Оксана Кваснишин
ЕкоЕнергія
Благо


Історія


2017.05.09
Ігор Бойкович: «Макієве село – звучить краще, ніж «посьолок»

Художник Ігор Бойкович на презентації карти топонімів старого Калуша зібрав у Центральній міській бібліотеці повний зал. Темою презентації були назви урочищ, полів та мікрорайонів Калуша. Дослідивши доступні в музеї та інтернеті карти міста, художник дійшов висновку, що у ХІХ столітті місто Калуш відігравало провідну роль у промисловості Галичини. Багато цікавого про історію міста можна дізнатися, дослідивши старі топоніми. В цьому і полягатиме модна нині декомунізація.

Коментарів: 0 | детальніше

2017.04.03
На старому цвинтарі Калуша ідентифікували могили 100 людей

Старе кладовище у Калуші ховає цілий пласт історії. Цікавої, іноді — забутої. Тут похована ціла плеяда визначних людей: композитор Дмитро Коржинський, молода дівчина Надія Відоняк, яка воювала у лавах УПА, лікар-австрієць Маркел Роженковський. Тут також поховані батьки та брат українського прозаїка Михайла Козоріса, родина священика Володимира Тисовського та багато інших непересічних людей. Їхні імена незабаром знову згадають у Калуші, а поховання, ймовірно, стануть туристично привабливими навіть для іноземців.

Коментарів: 0 | детальніше

2017.03.28
«Чорні археологи» виявили останки загиблого вояка австрійської армії

У лісі поблизу Студінки «чорні археологи» випадково натрапили на останки військового Збройних сил Австрійської монархії часів Першої світової війни. Ідентифікувати прах неможливо, адже особистого жетона на місці поховання не виявлено. Останки австрійця перепоховають на старому калуському кладовищі. Там поховають і прах іншого австрійського вояка з Рожнятівщини. Схожих поховань часів Першої та Другої світової війни, за словами фахівців та істориків, на території Калуша і району ще чимало. А у Тисмениці «відкопали» цвинтар, на якому здійснювали захоронення з німецького військового шпиталю. Щоправда, до сьогодні від кладовища залишилася суцільна «каша» із людських кісток.

Коментарів: 0 | детальніше

2017.03.10
Калуш — другий у світі, де виникла калійна промисловість

Поклади солей у надрах Прикарпаття обумовили відкриття інших видів корисних копалин — нафти, газу, озокериту. Так, з нафтою наші предки зіткнулися при розчищенні та поглибленні соляних джерел та криничок. Впродовж століть у цих криничках проступала темна масляниста рідина, яку доводилося збирати з поверхні віниками та зціджувати у відра. Тривалий час люди не знали, що з цією рідиною робити.

Коментарів: 1 | детальніше

2017.02.07
У костелі святого Валентина за радянської влади був спортзал і сауна

Дослідження істориків дають підстави стверджувати, що на території Калуша були збудовані два костели — святої Магдалени і святого Валентина. Обидва були розташовані у межах старостинського замку. Костел святої Магдалени зазнав татарського нападу, був спустошений, а потім заново перебудований. Проте до нашого часу не зберігся. Костел святого Валентина також перебудовували, реконструювали та ремонтували. У радянський час святиня слугувала спортзалом та сауною.

Коментарів: 0 | детальніше

2017.01.31
У Калуші реконструюють суд над Бандерою

До Калуша привезли карту з Польщі, яка допоможе краєзнавцям визначити розташування старостинського замку. А з картою науковцям дістався цілий пласт архівних документів. Презентацію напрацювань за картою та архівів планують уже за кілька тижнів у новому приміщенні. Адже нині у краєзнавчому музеї триває «велике переселення»: наукові фонди переносять у приміщення Центру науково-технічної творчості. Там розташуються експозиції, що відображатимуть усі віхи національно-визвольного руху у Калуші.

Коментарів: 0 | детальніше

2017.01.23
Олекса Гірник: нові документи

Героя України Олексу Гірника знають як українського дисидента і політв’язня, який вчинив акт самоспалення біля могили Шевченка у Каневі на знак протесту проти русифікації. Втім, про його боротьбу проти окупаційного польського режиму в 30-их роках минулого століття, досі було майже невідомо. Світло на політичну діяльність Олекси Гірника проливають деякі документи, віднайдені нещодавно в архівах. Згідно з цими даними, уродженець Богородчан проводив там активну роботу та гуртував навколо себе ОУНівців.

Коментарів: 0 | детальніше

2017.01.10
Агатангел Кримський. Спогад до 140-ліття

Священик о. Зиновій Карась відбув 10 років концтаборів у Мордовії. Його внук, журналіст з Івано-Франківська Володимир Гарматюк пригадує, що по його смерті діда йому до рук потрапили кілька товстих тек із паперами. Серед іншого він виявив там дідусеві спогади про табірне життя. Безконечні дні безвиході серед оточених колючим дротом лісів Мордовії чи тайги, тим, хто вижив тоді, досі сняться. Дідусь не розповідав, але, як виявилось, записував. Новий текст — про Агатангела Кримського.

Коментарів: 0 | детальніше

2017.01.04
Розстрільна стаття для «зрадниці батьківщини» «Рути»

Референта жіноцтва при Станіславському окружному проводі ОУН Ірину Шлемко з Підгірок засудили до найвищої міри покарання. Такий собі «новорічний подарунок» підготували «Руті» слідчі: оголосили їй цю постанову 31 грудня 1944 року, а відтак ще й черговий допит влаштували: «Чи визнаєте себе винною по суті пред’явленого обвинувачення?» І жінка (вже вкотре!) повторювала історію про те, як була завербована в УВО, а потім працювала на ОУН.

Коментарів: 0 | детальніше

2016.12.22
Лікаря Петра Каракая вбили на очах у дружини та трирічної доньки

Петро Каракай потрапив на Калущину у 35-річному віці. Люди сприйняли його з настороженістю, але дуже швидко полюбили і довірилися. Він не лише лікував мешканців кількох сіл, нікому не відмовляючи у допомозі, але і робив операції і перев’язки, допомагав медикаментами повстанцям УПА. Хто і за що вже за два роки відібрав у нього життя, досі залишається нез’ясованим, адже вбивці зникли так само непомітно, як і з’явилися.

Коментарів: 0 | детальніше

Сторінка 1 з 16 сторінок

Авторизація


Запам'ятати та автоматично входити на сайт

Ви можете увійти під своїм акаунтом у соціальних мережах: