Оксана Кваснишин
Компас.if.ua
Мандрівник

Історія


2017.03.28
«Чорні археологи» виявили останки загиблого вояка австрійської армії

У лісі поблизу Студінки «чорні археологи» випадково натрапили на останки військового Збройних сил Австрійської монархії часів Першої світової війни. Ідентифікувати прах неможливо, адже особистого жетона на місці поховання не виявлено. Останки австрійця перепоховають на старому калуському кладовищі. Там поховають і прах іншого австрійського вояка з Рожнятівщини. Схожих поховань часів Першої та Другої світової війни, за словами фахівців та істориків, на території Калуша і району ще чимало. А у Тисмениці «відкопали» цвинтар, на якому здійснювали захоронення з німецького військового шпиталю. Щоправда, до сьогодні від кладовища залишилася суцільна «каша» із людських кісток.

Коментарів: 0 | детальніше

2017.03.10
Калуш — другий у світі, де виникла калійна промисловість

Поклади солей у надрах Прикарпаття обумовили відкриття інших видів корисних копалин — нафти, газу, озокериту. Так, з нафтою наші предки зіткнулися при розчищенні та поглибленні соляних джерел та криничок. Впродовж століть у цих криничках проступала темна масляниста рідина, яку доводилося збирати з поверхні віниками та зціджувати у відра. Тривалий час люди не знали, що з цією рідиною робити.

Коментарів: 1 | детальніше

2017.02.07
У костелі святого Валентина за радянської влади був спортзал і сауна

Дослідження істориків дають підстави стверджувати, що на території Калуша були збудовані два костели — святої Магдалени і святого Валентина. Обидва були розташовані у межах старостинського замку. Костел святої Магдалени зазнав татарського нападу, був спустошений, а потім заново перебудований. Проте до нашого часу не зберігся. Костел святого Валентина також перебудовували, реконструювали та ремонтували. У радянський час святиня слугувала спортзалом та сауною.

Коментарів: 0 | детальніше

2017.01.31
У Калуші реконструюють суд над Бандерою

До Калуша привезли карту з Польщі, яка допоможе краєзнавцям визначити розташування старостинського замку. А з картою науковцям дістався цілий пласт архівних документів. Презентацію напрацювань за картою та архівів планують уже за кілька тижнів у новому приміщенні. Адже нині у краєзнавчому музеї триває «велике переселення»: наукові фонди переносять у приміщення Центру науково-технічної творчості. Там розташуються експозиції, що відображатимуть усі віхи національно-визвольного руху у Калуші.

Коментарів: 0 | детальніше

2017.01.23
Олекса Гірник: нові документи

Героя України Олексу Гірника знають як українського дисидента і політв’язня, який вчинив акт самоспалення біля могили Шевченка у Каневі на знак протесту проти русифікації. Втім, про його боротьбу проти окупаційного польського режиму в 30-их роках минулого століття, досі було майже невідомо. Світло на політичну діяльність Олекси Гірника проливають деякі документи, віднайдені нещодавно в архівах. Згідно з цими даними, уродженець Богородчан проводив там активну роботу та гуртував навколо себе ОУНівців.

Коментарів: 0 | детальніше

2017.01.10
Агатангел Кримський. Спогад до 140-ліття

Священик о. Зиновій Карась відбув 10 років концтаборів у Мордовії. Його внук, журналіст з Івано-Франківська Володимир Гарматюк пригадує, що по його смерті діда йому до рук потрапили кілька товстих тек із паперами. Серед іншого він виявив там дідусеві спогади про табірне життя. Безконечні дні безвиході серед оточених колючим дротом лісів Мордовії чи тайги, тим, хто вижив тоді, досі сняться. Дідусь не розповідав, але, як виявилось, записував. Новий текст — про Агатангела Кримського.

Коментарів: 0 | детальніше

2017.01.04
Розстрільна стаття для «зрадниці батьківщини» «Рути»

Референта жіноцтва при Станіславському окружному проводі ОУН Ірину Шлемко з Підгірок засудили до найвищої міри покарання. Такий собі «новорічний подарунок» підготували «Руті» слідчі: оголосили їй цю постанову 31 грудня 1944 року, а відтак ще й черговий допит влаштували: «Чи визнаєте себе винною по суті пред’явленого обвинувачення?» І жінка (вже вкотре!) повторювала історію про те, як була завербована в УВО, а потім працювала на ОУН.

Коментарів: 0 | детальніше

2016.12.22
Лікаря Петра Каракая вбили на очах у дружини та трирічної доньки

Петро Каракай потрапив на Калущину у 35-річному віці. Люди сприйняли його з настороженістю, але дуже швидко полюбили і довірилися. Він не лише лікував мешканців кількох сіл, нікому не відмовляючи у допомозі, але і робив операції і перев’язки, допомагав медикаментами повстанцям УПА. Хто і за що вже за два роки відібрав у нього життя, досі залишається нез’ясованим, адже вбивці зникли так само непомітно, як і з’явилися.

Коментарів: 0 | детальніше

2016.12.05
Василь Возняк: На вулиці святої Анни жили Тацуняки, Ліберсбахи, Козани, Лещії, Дідошаки, Сербіни, Соколовські

Василь Возняк – цього року йому 57 років. Він все життя працював на олефіновому заводі механіком. Вміє добре креслити. Накреслив план своєї хати, де жили його бабуся з дідом. Це були 1950-ті роки. Калуш тоді ще був маленьким містечком, яке залишилося з минулих століть, а Підгірки, Хотінь – просто селами. Василь любив проводити час у бабусі. Старанно зберігає сімейні традиції. Береже мамині фотографії. Вирішив поділитися з калушанами спогадами, які є частиною історії міста.

Коментарів: 0 | детальніше

2016.11.23
Ярослав Медведик: Євреїв у яму, як оселедців, складали

87-річний Ярослав Медведик, який понад 40 років пропрацював у Калуші головним ветеринарним лікарем і виховав ціле покоління медиків, не перестає працювати досі. До нього за порадою біжать не лише діти й онуки, але і колишні учні та колеги. Він продовжує лікувати домашніх улюбленців своїх рідних та знайомих, сам доглядає собаку, садить кілька сотих городу та час від часу навідується до ветлікарні на вулиці Добрівлянська, яку свого часу будував.

Коментарів: 0 | детальніше

Сторінка 1 з 15 сторінок

Авторизація


Запам'ятати та автоматично входити на сайт

Ви можете увійти під своїм акаунтом у соціальних мережах: