Рибдільниця у віддаленому селі Набережна Галицького району на Івано-Франківщині. Туди від наближчого селища Більшівці 16 кілометрів. Далі — великі пусті поля і сусідня Тернопільська область. Рибне господарство знаходиться серед бідних хат і помітно вирізняється на їхньому фоні. Тут все до ладу. Кілька великих та менших басейнів з фонтанами, великі ванни та форельний інкубатор. До одної великої ємності підходить чоловік у великих рибацьких чоботях та в робочій формі. «Мої малесенькі, малятка золоті, рибоньки дорогі, їсточки хочете», — примовляє біля великих інкубаторів рибовод Михайло Зорій. А в великих ємностях малесенької форелі — сила-силенна! Такого, звісно, в жодній річці не побачити!
«Аби виростити нову форель, треба мати добре маточне поголів’я, — мовить пан Михайло, проходячи між рядами великих ємностей з чистою водою. — Ми маємо самців та самок різних видів: веселкова, камлопс, голець та данельсон. Сама ця риба не нереститься. Тому, аби отримати нову форель, наші працівники легко витискають ікринки, а з іншої «риб’ячої статі» — сім’яну рідину, яку називаємо молочко. Нею й запліднюється ікра». Рибу вибирють з водойми підсаками. Один рибовод тримає її за хвіст, другий — за голову та легенько проводять руками по животі. Ця процедура для кожної риби — неабиякий стрес, який можна порівняти... із пологами у жінки. Але що для того і є маточне поголів’я.
Ікру збирають в емальований або пластиковий посуд. Ємність повинна бути темна і суха. На майбутню форель не повинно потрапляти сонячне проміння. Посуд має стояти в такому місці, де плюсова температура. Ікринки поливають «молочком», і за допомогою гусячого пір’я починається «замішування» риби. Уже на заплідену ікру виливають чисту воду, яка повинна мати таку температуру, як і вода, в якій знаходилася маточне поголів’я. Залита ікра стоїть протягом 15 хвилин та кілька разів промивається. Згодом ікру закладають у спеціальні інкубаційні апарати. У кожному з них є чотири лотки. В однин інкубатор можна висадити 50 тисяч ікринок (!). При висадці в інкубатор незапліднені ікринки відбирають. «Це дуже кропітка робота,—мовить працівниця рибгосопдарства Надія Мамінська. — Якщо ікру не відібрати, то вона може зашкодити запліденим ікринкам, бо на ній з’являється грибок сапролєнія». Він живе в самій рибі. Можна недогледіти хвору матку, і вже й ікра буде непридатною.
В інкубаторі майбутня форель знаходиться 24 дні. На 25-ий починають виднітися на кожній ікринці очі-крапочки». Хоча за цей час, на жаль, чимало ікринок гине. Мертвих відібирають пінцетом. І знову треба чекати. Ембріон буде видно через 44-45 днів. Це вже личинки, які плавають. Їх рибоводи й підгодовують сумішшю, з високим вмістом протеїну, рибною мукою, пшеничним борошном. Але, щоби виростити велику товарну рибу, треба чекати аж два роки.
Фото Сабіни Ружицької