До форелі... на пологи. Рибдільниця на Прикарпатті вирощує форель. ФОТО

В Україні розпочався сезон нересту форелі. Але не всі породи цінної риби можуть давати потомство. Тому до чималої кількості риби застосовують... штучне запліденння. Таку делікатну роботу можуть проводити лише найдосвідченіші працівники рибних господарств.
Переглядів: 2486

Рибдільниця у віддаленому селі Набережна Галицького району на Івано-Франківщині. Туди від наближчого селища Більшівці 16 кілометрів. Далі — великі пусті поля і сусідня Тернопільська область. Рибне господарство знаходиться серед бідних хат і помітно вирізняється на їхньому фоні. Тут все до ладу. Кілька великих та менших басейнів з фонтанами, великі ванни та форельний інкубатор. До одної великої ємності підходить чоловік у великих рибацьких чоботях та в робочій формі. «Мої малесенькі, малятка золоті, рибоньки дорогі, їсточки хочете», — примовляє біля великих інкубаторів рибовод Михайло Зорій. А в великих ємностях малесенької форелі — сила-силенна! Такого, звісно, в жодній річці не побачити!
«Аби виростити нову форель, треба мати добре маточне поголів’я, — мовить пан Михайло, проходячи між рядами великих ємностей з чистою водою. — Ми маємо самців та самок різних видів: веселкова, камлопс, голець та данельсон. Сама ця риба не нереститься. Тому, аби отримати нову форель, наші працівники легко витискають ікринки, а з іншої «риб’ячої статі» — сім’яну рідину, яку називаємо молочко. Нею й запліднюється ікра». Рибу вибирють з водойми підсаками. Один рибовод тримає її за хвіст, другий — за голову та легенько проводять руками по животі. Ця процедура для кожної риби — неабиякий стрес, який можна порівняти... із пологами у жінки. Але що для того і є маточне поголів’я.
Ікру збирають в емальований  або пластиковий посуд. Ємність  повинна бути темна і суха. На майбутню форель не повинно потрапляти сонячне проміння. Посуд має стояти в такому місці, де плюсова температура. Ікринки поливають «молочком», і за допомогою гусячого пір’я починається «замішування» риби. Уже на заплідену ікру виливають чисту воду, яка повинна мати таку температуру, як і вода, в якій знаходилася маточне поголів’я. Залита ікра стоїть протягом 15 хвилин та кілька разів промивається. Згодом ікру закладають у спеціальні інкубаційні апарати. У кожному з них є чотири лотки. В однин інкубатор можна висадити 50 тисяч ікринок (!). При висадці в інкубатор незапліднені ікринки відбирають. «Це дуже кропітка робота,—мовить працівниця рибгосопдарства Надія Мамінська. — Якщо ікру не відібрати, то вона може зашкодити запліденим ікринкам, бо на ній з’являється грибок сапролєнія». Він живе в самій рибі. Можна недогледіти хвору матку, і вже й ікра буде непридатною.
В інкубаторі майбутня форель знаходиться 24 дні. На 25-ий починають виднітися на кожній ікринці очі-крапочки». Хоча за цей час, на жаль, чимало ікринок гине. Мертвих відібирають пінцетом. І знову треба чекати. Ембріон буде видно через 44-45 днів. Це вже личинки, які плавають. Їх рибоводи й підгодовують сумішшю, з високим вмістом протеїну, рибною мукою, пшеничним борошном. Але, щоби виростити велику товарну рибу, треба чекати аж два роки.


Фото Сабіни Ружицької