Родина Микласевичів виховувала трьох дітей — Олега, Ксенію та Олександра Лідія Романівна Іваницька привертає увагу калушан до видатної родини — Микласевичів. Історія цього роду тісно пов’язана із подіями, які відбувалися у нашому місті на початку ХХ століття.
У Калуші сім’я жила активним громадським життям. Вікентій Микласевич організував філію товариств “Просвіти” та “Опіки над інвалідами”. Ольга Микласевич належала до “Товариства українських жінок”. Згодом вона це товариство очолила. Родина виховувала трьох дітей — Олега, Ксенію та Олександра.
— Моя троюрідна сестра по мамі Люба — родичка Микласевичів, тобто ми із ними — далека родина, — розповіла Лідія Іваницька ”Вікнам”. — Олександр Микласевич оженився на моїй теті Любі. Прізвище з дому — Кравчук. До речі, вона є двоюрідною сестрою блаженнійшого Святослава. Він залишив спогади, написані власноруч.
Одна з центральних вулиць у Калуші — вулиця Грушевського. Однак мало хто знає, що безпосередньо перший президент України, видатний суспільний і громадський діяч Михайло Грушевський, близько пов’язаний з історією міста і навіть міг відвідувати його, адже був хрещеним батьком калушанина Олександра Микласевича.
Про перебування Грушевського у Калуші не збереглося свідчень, однак у калуському районному архіві Олександр Микласевич віднайшов цінний документ. Там зберігається метрика, де вказано, що його хрещений батько — Михайло Грушевський.
Олександр Микласевич був непересічною людиною.
— Дуже поважний чоловік, — пригадує Лідія Іваницька, яка була знайома із хрещеником Грушевського. — Приїжджав і віднайшов в районному архіві, що його хресним був Грушевський. Копію цього документу мають у музеї Грушевського у Львові. Там цій родині присвячена ціла кімната.
Вікентій та Ольга Микласевичі
До речі, калуський музей не має цієї метрики. Однак вона зберігається у районному архіві. Можливо, за 1918 або за 1920 рік. Лідія Іваницька вирішила цей факт уточнити та перевірити. Зокрема, вона звернулася до директора Калуського музейно-виставкового центру Уляни Паньо, наукового співробітника музею “Калуська в’язниця” Богдана Яневича, які мають право і досвід роботи в архівах. Олександр Микласевич, за його словами, народився у Калуші. Його батько, Вікентій Микласевич, працював у Калуші адвокатом. Сам Олександр у Калуші закінчив чотири класи початкової школи.
ОЛЬГА МИКЛАСЕВИЧ ОЧОЛЮВАЛА У КАЛУШІ ЖІНОЧИЙ РУХ
Як свідчать спогади, Михайло Грушевський був дуже дружним із цією родиною. Його дружина Катерина була двоюрідною сестрою Ольги Микласевич. Вони часто зустрічалися та переписувалися. Зокрема, збереглися рецепти великодніх пасок. Ольга Микласевич отримала їх від Катерини Грушевської.
Що ж до діяльності Ольги Микласевич у Калуші, вона була всебічною і незабутньою. Найвагомішим було повітове жіноче віче, проведене під керівництвом Ольги Микласевич 13 березня 1927 року. Про цю подію писав журнал “Нова хата”: “Віче випало незвичайно вдатно та розбудило серед тамошнього жіноцтва великий інтерес до громадських справ”. Ці слова свідчать про те, що Ольга Микласевич була непересічним лідером жіночого руху.
Наступного року минає 90 років з дня незабутньої події — віче у жіночому товаристві у Калуші. Такі події Ольга Микласевич організовувала постійно і в Калуші, і в Стрию. Саме завдяки натхненню і творчості цієї просвітянки, пов’язаної із Калушем, історія оживає. На такі віче приїздили лідери жіночого руху — на той час письменники, громадські діячі, політики. Зокрема, Ірина Вільде та Ірина Гошовська. Ось що згадує про таке віче, яке відбулося у 1938 році у Стрию, Олександр Микласевич:
— В ті часи були дуже відомі повісті Ірини Вільде “Метелики на шпильках” та “Б’є восьму”. Посередині столу, накритого білою скатертю, стояв торт, на якім був зображений годинник, який показував восьму годину. А біла скатерть була удекорована різнокольоровими метеликами, прикріпленими чорними булавками. Гості були захоплені і довго не могли забути цього обіду.
* * *
Хрещеник Михайла Грушевського став юристом, жив у Брошневі, на лісопильні, де і зараз живуть його родичі. Помер у 1988 році і похований у Брошневі. Онучка Олександра Микласевича Ольга закінчила Дрогобицький університет за спеціальністю “Філологія”. Вона здійснила дослідження історії роду Микласевичів.
У радянські часи ця родина продовжувала підтримувати тісні зв’язки із родиною Михайла Грушевського. Зокрема, один із родини, Олег Микласевич, який був музикантом, грав на піаніно Михайла Грушевського. Воно всі роки зберігалося у родині Микласевичів. Зараз Лідії Іваницькій невідомо про долю піаніно. Про це також варто дізнатися у родини Микласевичів у Брошневі.
ДО ТЕМИ
Сирна паска за одним з рецептів від Катерини Грушевської
У 1925 році на прохання двоюрідної сестри Ольги Микласевич, яка мешкала на той час у Стрию, Катерина Грушевська поділилася чотирма рецептами цієї традиційної для Наддніпрянської України страви. Описуючи у своєму листі кожен з них, коротко зауважує, який би був найсмачніший.
1) 1 фунт сира, 1 фунт масла, 1 фунт сметани, 5 яєць, цукру до смаку і ванілі утерти і варити на кухні, але не дати закипіти. Потім злити до густого мішечка, сцідити і видусити і виложити до форми або просто так.
2) 3 фунти сиру, ½ фунту масла, 1 шклянку сметанки і 12 твердих жовтків утерти, цукру до смаку і цукатів та ванілі.
3) 1 фунт сиру і 1 фунт масла, цукру і ванілі утерти.
4) 1 фунт сиру, ½ фунту масла і сирі жовтки утерти з цукром.
Довідка. 1 фунт – 453,6 г.
