загрузка...


З вулицею Грушевського пов’язаний розвиток у місті стоматології

Дата публікації: 2011.10.21 | Коментарів: 0 | Переглядів: 10985

Вулиця Грушевського — досить довга вулиця, яка тягнеться від центру міста до повороту на вулицю Козоріза і Привокзальну площу. Забудова вулиці, як і більшості центральних вулиць Калуша, — різноманітна. Починаючи від стареньких, частіше занедбаних, будинків початку ХХ століття — до багатоповерхових новобудов.

На будинку під №1 у 1991 році встановлена меморіальна дошка Михайлу Грушевському (1846-1934) — видатному українському історику, визначному політичному і державному діячу, першому президенту Української Народної Республіки.
За часів СРСР вулиця носила ім’я Калініна.
З вулицею пов’язаний розвиток у місті стоматології. Ще за Польщі (1926 рік) у Калуші працювали 3 лікарі-стоматологи і 2 зубні техніки. До 1940-х років їхня кількість особливо не змінювалася. Це були поляки і євреї. Перша своєрідна стоматологічна поліклініка була розташована на вул. Грушевського, 54. Згодом тут була станція швидкої допомоги. Зараз приміщення займають різні фірми та ЖЕО №1.
У приватному  будинку, збудованому 1930 року, на вул. Грушевського, 83 у 1958 році відкрито стоматологічну поліклініку. Варто зауважити, що робота лікарів-стоматологів того часу, як зазначає одна з перших працівниць цього закладу, лікар Мирослава Іванців, була по-справжньому титанічною. Адже установки були ніжні, тобто приводилися в дію натисканням спеціальної педалі для ноги, яка вже і приводила у роботу установку. І — ніякої електрики. Крім того, стоматологічні матеріали були далекі від досконалості, й основна робота насправді покладалася на руки, вміння лікаря, за рахунок його власного здоров’я.
Зараз у цьому приміщенні розташована міська прокуратура.
На місці теперішнього магазину «555» у 1940-х роках знаходилося гетто.
Каплиця Св. Андрія на розі вулиць Грушевського, Долинської та Козоріза була збудована у 1997 році, на місці зруйнованого у радянські часи  храму, за проектом львівського архітектора та скульптора Ярослава Скікуна та калуського архітектора Петра  Пострильоного. Першим парохом каплиці був довголітній політв’язень, справжній патріот України о. Михайло Чорнега.
Не можу оминути помилку, яка доволі часто трапляється у виданнях про Калуш. Ця каплиця посвячена на честь Андрія Первозваного, а не Митрополита Андрея Шептицького, як зазначають окремі автори. Пояснюється це тим, що ім’ям Кир Андрея храм поки що не може бути названий тому, що він наразі не є ще беатифікованим (тобто піднесеним на Землі до лику Блаженних. — Авт.) Вселенським Престолом у Римі, чого би нам дуже хотілося.
Сама споруда, попри невеликі розміри, вражає витонченістю, спокоєм і красою. Насправді, одна з найкращих каплиць Прикарпаття.

Використані джерела:
Грабовецький В. Історія Калуша з найдавніших часів до початку ХХ ст. — Дрогобич, 1997.
Коломиєць М. Історія Калуша і Калущини у датах, цифрах і цікавих фактах. — Брошнів, 1996.
Цапів В. Про що розповідають назви вулиць Калуша. — Калуш, 2005.
Спогади та матеріали, надані п. Мирославою Іванців.

загрузка...
Для того, щоб додавати коментарі, потрібно Авторизуватись.

Авторизація


Запам'ятати та автоматично входити на сайт

Ви можете увійти під своїм акаунтом у соціальних мережах: