядковане реформуванню медицини

Дата публікації: 2018.08.20 | Коментарів: 0 | Переглядів: 0

В Калуші повним ходом реформують медицину. Щоправда, не без проблем: міський центр первинної медико-санітарної допомоги так і не отримав коштів, на які розраховував. До чого треба готуватися калушанам? Чи треба йти у поліклініку переуклади декларації? Чи буде продовжуватися програма безкоштовного забезпечення медикаментами пацієнтів стаціонару?

На ці та інші питання «Вікон» цього тижня відповіла заступник міського голови Наталія Табачук.

— Медичною темою №1 в останні місяці є перипетії міського центру з надання первинної медико-санітарної допомоги у зв’язку з неотриманням коштів за укладені декларації. Калуські декларації за останніми повідомленнями взагалі деактивували у системі. Що далі? Знову йти у поліклініку й укладати угоду з лікарем?

— Я не вбачаю жодної проблеми для мешканців нашого міста та тих, хто уклав декларації з лікарями нашого центру. Вони як отримували медичні послуги, так і будуть їх отримувати. Нічого додаткового не потрібно робити. Проблема, яка виникла, стосується колективу центру. А, якщо точніше, то заклад мав можливість залучити з державного бюджету більше коштів, ніж розмір субвенції, яка виплачувалася у першому півріччі і буде виплачуватися до кінця цього року. Ці кошти могли б бути спрямовані на підвищення заробітних плат медичним працівникам. На жаль, так вийшло з технічних причин, що ми їх не отримаємо. Але ми розуміємо, що потрібно робити. Тут ажіотаж зайвий. Укладати декларацію ще раз не потрібно: вона є укладена. Єдине, що треба буде зробити працівникам центру, — повторно занести декларації до електронного реєстру. Механізм цієї дії кожен лікар мав би узгодити зі своїм пацієнтом в індивідуальному порядку. Людям би радила поцікавитися в свого лікаря (а контактні телефони є практично в усіх) про активування їхнього договору.

— Практично щороку в Калуській ЦРЛ капітально ремонтують ті чи інші відділення. А як цього року?Адже, якщо подивитися розподіл бюджету розвитку міста, то там на всю медицину заклали всього 700 тис. гривень — на заміну вікон у дитячій поліклініці.

— Щороку ми намагаємося зробити якісь поліпшення в плані матеріально-технічної бази і капітальних ремонтів. Цього року вже практично закінчуємо ремонт приймального відділення і, думаю, що всі мешканці нашого міста і не тільки, побувавши тут, будуть приємно здивовані. Це вже будуть новітні приміщення в красивих гарних кольорах і, головне, — функціональні. Зокрема, там встановлять нові двері-купе. Загалом умови для надання медичної допомоги у приймальному відділенні суттєво поліпшаться.

У Калуській ЦРЛ планується і відкриття відділення екстреної допомоги. Тут буде оснащена операційна і декілька лікарняних ліжок. У відділенні можна буде надавати невідкладну допомогу.

— Відкриття відділення екстреної допомоги продиктоване медичною реформою?

— Звичайно. Усе, що у нас тепер відбувається, підпорядковане реформуванню медицини. І це дуже добре. Бачу, що колективи, керівники закладів думають про реформу, як про поліпшення якості надання послуг, так і про розширення їхнього спектру. Молоді лікарі в травматології почали робити операції з ендопротезування. Як показує практика, вони є затребувані в Калуші. Нові операції освоюють і успішно практикують у хірургічному та гінекологічному відділеннях. Що стосується Калуської ЦРЛ, то тут також уже завершився ремонт приміщень консультативної поліклініки. Це нове для лікарні. Але, розраховуємо, в дуже недалекому майбутньому така поліклініка дасть можливість додаткового заробітку. Тут лікарі стаціонару зможуть консультувати пацієнтів за їхнього бажання, а заклад буде мати відкриту підприємницьку діяльність і можливість офіційно заробляти на цьому. У такій поліклініці зможуть отримати послуги не лише мешканці Калуша, але й мешканці інших міст і районів. В Калуській ЦРЛ є хороші, авторитетні фахівці, проконсультуватися в яких хочуть мешканці з інших міст і районів. А у пологовий приїжджають і з обласного центру.

Відкриття консультативної поліклініки — теж складова реформи, бо ми готуємося стати центром госпітального округу і думаємо про матеріально-технічну базу нашої лікарні.

— До складу госпітального округу входить, крім Калуша, ще кілька районів, а базу ми чомусь формуємо виключно силами міського бюджету.

— Зараз це так. Але роботи ведуться не лише коштом бюджету. Капітальний ремонт приймального відділення обійшовся міському бюджету майже в 400 тис. гривень. А ремонт консультативної поліклініки, під яке відвели колишнє приміщення кафе на першому поверсі Калуської ЦРЛ, проводився виключно за кошти лікарняного благодійного фонду. 

— Тобто тепер калушани зможуть іти на консультацію, скажімо, до вузького спеціаліста в міську поліклініку або ж можна в поліклініку Калуської ЦРЛ?

— Саме так. Кожен повинен мати вибір. Добре, коли в пацієнта є можливість обирати: йти в міський центр первинної медико-санітарної допомоги чи в консультативну поліклініку Калуської ЦРЛ.

— Чимало нарікань у калушан викликає стан дитячої лікарні. Коли слід очікувати капремонту тут?

— Впевнена, що дитяча лікарня буде відремонтована. Це вже планується, всі розуміють проблему. Ремонт будемо планувати з новими технологіями, матеріалами, з гарним дизайном і в підсумку лікарня буде навіть кращою, ніж відділення, які ремонтували раніше. Вірогідно, ці роботи будемо планувати вже на наступний бюджетний рік.

— На території  Калуської ЦРЛ ще є занедбане приміщення колишньої їдальні. Які плани на нього?

— Хотілося б залучити сюди інвестора і створити медичну базу, яка дозволить надавати такі послуги, який зараз немає в Калуші. Скажімо, щоб сюди міг приїхати спеціаліст-онколог і робити тут операції. Це, можливо, і було б вигідно всім. А реабілітацію можна проводити безпосередньо в ЦРЛ. Але там треба вкласти дуже багато коштів. Наші медики вже ведуть переговори з цього приводу з київськими клініками. 

— А на якому етапі створення госпітального округу?

— Реформування медицини має бути повністю завершене в 2020 році, формування госпітального округу в тому числі. Географічно він уже визначений постановою Кабміну. До нашого округу входять Калуш, Калуський, Долинський, Рожнятівський райони і Болехів. Нічого нового поки що не відбулося. Справжня робота в госпітальному окрузі почнеться після формування госпітальної ради. Кожна територіальна громада на засіданні своєї ради мала б обрати представників за квотним принципом і ці люди колегіально мали бидомовлятися про перспективи розвитку округу в цілому і Калуської ЦРЛ як його центральної лікарні зокрема. А також – визначати фінансування всіх потреб та частку в ньому всіх громад округу.

— В 2011-2012 роках Калуш отримав медичне обладнання на 90 млн гривень як зона екологічного лиха. Воно вже виходить з ладу. Що далі? Відновлювати — надзвичайно дорого, відмовлятися від того, до чого вже звикли, — теж проблематично.

— Програми ремонту і заміни обладнання в нас немає. Ми ці роботи проводимо при потребі. Минулого року були змушені замінити рентгенівські трубки на двох комп’ютерних томографах. Це коштувало майже 4 млн гривень для центру первинної медико-санітарної допомоги і близько 3,5 млн гривень — для Калуської ЦРЛ. Обладнання зношується і в середньому без капремонту може обходитися сім років. Тому поступово вкладаємо кошти в ремонти. Хотілося б більше, але виходимо з можливостей. Так, буквально минулого тижня за благодійні кошти Калуська ЦРЛ придбала новий апарат для проявлення рентгенплівок. Він коштував майже 300 тис. гривень. Адже старий, який теж був придбаний в 2011 році, не вдалося відремонтувати. Щороку на такі цілі треба буде витрачати чималі кошти. Головне, щоб усе не вийшло з ладу одночасно. Також мусимо думати і про оновлення обладнання. Все є дуже дорогим: наприклад, простий скальпель коштує не одну тисячу гривень. Але це необхідно робити, адже реформа приносить у медицину конкуренцію за пацієнта, витримати яку без оновлення обладнання неможливо.

— Після реформування в районах залишаться свої лікарні. А Калуш, виходить, свого стаціонару не матиме?

— Реформа задумана так, що люди мали б отримувати якісніші послуги на первинному рівні і в стаціонар потрапляти при нагальній потребі. Ті лікарні, які є фактично в кожному районі, ніхто не закриває. Вони також будуть рахуватися лікарнями вторинного рівня, де будуть надаватися послуги. Проблемні заклади, які матимуть мало пацієнтів, мали би перепрофілюватися. Наприклад, відкривати паліативні відділення, які держава обіцяє фінансувати стовідсотково. Це вихід для лікарень. Головне завдання в умовах реформи – зуміти залучити якомога більше пацієнтів, тоді прийдуть гроші і можна буде працювати. Це власне буде функцією госпітальної ради, яка разом з медичною спільною повинна визначити де який має бути профіль, щоб система успішно функціонувала.

— Якщо більше допомоги будуть надавати на первинному рівні, то в такому разі має бути розширена мережа денних стаціонарів.

— Ми про це думаємо. Навіть планували один поверх стоматполіклініки відвести під амбулаторію і денний стаціонар. Але від ідеї відмовилися. Денний стаціонар вже відкрила і центральна районна лікарня, і, як показує практика, рішення було правильним. Не секрет, що часто наші калушани поступають на стаціонарне лікування, яке передбачає цілодобове перебування пацієнта в закладі, а ночувати йдуть додому. Такі пацієнти можуть послуговуватися і ліжками денного стаціонару. 

Ми плануємо глибоку реконструкцію дитячої поліклініки. Тут будуть розширювати кабінети, формувати зручні холи і, ймовірно, буде можливість для обладнання денного стаціонару. Це стратегія, адже з розширенням можливостей на первинній ланці зменшується обсяг надання послуг на вторинній.

— У калушан є мотивація прагнути на стаціонар, бо там хоча б частково забезпечують безкоштовними медикаментами. А в денних стаціонарах цього немає. Крім того, цього року на міську програму, за якою закуповують ліки для стаціонару, виділили менше коштів. Чи вистачить їх до кінця року і чи буде програма продовжена в наступному?

— Зараз у нас усе гаразд. До кінця року можуть виникнути певні проблеми з медикаментами але, думаю, що впораємося успішно. Щодо наступного року, то рішення буде приймати міська рада. Вірогідно, програма буде продовжена, бо це реально дуже велика допомога людям і вони потребують її. Ми бачимо, коли в палаті лежать пацієнти з району або з інших міст і їм доводиться купити ліки за власний кошт, а, на жаль, так є, то це обходиться в середньому тисячу-дві на курс лікування, в хірургії – значно дорожче. Це великий тягар для людей.

Цього року на програму ми заклали менше коштів – 13 млн гривень, а, наприклад, у 2016 році було 16 млн гривень. Ми робили ставку на те, що люди дістали можливість отримувати ліки за державною програмою «Доступні ліки». Це безоплатні, або з невеликою доплато медикаменти і їхній перелік –  широкий. Люди з поширеними нозологіями за рахунок цього вже не прагнуть у стаціонар, а можуть так само безкоштовно лікуватися на первинній ланці.

— За нещодавно оприлюдненими даними аналітиків громадської організації "Антикорупційна платформа", Калуська ЦРЛ купує медикаменти за завищеними цінами.

— Ми дуже зацікавлені купувати якісні ліки за найнижчою ціною. Але є процедура, яка передбачає тендер. Ми його проводимо через систему Прозоро, відповідно до чинного законодавства. Купуємо медикаменти в тих постачальників, які на тендері пропонують кращу ціну. Альтернативи такій процедурі немає. Варто також додати: дешевше не завжди буває якісним. На ринку, і ми дуже боїмося цього, є багато фальсифікату. Тому в тендерній документації обумовлюємо і ретельно перевіряємо сертифікати якості на ліки.

— Головне питання: скільки буде коштувати лікування в стаціонарі після реформи?

— Звичайно, держава не зможе покрити повну вартість лікування в стаціонарі. Система має працювати таким чином: законом передбачено, що на охорону здоров’я буде спрямовано 5% від валового внутрішнього продукту. Зрозуміло, що кінцева цифра щороку буде коливатися. І, залежно від суми, щороку держава буде визначати, які послуги вона оплачує. На даний момент ми ще не маємо тарифів на послуги. Є запевнення від Міністерства, що ці тарифи будуть уніфіковані по цілій країні. І незалежно від того, хто надаватиме послугу: комунальний чи приватний заклад, держава буде платити всім, але лише за певний перелік. Яким він буде –  достеменно невідомо. Є лише окремі повідомлення з цього приводу. Я буквально минулого тижня прочитала інтерв’ю заступника міністра Павла Ковтонюка. Він запевнив, що держава оплатить  широкий перелік послуг, але, на жаль, не такі дорого вартісні, як, наприклад, комп’ютерна чи магнітно-резонансна томографія. Невідкладна допомога буде стовідсотково покриватися державою.

— Виходить, люди, які не зможуть заплатити свою частку і не потребують невідкладної допомоги, не зможуть лікуватися в стаціонарі.

— Крім державних гарантій, є ще орган місцевого самоврядування. Будемо дивитися, як складається ситуація і відповідно до неї діяти. Міська рада може, наприклад, програму медикаментозного забезпечення розширити, включивши витрати на діагностику для соціальновразливих калушан. Медичної субвенції не вистачає, тому дуже багато коштів з міського бюджету йде на зарплати. Фактично, місто дофінансовує медицину. Починаючи з 2020 року, вже не буде ніяких субвенцій, але не буде й зобов’язання бюджету виділяти кошти на зарплату медпрацівникам. Медична спільнота отримає від Національної служби здоров’я рівно стільки коштів, скільки зуміє заробити наданням медичних послуг. А ті кошти, які зараз міський бюджет виділяє на заробітну плату, міська рада може спрямовувати на місцеву медичну програму.

— Дякую за розмову, Наталіє Титівно.

Розмовляла Богдана ТИМЧИШИН, журналіст

Для того, щоб додавати коментарі, потрібно Авторизуватись.

Авторизація


Запам'ятати та автоматично входити на сайт

Ви можете увійти під своїм акаунтом у соціальних мережах: