Понеділок

16

січня

2017

Архів Реклама Контакти


Відео

У центрі Калуша встановили Різдвяного дідуха

Цьогоріч дідух оздоблений ангеликами, зірочками та сніжинками, які перегукуються з прикрасами на ялинці, встановленій у центрі міста.

Детальніше за посиланням…




Блог

Історія Калуша потребує грунтовного дослідження

Для наближення до істини треба намагатись працювати з документами, а не поширювати творіння самодіяльних автораів, що пишуть статті до «вікі».

Ян Чарнецький | Коментарів: 0 | Переглядів: 1265

Вартість проїзду хочуть підняти до 5-6 гривень. А є за що?

Коли перевізники тримаються нарізно один від одного, їм важче вижити.

Ростислав Когут | Коментарів: 0 | Переглядів: 789

Коли Калуш був закритим містом, тут мешкали “крадені діти”

У них вкрали все: пам’ять, дитинство, родину, Батьківщину, громадянство, майновий та соціальний статус.

Ян Чарнецький | Коментарів: 0 | Переглядів: 4482




Історія


2017.01.10

Агатангел Кримський. Спогад до 140-ліття

Священик о. Зиновій Карась відбув 10 років концтаборів у Мордовії. Його внук, журналіст з Івано-Франківська Володимир Гарматюк пригадує, що по його смерті діда йому до рук потрапили кілька товстих тек із паперами. Серед іншого він виявив там дідусеві спогади про табірне життя. Безконечні дні безвиході серед оточених колючим дротом лісів Мордовії чи тайги, тим, хто вижив тоді, досі сняться. Дідусь не розповідав, але, як виявилось, записував. Новий текст — про Агатангела Кримського.

Коментарів: 0 | Переглядів: 1625 | детальніше


2017.01.04

Розстрільна стаття для «зрадниці батьківщини» «Рути»

Референта жіноцтва при Станіславському окружному проводі ОУН Ірину Шлемко з Підгірок засудили до найвищої міри покарання. Такий собі «новорічний подарунок» підготували «Руті» слідчі: оголосили їй цю постанову 31 грудня 1944 року, а відтак ще й черговий допит влаштували: «Чи визнаєте себе винною по суті пред’явленого обвинувачення?» І жінка (вже вкотре!) повторювала історію про те, як була завербована в УВО, а потім працювала на ОУН.

Коментарів: 0 | Переглядів: 2331 | детальніше


2016.12.22

Лікаря Петра Каракая вбили на очах у дружини та трирічної доньки

Петро Каракай потрапив на Калущину у 35-річному віці. Люди сприйняли його з настороженістю, але дуже швидко полюбили і довірилися. Він не лише лікував мешканців кількох сіл, нікому не відмовляючи у допомозі, але і робив операції і перев’язки, допомагав медикаментами повстанцям УПА. Хто і за що вже за два роки відібрав у нього життя, досі залишається нез’ясованим, адже вбивці зникли так само непомітно, як і з’явилися.

Тетяна Кіндюх, журналіст | Коментарів: 0 | Переглядів: 2992 | детальніше


2016.12.05

Василь Возняк: На вулиці святої Анни жили Тацуняки, Ліберсбахи, Козани, Лещії, Дідошаки, Сербіни, Соколовські

Василь Возняк – цього року йому 57 років. Він все життя працював на олефіновому заводі механіком. Вміє добре креслити. Накреслив план своєї хати, де жили його бабуся з дідом. Це були 1950-ті роки. Калуш тоді ще був маленьким містечком, яке залишилося з минулих століть, а Підгірки, Хотінь – просто селами. Василь любив проводити час у бабусі. Старанно зберігає сімейні традиції. Береже мамині фотографії. Вирішив поділитися з калушанами спогадами, які є частиною історії міста.

Марта Галкіна, журналіст | Коментарів: 0 | Переглядів: 4654 | детальніше


2016.11.23

Ярослав Медведик: Євреїв у яму, як оселедців, складали

87-річний Ярослав Медведик, який понад 40 років пропрацював у Калуші головним ветеринарним лікарем і виховав ціле покоління медиків, не перестає працювати досі. До нього за порадою біжать не лише діти й онуки, але і колишні учні та колеги. Він продовжує лікувати домашніх улюбленців своїх рідних та знайомих, сам доглядає собаку, садить кілька сотих городу та час від часу навідується до ветлікарні на вулиці Добрівлянська, яку свого часу будував.

Тетяна Кіндюх, журналіст | Коментарів: 0 | Переглядів: 2626 | детальніше


2016.10.28

Як калуський Шевченко «посунув» на задвірки новогродівського Леніна

У 2001 році калушани подарували Новогродівці, що на Донеччині, пам’ятник Тараса Шевченка. Але це не започаткувало співпрацю між двома містами, а стало, швидше, кульмінацією стосунків двох міст. Адже, за допомоги калушан, у Новогродівці почали функціонувати дві українські школи та навіть українська церква. Про те, як калушани передавали до Новогродівки сотні кілограмів українських підручників, збирали гроші на пам’ятник Тарасові Шевченку та «посунули» Леніна, «Вікнам» розповів учасник тих подій Василь Уштан.

Юрій Тимощук, журналіст | Коментарів: 0 | Переглядів: 1263 | детальніше


2016.10.18

Пригадування чи вигадування? Як обирали першого міського голову Калуша

2 квітня 1990 року, перш ніж іти на першу українську демократичну сесію міської ради, депутати-комуністи на світанку провели нараду в міськкому компартії, де визначилися, як і за рахунок кого, хоч якось востаннє утриматись при владі. Вихід був знайдений, але мінімально ефективний.

Коментарів: 0 | Переглядів: 4212 | детальніше


2016.09.21

Білі нарциси на могилі німецького вояка

На приватному обійсті у житловому мікрорайоні Підгірки провели ексгумацію останків тіла німецького військовослужбовця, який загинув у роки Другої світової війни. Понад 70 років за могилою доглядала сім’я калушанки Ірини Магас, мати якої стала свідком смерті вояка.

Коментарів: 0 | Переглядів: 3245 | детальніше


2016.09.12

Прапороносці Незалежності

Першими прапороносцями і розповсюджувачами національної символіки на Калущині були члени Товариства української мови ім. Т. Шевченка «Відродження»-Рух, які з березня 1989 року щонеділі та в свята виїжджали в села району і за його межі, проводили під розгорнутими синьо-жовтими прапорами збори із селянами, які виходили з церкви. Залишали їм національну символіку і поверталися в Калуш.

Василь ІВАСЮК, калушанин | Коментарів: 0 | Переглядів: 6568 | детальніше


2016.08.30

Перші мітинги у Калуші та Шевченко з Бандерою замість пів-Леніна

Шлях України до своєї незалежності є феноменальним, вважають історик. А боротьба за суверенність продовжується і досі. Калуш завжди був в авангарді усіх політичних процесів. Перший несанкціонований мітинг у Калуші відбувся 6 серпня 1989 року біля кінотеатру ім. Ленінського комсомолу (згодом — “Відродження”). На мітинг прибули делегації зі Львівської, Тернопільської областей та всіх районів Прикарпаття. Зібрання пильнували працівники спецслужб.

Юрій Тимощук, журналіст | Коментарів: 0 | Переглядів: 2227 | детальніше


Сторінка 1 з 15 сторінок

 1 2 3 >  Остання ›