Конферецнія у Калуші відбулася під "патронатом" Романа Шухевича. Кошти на пам'ятник Генерал-хорунжому УПА офірували пона Роман Шухевич загинув 5 березня 1950 року у селі Білогорща (нині перебуває у складі Львова. — Авт.). Одна з приватних садиб у Білогорщі і стала останнім прихистком Романа Шухевича. Чекістсько-військова операція із захоплення “Вовка” (одне з псевдо Романа Шухевича. — Авт.) ставила собі за мету дістати Головнокомандувача УПА живим. Проте, — не вдалося. Не бажаючи даватися у руки ворога живим, Роман Шухевич пустив собі кулю у скроню. Нині у будинку, у якому знайшов останній прихисток Роман Шухевич, діє його музей. Там розташований і наразі найбільший пам’ятник Генерал-хорунжому УПА. Другий за величиною пам’ятник встановлений у Калуші. Ще не минуло і року, проте, вже нині завдяки пам’ятнику у Калуші відбувається низка заходів, присвячених ушануванню пам’яті Романа Шухевича. Науковці і громадськість висловлюють бажання і надалі популяризувати ім’я Головнокомандувача УПА й у нашому місті, й у нашій області.
Учасників конференції привітала заступник міського голови Галина Романко
До гіпсового Шухевича в Угринові доєднається і гіпсовий Коновалець
Історико-меморіальний музей Степана Бандери у Старому Угринові отримав свій пам’ятник Романові Шухевичу, ідентичний тому, який торік був встановлений у Калуші. 4 березня гіпсову форму, з якої, власне, і відлили пам’ятник, який встановлений у Калуші, передали до музею. Ідея належала учасникам організаційного комітету зі спорудження пам’ятника. Їхнє сподівання полягає у тому, що, побачивши пам’ятник у Старому Угринові, гості та туристи виявлять намір побачити справжній пам’ятник у Калуші.
Гіпсова форма, яку передали в Угринів, — це, фактично, точна гіпсова копія пам’ятника, кінцевий результат роботи автора — скульптора Ігоря Семака. Саме з тієї форми, власне, і був відлитий пам’ятник, робота над яким на львівській скульптурній фабриці рік тому саме завершувалась. Тепер, майже за рік після того, як пам’ятник у Калуші був встановлений, вирішують питання про присвоєння Ігореві Семаку звання Заслуженого художника України.
— Ми саме клопочемо про присвоєння нагороди Ігореві Семаку. Адже він є автором не тільки багатьох меморіальних дощок, які розташовані у Калуші, але і двох великих пам’ятників — Романові Шухевичу у Калуші і Євгенові Коновальцю — в Івано-Франківську. І, коли ми робили портфоліо автора, лунали думки: і не намагайтеся, в Адміністрації Президента це не пропустять. Тобто, людина не може творити те, що хоче, — резюмував секретар Калуської міської ради Олександр Челядин.
Степан Лесів та Олександр Челядин
Як повідомив у коментарі “Вікнам” директор історико-меморіального музею Степана Бандери у Старому Угринові Степан Лесів, уже до Дня Героя, який відзначають у травні, у музеї з’явиться й оригінал гіпсового погруддя Євгена Коновальця, бронзовий варіант якого встановлений в Івано-Франківську.
— Пропозицію організаційного комітету ми сприйняли схвально і навіть надали необхідну допомогу, власними силами здійснили підготовчі роботи для встановлення цього пам’ятника, — зазначив Степан Лесів.
Біля пам’ятника хочуть створити музей
5 березня у Калуші відбулася 9-а науково-практична конференція “Маловідомі сторінки діяльності підпілля ОУН на теренах Станіславівської області у 1939-1960 роках”, присвячена 63-й річниці смерті Головнокомандувача УПА Романа Шухевича. Її незмінний організатор — історико-меморіальний музей Степана Бандери у Старому Угринові. І сама конференція чи не щороку змінює свою місце проведення — зі Старого Угринова до Калуша і навпаки. Цьогоріч організатори прийняли пропозицію провести конференцію у Калуші, і цілеспрямовано організували захід у приміщенні Центру художньої творчості дітей, юнацтва і молоді Калуської міської ради — біля пам’ятника Романові Шухевичу. На конференції було представлено 12 доповідей науковців із Прикарпаття, а також — Львівської і Чернівецької областей з приводу політичних, тактико-військових, соціальних й економічних аспектів боротьби за національне визволення України першої половини минулого століття.
— Це — принципова позиція, яку ми відстоюємо від конференції до конференції — презентація невідомих чи маловідомих документів, досліджень, постатей, які були незаслужено забуті чи засуджені, — резюмував Степан Лесів. — Крім того, конференція покликана показати, що історико-краєзнавчий музей Степана Бандери в Угринові — не просто музей, але і структура, яка займається науковою роботою. У нас уже є домовленість, щоб матеріали конференції були видані і розповсюджені у навчальних закладах. Думаю, що молоде покоління має право вивчати правдиву історію рідного краю.
Як підсумок, на конференції були прийняті три звернення. Зокрема, у зверненні до депутатів і голови Івано-Франківської обласної ради йдеться про запровадження премії імені Героя України Головного командира УПА Романа Шухевича з врученням “Хреста Романа Шухевича”, яку присуджували б у трьох номінаціях: державотворчій, військово-історичній і спортивно-туристичній.
— Ми розглядаємо цю премію не як обласну, а як всеукраїнську, щось на кшталт премії Степана Бендери у Львові. Адже Роман Шухевич був провідником ОУН в Україні, і саме він в Україні керував національно-визвольною боротьбою. Тобто, специфіка премії має полягати у тому, щоб нагороджувати людей, які прославляють Україну у державотворчій, військово-історичній і спортивно-туристичній галузях — найближчих до тих, якими цікавився й у яких відзначився і сам Роман Шухевич, — зазначив у коментарі “Вікнам” член оргкомітету зі спорудження пам’ятника Романові Шухевичу у Калуші Роман Король.
Пропонують і зробити більше згадок про Романа Шухевича й у самому Калуші. Наприклад, у зверненні до міського голови і секретаря Калуської міської ради пропонують назвати сквер, де розташований пам’ятник, іменем Героя України Романа Шухевича. Його ж іменем просять назвати і Центр художньої творчості дітей, юнацтва і молоді, а також — обладнати музей Романа Шухевича у приміщенні бібліотеки для юнацтва, яка розташована на вул. Сівецькій, поблизу самого пам’ятника.
— Не варто відразу заявляти, що у Калуші буде створено музей. Проте, ті люди, які приїжджатимуть до пам’ятника Романа Шухевича, можливо, захочуть дізнатися про нього більше. Тому спочатку є можливість створити невеликий куток, де були б зібрані твори, публікації наших земляків про Романа Шухевича. Принаймні, на Прикарпатті люди дуже багато досліджували і досліджують постать Романа Шухевича. Частиною наукового доробку готовий поділитися й історико-меморіальний музей Степана Бандери, — каже Степан Лесів. — Уже у перспективі можна займатися і формуванням безпосереднього музейного фонду, зокрема, доцільно звернутися до сина Головнокомандувача УПА Юрія Шухевича з проханням посприяти — передати частину матеріалів чи особистих речей батька для формування експозиції.
Також делегати звернулися до голови Рожнятівської райради і селищного голови Перегінська про виділення земельної ділянки для встановлення пам’ятника командиру УПА-”Захід” Василю Сидору-”Шелесту”.
