— Видавництво «Грані-Т» кілька років тому видало мою трилогію про перше кохання Марійки і Костика, — розповів Степан Процюк. — і коли я підписував контракт з видавництвом, то навіть не припускав, що ці твори стануть такими популярними і що аж дійде до шрифту Брайля. Мені розповідають друзі і знайомі, що, зі слів бібліотекарів, їх читають по всіх книгозбірнях України — від івано-Франківська до Донецька.
На думку автора, популярність трилогії в тому, що цей жанр в сучасній українській літературі не є розвиненим.
За словами Степана Процюка, упродовж двох років видавництво шукало можливість видати трилогію під однією обкладинкою для незрячих підлітків. Письменник каже, що наразі цих своїх книжок ще не бачив, а про їхню появу дізнався з інтернету. На запитання кореспондента про те, чи має він з цього приводу претензії до видавництва, відповів, що ставиться до цього по-філософськи, оскільки важливіше те, що його книжки зможуть читати і незрячі. Степана Процюк зазначив, що видання книжок рельєфно-крапковим шрифтом є досить фінансово затратним і виконане на держзамовлення. Загалом аналогічних книжок в Україні мало.
— Видання цієї трилогії мене по-справжньому розчулило, оскільки сам страждаю з дитинства хворобами зору, а в підлітковому віці чимало думав про те, що відчуває незряча людина, — наголосив автор.