ПРикарпатські вівчарі зізналися, що голова мисливського товариства «Грінвуд» погрожував їм проблемами через те, що вони Зі слів правозахисника, до нього звернулися вівчарі і розповіли, що згадані панове приїхали на полонину Радул на Івано-Франківщині і, зустрівши місцевого вівчаря Василя Мазура з отарою овець, попередили його, щоб вівчарські собаки мали на шиї калуші, інакше постріляють їх. Після чого від’їхали кілька десятків метрів від отари овець і вже майже біля вівчарської колиби застрелили одного собаку, котрий належав вічареві на прізвище Тонюк. Після цього «мисливці» втекли на закарпатську сторону.
З даного приводу вівчар Тонюк звернувся із заявою у Верховинський РВ УМВС України в Івано-Франківській області. За інформацією тамтешніх правоохоронців, з даного факту триває слідство.
— Мені не дуже зрозуміло, чому голова Товариства мисливців та рибалок “Грінвуд” Василь Шіляк та один “одіозний” майстер лісу ДП ”Рахівське ЛДГ”, озброєні мисливською зброєю розгулюють на полонинах Івано-Франківської області, — задає риторичне запитання Микола Кокіш-Мельник. — Хто дав право цим панам вбивати вівчарські собаки? А найцікавіше зараз — чи ці пани понесуть покарання за вбивство вівчарського собаки на полонині Радул. На мою думку, після такого ганебного вчинку директор ДП ”Рахівське Лісово-Дослідне господарство” Володимир Приступа та начальник Держагенції лісових ресурсів у Закарпатській області Ігор Фізик мають надати правову та фахову оцінку голові Товариства мисливців та рибалок “Грінвуд” Василю Шіляку та його поплічнику, майстру лісу ДП”Рахівське ЛДГ”.
До слова, пан Микола пригадує, як 2 роки тому в урочищі Стіг на околиці села Луг Рахівського району мисливці жорстоко побили вівчарів лише через те, що ті попросили їх відігнати їхні авта з дороги на полонину.
— Тоді пан Шіляк у присутності тодішнього прокурора району Данканича В.М., начальника СБУ району пана Іващука, судді господарського суду Йосипчука та деяких осіб із Закарпатської обласної прокуратури нанесли тілесні ушкодження (перелом ноги) пастухам які поверталися з полонини, — пригадує правозахисник. — Вівчарів П.Щербу, М.Бочкора та Білінкевича відлупцювали лише за те, що користувачі та гості мисливських угідь залишили посеред дороги 4 джипи, через які люди не змогли пройти з худобою та провезти автомобілем знаряддя скотарів.
Того ж дня, за словами пана Мельника, потерпілі подали заяву про злочин до Рахівського РВ УМВС. Та у відповідь прокуратура Рахівського району взагалі пригрозила потерпілим (за словами самих постраждалих), що їх же притягне до відповідальності та посадить на “сутки” за те, що вони нібито в лісі знаходилися напідпитку та самі «полізли» на 12 озброєних до зубів чолов’яг.. Інцидент підтвердили і у прес-службі обласного УМВС. Однак, справу з часом спустили на гальмах…
До речі, у розмові з правозахисником вівчарі з Івано-Франківщини зізналися, що голова мисливського товариства «Грінвуд» погрожував їм проблемами через те, що вони продають свій овечий та коров’ячий сир у Рахові…
Стосовно ж самої мисливської організації «Грінвуд», Микола Кокіш-Мельник розповів, що диктор Рахівського лісгоспу Володимир Приступа одноосібно (без згоди громади) погодив передачу близько 20 тис. гектарів лісу, площею 1500 га території карпатського біосферного заповідника ТМР “Грінвуд”, на підставі чого Закарпатська обласна рада надала в користування строком на 25 років мисливські угіддя ТМР “Грінвуд”. А вже у жовтні 2010 року начальник відділу нагляду за додержанням природоохоронного законодавства Генпрокуратури України М. Куликовський повідомив про оскарження в господарському суді Києва рішення Закарпатської облради про передачу близько 20 тис. гектарів лісу ТМР “Грінвуд” та порушення кількох кримінальних справ за цим фактом.