Історія


2011.10.21
З вулицею Грушевського пов’язаний розвиток у місті стоматології

Вулиця Грушевського — досить довга вулиця, яка тягнеться від центру міста до повороту на вулицю Козоріза і Привокзальну площу. Забудова вулиці, як і більшості центральних вулиць Калуша, — різноманітна. Починаючи від стареньких, частіше занедбаних, будинків початку ХХ століття — до багатоповерхових новобудов.

Коментарів: 0 | Переглядів: 10628 | детальніше

2011.10.17
Привокзальна вулиця. Калушани їздили до Львова на дахах вагонів

У 1875 році Калуш отримав колійове (залізничне) сполучення зі Станиславовом, Стриєм та Львовом. Окрім пасажирського, Калуш отримав також якісне товарне сполучення, що дозволило значно посилити експорт калійних солей та їхніх продуктів, що раніше було проблемою.

Коментарів: 0 | Переглядів: 9590 | детальніше

2011.09.30
167-річний будинок, обмащений глиною, досі зігріває людей

Старовина — поміж нас. Відтак, її варто шукати не тільки у центральній частині міста, і вона не обов’язково має зовнішньо претендувати на давність. Ця старовина може бути живою, розвиватися і служити людям. “Вікнам” вдалося знайти будинок, який може претендувати на звання найстарішого у місті. І, що характерно, у хаті і досі мешкають люди, хоча поряд виросли дев’ятиповерхові будинки. Однак, ззовні хатинка виглядає значно молодшою. Можливо, тому, що її навіть у роки війни не покидали люди.

Коментарів: 0 | Переглядів: 14061 | детальніше

2011.09.30
Прикраса і руїна вулиці Костельної — міська Ратуша

Коротку пряму вулицю, яка сполучає між собою площу Героїв та вулицю Шевченка, віднайти досить просто: наприкінці вулиці видніється костел святого Валентина. Саме тому вулиця, сформована у другій половині ХІХ століття, називається саме так. У часи Польщі вулиця носила ім’я Марії Конопницької, а за часів панування радянської влади — Ярослава Галана. Зараз на вулиці збереглося буквально чотири будинки, серед яких — споруда, яка, на мою думку, надає кожному місту солідності, своєрідного шарму й елегантності — міська ратуша.

Коментарів: 0 | Переглядів: 10400 | детальніше

2011.09.23
Маркил Рожанковський — офіцер морської флотилії Австро-Угорщини — похований у Калуші

Журналістська розвідка про відомого-невідомого калушанина Маркила Рожанковського розпочалася зі світлин на Вільному форумі міста Калуша. З’ясувалося, що відомий військовий лікар, полковник Австро-Угорського флоту похований у Калуші. “Вікна” разом із засновником Вільного форуму Юрієм Ониськом вирушили на старий цвинтар шукати могилу знаменитого калушанина.

Коментарів: 0 | Переглядів: 13954 | детальніше

2011.09.16
Історики та дослідники розкопали бункер УПА  у Глибокому Потоці

6 вересня директор історико-меморіального музею Степана Бандери у селі Старому Угринові Степан Лесів, представник Історичного товариства “Українська Варта” Станіслав Власов, учитель Школи бойового гопака ім. Олекси Довбуша з Калуша Віктор Павлів та ентузіасти-патріоти Старого Угринова взяли участь в експедиції до бункера УПА у Чорному Лісі. 8 вересня 1950 року у цій криївці загинуло 8 вояків, серед них — одна дівчина. Найстаршому з них, Степану Слободяну, було всього лише 28 років.

Коментарів: 0 | Переглядів: 15616 | детальніше

2011.09.16
Вулиця Підвальна була вулицею калуських євреїв

Непоказна вулиця, яка сполучає вулиці Грушевського та Дзвонарську і забудована переважно "хрущовками" та старими дев’ятиповерхівками або новобудовами, які зведені на пустирі, не відзначається особливими архітектурними пам’ятками, однак відіграла велику роль в історії міста. Починаючи від назви, яка походить від того, що знаходилася вулиця під валами Старостинського замку. Тобто ще раз на основі цього факту і рельєфу центральної частини міста можна вести мову про розташування фортифікації у XVI-XVIІ століттях. У період радянської влади вулиця носила ім’я Жданова.

Коментарів: 0 | Переглядів: 9964 | детальніше

2011.09.09
Вулицями міста. Вулиця Дзвонарська

Здавалося б, дивна назва для такої вулиці. Ну, що на ній особливого? Базар, школа, кафе. Ну, ще є один старенький будинок на перехресті вулиць Дзвонарської, Ковжуна та майдану Шептицького. До чого тут дзвони? Але, добре придивившись до будинку під №7, можна побачити охоронну табличку. На ній зазначається, що це — будинок братів Фельчинських. А якщо бути точнішим, то сучасною мовою тут був розташований офіс чи адміністративне приміщення підприємства. А приміщення сучасного м’ясного павільйону ринку є тим місцем, де виливалися дзвони, які отримували гран-прі міжнародних конкурсів у Парижі (Франція) — у 1927 році та у Льєжі (Бельгія) — у 1928 році, медалі на виставках у Стрию та у Львові. Та, врешті, саме калуські дзвони здобули світове визнання, ставши запорукою успіху сучасного бренду "Дзвони Фельчинських".

Коментарів: 0 | Переглядів: 15466 | детальніше

2011.09.02
Вулицями міста. Мікрорайон Новий Калуш

Мікрорайон Новий Калуш, у народі — Посьолок, у нинішньому вигляді сформувався у 1960-70-х роках. Хоча відомо, що перша згадка про район під такою назвою датується 1784 роком, коли він і був офіційно затверджений. Це було німецьке поселення, чи як звикли називати такі райони — колонія. Проживало тут трохи менше 100 чоловік, по суті, на одній вулиці: між присілком Баня і Матіївкою (зараз — район пожежної частини, між вулицями Євшана та Пушкіна).

Коментарів: 0 | Переглядів: 20341 | детальніше

2011.08.26
Мандрівка Калушем. Вулиця Чорновола

Вулиця Чорновола у свій час була поділена на дві: Салінарну та Гірничу. За радянської влади вулиця була Шахтарською, а з 1999 року — названа іменем В’ячеслава Чорновола (1938-1999) — видатного українського політика, державного діяча, літературного критика, публіциста.

Коментарів: 0 | Переглядів: 16461 | детальніше

Сторінка 15 з 16 сторінок

Авторизація


Запам'ятати та автоматично входити на сайт

Ви можете увійти під своїм акаунтом у соціальних мережах: