Щосуботи калушани збираються на старому цвинтарі, щоб довести його до ладу | Фото: Олександр Коваль За прибирання старого кладовища у Калуші ще восени взялися двоє активістів — учасник АТО Олександр Коваль та мандрівник-дослідник Василь Фіцак. Натрапивши на зруйноване поховання 20-річної польки Станіслави Горської, вони вирішили не лише прибрати на могилі, а і замурувати гробницю, в якій на той час були купи сміття. Розповідає Олександр Коваль:
"Ми вичистили цей склеп, замурували його, покликали отця Романа із костелу, який прочитав молитви… З цього і почалася наша робота на цьому цвинтарі".
Впродовж наступних місяців вони періодично приходили на кладовище та прибирали на ньому, розшукували «загублені» у зарослях і смітті могили та встановлювали імена похованих. Розповідає Василь Фіцак:
"Є відомості, що перші поховання тут здійснили у 1790-му році. Звичайно, що вони не збереглися, бо тоді не ставили таких монументальних кам’яних, бетонних надгробків. Ставили просто дерев’яні хрести, які стояли 50-60 років. Найстаріші надгробки тут, які збереглися, датуються 1810-1812-ми роками".
За останні два тижні, що працюють на кладовищі, територію суттєво очистили від сміття, а відтак «докопалися» до кількох закинутих могил та гробниць. Одну з них навіть не було видно на поверхні.
"Спершу ми досліджували гробницю Ігнатія Губчака — почесного калушанина, який брав активну участь у громадсько-політичному житті міста на зламі 19-20 століть. І поруч ми помітили великий горб сміття і припустили що під ним також може бути гробниця. І не помилилися. Хотіли б ідентифікувати, хто похований тут, адже на той час такі гробниці ставили заможні люди, можливо тут похований хтось із видатних громадян нашого міста".
Він розповідає також, що війна залишила чимало слідів на кладовищі. Так, є інформація, що снаряд влучив у гробницю Ігнатія Губчака, від чого вона і була зруйнована. На окремих надмогильних пам’ятниках і досі є сліди від куль. Їх можна знайти і на деревах.
Загалом на цвинтарі є дуже багато поховань не лише видатних українців, а і поляків та австрійців. Адже з початком видобутку у Калуші калійних солей до міста приїхало чимало інженерів та інших фахівців. Василь Фіцак, попрацювавши в архівах та музеях, отримав список із півтора сотнями прізвищ, каже Василь Фіцак:
"Наразі така ситуація, що і могили, і відомості про людей, які в них поховані, доводиться відшукувати. Наразі вдалося ідентифікувати близько ста осіб. Це є люди, які мали вагомий вплив на громадсько-політичне життя міста у 19-20 столітті. Я приходжу на цвинтар, фотографую таблички на могилах, а потім шукаю ці імена у різних джерелах. Дуже клопітка робота, але вона приносить результати. Тут, до речі, є поховані поляки та австрійці, які приїжджали сюди і започатковували розвиток промисловості у нашому місті. Це були освічені люди, відомості про які ще можна знайти і передати до архіву".
Втім, самотужки довести розпочати до кінця, нелегко. Тому активісти звернулися за допомогою до міської влади. Їм надали реманент, транспорт для вивозу сміття, відрядили кількох помічників і пообіцяли подальшу підтримку. Коштом місцевого бюджету оплатили і роботу верхолазів, які нещодавно зрізали тут зо два десятки старих дерев. Місто готове також долучитися до встановлення нових табличок на могилах та відновлення пам'ятників і хрестів. Не виключено, що за аналогією відомого Личаківського кладовища у Львові, Калуш запрошуватиме туристів і на своє кладовище.
Коментує головний спеціаліст з розвитку туризму в управлінні економіки міськради Віктор Павлів:
"Перспективи тут є. Це кладовище дійсно може бути одним із туристичних об’єктів Калуша, як Личаківське у Львові. Коли у місті ми започаткували проект «Калуш для калушан», то було багато пропозицій від людей сходити на екскурсію на цей цвинтар. Відверто кажучи, вести людей не було куди. Треба було спочатку розчистити, щоб можна було бодай надписи на могилах показати. Я знаю, що часто поляки розшукують похованих земляків на таких кладовищах, тому, якщо ми упорядкуємо все це і оприлюднимо дані про похованих тут людей, то до нас їхатимуть навіть іноземці".
Деякі надмогильні пам’ятники є справжніми витворами мистецтва. До того ж — неповторними. Тому зараз важливо зберегти цей пласт історії і подбати про те, щоб їх не руйнували вандали і час. Така робота займе чимало часу. Наразі активісти планують працювати на кладовищі кожних п'ятниці та суботи, поки не завершать розпочате. На допомогу кличуть і всіх калушан.
