Історія


2016.10.18
Пригадування чи вигадування? Як обирали першого міського голову Калуша

2 квітня 1990 року, перш ніж іти на першу українську демократичну сесію міської ради, депутати-комуністи на світанку провели нараду в міськкому компартії, де визначилися, як і за рахунок кого, хоч якось востаннє утриматись при владі. Вихід був знайдений, але мінімально ефективний.

Коментарів: 0 | Переглядів: 4750 | детальніше

2016.09.21
Білі нарциси на могилі німецького вояка

На приватному обійсті у житловому мікрорайоні Підгірки провели ексгумацію останків тіла німецького військовослужбовця, який загинув у роки Другої світової війни. Понад 70 років за могилою доглядала сім’я калушанки Ірини Магас, мати якої стала свідком смерті вояка.

Коментарів: 0 | Переглядів: 3638 | детальніше

2016.09.12
Прапороносці Незалежності

Першими прапороносцями і розповсюджувачами національної символіки на Калущині були члени Товариства української мови ім. Т. Шевченка «Відродження»-Рух, які з березня 1989 року щонеділі та в свята виїжджали в села району і за його межі, проводили під розгорнутими синьо-жовтими прапорами збори із селянами, які виходили з церкви. Залишали їм національну символіку і поверталися в Калуш.

Коментарів: 0 | Переглядів: 6918 | детальніше

2016.08.30
Перші мітинги у Калуші та Шевченко з Бандерою замість пів-Леніна

Шлях України до своєї незалежності є феноменальним, вважають історик. А боротьба за суверенність продовжується і досі. Калуш завжди був в авангарді усіх політичних процесів. Перший несанкціонований мітинг у Калуші відбувся 6 серпня 1989 року біля кінотеатру ім. Ленінського комсомолу (згодом — “Відродження”). На мітинг прибули делегації зі Львівської, Тернопільської областей та всіх районів Прикарпаття. Зібрання пильнували працівники спецслужб.

Коментарів: 0 | Переглядів: 2689 | детальніше

2016.08.29
“Дивні люди — чоловікові голову відсікли, а у них свято...”

Якось тато у розмові з моїм дідусем розповів, що треба було йому залагодити якусь справу. А той, хто мав то зробити, сказав, що "то нині ніхто не робит, бо свєто". На татове питання "яке?", той чоловік здивовано відповів "та ж главосіки"... Тато з дідусем сумно посміялися, а потім дідусь сказав: "Дивні люди — чоловікові голову відсікли, а у них свято".

Коментарів: 0 | Переглядів: 2747 | детальніше

2016.08.24
Василь Височан: На місці «Берізки» був корівник. А на «п’ятачку» — колгоспний клуб

Калушанин Василь Миколайович Височан — заслужений ветеран праці. В минулому — спортсмен, активіст, хімік. На жаль, здоров’я вже не дозволяє йому бути таким активним, як раніше. У розмові з «Вікнами» калушанин розповів, яким він застав місто, коли приїхав сюди у 1965 році із Сибіру.

Коментарів: 0 | Переглядів: 2328 | детальніше

2016.07.30
50 старовинних єврейських надгробків віднайшли на вулицях Рогатина

Велику кількість фрагментів єврейських надгробків було знайдено під час вуличних робіт на вулиці Драгоманова на північний захід від центру міста та вулиці Завода через річку Гнила Липа. Рогатинський вчитель-пенсіонер Михайло Воробець повідомив подробиці знахідки.

Коментарів: 0 | Переглядів: 2862 | детальніше

2016.06.13
У Другу світову війну у Рогатині розстріляли майже дев’ять тисяч євреїв

Рогатин — місто великих контрастів і — моторошних таємниць. У часи Другої світової війни Рогатин став місцем масових розстрілів: тут знищили майже дев’ять тисяч євреїв, яких звозили з усіх околиць і навіть — сусідньої області. Біля мурів церкви Різдва Пресвятої Богородиці у часи Другої світової окупанти також розстріляли 24-х українських націоналістів. Міська влада планує створити історичний комплекс, який слугуватиме концентрацією не тільки цих, але і багатьох інших фактів про історію Рогатина та відомих рогатинців.

Коментарів: 0 | Переглядів: 5652 | детальніше

2016.04.25
Дмитро Паліїв загинув у “котлі” під Бродами

Цьогоріч на Калущині відзначають 120-річчя з дня народження видатного державного діяча минулого століття, уродженця Калущини Дмитра Паліїва. Дмитро Паліїв, кажуть науковці, — неоднозначна і суперечлива історична постать, адже був рішучою і радикальною людиною, а тому у нього часто виникали суперечності із українськими національно-демократичними об’єднаннями, які виключили Паліїва зі своїх рядів. Дмитро Паліїв вважав неприпустимим розмовляти мовою ворога, піклувався про розвиток доброї освіти для українства.

Коментарів: 0 | Переглядів: 3936 | детальніше

2016.04.18
Банджо з табору

На дідусевій книжковій шафі, крім книжок, зберігалися різні речі. Були там старий мікроскоп, погруддя Шевченка, Франка і Лесі, як казав дідусь. Коробка з шахами і різьблена на зоні скринька для фарб і олівців. Ще були там різаки для паперу – дідусь займався переплітанням книжок. А також на шафі висіли банджо і мандоліна.

Коментарів: 0 | Переглядів: 5493 | детальніше

Сторінка 3 з 16 сторінок

Авторизація


Запам'ятати та автоматично входити на сайт

Ви можете увійти під своїм акаунтом у соціальних мережах: