Неділя

26

лютого

2017

Архів Реклама Контакти


Відео

“Години побачень” і “точки для збору”. “Дім Сірка” має план розвитку калуського притулку

Ще минулого року депутати Калуської міської ради дали дозвіл на концесію майна КП «Екосервіс». Проте, жоден інвестор не погодиться взяти на себе фінансовий тягар…



Блог

Калуш в очікуванні реституції…

Якщо міжнародні неприбуткові єврейські організації та фонди викуплять оригінали всіх документів, дотичних питань власності на калуське нерухоме майно та земельні ділянки, що буде потім?

Ян Чарнецький | Коментарів: 0 | Переглядів: 1342

Обряд підкорення Говерли

Потім була автограф-сесія в тисняві і спроба вручити Ющенкові шикарного білого гриба, знайденого одним із учасників сходження біля підніжжя Говерли...

Богдан Скаврон | Коментарів: 0 | Переглядів: 201

Єврейське питання і Калуш

"врейських погромів в Калуші не було ніколи, впродовж чотирьох століть/

Ян Чарнецький | Коментарів: 0 | Переглядів: 1517





Лікаря Петра Каракая вбили на очах у дружини та трирічної доньки

Петро Каракай похований у Калуші



Помилка в тексті?
Виділіть її мишкою та натисніть

Система Orphus

Лікаря Петра Каракая вбили на очах у дружини та трирічної доньки

2016.12.22 | Тетяна Кіндюх, журналіст | Коментарів: 0 | Переглядів: 3604

Петро Каракай потрапив на Калущину у 35-річному віці. Люди сприйняли його з настороженістю, але дуже швидко полюбили і довірилися. Він не лише лікував мешканців кількох сіл, нікому не відмовляючи у допомозі, але і робив операції і перев’язки, допомагав медикаментами повстанцям УПА. Хто і за що вже за два роки відібрав у нього життя, досі залишається нез’ясованим, адже вбивці зникли так само непомітно, як і з’явилися.



Петро Каракай
народився 1912 року в селі Журавка Вільшанського району Київської області. Коріння його роду — кримськотатарське. 25-літнім став студентом Першого Київського медичного інституту ім. М. Стражеска. Передвоєнного 1940 року закінчив з відмінними оцінками повний курс лікувального факультету цього вишу.


Усього рік попрацював у мирний час лікар Петро Каракай. 22 червня 1941 року розпочалась війна з фашистами. Каракая забрали в ряди діючої армії. Разом зі своєю частиною відступав на схід, не раз із боєм виходив з ворожого оточення. Оперуючи поранених під німецькими кулями, лікар Каракай врятував не одне солдатське життя, розповідає краєзнавець Микола Когут.


У Таганрозі, що на березі Азовського моря, весною 1943 року доля звела Петра з дівчиною Валентиною. Вона стала супутницею й добрим порадником в нелегкій долі військового лікаря.


Перемогу над фашизмом у травні 1945 року зустріли подружжям. Першого повоєнного 1946 року щастя усміхнулось Каракаям: у них народилася донечка Алла.


Ранньою весною 1947-го Петра Каракая терміново викликали в Київ. Попрощатись з рідними не мав часу. Наказ є наказ — його треба виконувати. Слова телеграми скупо повідомляли: «Направляють працювати на Станіславщину. По прибутті на місце призначення — повідомлю. Чекайте. Цілую».


«Відставного офіцера медичної служби Петра Каракая  було прислано в Станіславську область і направлено дільничним лікарем у села Мислів, Ріп’янку, Яворівку, а по суті, завідувачем лікарнею в селі Мислів…

Петро Каракай  виявився високоваліфікованим спеціалістом – медиком широкого профілю і чудовою людиною… Він мав аторитет і користувався повагою і любов’ю  в навколишніх селах. Петро Каракай робив операції і перев’язки, допомагаав медикаментами повстанцям УПА», — йдеться у книзі Василя Цапіва «Про що розповідають назви вулиць міста Калуша».


Петро Каракай прийняв у Мислові лікарню від доктора Сандурського, який переїхав працювати у Калуш. Подружжя Каракаїв поселилось у поляків Гулевичів. Лікарня була через дорогу — в хаті Луцана. Петро Каракай, крім лікарської практики у Мислові, займався лікуванням хворих і в навколишніх селах — Вістові, Ріп’янці, Яворівці. Фельдшером працювала в лікарні й дружина Валентина.


Селяни спочатку з настороженістю сприйняли приїзд нового лікаря. Час був нелегкий, повоєнний. З часом сумніви розвіялись: свої професійні обов’язки він виконував сумлінно, відповідально, і жителі Мислова й інших сіл стали поважати його. Не було випадку, щоб лікар Каракай комусь відмовив у лікарській допомозі, не зважаючи на пору року, погоду чи час доби. Приймав у жінок пологи, лікував зуби.


У вільний від роботи час кохався у полюванні. Мав двох собак, з якими і ходив до лісу. Й не головне було — чи з «трофеями» повернувся додому. На природі краще думалось, відпочивалось. Доводилось лікареві зустрічатися з повстанцями. Запитували: хто такий і, отримавши відповідь: «Лікар Каракай з Мислова», вступали з дороги. З людських уст підпільники знали, хто такий Петро Каракай.


Життя 37-літнього лікаря Петра Каракая обірвалося травневого вечора 1949 року.


У газеті «Зоря Прикарпаття» дружина Петра Каракая Валентина згадувала:


«29 травня 1949 р. Петро Михайлович пізно повернувся з роботи. Я подала йому вечерю, а сама почала читати книгу. Чоловік сів за стіл і до нього потягнулася дочка Аллочка, якій не було ще й трьох років. Петро Михайлович узяв її на руки. Раптом у коридорі почувся шурхіт, відкрилися двері, і в кімнату без дозволу зайшли троє. Я відразу не зрозуміла, хто це був. Петро Михайлович, напевно, здогадався, відразу віддав мені донечку і загородив нас собою. Він не встиг нічого сказати, як у кімнаті пролунала автоматна черга. Чоловік упав, я закричала, а донечка заплакала.

Я притулила її до себе. Бандит підійшов до нас і притиснув автоматом до стіни. В цей час дитя махнуло ручкою і збило шапку з його голови. Вона впала в кров, якої було багато на підлозі. Бандерівець підняв закривавлену шапку і вдарив нею мене й донечку по обличчю, наказав мовчати.

Потім вони в  квартирі все перерили, забрали документи П.М. Каракая, цінні речі і пішли в ніч, ще раз попередивши нікуди не виходити.

Всю ніч я просиділа з дитиною біля мертвого чоловіка. Лише вранці, пересиливши себе, ледь добралася до сільської Ради, щоб повідомити по телефону в районний центр про звірське вбивство Петра Михайловича…»


Краєзнавець Микола Когут має власну версію того, що сталося. Він передає спогади Парасковії Якимів, яка розповідала, що добре пам’ятає Петра Каракая:


«Я, шістнадцятирічна дівчина, була санітаркою при амбулаторії, якою завідував Каракай і прибиральницею та нянькою їхньої доньки Алли. Інколи залишалась ночувати у Каракаїв.

Лікар Каракай із жінкою Валентиною винаймали квартиру в Гулевичів. Хата їх мала — коридор, по одній стороні була кімната господарів, а напроти — невелика кухня і кімната Каракаїв.

Петра Каракая як людину і лікаря любили у Мислові, Ріпянці і навколишніх селах. Він добре і щиро відносився до наших людей. Пам’ятаю випадок, як хтось захворів за рікою, то Каракай сів на коня і, хоч було глибоко, переплив швидку течію Лукви і надав допомогу слабому».


Парасковія Якимів, розповідаючи краєзнавцеві історію лікаря, стверджувала, що вбили Петра Каракая у неї на очах:


«Того весняного вечора 1948 року лікар прийшов пізно, жінка Валентина і дочка збиралися спати. Сів вечеряти за стіл. Тут зайшли троє чоловіків: один у військовій формі, інші двоє — у цивільному одязі.

— Ви ще й радіо маєте, — сказав у військовому, — підкрутіть голосніше, послухаємо разом.

Каракай встав, щоб підкрутити радіо. Я заспокооювала жінку й дитину як могла. Тут чую постріл. Вистрілив з післотета один із цивільних «гостей». Стрілив у голову. Каракай впав. Пам’ятаю, як скочила на ноги мала дочка і почала бити рученятами присутніх.

«Гості» зі злості покидали все зі столу на підлогу та дещо із жіночих речей — помаду, духи й інше. А далі почали шукати мисливську рушницю Каракая. Я пізніше бачила рушницю — висіла на килимі. Убивці Каракая не побачили рушницю, бо було вже темно.

Дещо пізніше люди говорили, що «гості» були із села Майдан… Мені ще тоді кинулося в очі, що у вбивць був чистий одяг і незамащені чоботи. Видно, що не з лісу чи з криївки прийшли вони».


Могила Петра Каракая розташована в Калуші — в тіні дерев, на краю старого міського цвинтаря на Височанці. Через роки його іменем у місті назвали одну з вулиць, а на фасаді районної лікарні встановили меморіальну дошку.


Донька Петра Каракая залишилася у Калуші і теж стала лікарем.





Для того, щоб додавати коментарі, потрібно Авторизуватись.
Loading...