Про Степана Бандеру у Старому Угринові говорили мало. Фото з museum-bandera.if.ua 10.00. Віче у Калуші біля пам’ятника Степану Бандері навпроти площі Героїв оголошено відкритим. Пам’ятник провіднику ОУН прикрашено прапорами — синьо-жовтим та червоно-чорним. Присутні — члени організації Калуської Станиці Братства вояків ОУН-УПА, Конгресу українських націоналістів, Товариства політв’язнів і репресованих, Всеукраїнського об’єднання ветеранів.
Виступає заступник голови міської ради Галина Романко.
— Бандера — у перекладі з іспанської та італійської мови значить прапор, — починає свій виступ.
Розповідає про життєвий шлях Степана Бандери та його родини.
— Ми маємо право бути в Європі, — каже Галина Романко. — За Україну сьогодні йде велика боротьба.
Жінка із Товариства політв’язнів із репресованих у теплій хустині бузкового кольору згідно киває.
Галина Романко закінчує свій виступ привітанням із Новим роком та Різдвом.
— Дякую! — голосно каже жінка.
Ведуча запрошує до слова народного депутата Ольгу Сікору. Депутатка у своєму виступі торкається хроніки Євромайдану.
— Готуймося до виборів 2015 року, — наголошує народний депутат. — Маємо домогтися, щоби всі прийшли на вибори. Щоб у нас не було розчарованих.
Ведуча оголошує віче біля пам’ятника Степану Бандері у Калуші закритим. Люди розходяться. КУНівці фотографуються біля пам’ятника Степану Бандері. Голова станиці ОУН-УПА Степан Петраш вітається з Олегом Кушликом, головою Калуської міської організації КУНу, і вітає із Новим Роком.
Усі присутні направляються до Народного дому, що на вулиці Шевченка. Там підготовлено два автобуси та два «бусики». Степан Петраш керує посадкою молодих активістів до автобуса.
— Гляди, щоб ти мені не загубилася! — каже до однієї із активісток.
11.30. Старий Угринів. Стежка до хати-плебанії, де відновлено побут родини Бандер, почищена і підметена. Снігу немає. Бронзовий Степан Бандера обвівається холодним зимовим вітром.
Біля історико-меморіального музею Степана Бандери — встановлено сцену. До воріт під’їжджають автобуси, автомашини, підходять люди пішки.
Віче розпочинається панахидою, яку відслужив священик села Старий Угринів, а відспівав — церковний хор. За тим народні депутати, голови місцевих рад Калуського району, Рожнятівського району, Болехова та інших населених пунктів покладають вінки до пам’ятника.
12.30. Після народного хору із села Тужилів слово бере голова міськрайонного Комітету опору диктатурі Петро Цюпа. Він зачитує Звернення громадянського віча, яке відбулося у неділю, 29 грудня, у Калуші.
— Голові Калуської районної ради пану Василю Дзундзі, організаційному комітету з відзначення 105-ї річниці від для народження Степана Бандери, — адресує звернення.
У ньому йдеться про намір оголосити Старий Угринів «територією без Партії регіонів».
— Вимагаємо не надавати представникам цієї політичної сили можливості публічної участі та виступів на урочистих заходах з нагоди 105-й річниці. Героям слава! — закінчує свій виступ голова Комітету опору диктатурі.
Ведучий запрошує до слова Ольгу Сікору. Вона майже повторює свій виступ на віче у Калуші. Закінчує виступ привітанням із Різдвом.
За нею слово бере народний депутат, член партії «Свобода» Руслан Марцінків.
— Я був на Євромайдані у Чернігові. І я казав: «Слава Україні!». Мені відповідали «Героям слава!», — розповів він. — І виступаючи на Євромайдані, я відчував — відповідальність, адже сьогодні від нас залежить, якою буде ця держава.
13.30. Хор «Степ» із Войнилова виконує пісню «Лента за лентою».
Ольга Сікора спілкується з учасниками віча. Угринівський священик уважно слухає.
До слова запрошують голову районної ради Калуського району Василя Дзундзу.
— Зараз наші депутати і освітяни перебувають у Мюнхені. Там вони зустрінуться із членами родини Степана Бандери. Вони дуже уважно слідкують за подіями в Україні. Разом ми — сила, — каже Василь Дзундза.
Виступає гендиректор ОТБ «Галичина» Ольга Бабій. Жінка із Товариства політв’язнів і репресованих у бузковій хустині тісно притискає до грудей пачку газет і брошур, яких на віче роздавали у великій кількості.
— Будь-хто може захоплюватися такою організацією, як Євромайдан, — каже Ольга Бабій.
Жінка у рядах слухачів згідно киває. Поряд із нею — чоловіки із Братства вояків УПА Карпатського краю.
Кашель заважає Ользі Бабій говорити. Вона закликає присутніх вступати до Всеукраїнської громадської організації «Євромайдан».
Люди потирають замерзлі пальці. Мороз — не великий, як для січня, близько -3 градусів, однак холодний вітер пробирає до кісток.
Біля входу до історико-меморіального музею Степана Бандери у ряд вишикувалися двічі народний депутат Євген Гірник, Степан Петраш, Віталій Цапович. Директор музею Степан Лесів — не виступає. Мовляв, про пам’ять Бандери потрібно не говорити, а робити.
— Мені здається, що люди не прийшли вшанувати річницю Бандери, а проїхатися по вухах, — каже Степан Лесів, голова історико-меморіального комплексу Степана Бандери.
— Ми перебуваємо на балансі обласного бюджету, — каже Степан Лесів. — В останній день року нам погасили захищені статті — світло, газ, і заплатили заробітну плату.
На столі у кабінеті директора — комп’ютер. Є сканер, яким копіюють документи, що їх приносять до музею. Коштів на розбудову музею не виділяється вже давно, — взагалі, це справи такі у всіх музеях України. Закону про меценатство— не прийнято. Отож доводиться викручуватися, як хто може. Скажімо, всю оргтехніку доводиться купувати за власні кошти, каже Степан Лесів. А якщо їх немає, то дають нове життя старим речам.
— Жодного фінансування з району не надходило. Минулого року була затверджена програма розвитку ділянок роботи із музеєм, але вона не виконується. Обіцяють на наступний рік. Але як то кажуть, обіцяв пан кожуха, та слово його тепле.
Фондом музею завідує науковий співробітник Галина Лесів. Вона відповідає за поповнення музейної колекції. В її обов’язки входить і зберігання існуючих речей у фонді.
У фонді зберігаються ікони із каплиці у Старому Угринові, яка була зруйнована у 1982 році.
— Ікони переховували у себе в господарстві жителі Угринова, — каже Галина Лесів. — І потім передали нам. Ось, бачите, які вони старі, — розгортає тканину.
Ці ікони було відреставровано з нагоди однієї із ювілейних подій. Реставрацію взяв на себе Обласний краєзнавчий музей. Реставрувати інші музейні експонати — немає коштів.
У музеї з нагоди відзначення 105-річчя з дня народження Степана Бандери 1 січня — вільний вхід. Зазвичай, платити за відвідування потрібно — 10 гривень дорослим, 6 гивень дітям. Стільки ж — 6 гривень — коштує екскурсія. Група із 15-ти чоловік платить за екскурсію 20 гривень.
— На віче було багато поважних людей. Скажімо, Дмитро Верхоляк. Він був простим боївкарем, але відсидів «двадцятьп’ятку». Його ім’я, «Дуб», ми мусимо пам’ятати. Слово потрібно надавати учасникам підпілля. І не тільки тим, хто носив «штафети» (здійснював зв’язок мирних жителів та Проводу УПА із підпіллям. – Авт.), а тим, хто справді боровся.
Що ж до оголошення Старого Угринова територією без Партії регіонів, Степан Лесів відчуває легке здивування.
— До чого це? У нас у Старому Угринові немає офісу партії. І в музеї жоден, хто був би «регіоналом», не працює. Звернення потрібно оголошувати принаймні у Калуші, а не в Угринові.
