Куполи — у вигляді дзвонів — досить нетрадиційні. Церква виконана у патріотичних національних кольорах: жовтий, синій. Ф 22 червня 2000 року у с. Кропивник розпочали будівництво нового храму. Цієї неділі новозбудовану церкву — освятили. Її освятив владика Володимир Війтишин. На освячення прибуло близько 30 священиків. Подія скликала не лише мешканців Кропивника: на освячення нової церкви з’їхалися уродженці села, заробітчани, родичі та ті, у кого подія викликала інтерес. У спеціально підготовлених наметах приготували частування — солодощі, канапки та чай-каву. Біля наметів спочатку «крутилися» діти, потім — й дорослі.
Напередодні освячення біля храму відбулося кілька толок — прибирали працівники бюджетних установ. До відкриття біля храму утворився досить великий майданчик, а вдовж «доріжки» до церкви розташувалися вазони — туї та квіти. Під’їзд до церкви перекрили інспектори ДАІ — пропускали тільки автомобілі зі священиками. Хоча згодом, як з’ясувалося, пост якимось чином минуло досить багато приватних автомобілів.
Владику Володимира Війтишина зустріли традиційно за українським звичаєм. Були також пісні та поезія. Потім у церкві розпочалася відправа. З районної влади на освячення церкви завітали голова райради Василь Дзундза, колишній голова райради Василь Прокопів, голова Калуської РДА Василь Петрів, начальник відділу з питань інвестицій та зовнішньоекономічної діяльності РДА Ігор Баран. Була також народний депутат Ольга Сікора. І — представниця з ОДА.
Новозбудована церква — досить велика й дуже гарна. Найперше, що впадає увічі — різьблений іконостас, вартістю 1 млн. гривень. Іконостас — різьблений на дубі, липові образи, сусальне золото. По боках, «на висоті» — 2 великі образи. Розміри ікон — приблизно 2 на 2,5 метри, мальовані на оргсклі, адже в іншому випадку їх би просто не змогли встановити.
Куполи — у вигляді дзвонів, як на Калущину — досить нетрадиційні. Церква виконана у патріотичних національних кольорах: жовтий, синій. Стіни — білі. Усередині — багато дерева й різьблення, зокрема — дерев’яний та різьблений тетрапот. Вікна — матові, зі скла різних кольорів.
Поруч з новозбудованою церквою — старий храм, який у 2016 році святкуватиме своє 200-річчя. Старенька церква — дерев’яна й уже — трухлява. Проте, у Кропивник приїжджали комісії зі Львова та Києва. Церкву хотіли навіть забрати до Києва, але старенький храм не витримав би таких «змін». Кращий варіант, вважають у селі, якби держава взяла церкву під опіку як пам’ятку архітектури.
У селі існує «легенда» про дзвін, який зник у часи війни. Кажуть, що місцеві мешканці його закопали у землю, щоб не дістався ні німцям, ні «совітам». Можливо, дзвін відливали у ливарні братів Фільчинських, адже церква — на 8 років «молодша» від знаменитої калуської ливарні.