Петро Жук і ведучий дискусійного клубу Андрій Фармуга. Фото Жені Безусова, blitz.if.ua Спеціально запрошений гість дискусійного клубу директор Центру інформаційних проблем території НАН України, соціоінформатик Петро Жук, зокрема, зазначив:
— Попри соціальну активність1985-1991-х років, у 1993 році у суспільстві розпочалася зневіра. Пам’ятаємо вибори 1994 року, коли вважався проукраїнським Кравчук і антиукраїнським Кучма, Галичина намагалася уникнути поразки — була за Кравчука. Кучма переміг. 1995-1998 — велика зневіра, застій політичної активності людей. Економічна ситуація була значно гірша, ніж зараз. 1999 рік — збільшення активності, але без явної позитивної перспективи, наша Галичина підтримала Кучму. Почалося наростання незадоволення. Тож, 2004, Помаранчева революція — пік активності, повторення процесів 1991 року. Тож, цикл активності — 13 років. Далі — все по колу: зневіра за Ющенка, як і за Кравчука. 2009 рік — намагалися уникнути поразки, хоча вона була закономірною, вона мусила бути. Була одна дуже велика ілюзія: поєднання чистої ідеї з брудними методами. І зараз це продовжується. 2010-1013 роки — знову велика зневіра.
Тож, за тим самим сценарієм і тією ж схемою, на думку Петра Жука, має бути 2014 рік — збільшення активності без явної позитивної перспективи.
— Як і 1999 року, ми не бачимо свого лідера. Як Кучма Україну не розвалив, так і Янукович не розвалює, тим більше — тягне її у Європу, — зазначив директор Центру інформаційних проблем території НАН України. — Тож, 2015 року можна прогнозувати наростання незадоволення, але яке має важливий момент: формування позитивних цілей, конструктивних ідеологій. І все для того, щоб у 2016-2019 роках було наростання суспільної активності, а у 2020 році — кульмінація активності. Це, безумовно, прогноз, а не пророцтво. Адже ми живемо від виборів до виборів. З більшою чи меншою швидкістю, але ці етапи ми мусимо пройти.