Оплата за енергоносії могла б бути вдвічі нижчою. Достатньо правильно захиститись від холоду. Науковці з Івано-Франківська наочно показують, що вікна, двері, стеля та стіни мають щілини, через які просочується не лише тепло, а й людські гроші. «Допомагає при цьому спеціальний прилад термоанемометр (тепловізор), який демонструє витік тепла, — розповідає Андрій Яворський, доцент кафедри технічної діагностики і моніторингу. — У Європі та й вже і в Росії вже давно зрозуміли, що огрівати повітря та подвір’я, не варто. Тому треба дуже точно виміряти і знати куди ж втікає тепло».
Один із перших енергоаудитів науковці провели у власному університеті. Об’єктом дослідження стала котельня, яка мала б забезпечувати теплом півмікрорайона та ВНЗ. Результати шокували: направивши монітор приладу, ззовні схожого на відеокамеру, на труби, вікна, зовнішню частину стін, молоді науковці побачили все в яскравих кольорах. «Це так звана теплова картина, за її допомогою ми можемо знати, де відбувається витік тепла, — пояснює пан Яворський. — Чимало людей вважають, що, встановивши металопластикові вікна, вони збережуть тепло в оселях. Але ж заміна допомагає лише частково. Тепло «втікає» і через погану цегляну кладка стіни, теплоізоляцію панелей, порушення структури штукатурки і т ін. Так виникають містки холоду, через які тепло витягується назовні».
Отож, стало очевидним, що прикарпатських технічний вуз платив за… обігрів вулиці та землі біля університету. Від тридцяти до сорока відсотків тепла губилося в мережах. Після енергоаудиту ще минулого року у виші зекономили близько півмільйона гривень. Далі вирішили генерувати тепло всередині. Збудували власну котельню, поміняли вікна та утеплили стіни. І хоча кошти на це знадобились чималі, нині результат очевидний: керівництво університету вже не видає за газ космічні суми за паливо. За зекономлені гроші відбулося покращення побуту та зросли видатки на наукові дослідження.
За словами Ігора Рибіцького, також доцента кафедри технічної діагностики і моніторингу, подібну картину теплових втрат ми можемо спостерігати всюди. А грошовий тягар перекладається на плечі споживачів. Облгазам наразі байдуже, скільки фактичного тепла дійшло до людей. Ви спожили певну кількість газу, лічильник підрахував — платіть! І за втрати також. Аби не викидати гроші на вітер, молоді науковці радять, що в кожній організації, державній чи приватній установі та й у власних помешканнях слід проводити енергоаудит.
Дослідження засвідчили, що найбільше втрат у панельних будинках. Товщина стін у таких спорудах всього 30 сантиметрів. Тоді як у цегляному — не менше 60. Але виправити усе можна. Спочатку варто з’ясувати, звідки саме з багатоквартирного будинку чи приватного помешкання просочується тепло. Справа ця не з дешевих. Та, враховуючи сучасні ціни на блакитне паливо, такі роботи окупляться за рік-два. Іншою причиною, через яку люди платять величезні суми за газ, є погана якість палива. Дізнатися склад газу, що ми споживаємо. Допоможе черговий винахід науковців з кафедри технічної діагностики технічного університету нафти і газу. Тут зробили та успішно випробували установку для експрес-контролю теплоти згорання природного газу. Аналогів новинки немає в Україні. У кількох країнах Європи щось схоже є. Але на рівні теоретичної розробки. Ідея створення новинки в прикарпатських вчених з’явилась після того як почастішали скарги людей на якість газу.
Чого туди лише не додають, аби лише більше його було. А люди знову платять не за тепло, а за об’єм. Усе просто — до газу додають різні домішки. Виявити їх допоможе ноу-хау прикарпатців. «Щоб виміряти склад та якість газу, треба набрати його під невеликим тиском з мережі чи навіть з плитки у склопластиковий балончик. Останній згодом закупорюють та підключають до нашої установки. Вона й покаже, чого і скільки є в паливі», — розповідає директор науково-дослідного інституту Івано-Франківського Національного технічного університету нафти і газу Максим Карпаш.
Прикарпатці дослідили, що якісні показники газу постійно змінюються. Газ може бути навіть вологий. А наші газотранспортні системи не здатні осушити його. Таким чином волога потрапляє до споживача та знищує газове обладнання. Чималенька кількість у газі й азоту. «Вміст цього інертного газу визначити практично неможливо, — мовить пан Карпаш. — При цьому він не горить. Лише додає об’єму. А лічильник при цьому справно накручує кубометри та рахує й азот. В оселі тепліше не стає. Навіть чайник закипає значно довше».
ДО ТЕМИ:
Гідрометцентр прогнозує зимну погоду в Україні вже з 1 грудня
У Івано-Франківську четверо людей потрапили до лікарні через отруєння чадним газом
