Історія


2011.11.06
На старому цвинтарі нарахували більше 300 могил вояків австрійської армії

Громадські організації, науковці та історики Калуша вирішили річницю створення ЗУНР не відсвяткувати, а — відпрацювати. Відтак, здійснили наукову експедицію на старе кладовище Калуша, щоб детальніше вивчити поховання вояків австрійської армії часів Першої світової війни. У результаті — зафіксували більше 300 поховань зі стандартними хрестами, відлитими з бетону, а також 2 надмогильні постаменти з текстами про похованих осіб.

Коментарів: 7 | Переглядів: 19460 | детальніше

2011.10.30
Українська вулиця могла бути… Вишневою

Не можу оминути розповідь про свою рідну вулицю. Звісно, на ній немає визначних архітектурних пам'яток. Та і єдину меморіальну дошку на будинку №2а демонтували на початку 1990-х років. Присвячена вона була радянському діячу Клименту Ворошилову. Забудована вулиця переважно одноповерховими будиночками 1960-70-х років та чотирма п'ятиповерхівками. Також на цій вулиці відновив свою роботу хлібокомбінат, збудований у 1984 році на вул. Українській, 17.

Коментарів: 0 | Переглядів: 13466 | детальніше

2011.10.29
Марічка Галабурда-Чигрин: “Досі в Австралії пам’ятаю коровай із Боднарова”

Ще одна цікава особистість, з якою «Вікнам» вдалося познайомитися через соціальну мережу Facebook, — відома австралійська журналістка і співачка Марічка Галабурда-Чигрин, мати якої родом із с. Завою Калуського району. Як з’ясувалося, вона — єдина із жінок діаспори — побувала на відкритті першого пам’ятника Провіднику ОУН Степанові Бандері у Старому Угринові 14 жовтня 1990 року. Про це — у спогадах Марічки Галабурди-Чигрин, які вона люб’язно надала «Вікнам» (стилістика автора збережена). Інтерв’ю з цією відомою особистістю читайте наступного тижня.

Коментарів: 4 | Переглядів: 18942 | детальніше

2011.10.21
З вулицею Грушевського пов’язаний розвиток у місті стоматології

Вулиця Грушевського — досить довга вулиця, яка тягнеться від центру міста до повороту на вулицю Козоріза і Привокзальну площу. Забудова вулиці, як і більшості центральних вулиць Калуша, — різноманітна. Починаючи від стареньких, частіше занедбаних, будинків початку ХХ століття — до багатоповерхових новобудов.

Коментарів: 0 | Переглядів: 10716 | детальніше

2011.10.17
Привокзальна вулиця. Калушани їздили до Львова на дахах вагонів

У 1875 році Калуш отримав колійове (залізничне) сполучення зі Станиславовом, Стриєм та Львовом. Окрім пасажирського, Калуш отримав також якісне товарне сполучення, що дозволило значно посилити експорт калійних солей та їхніх продуктів, що раніше було проблемою.

Коментарів: 0 | Переглядів: 9678 | детальніше

2011.09.30
167-річний будинок, обмащений глиною, досі зігріває людей

Старовина — поміж нас. Відтак, її варто шукати не тільки у центральній частині міста, і вона не обов’язково має зовнішньо претендувати на давність. Ця старовина може бути живою, розвиватися і служити людям. “Вікнам” вдалося знайти будинок, який може претендувати на звання найстарішого у місті. І, що характерно, у хаті і досі мешкають люди, хоча поряд виросли дев’ятиповерхові будинки. Однак, ззовні хатинка виглядає значно молодшою. Можливо, тому, що її навіть у роки війни не покидали люди.

Коментарів: 0 | Переглядів: 14250 | детальніше

2011.09.30
Прикраса і руїна вулиці Костельної — міська Ратуша

Коротку пряму вулицю, яка сполучає між собою площу Героїв та вулицю Шевченка, віднайти досить просто: наприкінці вулиці видніється костел святого Валентина. Саме тому вулиця, сформована у другій половині ХІХ століття, називається саме так. У часи Польщі вулиця носила ім’я Марії Конопницької, а за часів панування радянської влади — Ярослава Галана. Зараз на вулиці збереглося буквально чотири будинки, серед яких — споруда, яка, на мою думку, надає кожному місту солідності, своєрідного шарму й елегантності — міська ратуша.

Коментарів: 0 | Переглядів: 10497 | детальніше

2011.09.23
Маркил Рожанковський — офіцер морської флотилії Австро-Угорщини — похований у Калуші

Журналістська розвідка про відомого-невідомого калушанина Маркила Рожанковського розпочалася зі світлин на Вільному форумі міста Калуша. З’ясувалося, що відомий військовий лікар, полковник Австро-Угорського флоту похований у Калуші. “Вікна” разом із засновником Вільного форуму Юрієм Ониськом вирушили на старий цвинтар шукати могилу знаменитого калушанина.

Коментарів: 0 | Переглядів: 14233 | детальніше

2011.09.16
Історики та дослідники розкопали бункер УПА  у Глибокому Потоці

6 вересня директор історико-меморіального музею Степана Бандери у селі Старому Угринові Степан Лесів, представник Історичного товариства “Українська Варта” Станіслав Власов, учитель Школи бойового гопака ім. Олекси Довбуша з Калуша Віктор Павлів та ентузіасти-патріоти Старого Угринова взяли участь в експедиції до бункера УПА у Чорному Лісі. 8 вересня 1950 року у цій криївці загинуло 8 вояків, серед них — одна дівчина. Найстаршому з них, Степану Слободяну, було всього лише 28 років.

Коментарів: 0 | Переглядів: 15839 | детальніше

2011.09.16
Вулиця Підвальна була вулицею калуських євреїв

Непоказна вулиця, яка сполучає вулиці Грушевського та Дзвонарську і забудована переважно "хрущовками" та старими дев’ятиповерхівками або новобудовами, які зведені на пустирі, не відзначається особливими архітектурними пам’ятками, однак відіграла велику роль в історії міста. Починаючи від назви, яка походить від того, що знаходилася вулиця під валами Старостинського замку. Тобто ще раз на основі цього факту і рельєфу центральної частини міста можна вести мову про розташування фортифікації у XVI-XVIІ століттях. У період радянської влади вулиця носила ім’я Жданова.

Коментарів: 0 | Переглядів: 10075 | детальніше

Сторінка 15 з 16 сторінок

Авторизація


Запам'ятати та автоматично входити на сайт

Ви можете увійти під своїм акаунтом у соціальних мережах: