Благословенням та освяченням музею Патріарх УГКЦ продовжив довгорічні традиції опіки церковної інституції над пам’ятками культурної спадщини українського народу, які були започатковані на теренах княжого Крилоса – Галича на початку ХХ ст. митрополитом Андреєм Шептицьким. Попередник Патріарха – Всечесніший кардинал Любомир Гузар теж надавав великого значення в культурному і духовному житті України столичній колисці Галицько-Волинського князівства. З проведенням у 2011 р. адміністративних змін у греко-католицькій церкві (утворення Івано-Франківської митрополії), катедра у Крилосі опинилася у безпосередньому підпорядкуванні Глави Церкви.
На даний час музейний заклад у Крилосі перебуває в структурі Національного заповідника «Давній Галич» (генеральний директор – науковий керівник Олександр Береговський). Він був відкритий 5 червня 1960 року як філія Станіславського краєзнавчого музею. Впродовж п’яти десятків років музей відвідали тисячі відвідувачів – у їхньому числі представники не тільки всіх областей України, а й десятків держав світу.
Чому виникла потреба змінити існуючу експозицію музею і що саме було зроблено в цьому напрямку? Відповідно до основних напрямків розвитку музеєзнавства, експозиція музеїв повинна змінюватися кожних 3-4 роки. Музейні заклади можуть це робити і частіше – за умови наявності нових надходжень. В Національному заповіднику «Давній Галич» відсутні проблеми зі збільшенням кількості нових експонатів – оскільки працюють археологічний, етнографічний та природоохоронний загони, які проводять дослідницькі експедиції, а відповідно — не повертаються з пошуків «з порожніми руками».
В оновленій експозиції Музею історії Галича є матеріали з фондів Національного заповідника «Давній Галич», Львівського історичного музею. Цікаво, що експонати останнього будуть зберігатися на музейному депозиті у Крилосі впродовж року. Глядач побачить нові експонати палеоліту, мезоліту та неоліту, Трипілля (відоме, як енеоліт). Тут представлено нові експонати з історії усіх культур, які проживали на терені сучасної діяльності заповідника «Давній Галич». Зацікавлення викличе зброя періоду княжої доби, гарно виконані макети Успенського собору, церкви Спаса і церкви Святого Іллі.
Сакральний момент випікання пасок