Історія


2017.09.08
Топоніми Калуша на старовинних планах і картах

Калуш – унікальне місто Західної України (Галичини), яке поєднало культурні надбання, промисловість й архітектуру різних історичних епох. Неповторну історію «соляного міста», поетапність його розбудови можна вивчати з оригінальних старих планів і карт, де й зазначені окремі топоніми – назви мікрорайонів, урочищ, полів. На топоніми околиць Калуша вперше звернув увагу український вчений Володимир Навроцький у книзі «Місто Калуш з вигляду топографічного та історичного» (Львів, 1884 р.).

Коментарів: 1 | Переглядів: 5374 | детальніше

2017.07.17
«Діпромісту» – 70 років

Колектив Калуського відділу «Діпроміста» — справжні оптимісти. Вони не звикли скаржитися. Навіть після ліквідації підрозділу колектив не розпався, а продовжує працювати у складі однієї із приватних фірм, і вирішувати насущні проблеми будівництва міста, яке – всупереч всьому – росте і розвивається.

Коментарів: 0 | Переглядів: 5848 | детальніше

2017.07.13
У Калуші знайшли підвал головної замкової резиденції

З вересня минулого року у Калуші проводять археологічні дослідження. А почалося все із пошуків жертв репресій тоталітарного режиму. На місці імовірних захоронень вояків ОУН-УПА розкопали замову криницю. Таємницю її призначення науковці та краєзнавці ще розгадують. Поряд із криницею активісти натрапили на підвал головної замкової резиденції.

Коментарів: 0 | Переглядів: 7520 | детальніше

2017.06.22
У Калуші знайшли архівні документи про родину Фельчинських та похресника Михайла Грушевського

У Калуші віднайшли цінні історичні документи, які стосуються родини знаменитих дзвонарів Фельчинських та видатного історика Михайла Грушевського. Так, згідно записів у метричній книзі, Казимир Фельчинський одружувався двічі, тож, існують дві лінії його родоводу. А Михайло Грушевський став хресним батьком калушанина Олександра Микласевича. Днями документи з Калуського відділу ДРАЦС передали до музею дзвонів.

Коментарів: 0 | Переглядів: 3112 | детальніше

2017.06.12
У знайденій у Підгірках криївці УПА загинули шестеро підпільників

У лісі, неподалік Калуської Центральної районної лікарні, розкопали криївку УПА. Всередині знайшли близько 30-ти набоїв до ППШ та з десяток гільз. Найімовірніше, з цієї криївки підпільники відстрілювалися. А потім, втративши надію вирватися з оточення живими, підірвалися вибухівкою. Найстаршому виповнилося 31 рік, наймолодший — ледь переступив повноліття. Зв’язкову, яка носила чоловікам їжу та переправляла документи, арештували та ув’язнили на 10 років. Її син, який народився на засланні, а до Калуша повернувся у п’ятирічному віці, і показав калуським активістам приблизне місце розташування боївки.

Коментарів: 0 | Переглядів: 1823 | детальніше

2017.05.30
Старий Калуш. «Кочове» відливання дзвонів та давнє кладовище на території міського парку

У Калуші відновлюють туристичний маршрут старою частиною міста. Його вдосконалили і вдвічі розширили, включивши багато історичних цікавинок. У такий спосіб планують зацікавити калушан історією рідного міста, а туристам — показати його родзинку. У перспективі — оновлення екскурсії «Калуш промисловий».

Коментарів: 0 | Переглядів: 2410 | детальніше

2017.05.30
Володимир Коломиєць: «Моя самотність дозволяє працювати, віддавати всі сили на благо народу»

Таку назву має історія життя, яку власноруч писав про себе калушанин Володимир Коломиєць. Він нічим не відрізнявся на перший погляд від будь-кого іншого: високий, кремезний, цікавий у розмові. Але в його очах було стільки іскор любові та добра, як у нікого іншого. Сьогодні усі, хто згадує Володимира Семеновича, кажуть, що ставлення до людей у нього було однаковим – чи то високопосадовець, чи звичайна людина; з кожним із них він знаходив спільну мову і жодного разу не міг обминути запитанням про справи, стан здоров’я, життя звичним запитанням: «Що нового?». Насправді під звичним зовнішнім виглядом корінного калушанина крилася незвична історія життя, яке він прожив праведно і у величезній любові до Бога та ближнього.

Коментарів: 0 | Переглядів: 2322 | детальніше

2017.05.09
Ігор Бойкович: «Макієве село – звучить краще, ніж «посьолок»

Художник Ігор Бойкович на презентації карти топонімів старого Калуша зібрав у Центральній міській бібліотеці повний зал. Темою презентації були назви урочищ, полів та мікрорайонів Калуша. Дослідивши доступні в музеї та інтернеті карти міста, художник дійшов висновку, що у ХІХ столітті місто Калуш відігравало провідну роль у промисловості Галичини. Багато цікавого про історію міста можна дізнатися, дослідивши старі топоніми. В цьому і полягатиме модна нині декомунізація.

Коментарів: 0 | Переглядів: 1411 | детальніше

2017.04.03
На старому цвинтарі Калуша ідентифікували могили 100 людей

Старе кладовище у Калуші ховає цілий пласт історії. Цікавої, іноді — забутої. Тут похована ціла плеяда визначних людей: композитор Дмитро Коржинський, молода дівчина Надія Відоняк, яка воювала у лавах УПА, лікар-австрієць Маркел Роженковський. Тут також поховані батьки та брат українського прозаїка Михайла Козоріса, родина священика Володимира Тисовського та багато інших непересічних людей. Їхні імена незабаром знову згадають у Калуші, а поховання, ймовірно, стануть туристично привабливими навіть для іноземців.

Коментарів: 0 | Переглядів: 1175 | детальніше

2017.03.28
«Чорні археологи» виявили останки загиблого вояка австрійської армії

У лісі поблизу Студінки «чорні археологи» випадково натрапили на останки військового Збройних сил Австрійської монархії часів Першої світової війни. Ідентифікувати прах неможливо, адже особистого жетона на місці поховання не виявлено. Останки австрійця перепоховають на старому калуському кладовищі. Там поховають і прах іншого австрійського вояка з Рожнятівщини. Схожих поховань часів Першої та Другої світової війни, за словами фахівців та істориків, на території Калуша і району ще чимало. А у Тисмениці «відкопали» цвинтар, на якому здійснювали захоронення з німецького військового шпиталю. Щоправда, до сьогодні від кладовища залишилася суцільна «каша» із людських кісток.

Коментарів: 0 | Переглядів: 1216 | детальніше

Сторінка 1 з 16 сторінок

Авторизація


Запам'ятати та автоматично входити на сайт

Ви можете увійти під своїм акаунтом у соціальних мережах: