Наталія Чаплинська. Фото з профілю у Facebook У коментарі “Вікнам” практичний психолог Наталія Чаплинська зазначила:
— Пояснення того, чому людина вживає ненормативну лексику, схоже до того, чому людина вживає алкоголь чи палить цигарки. Є певні стереотипи, наприклад, стереотип чоловічої мужності, бажання виділитися, — і ці стереотипи набувають популярності. Вживання ненормативної лексики несе у собі великий заряд негативної енергії, часто виправдовують її вживання, нібито, після лайки стає легше. Однак, це виправдання є оманливим. А вживання ненормативної лексики переростає у звичку.
Вживання ненормативної лексики — це хвороба суспільства. Є стереотип, що ці речі присутні тільки на маргінальному рівні. Однак, вони набувають поширення і серед освічених, інтелектуальних груп суспільства, які, навпаки, мали б підвищувати інтелектуальний рівень суспільства, зокрема, і людей, із якими спілкуються.
Коли у суспільстві є проблеми — для їхнього вирішення слід підвищувати рівень духовності, — вважає практичний психолог.
Якщо ми розмовляємо правильно, то ми несемо точну, конкретну інформацію. Якщо вживаємо ненормативну лексику — навпаки. Тому молодим людям, батькам, раджу задуматися: яку інформацію ми несемо молодому поколінню, дітям, адже потім діти копіюватимуть вас. Ненормативними, нецензурними словами послуговуються люди, які не задумуються над тим, як вони формують власні думки. Це свідчить про те, що вони не шанують вух оточуючих, вони не рахуються з тими, які — поруч. Це не є викидом негативної енергії. Це — свідчення того, що людина не вміє керувати своєю думкою та своїми емоціями. Бажання вживати таку лексику приходить у юнацькому віці. Часто це пов’язано з бажанням здаватися більш дорослими. Потім така лексика переходить у звичку.
Реакція оточуючих часто зумовлена тим, що може бути неадекватна реакція особи, якій зробили зауваження. Я часто у громадському транспорті застосовую такий прийом. Коли хтось вживає таку лексику, я звертаюся не до цієї особи, а до пасажирів і водія із запитанням, чи приємно їм таке слухати. Часто звертаюся до чоловіків, можливо, у «маршрутці» вони їдуть із дітьми чи дружинами. То — чому ж ми мовчимо? Таким чином, є шанс зупинити неподобство незензурщини у громадському місці. Тільки гуртом зможемо піднятися проти цього явища. Адже саме загальновживані нецензурні та лайливі слова не є притаманні українській мові, ця брутальність прийшла до нас із сходу. А нецензурні слова взагалі мають азіатське походження.
Для того, щоб подолати звичку вживати ненормативну лексику, вважає Наталія Чаплинська, слід працювати над собою, а ця праця — найважча. Найперше, людині слід пильнувати своєї мови. Для цього можна використовувати, наприклад, диктофон. Послухавши, як ви вживаєте нецензурну лексику, і як це звучить, ви зробите свої висновки. Часто людина, прослухавши запис власної лайки, не йме віри, що вона це могла сказати. По-друге, якщо лайки не вдається уникнути, слід використовувати хоча б підміну нецензурним словам.
Детальніше про ненормативну лексику у калуському й всеукраїнському офіційному середовищі читайте у свіжому друкованому номері «Вікон» у публікації Юлії Баліцької ”Мат голови(і). Потрібне — обрати”.
ДО ТЕМИ:
Професор Микола Лесюк про слово з трьох літер: “Нормативної лайки” не існує”
Міський голова Калуша Ігор Насалик вибачився перед депутатами за слово з трьох літер