Падіння з 7-метрової висоти травмонебезпечно і для кам’яного ідола Скульптура Леніна була заввишки 3 метри 45 сантиметрів. Монумент був зроблений із карельського кварциту, як і мавзолей у Москві. Автор пам’ятника — скульптор Сергій Меркуров. Був встановлений на циліндричному постаменті заввишки майже сім метрів. Повалення пам’ятника викликало неоднозначну реакцію у суспільстві. Тим часом мало кому відомо, що цей пам’ятник — не оригінал, а копія.
— Я саме йшов із верхньої частини Києва, від Оперного театру донизу бульваром Шевченка, коли почув крики і шум. Я спочатку і не зрозумів, що там, — розповідає комендант калуського табору у Києві Іван Стратієнко.
Комендант розповідає, що він довго не міг пробратися крізь щільні ряди. Коли підійшов ближче, то побачив, що пам’ятник Леніну повалили.
— Видно було, що люди готувалися заздалегідь. Привезли драбину, молотки, кувалди. Один комуніст кинувся обіймати пам’ятник, ліг на нього. Його відвели і, здається, викликали “швидку”. Навколо стояв “Беркут” і міліціонери. Ніхто із них не втручався. Мені здалося, що вони тільки мали на меті, щоб їх не чіпали. Можливо, навіть отримали вказівку — не реагувати. Серед оточуючих не було ніякої політичної символіки.
Іван Стратієнко каже, що людей було багато, вони скандували “Революція!”, “Революція!”.
— Коли пам’ятник впав, більше було криків, ніж гуркоту, — розповідає киянка Марина Слободянюк.
Київські інтелектуали відреагували на повалення пам’ятника двояко. Дехто вимагає повернути пам’ятник на місце. Однак, зрозуміло, що цього зробити вже не вдасться. Пам’ятник розбився від падіння із семиметрового постаменту, а потім очевидці події одразу “розібрали” Леніна на сувеніри. Комусь — дістався шматок розміром із півдолоні, комусь — маленький камінчик. Кулак Леніна понесли Хрещатиком повз демонстрантів.
— За нічне чергування на кухні у КМДА мені теж дістався шматок Леніна. Якраз такий, що вистачить на кулон, — розповідає Марина Слободянюк.
А от калушанин Андрій Пострильоний, який встиг сфотографувати падіння Леніна, не став брати із собою уламки пам’ятника. Камінці із Леніна йому непотрібні.
Одразу після події речниця Шевченківського райвідділу міліції Києва у прямому ефірі “Громадського телебачення” повідомила, що правоохоронці ще не кваліфікували інцидент за кримінальним законодавством. Вона також відмовилася назвати безпосереднього активіста, який заліз драбиною на постамент і накинув трос на пам’ятник Леніну.
Тим часом, у Калуші посилено охорону пам’ятника Романові Шухевичу.
ПАМ’ЯТНИК ШУХЕВИЧУ ПОСИЛЕНО ОХОРОНЯЮТЬ
Як відомо, після руйнування Леніна народний депутат Олександр Сич заявив про необхідність посиленої охорони пам’ятників провідникам ОУН-УПА Степану Бандері і Роману Шухевичу.
На запит газети “Вікна” інспектор зв’язків із громадськістю міськвідділу УМВС в Івано-Франківській області Олег Гладенький повідомив, що у Калуші вже більше тижня міліція працює у режимі посиленої охорони.
— Хтось із керівництва міського відділу міліції обов’язково буває особисто присутнім на мітингу, — повідомив Олег Гладенький. — Крім того, працівники особового складу несуть службу у посиленому режимі. Пам’ятник Роману Шухевичу є обов’язковим об’єктом на маршруті патрулювання.
Як повідомив речник відділу УМВС, міліціонери щодня перед початком патрулювання міліціонерів отримують вказівки щодо своїх дій у разі різних випадків.
— Якщо у вас є інформація про провокаторів та осіб, які під час масових громадських акцій мають при собі предмети для нанесення тілесних ушкоджень (палиці, ланцюги, металеві прути тощо), повідомляйте про такі факти найближчому наряду міліції або за телефоном 102, — зазначає начальник міськвідду УМВС Василь Хомин. — Закликаю вас бути пильними та негайно повідомляти про підозрілих осіб працівників міліції. Не вирішуйте питання самотужки, у не правовому полі. Ми готові виділити у місцях масового перебування людей додаткову кількість працівників міліції для попередження правопорушень, зокрема, крадіжок особистого майна.
У міліції нагадали, що жодна вулична акція чи політична демонстрація впродовж останніх двох тижнів не відбувалася без їхньої уваги. Загалом на Калущині останнім часом криміногенна ситуація суттєво не змінилася. На всі скоєні злочини та порушення громадського порядку міліція реагує відповідно до визначених законом повноважень.
ЛЕНІН У ТИРАЖІ
Уродженець Вірменії Сергій Меркуров був лідером за кількістю замовлень на статуї Леніна та Сталіна. Йому належить “золота медаль” за царську монументальність: він створив три найбільш гігантські пам’ятники Леніну — у Єревані монумент заввишки 49 метрів, біля входу до каналу Москва у Московській області та на Всесоюзній художній виставці у Москві, стверджує київський історик Андрій Плахонін.
На зламі ХІХ та ХХ століть Сергій Меркуров навчався у Києві. Був студентом політехнічного інституту, але його виключили за політичну діяльність. У 1920-ті роки Сергій Меркуров був членом масонської ложі “Трудова єдність”. За пам’ятник Леніну на каналі Москва, де було використано стотонні глиби граніту, отримав сталінську премію.
Пам’ятник на каналі Москва, збудований через 13 років після смерті вождя, так сподобався Сталіну, що скульптор не тільки був премійований найвищою державною нагородою, а і отримав квиток на Всесвітню виставку у Нью-Йорку. Для цієї виставки у 1939 році була виготовлена копія грандіозного пам’ятника у Московській області із карельського кварциту — того самого, з якого збудовано Мавзолей Володимиру Леніну.
Веніамін Кремер “Павільйон СРСР на Всесвітній виставці в Нью-Йорку в 1939 році. (Великі надії)” 1947 рік
На відомій картині Веніаміна Кремера видно, з яким інтересом розглядають американці копію пам’ятника Леніну. Водночас, люди звертали увагу, що встановлена поряд статуя Сталіна дивиться на вождя революції з підозрою. Це одразу і пояснили — мовляв, Ленін потрапив під згубний вплив Заходу, побувавши у США.
— У Нью-Йорку наш Ленін простояв аж до жовтня 1940 року, а потім дивом встиг до початку Великої Вітчизняної повернутися до СРСР по океанах, де курсували німецькі рейдери... Про нього згадали вже після війни — в 1946-му, і вирішили подарувати Києву.
Виявляється, пам’ятник Леніну навпроти Бессарабського ринку дістався Києву як зменшена копія, та ще й секонд-хенд з США при цьому, — каже Андрій Плахонін.
Була й інша копія цього пам’ятника: її виготовили для зали засідань Верховної ради СРСР. Саме біля цього пам’ятника побувала відома акторка Софі Лорен, момент чого збережено на фотографії.
Софі Лорен у залі засідань Верховної Ради СРСР яскраво відрізняється на фоні Леніна і комуністичних бонз
До речі, київський історик у літературі знайшов твердження, що “київського” Леніна робили нібито для Верховної Ради, але там вона не припала до душі, і її “заслали” до Києва. Це повне непорозуміння. Обидві копії — і мармурову, і кварцитну — робили одночасно, і київська від самого початку призначалася для Всесвітньої виставки.
Під час Другої світової війни на початку бульвару Шевченка німці спорудили ешафот. А у 1946 році тут встановили 10-метровий пам’ятник Леніну. Через нього хотіли знести Бессарабський ринок навпроти — мовляв, не личить, щоб перед монументом вождю був базар.
Ольга СІКОРА, народний депутат:
— Це була явно провокація. Там у два ряди стояли міліціонери. На Майдані вони б’ють людей. А тут вони дали демонтувати пам’ятника. Ми живемо на Західній Україні, і в нас сприйняття дещо інше. Ми внутрішньо задоволені із цього. Нарешті, рухнув знаковий Ленін. Там, де місце українським громадським діячам, стояв Ленін. Я теж у душі тішуся, що там Леніна вже не буде. Але є ще Східна Україна, яка мислить іншими критеріями. Тут буде піаритися компартія. “Подивіться, які акти вандалізму здійснили над нашим лідером западенці,” — будуть заяви на зразок того.
Мені хотілося, щоб пам’ятник був урочисто демонтований нашою українською владою. Можливо, відправлений у музей комуністичної ідеології, щоб молоді люди могли показати своїм дітям, у який час жили їхні бабусі і дідусі. Повалення пам’ятника таким способом не є коректним. Однак, я не бачу офіційної заяви Комуністичної партії з цього приводу.
