Льодове містечко на Прикарпатті потрапило до Книги рекордів України. ФОТО

З року в рік на Коломийщині до Водохреща збільшується кількість льодових містечок. Зростає майстерність виконання та масштабність самих скульптур. Окрім традиційного хреста з льоду роблять метрові свічники, фігури Ісуса та Івана Хрестителя, різноманітних тварин та навіть каплички.
Переглядів: 849
Окраса парку льодових скульптур у Спасі. Фото Оксани Островської

Така активність народних умільців зацікавила представників Національного проекту Книги рекордів України.

Два тижні знадобилося жителям села щоб створити на березі найчистішої річки України Пістиньки справжнє льодове містечко. Працювала вся громада, від 40 до 60 чоловік день у день з бензопилами чаклували над брилами льоду. Загалом використали майже сто тон криги товщиною більш як 60 сантиметрів. Дизайнером містечка виступив місцевий житель Василь Симчишин, який сам контролював весь процес.

Найтяжче було створювати льодову каплицю, зізнається один з майстрів Микола Тимофіїв: «Треба було дуже обережно ставити купол щоб його не впустити на землю. Загалом же над створенням містечка працювало по 10 бензопил одночасно, лід надто крихкий матеріал і працювати було нелегко, але завдяки згуртованості ми змогли все зробити до Водохреща».

Йорданський престіл з аркою та чашами, статуї Івана Хрестителя та Ісуса, фонтан, сцена для роз коляди, ялинки, огорожа та різноманітні фігури в оздобленні зроблені руками жителів села розташувалися на території майже 20 соток. За словами організаторів цього річ скульптури стоятимуть довго, переконані організатори. Цьому сприяють сили природи.

Такі старання місцевих жителів гідно оцінило представництво книги рекордів України і під час урочистого відкриття голові Асоціації «Великий Карпатський Бренд – Чиста Флора» Михайлові Стовп’юку, ініціатору створення містечка, вручили офіційний диплом про фіксацію рекорда.

Розколяда на крижаній сцені тривала до пізньої ночі. Традиційний фестиваль у Спасі зібрав більш як 20 колективів з Прикарпаття, а завершилися святкування біля гуцульської ватри.